F43.2 Розлади адаптації

• це такі стани (суб'єктивного дистресу та емоційного розладу), що перешкоджають соціальному функціонуванню і продуктивності. Виникають у період адаптації до значних змін в особистісному житті (стресової життєвої події), включаючи наявність або можливість серйозної фізичної хвороби.

Включаються: культуральний шок; реакція горя; госпіталізм у дітей.

Виключається: тривога, пов'язана з розлукою, у дитячому віці (F93.0).

Стресор може торкатися індивідуума або його мікросоціального оточення (втрата близьких, переживання розлуки, міграція, положення біженця тощо).

Значну роль у формуванні адаптаційного порушення відіграє індивідуальна схильність або вразливість, проте вважається, що дане порушення не виникло б без впливу стресового чинника. Прояви цього порушення можуть включати депресивний настрій, тривогу, занепокоєння (або їхнє змішання); почуття нездатності, безпорадності у даній ситуації; зниження продуктивності у щоденних справах. Індивідуум може почувати схильність до драматичної поведінки і спалахів агресивності, але вони зустрічаються рідко. Проте, додатково, особливо у підлітків, можуть відзначатися розлади поведінки (наприклад, агресивна або дисоціальна поведінка). У дітей можна спостерігати регресивні феномени: енурез, дитяча мова або ссання пальця (як частина симптоматики). При переважанні цих рис використовують F43.23.

Діагностичні критерії.

А. Розвиток симптомів відбувається протягом одного місяця після впливу психосоціального стресору, який не являє собою надзвичайний або катастрофічний тип. При збереженні симптоматики діагноз варто змінити відповідно до наявної клінічної картини, якщо стрес продовжується, він може бути закодований за допомогою одного з «Z»-кодів розділу ХХ МКХ-10.

Б. Симптоми або порушення поведінки типові, такі, що виявляється і при інших афективних розладах (F30 ‑F 39) (за винятком марення і галюцинацій), будь-яких розладах у F40‑F48 (невротичні, пов'язані із стресом та соматоформні розлади) та розладах поведінки (F91.‑ ), але при відсутності критеріїв для цих конкретних розладів. Симптоми можуть бути різними за формою, змістом та важкістю. Переважні особливості симптомів можуть бути визначені з використанням п'ятого знака:

F43.20 Коротка депресивна реакція – транзиторний легкий депресивний стан, тривалістю не більш одного місяця

F43.21 Пролонгована депресивна реакція – легкий депресивний стан, що виникає у результаті пролонгованої дії стресорної ситуації, але тривалістю не більш двох років.

F43.22 Змішана тривожна і депресивна реакція – симптоми тривоги та депресії чітко виражені, але за рівнем не вище, ніж визначено для змішаного тривожного та депресивного розладу (F41.2) або інших змішаних тривожних розладів (F41.3).

F43.23 З переважанням розладів інших емоцій – симптоми звичайно декількох емоційних типів, такі як тривога, депресія, занепокоєння, напруженість та гнів. Симптоми тривоги і депресії можуть відповідати критеріям змішаного тривожно-депресивного розладу (F41.2) або інших змішаних тривожних розладів (F41.3), але вони не настільки домінують, щоб їх можна було діагностувати. Ця категорія повинна також використовуватися для визначення реакцій у дітей, у яких спостерігається регресивна поведінка, така як енурез або ссання пальців.

F43.24 З переважанням розладів поведінки – основні порушення стосуються поведінки, наприклад, у підлітків реакція горя виявляється агресивною або асоціальною поведінкою.

F43.25 Із змішаними розладами емоцій та поведінки – чітко виражені як емоційні симптоми, так порушення поведінки.

В. Симптоми не продовжуються більше, ніж шість місяців після припинення дії стресу або його наслідків, за винятком F43.21 (пролонгована депресивна реакція), але цей критерій не повинний перешкоджати попередньому діагнозу.