- •Кафедра практичної психології
- •Навчально-методичний посібник
- •Передмова
- •1. Перелік діагностичних рубрик групи f2 «Шизофренія, шизотипичні та маяченні порушення» за мкх-101:
- •2. Загальні відомості про Шизофренію
- •Соціальна адаптація
- •Відомі люди, яким був поставлений діагноз ш.:
- •3. Структура дефекту
- •4. Критерії діагностики Об'єктивних методів діагностики шизофренії немає. Діагноз ставиться на підставі бесід з пацієнтом та аналізу його поведінки.
- •Три групи симптомів шизофренії
- •5. Теорії виникнення шизофренії. Походження й механізми розвитку патологічного процесу при шизофренії дотепер залишаються невизначеними.
- •Крім того, при шизофренії порушується зв'язок як між півкулями, так і між різними частинами півкулі. Принаймні у дітей-шизофреніків гине велика кількість нейронів у різних відділах мозку.
- •6. Прогноз шизофренії
- •7. Профілактика Шизофренії
- •8. Форми та типи Шизофренії за різними класифікаціями та підходами. Клінічні форми шизофренії (за мкх-10)
- •Безперервний плин ш. Характеризується тим, що позитивні симптоми наростають у певній послідовності:
- •Розлади настрою (Афективні порушення) – f30 – f39
- •1. Перелік діагностичних рубрик за групою «Розлади настрою» або «Афективні порушення» (f3) за мкх-10:
- •2. Загальна характеристика афективних розладів.
- •3. Етіологічні гіпотези виникнення афективних розладів.
- •5. Основні поняття.
- •6. Клінічна характеристика «Афективних розладів»
- •Маніакальний епізод (манія, маніакальний синдром) /f30/
- •Депресивний епізод /f32/ - загальна характеристика
- •Хронічні розлади настрою (хронічні афективні розлади) /f34/
- •Розлади настрою (Афективні розлади)
- •2. Який з розладів, що вказані нижче є афективним:
- •3. Афективні розлади можна охарактеризувати з позицій трьох
- •4. Хто з дослідників запропонував розділення маніакально-депресивного
- •7. Захворюваність на монополярну депресію складає:
- •8. Співвідношення чоловіків та жінок, що страждають на монополярну депресію:
- •13. При біполярному афективному розладі близнюкова конкордатність:
- •14. Батьки, що хворі на афективний психоз, віддали свою дитину у здорову приймальну сім'ю. Як це буде впливати на ризик захворювання дитини:
- •59. Який пункт розцінюється як прояв маскованої депресії у дітей:
- •У дорослих
- •Зміст лекції «Розлади особистості»
- •Перелік діагностичних рубрик групи f6 – Розлади зрілої особистості та поведінки у дорослих за мкх-10
- •Співвідношення типів виховання
- •Основні форми девіантної поведінки
- •Основні типи патохарактерологічних реакцій.
- •Основні клінічні форми патохарактерологічних реакцій
- •4. Характеристика клінічних груп
- •«Ключові терміни та словник до теми»
- •Розлади особистості та поведінки у дорослих (f6) - Вар. 4
- •Розлади: Невротичні, що пов'язані із стресом та соматоформні
- •Зміст лекційного матеріалу
- •1. Загальний перелік розладів клінічної діагностичної рубрики
- •F40.0 Агорафобія
- •F45.8 Інші соматоформні розлади
- •Загальні принципи класифікації розділу f4
- •F40 Тривожно-фобічний розлад
- •F40.2 Специфічні (ізольовані) фобії
- •F41 Інші тривожні порушення
- •F42 Обсесивно-компульсивний розлад
- •F43 Реакція на тяжкий стрес та порушення адаптації
- •F43.2 Розлади адаптації
- •F44 Дисоціативні (конверсійні) розлади (за старою класифікацією: істерія, істеричний невроз).
- •Порушення інтеграції функцій та дисоціативні розлади
- •Включаються: конверсійна істерія; конверсійна реакція; Виключається: симуляція (свідома) (z76.5).
