Стовбурні гнилі та їх збудники

Стовбурні гнилі складають велику групу гнилевих хвороб хвойних і листяних порід. Це переважно ядрові і ядрово-заболонні гнилі, збудники яких (трутові гриби) заражають дерева базидіоспорами через обламані гілки, морозобійні тріщини, обламки кори, затески і інші пошкодження стовбурів і гілок. Ядрові гнилі розвиваються в стовбурах живих дерев і мало впливають на стан цих дерев. При сильному розвитку ядрової гнилі дерева стають ослабленими і засихають. Ядрово-заболонні гнилі частіше пошкоджують сильно ослаблені дерева, засохлі. Пошкодження стовбуровими гнилями призводить до бурелому, занедбаності насадження. Всі стовбурні гнилі спричиняють велику технічну шкоду, значно знижуючи вихід ділових сортиментів.

Соснова губка (Phellinus pini)

Гриб викликає яскраву, ядрову гниль стовбурів живих дерев сосни, кедра, модрини. Плодові тіла багаторічні, копитоподібні, рідше плоскі. Поверхня гриба темно-бура або сірувато-чорна, шорохувата, часто покрита лишайниками. Гіменофор пористий. Зараження стовбурів базидіоспорами відбувається через обламані гілки і рани на стовбурах. Пошкоджена деревина набуває червоно-бурого кольору. Потім розвивається гниль. Гриб найбільш інтенсивно руйнує ядрову частину стовбура на висоті від 2м. до 10м. Соснова губка пошкоджує деревостани старші 40 років.

Розвиток гнилі в стовбурі майже не впливає на біологічний стан дерева, але призводить до великих втрат ділової деревини.

Печіночниця звичайна (Fistulina hepatica)

Гриб уражає деревину дуба в нижній частині стовбура, але частіше біля основи стовбурів або пеньків. Плодові тіла однолітні, м’ясисто-соковиті, у вигляді плоских язиків на короткій бічній ніжці, розташовані поодиноко. Тканина соковита, з червонуватим соком, липка. Гіменофор трубчастий.

Гниль темно-бура, ядрова, окоренева. Деревина спочатку буріє, але не знижує механічних властивостей. У кінцевій стадії деревина розм’якшується і стає крихкою. Гниль піднімається іноді на висоту 2-4м.

Справжній трутовик (Fomes fomentarius)

Пошкоджує листяні (березу, вільху, бук, осику, рідше дуб, ясен, липу і ін.), викликаючи ядрово-заболонну гниль. Плодові тіла багаторічні, копитоподібні. Поверхня світло-сіра, іноді жовтувата. Гіменофор пористий. Заражає відмерлі, старі, пошкоджені, ослаблені, рідше здорові дерева. Зараження відбувається через ослаблені гілки, рани. Міцелій гриба швидко поширюється із заболоні у внутрішні частини стовбура, інтенсивно руйнуючи деревину. Велику небезпеку становить і для лісопродукції, яка залишається влітку в лісі після рубки, хоч на короткий час.

Несправжній трутовик (Phellinus igniarius)

Збудник ядрової гнилі багатьох листяних порід. Плодові тіла багаторічні, частіше копитоподібної форми. Поверхня гриба від темно-сірої до бурувато-чорної. Внутрішня тканина дуже тверда, гіменофор коричневий, трубчастий.

Зараження відбувається через механічні пошкодження, морозобоїни, місця облому гілок. Гниль поширена в основному в середній частині стовбура, але іноді тягнеться по всьому стовбуру і товстих гілках, викликаючи втрату ділової деревини до 100%. Зустрічається у всіх класах віку і може носити скритий характер (без утворення плодових тіл).

Дубова губка (Daedalea quercina)

Плодові тіла багаторічні, у вигляді плоских, напівкруглих шапинок, напіврозлогі. Гіменофор лабіринтоподібний. Зустрічається на сухостої, буреломі, пеньках, заготовленій деревині. Рідше пошкоджує старі, ослаблені дерева, викликаючи ядрову (і частково заболонну) гниль комлевої частини стовбура. Із коренів міцелій гриба іноді переходить в комлеву частину стовбура на висоту до 1-3м.

В початковій стадії гниття деревина набуває темно-коричневого забарвлення, пізніше тріскає по серцевинних променях. В кінцевій стадії гниття деревина розпадається на радіальні пластинки і цілком втрачає технічні якості.

