- •Передмова
- •Список скорочень
- •Розділ 1. Організація неонатологічної служби України. Санітарно-гігієнічний режим відділення новонароджених
- •Етапи та рівні надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги населенню
- •Принципи надання медичної допомоги новонародженим на першому етапі Організація медичної допомоги новонародженим в акушерському стаціонарі
- •Медичне спостереження за новонародженим після виписки з пологового стаціонару
- •Організація медичної допомоги новонародженим в перинатальному центрі
- •Принципи організації надання медичної допомоги новонародженим в педіатричних стаціонарах другого етапу
- •Організація санітарно-протиепідемічних заходів
- •Контрольні запитання
- •Тестові завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Розділ 2. Здорова новонароджена дитина
- •2.1. Поняття та визначення в неонатології, статистичні показники
- •Поняття та визначення
- •Статистичні показники
- •2.2. Анатомо-фізіологічні особливості доношеної новонародженої дитини
- •Контрольні запитання
- •Тестові завдання
- •Ситуаційні задачі
- •2.3. Оцінка стану новонародженого
- •Первинна оцінка стану новонародженого
- •Оцінку стану новонародженого треба здійснити протягом перших 30 секунд після народження дитини!
- •Здорова новонароджена дитина: адекватно дихає або кричить, рухає всіма кінцівками, рожева, доношена, без вроджених вад розвитку.
- •Контрольні запитання
- •Тестові завдання
- •Ситуаційні задачі
- •2.4. Огляд новонародженого
- •Повний медичний огляд новонародженого проводиться:
- •Обладнання для виконання огляду новонародженого
- •Показники адаптації, які необхідно визначити під час первинного лікарського огляду
- •Контрольні запитання
- •Тестові завдання
- •Ситуаційні задачі
- •2.5. Тепловий ланцюжок
- •Десять кроків «теплового ланцюжка»
- •Тепла пологова кімната (операційна).
- •Негайне обсушування дитини.
- •3. Контакт "шкіра до шкіри".
- •4. Грудне вигодовування.
- •5. Відкласти зважування та купання.
- •6. Правильно одягнути та загорнути дитину.
- •Контрольні запитання
- •Тестові завдання
- •Ситуаційні задачі
- •2.6. Догляд за новонародженим
- •2.6.1. Основні принципи догляду за новонародженим в перші 2 години життя
- •1.Підготувати приміщення і необхідне обладнання для кожних пологів
- •2. Обсушити дитину.
- •3. Оцінка стану дитини.
- •4. Передати дитину матері на контакт «шкіра до шкіри».
- •5. Санація верхніх дихальних шляхів при необхідності.
- •6. Перетиснути і перетнути пуповину.
- •7. Перевірка прохідності стравоходу.
- •8. Розпочати грудне вигодовування.
- •9. Провести профілактичні процедури.
- •10. Не залишати дитину з матір’ю одних (спостереження за дитиною на протязі перших двох годин).
- •11. Оглянути, зважити, виміряти дитину (методику антропометрії див. У розділі «Огляд новонародженого)
- •12. Організувати цілодобове спільне перебування матері і дитини (Див. У розділі «Організація неонатологічної служби України. Санітарно-гігієнічний режим відділення новонароджених»)
- •2.6.2. Догляд за дитиною після 2-ох годин
- •2.6.3.Вакцинація
- •2.6.4. Скринінгове обстеження
- •Контрольні запитання
- •Тестові завдання
- •Ситуаційні задачі
- •2.7. Перехідні стани
- •Контрольні запитання
- •Тестові завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Розділ 3. Годування новонароджених
- •3.1. Грудне вигодовування Терміни, що використовуються при описі різних видів вигодовування
- •Принципи підтримки грудного вигодовування для медичних закладів, рекомендовані вооз та прийняті в Україні
- •3.1.1. Роль грудного вигодовування для матері та дитини
- •3.1.2. Фізіологія лактації
- •4 Фази розвитку молочних залоз і лактації:
- •3.1.3. Склад грудного молока
- •3.1.4. Техніка прикладання дитини до грудей
- •3.1.5. Правила грудного вигодовування
- •3.1.6. Проблеми при грудному вигодовуванні (з боку матері, з боку дитини)
- •3.1.7. Протипоказання до грудного вигодовування
- •3.1.8. Імовірні і достовірні ознаки недостатнього отримання дитиною молока
- •3.2. Штучне вигодовування
- •3.2.1. Класифікація замінників грудного молока
- •Не рекомендується вигодовування дитини неадаптованим коров’ячим молоком та молоком інших тварин.
