- •Кафедра практичної психології
- •Навчально-методичний посібник
- •Передмова
- •1. Перелік діагностичних рубрик групи f2 «Шизофренія, шизотипичні та маяченні порушення» за мкх-101:
- •2. Загальні відомості про Шизофренію
- •Соціальна адаптація
- •Відомі люди, яким був поставлений діагноз ш.:
- •3. Структура дефекту
- •4. Критерії діагностики Об'єктивних методів діагностики шизофренії немає. Діагноз ставиться на підставі бесід з пацієнтом та аналізу його поведінки.
- •Три групи симптомів шизофренії
- •5. Теорії виникнення шизофренії. Походження й механізми розвитку патологічного процесу при шизофренії дотепер залишаються невизначеними.
- •Крім того, при шизофренії порушується зв'язок як між півкулями, так і між різними частинами півкулі. Принаймні у дітей-шизофреніків гине велика кількість нейронів у різних відділах мозку.
- •6. Прогноз шизофренії
- •7. Профілактика Шизофренії
- •8. Форми та типи Шизофренії за різними класифікаціями та підходами. Клінічні форми шизофренії (за мкх-10)
- •Безперервний плин ш. Характеризується тим, що позитивні симптоми наростають у певній послідовності:
- •Розлади настрою (Афективні порушення) – f30 – f39
- •1. Перелік діагностичних рубрик за групою «Розлади настрою» або «Афективні порушення» (f3) за мкх-10:
- •2. Загальна характеристика афективних розладів.
- •3. Етіологічні гіпотези виникнення афективних розладів.
- •5. Основні поняття.
- •6. Клінічна характеристика «Афективних розладів»
- •Маніакальний епізод (манія, маніакальний синдром) /f30/
- •Депресивний епізод /f32/ - загальна характеристика
- •Хронічні розлади настрою (хронічні афективні розлади) /f34/
- •Розлади настрою (Афективні розлади)
- •2. Який з розладів, що вказані нижче є афективним:
- •3. Афективні розлади можна охарактеризувати з позицій трьох
- •4. Хто з дослідників запропонував розділення маніакально-депресивного
- •7. Захворюваність на монополярну депресію складає:
- •8. Співвідношення чоловіків та жінок, що страждають на монополярну депресію:
- •13. При біполярному афективному розладі близнюкова конкордатність:
- •14. Батьки, що хворі на афективний психоз, віддали свою дитину у здорову приймальну сім'ю. Як це буде впливати на ризик захворювання дитини:
- •59. Який пункт розцінюється як прояв маскованої депресії у дітей:
- •У дорослих
- •Зміст лекції «Розлади особистості»
- •Перелік діагностичних рубрик групи f6 – Розлади зрілої особистості та поведінки у дорослих за мкх-10
- •Співвідношення типів виховання
- •Основні форми девіантної поведінки
- •Основні типи патохарактерологічних реакцій.
- •Основні клінічні форми патохарактерологічних реакцій
- •4. Характеристика клінічних груп
- •«Ключові терміни та словник до теми»
- •Розлади особистості та поведінки у дорослих (f6) - Вар. 4
- •Розлади: Невротичні, що пов'язані із стресом та соматоформні
- •Зміст лекційного матеріалу
- •1. Загальний перелік розладів клінічної діагностичної рубрики
- •F40.0 Агорафобія
- •F45.8 Інші соматоформні розлади
- •Загальні принципи класифікації розділу f4
- •F40 Тривожно-фобічний розлад
- •F40.2 Специфічні (ізольовані) фобії
- •F41 Інші тривожні порушення
- •F42 Обсесивно-компульсивний розлад
- •F43 Реакція на тяжкий стрес та порушення адаптації
- •F43.2 Розлади адаптації
- •F44 Дисоціативні (конверсійні) розлади (за старою класифікацією: істерія, істеричний невроз).
- •Порушення інтеграції функцій та дисоціативні розлади
- •Включаються: конверсійна істерія; конверсійна реакція; Виключається: симуляція (свідома) (z76.5).
