Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ELEKTRONNIY POSI'BNIK Z TOVAROZNAVSTVA PRODTOVA...doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

Запитання для самоперевірки

  1. Які бувають види морожених яєчних продуктів?

2. Намалюйте схему виробництва продуктів переробки яєць.

3. Які показники впливають на якість продуктів переробки яєць?

Самостійна робота №12 по темі: Риба і рибні товари

Питання 1. Стан і перспективи розвитку ринку риби і рибних товарів

Література: Жук В. А. Сенсорний аналіз. – К.: НМЦ «Укоопосвіта», 1999, с.565-567.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

При вивченні цього питання необхідно звернути увагу на те, що загальний обсяг ринку рибопродуктів в Україні в 2003 р. становив 540 тис. т (на душу населення припадає по 4,3 кг). За останні сім років цей показник зріс у 3 рази, але до біологічно обґрунтованої норми – 20 кг - ще далеко.

Приємно, що зростання споживання населенням риби і морепродуктів проходить при збільшенні постачання на внутрішній ринок товарів вітчизняного виробництва і зменшення експорту (з 169 тис. т в 1995 р. до 32,3 тис. т у 2003 р.). При цьому навіть збільшився експорт вітчизняної продукції - з 48 тис. т у 1995 р. до 252,1 тис. т у 2003 р.

Але в останні роки проявляється тенденція зменшення деяких показників в рибній галузі. Обсяг вилову, наприклад, склав: в 2001 р. - 333, 4 тис. т, у 2002 - 293, 3 тис. т, а в 2003 р. -250,3 тис. т. Основні причини цього - старіння флоту і змен­шення кількості суден.

Нині на рибному ринку України склався паритет: приблизно половина продукції - вітчизняного виробництва, друга половина - імпорт. Але українські компанії представлені так вузько (порівняно з іншими галузями харчової промисловості) не тому, що не вміють або не бажають працювати, а через об'єктивні причини: Україна не має доступу до північних видів риб (біля берегів Росії, Норвегії, Ісландії), які користуються стабільним попитом у наших споживачів. А на ринку рибних консервів 80 % поставок забезпечують внутрішні виробники.

Недивлячись на суттєві перешкоди, постійно покращують свою роботу чотири морських рибних порти України - Севастопольський, Керченський, Іллічівський і Маріупольський. У 2003 році ними "оброблено" 1101 судно і перероблено 5016,4 тис. т вантажів (в 1,2 раза більше, ніж у 2002 році).

Навіть за тими видами продукції, що виготовляється в Україні, визначається невелике, але стабільне зростання цін. Підвищення цін на консервну продукцію обумовлено збільшенням цін на метал і паливно-мастильні матеріали.

Підвищення цін на імпортну продукцію пов'язане з тим, що законодавство України не адаптоване до законодавства країн ЄС. Згідно з вітчизняними правилами, зберігання замороженої продукції допускається на термін до чотирьох місяців, а за нормами західних країн - до двох років. Крім того, основна маса наших холодильників не відповідає західним стандартам. Але в Україні є холодильні камери (-18 25 °С), які дозволяють заморозити великі обсяги риби і зберігати її якість протягом двох років.

Загальна потреба в рибопосадковому матеріалі (мальках) на рік для різних категорій водоймищ України становить в середньому близько 70 млн. екземплярів, але через недостатнє бюджетне фінансування фактичні обсяги зриблення становили лише 30 млн. екземплярів. Ведеться активна робота з вселення живих водяних ресурсів у внутрішні водойми. Обсяг вселення в 2003 році становив 29,4 млн. екземплярів молодняку.

Укрдержрибгосп бере активну участь у зберіганні й управлінні запасами осетрових у рамках Конвенції СІТЕS, яка покликана захищати рідкісних і зникаючих диких тварин. На жаль, ця тема є все актуальнішою для України - особливо за тих видів риб, які зникають з нашого регіону (насамперед осетрові).

Зараз ведеться робота з створення родин виробників. Крім того, у внутрішніх водоймах створюється колекція родин осетрових для вирощування товарної продукції. Формування родини - дуже копітка робота: навіть стерлядь, що найшвидше дозріває з осетрів, - і та достигає статевої зрілості тільки через 7 років; осетер стає готовим до нересту через 16, севрюга - через 14, а білуга - через 18 років. Над цими програмами в Україні нині працюють дев'ять підприємств. Структурна перебудова рибногосподарського комплексу покликана підвищити ефективність його роботи, посилити соціальну орієнтацію і створити умови для активізації підприємницької діяльності. Одним із основних напрямів діяльності Укрдержрибгосподарства останнім часом було проведення реструктуризації 11 їх підприємств рибної галузі, які працювали збитково. Для убезпечення ефективного використання державного майна, що не увійшло в уставні фонди акціонерних товариств, створено державне підприємство "Укрриба". На його баланс передано гідротехнічні споруди та інше майно на загальну суму близько 240 млн. грн.

За останні роки збільшилася державна підтримка рибної галузі, зросло бюджетне фінансування - з 22 млн. грн. у 2001 до 16 млн. грн. у 2003 році. На 2004 рік було передбачено вже 63 млн. грн. Але цього все одно недостатньо, адже за розра­хунками економістів необхідно не менше 800 млн. грн.

Нині рибне господарство може успішно розвиватися і тільки за умови інтеграції в світові процеси у сфері добування і вирощування риби та морепродуктів, а також їх перероблення, враховуючи це, Укрдержрибгосп свого часу ініціював приєднання України до двох міжнародних Конвенцій (Конвенції зі збереження морських живих ресурсів Антарктики (ККАМПР) і Конвенції про майбутнє багатостороннє співробітництво в сфері рибальства в Північно-Західній Атлантиці (НАФО) і членство у відповідних міжнародних комісіях. Верховною Радою України ініційовано прийняття Закону України "Про ратифікацію Спогоджень про виконання положень Конвенції Організації Об'єднаних Націй до морського права від 10 грудня 1982 року", які стосуються збереження трансграничних рибних запасів і запасів далеко мігруючих риб та управління ними.

Україною підписано кілька двосторонніх угод про співробітництво в сфері рибного господарства, з яких найбільш ефективною є угода між Державним комітетом рибного господарства і рибної промисловості України і Комітетом Російської федерації з рибальства (з питань рибного лову в Азовському морі).

Завдяки дії погодження про співробітництво в галузі рибного господарства між урядами України і Грузії українські рибалки ведуть рентабельний промисел у Чорному морі. Працюють українські судна також у територіальних водах Марокко, Мавританії і Нової Зеландії.

Слід створити умови довгострокового кредитування та лізингу для вітчизняних підприємств, які замовляють судна на наших судноверфях, придбання оснащення, обладнання і комплектуючих для потреб рибного господарства України. Необхідно збільшити чисельність інспекторського складу органів рибоохорони та вирішити проблеми їх матеріально-технічного забезпечення і соціального захисту. Слід збільшити також чисельність інспекторського складу органів рибоохорони і вирішити проблеми їх матеріально-технічного забезпечення та соціального захисту. Потрібно впроваджувати постійний моніторинг риболовних суден для забезпечення безпеки їх мореплавства і промислової діяльності.