- •3.2.2. Міжнародне зведення правил маркетингу замінників грудного молока (згм)
- •Звичайні маркетингові практики неприйнятні по відношенню до замінників грудного молока!
- •3.3. Змішане вигодовування
- •Контрольні запитання
- •Протипоказання до грудного вигодовування.
- •Тестові завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Розділ 4. Недоношений новонароджений
- •Анатомо-фізіологічні особливості недоношених новонароджених
- •Профілактика та лікування гіпотермії
- •Профілактика і корекція гіпоглікемії
- •Відкрита артеріальна протока (вап)
- •Некротизуючий ентероколіт (нек)
- •Рання анемія недоношених (ран)
- •Ретинопатія недоношених дітей (рн)
- •Анемія недоношених
- •Вигодовування недоношених дітей
- •Методи годування. Вибір методу годування залежить від гестаційного віку і стану дитини (табл. 12).
- •Новонароджені, замалі для гестаційного віку
- •Основні розлади адаптації та патологічні стани у новонароджених з затримкою внутрішньоутробного розвитку
- •Контрольні запитання
- •Тестові завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Оцінка гестаційного віку дитини за новою шкалою Баллард
- •Розділ 5. Реанімаційна допомога новонародженій дитині. Асфіксія новонароджених.
- •5.1. Реанімаційна допомога новонародженій дитині
- •Оцінка адаптації новонародженої дитини і показання до надання початкової медичної допомоги
- •Початкова стабілізація стану новонародженої дитини
- •Оцінка стану новонародженої дитини під час надання медичної допомоги
- •Штучна вентиляція легень (швл)
- •Самостійне дихання під постійним позитивним тиском (срар)
- •Киснева терапія
- •Непрямий масаж серця
- •Інтубація трахеї
- •Мал..41. Правильне введення катетера у вену пуповини під час реанімації новонародженого.
- •Дії у разі неефективної реанімації
- •Припинення реанімації
- •Норми предуктального SpO2
- •Передбачити можливість:
- •5.2. Асфіксія новонароджених
- •Контрольні запитання
- •Тестові завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Розділ 6. Пологова травма у новонароджених
- •Види пологової травми
- •Пологові травми кісток
- •Пологові травми спинного мозку та плечового сплетіння.
- •Внутрішньочерепні пологові травми
- •Ураження органів черевної порожнини.