- •F44.5 Дисоціативні судоми
- •F44.80 синдром Ганзера
- •F44.81 Розлад множинної особистості – Дисоціативний розлад ідентифікації особистості
- •F45 Соматоформні розлади
- •F48.0 Неврастенія
- •54. Що підтверджує припущення про генетичну основу панічного розладу у пацієнта:
- •74. Наполегливі думки та обрáзи, яких важко позбутися, незважаючи на всі спроби це зробити, називаються:
- •75. Як називається потреба або тенденція робити дії, що виражаються у повторюванні ритуальних поведінкових актів:
- •78. Обсесії та компульсії у структурі неврозу нав'язливих станів:
- •79. Компульсивна поведінка при неврозах на відміну від психозів:
- •80. Що відрізняє нав'язливі страхи від фобій:
- •147. Класична картина істеричного судорожного припадку, що описана ж.Шарко, містить у собі фази:
- •148. Що із зазначеного властиве істеричним судорожним припадкам на відміну від епілептичних:
- •173. Яке із тверджень вірно описує відмінності між соматоформними порушеннями та психосоматичними захворюваннями (у вузькому сенсі):
- •174. Яке із захворювань не входить у «святу семірку» психосоматичних захворювань:
- •218. При іпохондричному розладі, на відміну від конверсійного:
- •219. Мінлива іпохондричність звичайно розглядається як прояв:
- •222. Висока коморбідність хронічного соматоформного болючого розладу з депресією дозволяє думати про нього як про болючий варіант ларвірованої депресії, але не можна виключити й того, що:
- •Психосоматика
- •1.Визначення поняття «психосоматика».
- •2.Невротичні, що пов’язані зі стресом та соматоформні розлади – f4
- •5.Загальні принципи сучасної класифікації розділу f4
- •Глосарій
- •Список використаних джерел
- •Технічний редактор – Блах е.І. Головний редактор – Бєляєва о.Ю.
- •73000, Україна, м. Херсон, вул. 40 років Жовтня, 4. Тел.: (0552) 32-67-95. Розлади особистості та поведінки у дорослих (f6)
- •Психологічні особливості хворих з різними соматичними захворюваннями
6. Прогноз шизофренії
|
Благополучний плин |
Неблагополучний плин |
|
|
Початок у пізньому віці |
Початок у дитячому та підлітковому віці |
2. |
Наявність провокуючих факторів |
Відсутність провокуючих факторів. Гебефренія. |
3. |
Гострий початок та короткий епізод |
Поступовий початок та тривалий епізод |
4. |
Благополучне преморбідне функціонування в соціальній та сексуальній сфері. Відсутність психічних порушень раніше. Нормальна особистість до захворювання. |
Неблагополучне преморбідне функціонування в соціальній та сексуальній сфері. Наявність психічних порушень раніше. Патологічна особистість до захворювання (шизоїдне або дисоціальне порушення особистості). |
5. |
Симптоми порушення настрою. Напруженість. Тривожність. Почуття провини, думки про смерть. |
Аутистична поведінка. Афективна тупість. Маячня переслідування та інші параноїдні симптоми. |
6. |
Проживання в шлюбі (або вдівстві) |
Проживання на самоті (або у розлученні) |
7. |
В сімейному анамнезі – порушення настрою |
В сімейному анамнезі – шизофренія |
8. |
Достатня соціальна підтримка |
Не достатня соціальна підтримка |
9. |
Позитивні симптоми |
Негативні симптоми |
10. |
|
Неврологічні симптоми |
11. |
|
Травма у перінатальному періоді |
12. |
|
Відсутність реміссії протягом 3 років |
13. |
|
Численні рецидиви |
14. |
Здатність до вираження агресивної поведінки (до захворювання) |
Слабкий прояв вияву агресивної поведінки (до захворювання) |
Необхідно зазначити, що прогноз захворювання залежить від форми, типу плину, віку й інших індивідуальних особливостей пацієнта, характеру його професії. При безперервному типі плину хворі переводяться на II або I групу інвалідності, у рідких випадках (при стійкій лікувальній ремісії) – на III групу, при приступо-прогредиентному типі – надають III або II групу. При приступо-прогредиентному типі після першого нападу теоретично можливе видужання (при повній відсутності дефекту й відсутності нападів надалі), однак у цьому випадку виникає питання про правильність постановки діагнозу шизофренії. У хворих на шизофренію, які зробили правопорушення як у стані психозу, так і в стані ремісії або якщо початок шизофренії збігається із періодом слідства й/або суду, але до винесення вироку як правило судом установлюється неосудність і таких хворих направляють на примусове лікування в психіатричні лікарні строгого режиму або загального типу (залежно від тяжкості зробленого правопорушення). Хворі на шизофренію визнаються негідними до військової служби.
Крім факторів, що розглянуто у таблиці, які визначають благополучний/ неблагополучний плин захворювання, прогноз залежить від того, наскільки рано буде розпочате відповідне лікування та наскільки точно хворий виконує рекомендації лікаря.
За сучасними оцінками, серед людей, яким ставиться діагноз шизофренії, досягають стійкої ремісії із задовільним рівнем соціальної адаптації приблизно 20%. Завдяки вдосконалюванню досліджень оптимізм відносно можливості видужання від шизофренії зростає.
Людина, що має діагноз «індукований психоз», найчастіше займає пасивну комунікативну позицію. Повне видужання від індукованого психозу, можливо за умовою відокремлення від людини, що індуцирує психоз.
