54. Що підтверджує припущення про генетичну основу панічного розладу у пацієнта:

1. Те, що він пережив першу панічну атаку до 20-ти років

2. Те, що його бабуся та прабабуся страждали подібними порушеннями

3. Те, що атаки в нього не мають ніяких зовнішніх причин

3. Те, що його батько був алкоголіком

55. Якщо стимул (специфічна ситуація або об'єкт) визиває у відповідь на нього неадекватний страх, то мова йде про:

1. Тривогу

2. Компульсію

3. Аверсивну реакцію

4. Фобію

56. Як називаються фобії окремих об'єктів, ситуацій або дій:

1. Парціальні страхи

2. Специфічні фобії

3. Фобічні фіксації

4. Вивчена фобія

57. Поширеність специфічних фобій у популяції становить приблизно:

1. 2-5%

2. 8-15%

3. 15-20 %

4. 20-30 %

58. Який відсоток популяції страждає соціальними фобіями:

1. 3-5%

2. 6-12%

3. 13-18%

4. 19-25 %

59. Стрижневий прояв соціальних фобій – страх:

1. Знаходження у великих скупченнях людей

2. Диадного спілкування

3. Відчуття сорому та збентеження на людях

4. Прийняття відповідальності за інших

60. До соціальних фобій відноситься:

1. Клаустрофобія

2. Мізофобія

3. Ерейтофобія

4. Лісофобія

61. При соціофобіях страх пов'язаний з:

1. Передбачуваною реакцією інших людей, і побоюваннями, що їх страх буде розпізнаний та викличе негативне відношення оточуючих

2. Глибокою переконаністю, що їх страх є обґрунтованим та закономірним

3. Паранойяльною особистісною установкою

4. Істеричною демонстративністю

62. З порушеннями функціонування якого відділу мозку пов'язані фобічні реакції на стимул:

1. Ретикулярна формація

2. Лобові частки кори

3. Лімбічна система

4. Скроневі частки

63. Хто висловлював думку, про те що фобічні симптоми є захистом Я від тривоги:

1. К.Юнг

2. А.Маслоу

3. К.Хорні

4. 3.Фрейд

64. Яка фобія характеризується інтенсивною тривогою з приводу уявлюваної ситуації де оточуючи можуть спостерігати за поведінкою людини та у який він може схибити:

1. Агорафобія

2. Клаустрофобія

3. Ксенофобія

4. Соціальна фобія

65. На відміну від більшості людей, люди із соціальною фобією не в змозі відволіктися від:

1. Того, як вони справляються з важкими справами

2. Негативних змін оточення

3. Очікувань критики у свою адресу

4. Неусвідомлюваних страхів

66. Для якої форми соціальної фобії є характерним уникнення усіх соціальних ситуацій:

1. Генералізована

2. Ситуаційна

3. Специфічна

4. Проста

67. Представники якого підходу бачать причини фобій у недосконалості умовиводів та генералізації:

1. Онтопсихологічний

2. Когнітивно-поведінковий

3. Екзистенціальний

4. Психодинамічний

68. Біологічні та антропологічні теорії стверджують, що фобії обумовлені:

1. Депресивними особистісними установками

2. Природною схильністю боятися тих об'єктів та подій, що загрожують виживанню

3. Реакції страху класично та оперантно обумовлені

4. Реакціями «Я» на інстинктивні спонукання

69. 13-літній підліток з рівнем інтелекту IQ = 115, без зусиль долає шкільну програму, але відмовляється ходити до школи тому що панічно боїться викликів до дошки. У цьому випадку мова йде, швидше за все, про:

1. Панічну атаку

2. Специфічну фобію

3. Ларвіровану депресію

4. Шизоїдну психопатію

70. Специфічні фобії можуть з'явитися:

1. У ранньому дитинстві

2. Не раніше 10-ти років

3. Не раніше 15-ти років

4. У 18 років та пізніше

71. Від фобій при шизофренії специфічні фобії відрізняються:

1. Усвідомленням ірраціональності страху

2. Відсутністю вигадливості (примхливості, химерності)

3. Спробою подолати страхи

4. Все назване

72. Яке порушення використовується для опису постійної тривоги, яка НЕ пов'язана з особливими об'єктів або подіями:

1. Соціальна фобія

2. Генералізоване тривожне порушення

3. Обсесивно-компульсивне порушення

4. Панічне порушеня

73. Яке з тверджень краще пояснює труднощі диференціального діагнозу між генералізованим тривожним розладом та ендогенною депресією:

1. Для обох характерні коливання інтенсивності симптоматики за добу

2. Ангедонія, почуття фрустрації та незадоволеності життям, що для них властиві, призводять до соціальної дезадаптації

3. При депресії можливі приступи тривоги аж до панічних приступів, а для тривожних пацієнтів характерна вторинна депресія

4. Приступу тривоги, як при депресії, так і при тривожному порушенні передує дисфорія