- •Контрольні запитання
- •Тестові завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Розділ 7. Жовтяниці новонароджених. Гемолітична хвороба новонародженого
- •Основні визначення
- •Патогенетична класифікація неонатальних жовтяниць
- •Причини підвищення рівня загального білірубіну сироватки в неонатальному періоді
- •Гемолітична хвороба новонародженого
- •Фактори ризику розвитку гхн
- •Класифікація гхн
- •Важкість перебігу гхн
- •Критерії діагнозу гхн
- •Диференціальна діагностика неонатальних жовтяниць
- •Клінічна оцінка важкості жовтяниці
- •Догляд за новонародженим з неонатальною жовтяницею
- •Лікування гемолітичної хвороби новонароджених та інших жовтяниць
- •Проведення фототерапії у новонародженого
- •Моніторинг під час фототерапії:
- •Замінне переливання крові
- •Техніка зпк
- •Прогноз та виписка
- •М ал..47. Номограма для визначення ризику розвитку значної гіпербілірубінемії (Bhutani)
- •Профілактика гхн
- •Контрольні запитання
- •Тестові запитання
- •Ситуаційні задачі
- •Розділ 8. Захворювання органів дихання у новонароджених
- •Патофізіологічні передумови розвитку захворювань легень у новонароджених
- •Методика діагностики й оцінки важкості та типу др
- •Діагностичні симптоми др
- •Класифікація др
- •Основні принципи надання медичної допомоги новонародженим з др
- •Формулювання діагнозу
- •Спостереження за новонародженою дитиною з др
- •Створення постійного позитивного тиску у дихальних шляхах (методика срар)
- •Респіраторний дистрес-синдром
- •Пневмонія
- •Транзиторне тахіпное новонародженого (ттн)
- •Синдром аспірації меконію (сам)
- •Бронхолегенева дисплазія
- •Контрольні запитання
- •Тестові завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Розділ 9. Геморагічна хвороба новонароджених
- •Контрольні запитання
- •Тестові завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Розділ 10. Перинатальні інфекції
- •Бактеріальні інфекції
- •1. Локалізовані інфекції
- •1.1 Омфаліт
- •1.2. Бактеріальна інфекція шкіри та слизових оболонок
- •1.3. Кон’юнктивіт
- •2. Системні інфекції
- •2.1. Неонатальний менінгіт
- •3.Генералізовані інфекції
- •3.1. Неонатальний сепсис
- •Посіви матеріалу зі слизових оболонок, шкіри, шлункового вмісту не дозволяють диференціювати інфекцію від колонізації тому рутинно не проводяться
- •У випадку позитивного результату крові – (в залежності від результатів бак. Посіву), змінити антибіотики згідно з результатами посіву і чутливості;
- •Провести повторно обстеження (зак, срб, бак. Посів та інш.)
- •Призначити антибіотики, ефективні щодо збудників пізнього сепсису з урахуванням результатів бактеріологічного дослідження крові
- •Кандидоз
- •3.2. Стрептококова інфекція групи в у новонароджених
- •Застосування антибіотиків для лікування колонізованих новонароджених без клінічних симптомів, з метою профілактики майбутньої інвазивної інфекції є не раціональним і тому не показано.
- •4. Вроджений сифіліс у новонароджених
- •Перинатальні інфекції
- •1. Герпетична інфекція у новонародежних
- •Лікування:
- •При всіх формах герпетичної інфекції показана специфічна противірусна терапія якомога раніше
- •2. Цитомегаловірусна інфекція у новонароджених
- •3. Вроджена краснуха новонароджених
- •4. Вроджений токсоплазмоз у новонароджених
- •Показання для обстеження на токсоплазмоз новонароджених дітей
- •Контрольні запитання
- •Тестові запитання
- •Ситуаційні задачі
- •Г рафіки фізичного розвитку
- •Рекомендована література
- •Авторський колектив
3.1.3. Склад грудного молока
Материнське молоко відповідає індивідуальним потребам дитини. Склад грудного молока відрізняється не тільки у різних матерів, але навіть у однієї жінки у різних молочних залозах, від годування до годування, включаючи весь проміжок лактації.
Перше молоко, яке виробляється організмом жінки, називається молозиво (colostrum). Молозиво це клейка жовтувата рідина (відносна щільність 1,040-1,060). Воно заповнює альвеоли молочної залози на протязі останнього триместру вагітності і виробляється ще на протязі кількох днів після пологів. Кількість молозива змінюється у широких межах від 10 до 100 мл/добу з середнім значенням біля 30 мл/добу.
