- •Кафедра практичної психології
- •Навчально-методичний посібник
- •Передмова
- •1. Перелік діагностичних рубрик групи f2 «Шизофренія, шизотипичні та маяченні порушення» за мкх-101:
- •2. Загальні відомості про Шизофренію
- •Соціальна адаптація
- •Відомі люди, яким був поставлений діагноз ш.:
- •3. Структура дефекту
- •4. Критерії діагностики Об'єктивних методів діагностики шизофренії немає. Діагноз ставиться на підставі бесід з пацієнтом та аналізу його поведінки.
- •Три групи симптомів шизофренії
- •5. Теорії виникнення шизофренії. Походження й механізми розвитку патологічного процесу при шизофренії дотепер залишаються невизначеними.
- •Крім того, при шизофренії порушується зв'язок як між півкулями, так і між різними частинами півкулі. Принаймні у дітей-шизофреніків гине велика кількість нейронів у різних відділах мозку.
- •6. Прогноз шизофренії
- •7. Профілактика Шизофренії
- •8. Форми та типи Шизофренії за різними класифікаціями та підходами. Клінічні форми шизофренії (за мкх-10)
- •Безперервний плин ш. Характеризується тим, що позитивні симптоми наростають у певній послідовності:
- •Розлади настрою (Афективні порушення) – f30 – f39
- •1. Перелік діагностичних рубрик за групою «Розлади настрою» або «Афективні порушення» (f3) за мкх-10:
- •2. Загальна характеристика афективних розладів.
- •3. Етіологічні гіпотези виникнення афективних розладів.
- •5. Основні поняття.
- •6. Клінічна характеристика «Афективних розладів»
- •Маніакальний епізод (манія, маніакальний синдром) /f30/
- •Депресивний епізод /f32/ - загальна характеристика
- •Хронічні розлади настрою (хронічні афективні розлади) /f34/
- •Розлади настрою (Афективні розлади)
- •2. Який з розладів, що вказані нижче є афективним:
- •3. Афективні розлади можна охарактеризувати з позицій трьох
- •4. Хто з дослідників запропонував розділення маніакально-депресивного
- •7. Захворюваність на монополярну депресію складає:
- •8. Співвідношення чоловіків та жінок, що страждають на монополярну депресію:
- •13. При біполярному афективному розладі близнюкова конкордатність:
- •14. Батьки, що хворі на афективний психоз, віддали свою дитину у здорову приймальну сім'ю. Як це буде впливати на ризик захворювання дитини:
- •59. Який пункт розцінюється як прояв маскованої депресії у дітей:
- •У дорослих
- •Зміст лекції «Розлади особистості»
- •Перелік діагностичних рубрик групи f6 – Розлади зрілої особистості та поведінки у дорослих за мкх-10
- •Співвідношення типів виховання
- •Основні форми девіантної поведінки
- •Основні типи патохарактерологічних реакцій.
- •Основні клінічні форми патохарактерологічних реакцій
- •4. Характеристика клінічних груп
- •«Ключові терміни та словник до теми»
- •Розлади особистості та поведінки у дорослих (f6) - Вар. 4
- •Розлади: Невротичні, що пов'язані із стресом та соматоформні
- •Зміст лекційного матеріалу
- •1. Загальний перелік розладів клінічної діагностичної рубрики
- •F40.0 Агорафобія
- •F45.8 Інші соматоформні розлади
- •Загальні принципи класифікації розділу f4
- •F40 Тривожно-фобічний розлад
- •F40.2 Специфічні (ізольовані) фобії
- •F41 Інші тривожні порушення
- •F42 Обсесивно-компульсивний розлад
- •F43 Реакція на тяжкий стрес та порушення адаптації
- •F43.2 Розлади адаптації
- •F44 Дисоціативні (конверсійні) розлади (за старою класифікацією: істерія, істеричний невроз).
- •Порушення інтеграції функцій та дисоціативні розлади
- •Включаються: конверсійна істерія; конверсійна реакція; Виключається: симуляція (свідома) (z76.5).
