Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Клин психол (Восстановлен) Методичка 5.11.12 ав...doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

F44 Дисоціативні (конверсійні) розлади (за старою класифікацією: істерія, істеричний невроз).

Дисоціація (роз’єднання, розщеплення, розрив зв’язків) - несвідомий механізм роз’єднання психічних процесів на окремі складові, що порушує їх функціонування та цілісність особистості; втрата функцій синтезу психічних процесів (пам’яті, відчуттів, сприймання, ідентифікації, свідомості, контролю за рухами).

Д. (за П.Жане) – недостатність/зниження синтетичних функцій психіки внаслідок конституціонально-генетичної обумовленості через що деякі афективні та ідеаторні компоненти перестають усвідомлюватися та проявляються через несвідомі механізми.

Д. (за Фрейдом) – засіб втечі від реальності, за допомогою якого людина несвідомо блокує неприємні спогади; є наслідком дії м-мів психологічного захисту: витиснення та пригнічення;

- механізм психологічного захисту, що обумовлює невротичні (конверсійні порушення).

Конверсія (за Фрейдом):

– трансформація енергії внутрішнього психічного конфлікту (що витиснений, не відреагований,) в тілесні (соматичні) еквіваленти: сенсорні; моторні; фізичні.

– можливість замістити один психічний симптом на іншій – тілесний;

– компроміс між неусвідомлюваними бажаннями та страхом можливих наслідків при їх здійсненні.

Конверсійні розлади - (за Фрейдом) поділяють на 3 групи (у відповідності до ведучих симптомів): Сенсорні; Моторні; Фізичні.

За класифікацією Фрейда

За сучасною класифікацією

Сенсорні; Моторні

Дисоціативні (конверсійні) розлади

Фізичні

Соматоформні розлади

Конверсійні симптоми мають певний позитивний зміст для індивіда (дають первинну та вторинну вигоду), зокрема:

1.Маскують небажані емоції

2.Являють собою свого роду самопокарання за табуїрованні бажання або

спонукання

3.Служать задоволенню рентних домагань

4.Стають мовою комунікації

5.Дозволяють маніпулювати соціальним та мікросоціальним оточенням

6. Зменшують тривогу, що породжується внутрішнім конфліктом

первинна вигода – внутрішня користь, яка з’являється відразу з появою симптомів; заважає усвідомленню внутр.конфліктів та допомагає уникнути відповідальності.

вторинна вигода – зовнішня користь – дозволяє привернути до себе увагу та уникнути виконання неприємної діяльності (тому з’являється супротив проти одужання – це стає «невигідно»);

Істерія (hystera - матка) - форма неврозу, що є фіксацією на фалічній стадії розвитку (за Фрейдом). За сучасною класифікацією позначається як «дисоціативні (конверсійні) розлади». За DSM ІУ – гістріонні особистісні розлади.

Істерія (за Шарко) - прояв спадкоємної дегенерації центральної нервової системи; її ключова ознака – висока гіпнабельність (навіюваність під впливом магії слова). Класична картина істеричного судорожного припадку містить у собі фази: епілептоїдну – великих рухів – пристрасних поз та жестів – галюцінаторну.

Акінезія - нерухомість; неможливість здійснення довільних (вольових) або автоматичних рухів при відсутності парезів і паралічів. Спостерігається при органічних поразках головного мозку лобової локалізації, кататонії, депресивному ступорі.

Амавроз істеричний (амауроз, амбліопія, істерична сліпота, психогенна сліпота) – повна втрата функцій зорового нерва – внаслідок функціональних порушень ЦНС психогенного характеру; може проявлятися в сполученні з іншими функціональними симптомами – порушеннями у сприйманні кольору та світла, світлобоязні, звуженням зорового поля.

Ангедонія - втрата почуття радості, насолоди.

Аносмія -

Апраксія – втрата здатності робити звичайні операції та виконувати складні рухові акти, які раніше виконувалися індивідом, при збереженні здатності до координованих рухів взагалі.

Астазія - абазія - істеричний розлад психогенного характеру, що пов'язаний з руховою координацією. Проявляється в неможливості самостійно стояти та утримувати рівновагу.

Атаксія - втрата здатності до довільної координації рухів кінцівок та тулуба

(хоча м'язова сила збережена).

Афонія істерична – порушення здатності до мовлення внаслідок втрати голосу, перехід на шепітну мову.

Дизартрія – порушення мовлення, артикуляції («змазане мовлення»).

Дискинезія – усі розлади рухових актів (в т.ч. внутрішніх органів), порушення як координації, так і інтенсивності.

Диспареунії – загальне поняття статевих розладів, зокрема відсутність оргазму (статева холодність), статевий акт супроводжує біль та відраза.

Дисфонія - порушення у звучності голосу (перехід на шепітну мову, голос сиплий, грубий, низький).

Коморбідність – одночасний прояв та сполучення у одного індивіду декількох психічних розладів (або їх часта зміна).

Макропсія – збільшення предметів; мікропсія – зменшення предметів; дисметаморфопсія – скривлення предметів. Зустрічаються як симптоми під час деперсоналізації.

Мультіморбідність – одночасний прояв та сполучення у одного індивіду багатьох симптомів/синдромів як психічних, так і соматичних розладів.

Параліч – повна втрата здібності до рухів. Форми паралічу: моноплегія – параліч однієї кінцівки; параплегія – параліч двох кінцівок; тетраплегія – параліч 4-х кінцівок; геміплегія - однобічний параліч.

Парез - часткові обмеження рухів, (парціальні) форми паралічу. Форми: монопарез –парапрез – тетрапарез –геміопарез

Синдром Бріке – психогенні (істеричні) судоми діафрагми, що викликають почуття задухи та афонії (описаний 1859р.).

Синдром Де Коста (Д’Акоста) – внаслідок гіпоксії ЦНС (нестачі кисню): підвищення ритму серцебиття, дихання, головний біль, ціаноз, порушення координації, слуху, бачення. Був описаний монахом d’Acozta у 1590р.

Синдром Туррета – сукупність мимовільних рухів м’язів

Хорея істерична – рухове збудження, некоординовані рухи, що передують/супроводжують істеричний припадок.

Цефалгія – головний біль

Завдання:

  • Що буде зайвим у ряду понять? Що поєднує ці поняття?

      1. Параплегія – парамнезія – моноплегія – тетраплегія - геміплегія

      2. Парапрез – тетрапарез – монопарез – геміопарез - гемікранія