- •F44.5 Дисоціативні судоми
- •F44.80 синдром Ганзера
- •F44.81 Розлад множинної особистості – Дисоціативний розлад ідентифікації особистості
- •F45 Соматоформні розлади
- •F48.0 Неврастенія
- •54. Що підтверджує припущення про генетичну основу панічного розладу у пацієнта:
- •74. Наполегливі думки та обрáзи, яких важко позбутися, незважаючи на всі спроби це зробити, називаються:
- •75. Як називається потреба або тенденція робити дії, що виражаються у повторюванні ритуальних поведінкових актів:
- •78. Обсесії та компульсії у структурі неврозу нав'язливих станів:
- •79. Компульсивна поведінка при неврозах на відміну від психозів:
- •80. Що відрізняє нав'язливі страхи від фобій:
- •147. Класична картина істеричного судорожного припадку, що описана ж.Шарко, містить у собі фази:
- •148. Що із зазначеного властиве істеричним судорожним припадкам на відміну від епілептичних:
- •173. Яке із тверджень вірно описує відмінності між соматоформними порушеннями та психосоматичними захворюваннями (у вузькому сенсі):
- •174. Яке із захворювань не входить у «святу семірку» психосоматичних захворювань:
- •218. При іпохондричному розладі, на відміну від конверсійного:
- •219. Мінлива іпохондричність звичайно розглядається як прояв:
- •222. Висока коморбідність хронічного соматоформного болючого розладу з депресією дозволяє думати про нього як про болючий варіант ларвірованої депресії, але не можна виключити й того, що:
- •Психосоматика
- •1.Визначення поняття «психосоматика».
- •2.Невротичні, що пов’язані зі стресом та соматоформні розлади – f4
- •5.Загальні принципи сучасної класифікації розділу f4
- •Глосарій
- •Список використаних джерел
- •Технічний редактор – Блах е.І. Головний редактор – Бєляєва о.Ю.
- •73000, Україна, м. Херсон, вул. 40 років Жовтня, 4. Тел.: (0552) 32-67-95. Розлади особистості та поведінки у дорослих (f6)
- •Психологічні особливості хворих з різними соматичними захворюваннями
F44 Дисоціативні (конверсійні) розлади (за старою класифікацією: істерія, істеричний невроз).
Дисоціація (роз’єднання, розщеплення, розрив зв’язків) - несвідомий механізм роз’єднання психічних процесів на окремі складові, що порушує їх функціонування та цілісність особистості; втрата функцій синтезу психічних процесів (пам’яті, відчуттів, сприймання, ідентифікації, свідомості, контролю за рухами).
Д. (за П.Жане) – недостатність/зниження синтетичних функцій психіки внаслідок конституціонально-генетичної обумовленості через що деякі афективні та ідеаторні компоненти перестають усвідомлюватися та проявляються через несвідомі механізми.
Д. (за Фрейдом) – засіб втечі від реальності, за допомогою якого людина несвідомо блокує неприємні спогади; є наслідком дії м-мів психологічного захисту: витиснення та пригнічення;
- механізм психологічного захисту, що обумовлює невротичні (конверсійні порушення).
Конверсія (за Фрейдом):
– трансформація енергії внутрішнього психічного конфлікту (що витиснений, не відреагований,) в тілесні (соматичні) еквіваленти: сенсорні; моторні; фізичні.
– можливість замістити один психічний симптом на іншій – тілесний;
– компроміс між неусвідомлюваними бажаннями та страхом можливих наслідків при їх здійсненні.
Конверсійні розлади - (за Фрейдом) поділяють на 3 групи (у відповідності до ведучих симптомів): Сенсорні; Моторні; Фізичні.
За класифікацією Фрейда |
За сучасною класифікацією |
Сенсорні; Моторні |
Дисоціативні (конверсійні) розлади |
Фізичні |
Соматоформні розлади |
Конверсійні симптоми мають певний позитивний зміст для індивіда (дають первинну та вторинну вигоду), зокрема:
1.Маскують небажані емоції
2.Являють собою свого роду самопокарання за табуїрованні бажання або
спонукання
3.Служать задоволенню рентних домагань
4.Стають мовою комунікації
5.Дозволяють маніпулювати соціальним та мікросоціальним оточенням
6. Зменшують тривогу, що породжується внутрішнім конфліктом
первинна вигода – внутрішня користь, яка з’являється відразу з появою симптомів; заважає усвідомленню внутр.конфліктів та допомагає уникнути відповідальності.