Молозиво калорійне і поживне. Воно містить менше лактози, жиру і водорозчинних вітамінів, ніж зріле молоко, але більше білків, жиророзчинних вітамінів (Е,А,К) і більше мінеральних речовин (Na, Zn). Молозиво повністю забезпечує потребу організму новонародженої дитини протягом перших діб життя. У молозиві - високий рівень імуноглобулінів, багато лейкоцитів, інші антиінфекційних факторів, які забезпечують дитині первинну імунізацію та захист в новому середовищі. Воно також містить фактори росту, гормони, антиоксиданти а також значну кількість вітамінів, що допомагає адаптації дитини до позаутробного життя.
Легкий послаблюючий ефект молозива допомагає дитині очистити організм від меконію і білірубіну. Тому ранній початок грудного вигодовування і часті прикладання новонародженого до грудей зменшують інтенсивність і тривалість гіпербілірубінемії у новонароджених.
Перехідне молоко виділяється з 4-5-го дня життя до початку 2 тижня життя дитини.
Зріле молоко починає виділятися з 2-3 тижнів життя дитини.
Жирність зрілого молока помітно змінюється на протязі кожного годування. Молоко, яке дитина отримує на початку годування, називається переднім. Воно менш жирне, містить більше води і вгамовує спрагу дитини. Переднє молоко прозоре і має блакитнуватий або зеленкуватий відтінок. Такий колір часто лякає жінок, які звикли до вигляду коров’ячого молока. Вони можуть скаржитися, що молоко у них «сине, пусте, нежирне». Такий колір є нормальним для грудного молока, потрібно заспокоїти жінку, запевнити, що молоко у неї саме таке, як потрібне дитині.
По мірі того, як груди спорожнюються, жирність молока плавно зростає. Молоко, яке дитина отримує ближче до кінця годування, містить більше жиру, калорійніше і виглядає білішим. Заднє молоко є дуже важливим для дітей з низькою масою тіла при народженні.
Мал.. 10. Зміни складу грудного молока у часі
У зрілому грудному молоці кількість білка становить 0.8-1.1 г/100 мл, за винятком першого місяця, коли цей показник становить 1,3 г/100 мл. В молозиві в перший день після пологів вміст білку складає 3.2 г/100 мл, далі він поступово знижується. Основним компонентом грудного молока є сироваткові білки – альбуміни і глобуліни (ідентичні білкам сироватки крові дитини; всмоктуються у незміненому вигляді); співвідношення між альбуміно-глобуліновими фракціями і казеїногеном у грудному молоці 4:1. Грудне молоко містить лізоцим, лактоферин, ензими, вільні амінокіслоти і цистин, таурин – амінокислоту, яка не синтезується з цистину і метионіну як у дорослих і є необхідним компонентом у структурі тканин новонародженого, в першу чергу сітківки ока та головного мозку. Альфа-лактальбумин грудного молока разом з ліноленовою кислотою утворює складний комплекс (комплекс HAMLET), який викликає апоптоз (програмовану загибель) пухлинних клітин.
Вміст жирів збільшується приблизно з 2,0 гр/100мл у молозиві до середнього значення у зрілому молоці 4-4,5 гр/100 мл на 15 день після пологів.
Вміст жирів у зрілому жіночому молоці ідеально підходить дитині і відповідає її фізіологічним потребам. Секреція власної ліпази підшлунковою залозою дитини і виділення жовчі в ранньому дитячому віці недостатні, але ліпаза грудного молока компенсує це і сприяє всмоктуванню 90-95% жиру грудного молока. Жири грудного молока характеризуються високим ступенем дисперсності; високим вмістом (0,4г/100 мл) ненасичених (есенційних) жирних кислот. Ліноленова і арахідонова амінокислоти не синтезуються в організмі людини.
Вуглеводи в жіночому молоці представлені в основному молочним цукром (b-лактоза), яка складає 90% від його кількості. Лактоза є однією із стабільних складових грудного молока. Лактоза забезпечує біля 40% енергетичних потреб.