- •F44.5 Дисоціативні судоми
- •F44.80 синдром Ганзера
- •F44.81 Розлад множинної особистості – Дисоціативний розлад ідентифікації особистості
- •F45 Соматоформні розлади
- •F48.0 Неврастенія
- •54. Що підтверджує припущення про генетичну основу панічного розладу у пацієнта:
- •74. Наполегливі думки та обрáзи, яких важко позбутися, незважаючи на всі спроби це зробити, називаються:
- •75. Як називається потреба або тенденція робити дії, що виражаються у повторюванні ритуальних поведінкових актів:
- •78. Обсесії та компульсії у структурі неврозу нав'язливих станів:
- •79. Компульсивна поведінка при неврозах на відміну від психозів:
- •80. Що відрізняє нав'язливі страхи від фобій:
- •147. Класична картина істеричного судорожного припадку, що описана ж.Шарко, містить у собі фази:
- •148. Що із зазначеного властиве істеричним судорожним припадкам на відміну від епілептичних:
- •173. Яке із тверджень вірно описує відмінності між соматоформними порушеннями та психосоматичними захворюваннями (у вузькому сенсі):
- •174. Яке із захворювань не входить у «святу семірку» психосоматичних захворювань:
- •218. При іпохондричному розладі, на відміну від конверсійного:
- •219. Мінлива іпохондричність звичайно розглядається як прояв:
- •222. Висока коморбідність хронічного соматоформного болючого розладу з депресією дозволяє думати про нього як про болючий варіант ларвірованої депресії, але не можна виключити й того, що:
- •Психосоматика
- •1.Визначення поняття «психосоматика».
- •2.Невротичні, що пов’язані зі стресом та соматоформні розлади – f4
- •5.Загальні принципи сучасної класифікації розділу f4
- •Глосарій
- •Список використаних джерел
- •Технічний редактор – Блах е.І. Головний редактор – Бєляєва о.Ю.
- •73000, Україна, м. Херсон, вул. 40 років Жовтня, 4. Тел.: (0552) 32-67-95. Розлади особистості та поведінки у дорослих (f6)
- •Психологічні особливості хворих з різними соматичними захворюваннями
4. Критерії діагностики Об'єктивних методів діагностики шизофренії немає. Діагноз ставиться на підставі бесід з пацієнтом та аналізу його поведінки.
Критерії діагностики психічних розладів з часом змінюються, тому людина, якій ставили діагноз шизофренії у 60-х роках ХХ ст. зовсім не обов’язково мала би такий діагноз у теперішній час (наприклад, раніше можна було отримати діагноз за ствердження, що «спостерігав за НЛО» або «маю екстрасенсорні здібності»). Саме тому дослідники намагаються звузити надзвичайно широкі рамки колишніх границь діагностики шизофренії та звертаються при цьому до категорій розладів шизофренічного спектру (F20 – шизофренія, F21 – шизотипічне порушення, F22 – порушення з маячнею; + шизоїдне порушення особистості – F60.1).
Фундаментальні (облігатні, основні)
та додаткові (факультативні) симптоми (за Е.Блейлером)
Фундаментальні симптоми (облігатні, основні), які характерні для всіх форм Ш. |
Додаткові (факультативні) симптоми |
Порушення мислення (асоціативного процесу) |
Порушення сприймання (галюцинації; загострення сприймання, зникнення болючих відчуттів ) |
Порушення афективної та вольової сфери (емоційна тупість, емоційне уплощення, апатія, паратімія ) |
Маячня |
Амбівалентність |
Змінення в особистості (деградація) |
Аутизм |
Порушення у мовленні та письмі |
Порушення поведінки |
Соматичні симптоми |
|
Кататонічний синдром |
|
Порушення пам’яті |
Примітка: симптоми, що виділені у таблиці, клініцистам відомі як симптоми «чотирьох А» Блейлера (асоціація, афект, амбівалентність, аутизм).
К. Шнайдер (німец.психіатр) висунув ідею «симптомів першого та другого рангу», наявність яких необхідна для діагностики шизофренії.