Шкідливість дубової губки в лісових насадженнях невелика, значно більша на складах, в спорудах, при зберіганні зрубаної деревини.

Лускатий трутовик (Polyporus squamosus)

Найбільш поширений паразит, що викликає раневу гниль. Зустрічається на стовбурах багатьох видів листяних порід, таких, як дуб, ясен, липа, клен, верба і т. д. Плодові тіла дуже великі, однорічні, у вигляді широкої шапинки з бічною ніжкою, глинисто-жовтого кольору, на верхньому боці з досить великими темно-бурими лусками. Молоді плодові тіла їстівні. Гіменофор трубчастий. Зараження дерев відбувається майже виключно через рани, морозобійні тріщини. Грибниця початково розвивається в центральній частині стовбура, потім переходить до периферії. Викликає білу гниль з чорними лініями. Деревина розпадається на брили.

Березова губка (Piptoporus betulinus)

Це небезпечний збудник гнилі берези. Уражає крону, стовбур; викликає червоно-буру змішану гниль. Плодові тіла однорічні, початково кулясті, потім набирають форми бічної, часто нитковидної шапинки на короткій ніжці. Поверхня плодового тіла сіро-біла, гладка, внутрішня тканина біла, корковидна, край загнутий. Гіменофор трубчастий. Гнила деревина крихка, легка, розтирається в порошок. Гриб продовжує розвиватись і на поваленому дереві. Березова губка пошкоджує тільки березу, на інші деревні породи не переходить.

Гриб уражає пригнічені або ослаблені екземпляри з поламаними гілками. Дуже часто масово розвивається на деревах, пошкоджених низовою пожежею.

Сірчано-жовтий трутовик (Laetiporus sulphureus)

Викликає ядрову гниль стовбурів дуба і інших листяних порід, а також деяких хвойних, наприклад, модрини. Плодові тіла однорічні, черепицеподібні, мають вигляд плоских, округлих шапинок з хвилястими краями. Поверхня гриба жовтувата, гіменофор трубчатий. Молоді плодові тіла м’які, м’ясисті, їстівні. Сірно-жовтий трутовик пошкоджує дерева різного віку, але частіше старі, ослаблені. Зараження відбувається через морозобійні тріщини і обламані гілки. Гниль рожева, з часом червонувата. Здебільшого руйнується нижня частина стовбура. Довжина гнилі по стовбуру може досягати 10-15м.

Інонот косий (Inonotus obliquus)

Гриб паразитує на березі, викликаючи білу центральну стовбурну гниль, проте може уражати вільху, горобину, бук, ясен, горіх і інші листяні породи. Дерева заражаються через рани на стовбурах. Характерною рисою гриба є утворення масивних безплідних наростів «чага», які досягають 30-50см довжини. Березова «чага» є стерильною формою гриба Inonotus obliquus. Зовнішньо наріст нагадує чорний перепечений хліб. У сушеному вигляді її заварюють та п’ють замість чаю. За деякими даними, «чага» є профілактичним засобом проти ракових захворювань. Тканина «чаги» коричнева, дуже тверда в сухому стані, глибоко заходить у стовбур дерева, складається з щільно переплетених гіф і має хламідоспори. Гімнофор відсутній.

Плодові тіла гриба виростають під корою біля «чаги» після відмирання дерева. Вони багаторічні, плоскі, розпростерті, буро-коричневі, довжиною1-2м, шириною 20-30см, майже цілком складаються з трубочок.

Гниль поширюється в нижній і середній частині стовбура. Втрата ділової деревини становить 15-25%.

Заходи боротьби:

1. Своєчасне виявлення осередків хвороб і ліквідація їх.

2. Вивезення з лісу уражених дерев, знищення плодових тіл грибів- паразитів.

3. Створення змішаних насаджень.

4. Своєчасне проведення рубок догляду та санітарних рубок.

Висновки:

1. Зараження дерев базидіоспорами відбувається через обламані гілки, затески, морозобійні тріщини, обламки кори, інші пошкодження стовбура;

2. Стовбурові гнилі майже не впливають на біологічний стан дерев, але призводять до великих втрат ділової деревини;

3. Пошкодження гниллю деревних порід призводить до зниження приросту по висоті та діаметру, буреломів, занедбаності насаджень;

4. Гнилеві хвороби лісових насаджень, викликані трутовими грибами, належать до інфекційних і поширення їх на великих площах набуває характеру епіфітотій.