Функціональні особливості b-лактози грудного молока: створює в товстому кишечнику слабокисле середовище (pН 5-5,5), що згубно діє на гнильні бактерії. Частина b-лактози – це “біфідус-фактор”. Він сприяє інтенсивному розмноженню біфідум-флори, нормалізує склад флори у кишечнику. У грудному молоці присутні в невеликих кількостях також і галактоза, фруктоза, інші олігосахариди. Всього в грудному молоці виявлено близько 130 різних олігосахаридів, що мають, крім іншого, антиінфекційну дію. Вони інгибують адгезію патогенних мікроорганізмів до клітин епітелію.
Кількість вітамінів у грудному молоці відповідає фізіологічним потребам дитини. У молоці визначаються вітамін А (в молозиві його в 2 рази більше, ніж у зрілому грудному молоці), С, Е, вітаміни групи В, вітамін К. Концентрація вітаміну К вища у молозиві і ранньому грудному молоці (0,8-1,0 мг/л). Через 2 тижні у дітей, що знаходяться на грудному вигодовуванні, віт. К синтезується кишковою флорою дитини. Вміст водорозчинних вітамінів у жіночому молоці може дещо коливатися в залежності від раціону харчування жінки, вміст жиророзчинних – дуже мало залежить від харчування, тому що організм може мобілізувати їх з власних запасів. Потреби дитини у водорозчинних вітамінах забезпечуються повноцінним харчуванням матері.
Вміст більшості мінеральних речовин у грудному молоці (фосфор, кальцій, залізо, магній, цинк, калій, фтористі сполуки та ін.) не залежить від раціону харчування жінки під час вагітності і годування грудьми.
Таблиця 4. Вплив якості харчового раціону матері на вміст мікронутрієнтів у грудному молоці (WHO/NUT/98.1, 1998)
Мікронутрієнти, вміст яких у грудному молоці залежить від статусу матері |
Мікронутрієнти, вміст яких у грудному молоці не залежить від статусу матері |
Тіамін Рибофлавін Вітамін В6 Вітамін В12 Вітамін D Вітамін A Йод Селен |
Цинк Залізо Фолати Кальцій |
В материнському молоці постійно зберігається ідеальне співвідношення між кальцієм і фосфором 2:1, що забезпечує нормальний ріст і роз виток кісткової тканини дитини. Заліза в молоці 1мг/л, проте складає дитина засвоює близько 50-70% цієї кількості, значно більше, ніж з будь-якого іншого виду їжі. Цинку і міді в грудному молоці достатньо.
В грудному молоці містяться активні ферменти (протеаза, трипсин, амілаза, ліпаза, що активується жовчними солями дитини); гормони щитовидної залози, наднирникових залоз, гіпофіза, кишкового тракту; гормоноподібні речовини (еритропоетин, кальцитонін, простагландини); фактори росту (фактор росту нервів, епітеліальний фактор росту тощо), чинники специфічного захисту IgA, IgM, IgG, чинники неспецифічного захисту (лізоцим, лактоферин, макрофаги).
Найвищі концентрації імунних тіл містяться в молозиві. Це забезпечує адаптацію новонародженого до умов зовнішнього середовища та захищає його від захворювань. В зрілому молоці концентрація імунних чинників менша, проте кількість захисних речовин, які надходять в організм дитини залишається достатньою, так як з віком дитина висмоктує більше молока. Так, наприклад, концентрація основного імуноглобуліну грудного молока – секреторного IgA – у молозиві становить 20 г/л. У зрілому молоці вона менша (0,5 г/л), але за рахунок більшого об’єму молока дитина отримує щоденно приблизно до 0,5 г секреторного IgA на протязі всього періоду грудного вигодовування.
Материнське молоко стимулює ендогенний синтез факторів специфічного і неспецифічного захисту і розвиток власної імунної системи дитини..
Навіть якщо мати отримує обмежене число калорій, вона може виробляти повноцінне грудне молоко. Характер харчування матері не чинить сильного впливу на склад молока, проте рекомендується, щоб мати отримувала різноманітне харчування, оскільки це важливо для її власного здоров’я і здатності її організму протистояти інфекціям.