№ |
Симптоми першого рангу |
Симптоми другого рангу |
1 |
Відчуття соматичної безпорадності – «відкритості для інших» – начебто думки прослуховують на відстані |
Маячня (різні ідеї), що виникають раптово. |
2 |
Відчуження мислей/вплив на мислення (вилучення /вкладення мислей; передача мислей на відстані «як по радіо») |
Відчуття емоційного виснаження. Депресивні та ейфорічні змінення настрою. |
3 |
Нав’язаний ( «пороблений») афект, бажання, дії |
порушення сприйняття (зникнення відчуття болі, загострення сприйняття). |
4 |
Маячня (ідеї впливу, вибраності для виконання певної місії) |
Розгубленість |
5 |
Вербальні галюцинації (звучання мислей; голоси, які коментують/спорять/ щось обговорюють/надають імперативні вказівки) |
|
У радянській психіатрії діагноз ставився на підставі наступної тріади: емоційна тупість, атактичне мислення, гіпобулія, парабулія. Нечіткість критеріїв породила в СССР визнання особливої форми – т.зв. млява форма Ш.
Атактичне мислення розпізнається за допомогою тестів, у тому числі тестів Роршаха (відомих як тести із чорнильними плямами) і тестів вибору схожих предметів (невеличкі картинки розташовуються на столі в кілька рядів). Відомий приклад, коли з картинок із зображеннями дітей, свійської тварини, одягу, взуття й різних предметів досліджуваний вибирає черевик і олівець. Цей вибір мотивується тим, що вони залишають слід.
Діагностичні критерії шизофренії (згідно DSM-IV-R) це сполучення наступних ознак:
(A) Як мінімум два симптоми (з наступних), які повинні спостерігатися значну частину часу протягом 1 місяця:
Маячня
Галюцинації (голоси, які коментують дії, поступки, поведінку).
Безладна мова (наприклад, часте збивання з теми (сковзання з теми) або безглуздість, порушення зв'язку у мовленні (інкогеренція).
Різка безладна або кататонічна поведінка.
Негативні симптоми (емоційна тупість, алогія або парабулія).
Одного симптому достатньо якщо: - маячня є вигадливою, чудернацькою (тобто вкрай неадекватною) або галюцинації носять характер голосу, який коментує думки, дії та поведінку пацієнта; - два чи більше голосів, які розмовляють один з одним.
(B) Соціальна/професійна дезадаптація, некомпетентність (відмова від роботи, спілкування, самообслуговування). Протягом істотної частини часу з початку захворювання, рівень досягнень у сфері роботи, відношень між людьми або догляду за собою набагато нижчий, ніж до захворювання, а якщо захворювання почалося в дитинстві – нездатність досягти очікуваного рівня в області відношень між людьми, роботи або навчання.
(C) Тривалість. Симптоми тривають принаймні півроку. Із цього періоду (6 міс.) принаймні протягом одного місяця симптоми задовольняють критерію (A) (активна фаза), а в інший час (резидуальна/залишкова та продромальна фаза) спостерігаються негативні симптоми або ж принаймні два із симптомів критерію (A) зберігаються в стертій, ослабленій формі (наприклад, дивні переконання або незвичайний почуттєвий досвід).
(D) Виключаються шизоафективне порушення і маніакально-депресивний психоз. Або фази депресивних, маніакальних або змішаних епізодів немає протягом активної, або їхня тривалість незначна в порівнянні із загальною тривалістю активної та залишкової фази.
(E) Причина не в прийомі наркотиків або ліків і не в якійсь непсихічній хворобі.
(F) Якщо хворий страждав аутизмом або іншими відхиленнями в розвитку, для діагностики шизофренії необхідно, щоб виражена маячня або галюцинації тривали принаймні місяць (або менше у випадку успішного лікування).
Симптоми Ш. можуть бути згруповані як позитивні, негативні та психомоторні. Тривалість ремісії при шизофренії часто прогнозують саме на підставі проявів позитивної – негативної» симптоматики.