вторинна вигода – зовнішня користь – дозволяє привернути до себе увагу та уникнути виконання неприємної діяльності (тому з’являється супротив проти одужання – це стає «невигідно»);
Істерія (hystera - матка) - форма неврозу, що є фіксацією на фалічній стадії розвитку (за Фрейдом). За сучасною класифікацією позначається як «дисоціативні (конверсійні) розлади». За DSM ІУ – гістріонні особистісні розлади.
Істерія (за Шарко) - прояв спадкоємної дегенерації центральної нервової системи; її ключова ознака – висока гіпнабельність (навіюваність під впливом магії слова). Класична картина істеричного судорожного припадку містить у собі фази: епілептоїдну – великих рухів – пристрасних поз та жестів – галюцінаторну.
Акінезія - нерухомість; неможливість здійснення довільних (вольових) або автоматичних рухів при відсутності парезів і паралічів. Спостерігається при органічних поразках головного мозку лобової локалізації, кататонії, депресивному ступорі.
Амавроз істеричний (амауроз, амбліопія, істерична сліпота, психогенна сліпота) – повна втрата функцій зорового нерва – внаслідок функціональних порушень ЦНС психогенного характеру; може проявлятися в сполученні з іншими функціональними симптомами – порушеннями у сприйманні кольору та світла, світлобоязні, звуженням зорового поля.
Ангедонія - втрата почуття радості, насолоди.
Аносмія -
Апраксія – втрата здатності робити звичайні операції та виконувати складні рухові акти, які раніше виконувалися індивідом, при збереженні здатності до координованих рухів взагалі.
Астазія - абазія - істеричний розлад психогенного характеру, що пов'язаний з руховою координацією. Проявляється в неможливості самостійно стояти та утримувати рівновагу.
Атаксія - втрата здатності до довільної координації рухів кінцівок та тулуба
(хоча м'язова сила збережена).
Афонія істерична – порушення здатності до мовлення внаслідок втрати голосу, перехід на шепітну мову.
Дизартрія – порушення мовлення, артикуляції («змазане мовлення»).
Дискинезія – усі розлади рухових актів (в т.ч. внутрішніх органів), порушення як координації, так і інтенсивності.
Диспареунії – загальне поняття статевих розладів, зокрема відсутність оргазму (статева холодність), статевий акт супроводжує біль та відраза.
Дисфонія - порушення у звучності голосу (перехід на шепітну мову, голос сиплий, грубий, низький).
Коморбідність – одночасний прояв та сполучення у одного індивіду декількох психічних розладів (або їх часта зміна).
Макропсія – збільшення предметів; мікропсія – зменшення предметів; дисметаморфопсія – скривлення предметів. Зустрічаються як симптоми під час деперсоналізації.
Мультіморбідність – одночасний прояв та сполучення у одного індивіду багатьох симптомів/синдромів як психічних, так і соматичних розладів.
Параліч – повна втрата здібності до рухів. Форми паралічу: моноплегія – параліч однієї кінцівки; параплегія – параліч двох кінцівок; тетраплегія – параліч 4-х кінцівок; геміплегія - однобічний параліч.
Парез - часткові обмеження рухів, (парціальні) форми паралічу. Форми: монопарез –парапрез – тетрапарез –геміопарез
Синдром Бріке – психогенні (істеричні) судоми діафрагми, що викликають почуття задухи та афонії (описаний 1859р.).
Синдром Де Коста (Д’Акоста) – внаслідок гіпоксії ЦНС (нестачі кисню): підвищення ритму серцебиття, дихання, головний біль, ціаноз, порушення координації, слуху, бачення. Був описаний монахом d’Acozta у 1590р.
Синдром Туррета – сукупність мимовільних рухів м’язів
Хорея істерична – рухове збудження, некоординовані рухи, що передують/супроводжують істеричний припадок.
Цефалгія – головний біль
Завдання:
Що буде зайвим у ряду понять? Що поєднує ці поняття?
Параплегія – парамнезія – моноплегія – тетраплегія - геміплегія
Парапрез – тетрапарез – монопарез – геміопарез - гемікранія
