6. Прогноз шизофренії

	Благополучний плин	Неблагополучний плин
	Початок у пізньому віці	Початок у дитячому та підлітковому віці
2.	Наявність провокуючих факторів	Відсутність провокуючих факторів. Гебефренія.
3.	Гострий початок та короткий епізод	Поступовий початок та тривалий епізод
4.	Благополучне преморбідне функціонування в соціальній та сексуальній сфері. Відсутність психічних порушень раніше. Нормальна особистість до захворювання.	Неблагополучне преморбідне функціонування в соціальній та сексуальній сфері. Наявність психічних порушень раніше. Патологічна особистість до захворювання (шизоїдне або дисоціальне порушення особистості).
5.	Симптоми порушення настрою. Напруженість. Тривожність. Почуття провини, думки про смерть.	Аутистична поведінка. Афективна тупість. Маячня переслідування та інші параноїдні симптоми.
6.	Проживання в шлюбі (або вдівстві)	Проживання на самоті (або у розлученні)
7.	В сімейному анамнезі – порушення настрою	В сімейному анамнезі – шизофренія
8.	Достатня соціальна підтримка	Не достатня соціальна підтримка
9.	Позитивні симптоми	Негативні симптоми
10.		Неврологічні симптоми
11.		Травма у перінатальному періоді
12.		Відсутність реміссії протягом 3 років
13.		Численні рецидиви
14.	Здатність до вираження агресивної поведінки (до захворювання)	Слабкий прояв вияву агресивної поведінки (до захворювання)

Необхідно зазначити, що прогноз захворювання залежить від форми, типу плину, віку й інших індивідуальних особливостей пацієнта, характеру його професії. При безперервному типі плину хворі переводяться на II або I групу інвалідності, у рідких випадках (при стійкій лікувальній ремісії) – на III групу, при приступо-прогредиентному типі – надають III або II групу. При приступо-прогредиентному типі після першого нападу теоретично можливе видужання (при повній відсутності дефекту й відсутності нападів надалі), однак у цьому випадку виникає питання про правильність постановки діагнозу шизофренії. У хворих на шизофренію, які зробили правопорушення як у стані психозу, так і в стані ремісії або якщо початок шизофренії збігається із періодом слідства й/або суду, але до винесення вироку як правило судом установлюється неосудність і таких хворих направляють на примусове лікування в психіатричні лікарні строгого режиму або загального типу (залежно від тяжкості зробленого правопорушення). Хворі на шизофренію визнаються негідними до військової служби.

Крім факторів, що розглянуто у таблиці, які визначають благополучний/ неблагополучний плин захворювання, прогноз залежить від того, наскільки рано буде розпочате відповідне лікування та наскільки точно хворий виконує рекомендації лікаря.

За сучасними оцінками, серед людей, яким ставиться діагноз шизофренії, досягають стійкої ремісії із задовільним рівнем соціальної адаптації приблизно 20%. Завдяки вдосконалюванню досліджень оптимізм відносно можливості видужання від шизофренії зростає.

Людина, що має діагноз «індукований психоз», найчастіше займає пасивну комунікативну позицію. Повне видужання від індукованого психозу, можливо за умовою відокремлення від людини, що індуцирує психоз.