Руйнування зрубаної деревини та її захист

Зростаючі і відмираючі дерева, в сильному ступені уражаються дереворуйнівними грибами. Деякі з них (Fomitopsis pinicola, Fomes fomentarius, Laetiporus sulphurous, Piptoporus betulinus, Daedalea quercina і ін.) можуть продовжувати розвиток на зру­баній деревині.

У деревині зрубаного дерева відбуваються різноманітні процеси, в результаті чо­го вона заселяється і руйнується рядом грибів, а іноді і бактерій. Цей процес відбу­вається приблизно так: спочатку відмирають живі клітини заболоні, деревина вна­слідок окислювання темніє (буріє), і незабаром на ній з’являються деревозабарвлюючі гриби (гриби-піонери), які живляться легкозасвоюваними речовинами, які містяться в клітинах. В результаті їх життєдіяльності змінюється забарвлення дере­вини (вона стає синьою, бурою, червоною). На зміну цим грибам приходять гриби-субдеструктори, які повільно руйнують деревину, головним чином її заболонну час­тину, і викликають так звану тверду гниль. Через деякий час на деревині починають розвиватися основні руйнівники — гриби-деструктори, які викликають появу м’якої гнилі, тобто повну втрату технічних властивостей деревини. На кінцевому етапі руй­нування гнилу деревину заселяють гриби-гуміфікатори, які вже остаточно перетво­рюють її в перегній.

Наведена схема нерідко порушується, коли зрубана деревина заселяється дереворуйнівними грибами ще на корені. Часто у руйнуванні деревини беруть участь і шкідливі комахи. В умовах господарського використання деревини повна гуміфіка­ція її звичайно не настає. Збудники цих гнилей в залежності від умов збереження або експлуатації деревини розподіляються на такі екологічні групи:

Деревозабарвлюючі гриби, які викликають зміну забарвлення деревини. Поши­рені вони в лісі, звичайно на свіжозрубаних деревах, а також на деревині під час транспортування і при збереженні на складах, де часто уражають свіжі пи­ломатеріали. До цієї групи відносять і гриби, які викликають підпар у бука, бе­рези і деяких інших листяних порід.

Складські дереворуйнівні гриби (субдеструктори) викликають поверхневу твер­ду гниль; до них відносяться і збудники «мармуру» у бука і берези. Зустрі­чаються на пеньках, сухостої, залишеній деревині, а також на складах.

Складські дереворуйнівні гриби (деструктори), які обумовлюють швидке руйну­вання деревини стовбурів, шпал, деревини в холодних будівлях і спорудах. Мо­жуть зустрічатися і на деревині, яка довго зберігається на лісосіках та складах.

Домові гриби (деструктори) інтенсивно руйнують деревину в будівлях і шах­тах, де взимку температура не падає нижче 0 °С. На відкритому повітрі зустрі­чаються рідко.

Крім того, існують гриби, які руйнують целюлозу, папір, стружковолокнисті плити й інші продукти переробки деревини.

Руйнування зрубаної деревини на скла­дах, в холодних будівлях і спорудах

Зараження і руйнування деревини влітку починається через кілька днів після зрубування дерева. При зимовому рубанні життєдіяльність мікроорганізмів почи­нається навесні, коли середньодобові температури перевищують +5 °С.

Деревина безпосередньо після рубання зберігає особливості живого дерева, що охороняє її від заселення дереворуйнівними грибами. Це, в першу чергу, висока во­логість заболоні (до 130 %), цілісність кори, а також відсутність в деревині кисню.

Підсихаючи, деревина окислюється, темніє і швидко заселяється складськими грибами, в першу чергу дереворуйнівними. Первісний етап руйнування деревини прискорюється з виникненням тріщин на торцях, відставанням кори, а також вна­слідок пошкоджень комахами. Пізніше деревину заселяють слабкі руйнівники (субдеструктори), які викликають тверду гниль. Тільки при надмірно тривалому збере­женні з’являється м’яка гниль, причиною якої є складські гриби (деструктори).