- •Яковлєва м. П., викладач лісозахисту Чугуєво-Бабчанського лісного коледжу, спеціаліст вищої категорії.
- •Тема 1. Зовнішня та внутрішня будова комах їх розмноження та розвиток Життєвий цикл комах та діапауза
- •Основні частини тіла комахи
- •Стійкість листяних насаджень проти комах
- •Тема 2. Класифікація та екологія. Поняття про види та інші систематичні одиниці комах Характеристика найголовніших рядів комах:
- •Розповідь про комах
- •Ланцюг живлення у природі
- •Групи живлення комах
- •Типи пошкоджень лісових порід комахами
- •Фактори навколишнього середовища, біологічна пластичність
- •Тема 3. Шкідники плодів та насіння Шкідники шишок та насіння хвойних порід
- •Тема 4. Шкідники посадкового матеріалу в лісорозсадниках, лісових культурах та молодняках Комахи-шкідники садів, полів, городів
- •Комахи з неповним перетворенням
- •Комахи з повним перетворенням
- •Заходи боротьби з хрущами
- •Тема 5. Хвоє- та листогризучі шкідники Біологічні особливості хвоєгризучих комах
- •Біологічні особливості листогризучих комах
- •Тема 6. Стовбурні шкідники Загальна характеристика групи
- •Тема 7. Технічні шкідники
- •Тема 8. Корисні комахи
- •Тема 9. Загальні відомості про хвороби лісових рослин
- •Імунітет рослин до інфекційних хвороб
- •Типи хвороб лісових порід і їх симптоми
- •Тема 10. Гриби, як збудники хвороб деревних порід
- •Розподіл царства грибів на відділи і класи їх характеристика
- •Стадії розвитку ржавчинних грибів
- •Будова грибів
- •Тема 11. Бактерії, віруси та квіткові рослини – паразити, як збудники хвороб деревних порід Хвороби гілок та стовбурів
- •Родина Ранникові Петрів хрест лускатий Петров крест чешуйчатьій
- •Загальні відомості про хміль
- •Тема 12. Хвороби плодів і насіння Загальна характеристика
- •Тема 13. Хвороби посадкового матеріалу в лісорозсадниках, культурах та молодняках Хвороби сіянців і молодняків
- •Тема 14. Негнилеві хвороби деревних порід Некрозні, ракові і судинні хвороби деревних порід
- •Тема 15.
- •Гнилеві хвороби деревних порід
- •(Коренів та стовбурів)
- •Класифікація гнилей
- •Стовбурні гнилі та їх збудники
- •Тема 16. Руйнування деревини на складах, у технічних спорудженнях і будівлях
- •Ураження деревини деревозабарвлюючими грибами
- •Руйнування деревини на складах і у відкритих спорудженнях
- •Руйнування зрубаної деревини на складах, в холодних будівлях і спорудах
- •Складські деревозабарвлюючі гриби
- •Складські дереворуйнівні гриби
- •Субдеструктори
- •Деструктори
- •Тема 17. Лісові птахи
- •Тема 18.
- •Земноводні
- •Тема 19. Методи захисту лісу. Класифікація заходів боротьби Класифікація заходів боротьби
- •Права та обов'язки майстра лісу
- •Санітарні правила в лісах України (1995 р.)
- •Вибіркові санітарні рубки
- •Терміновому вирубуванню підлягають повалені дерева
- •Суцільні санітарні рубки
- •Ліквідація захаращеності
- •Захист заготовленої деревини від шкідників та хвороб
- •Нормативно-правове регулювання використання лісових ресурсів та його особливості
- •Тема 20. Захист плодів та насіння Загальні дані
- •Тема 21. Захист лісових розсадників, лісових культур та молодняків Організація нагляду
- •Основи профілактики. Розсадники Дотримуватись правил агротехніки
- •Боротьба з гризунами
- •Приклад заповнення картка результатів обстеження площ на заселення хрущами
- •12 Серпня 2006р
- •Тема 22. Захист середньовікових та стиглих насаджень Заходи боротьби з кореневими шкідниками
- •Заходи боротьби з хвоє- та листогризучими шкідниками
- •Система заходів у боротьбі зі стовбуровими шкідниками
- •Система заходів боротьби зі збудниками хвороб
- •Загальні відомості про аерозолі
- •Фосфорорганічні з'єднання (фоз)
- •Піретроїдні споруки і техніка безпеки при роботі з ними
- •Гормоподібні з'єднання
- •Біологічні засоби захисту рослин. Використання феромонів в лісозахисті
- •Біологічні інсектициди і техніка безпеки при роботі з ними
- •Бактеріальні препарати
- •Вірусні препарати
- •Грибні препарати
- •Значення параметрів аерозольної обробки насаджень
- •Тема 23. Захист деревини на складах, у будівлях і спорудженнях
- •Захист деревини на складах
- •Руйнування зрубаної деревини та її захист
- •Руйнування зрубаної деревини на складах, в холодних будівлях і спорудах
- •Складські деревозабарвлюючі гриби
- •Складські дереворуйнівні гриби
- •Тема 24. Організація лісозахисту Захист лісу
- •По Харківському оулмг(га)
- •Харківського оулмг, % Організація захисту лісів України
- •Вплив господарської діяльності на формування здорових деревостанів
- •Додатки
- •Відомість детального лісопатологічного обстеження
- •Список використаних джерел
Суцільні санітарні рубки
25. Суцільні санітарні рубки проводяться лісокористувачами шляхом вирубування одночасно всіх дерев насадження або його частини на площі 0,1 гектара і більше, пошкоджених шкідниками, хворобами та внаслідок стихійних природних явищ і техногенних впливів до ступеня втрати цими насадженнями біологічної стійкості.
26. Суцільні санітарні рубки проводяться у разі, коли інші санітарно-оздоровчі заходи не можуть оздоровити насадження, а проведення вибіркових санітарних рубок може призвести до зменшення повноти насаджень нижче допустимого рівня (пункт 12 цих Правил).
27. Насадження, що потребують суцільної санітарної рубки, попередньо обстежуються спеціальною комісією, призначеною за рішенням органу, що видає дозвіл на проведення цієї рубки.
До складу комісії входять: лісопатолог спеціалізованої служби лісозахисту або міжрайонний інженер-лісопатолог, головний лісничий або інженер охорони і захисту лісу, а також лісничий та представник постійного лісокористувача.
Для обстеження насаджень на територіях природно-заповідного фонду (за винятком заказників та господарських зон національних природних і регіональних ландшафтних парків) до складу комісії включається представник органу Мінекобезпеки.
Комісія визначає в натурі доцільність призначення суцільної санітарної рубки, про що складається відповідний акт.
У виняткових випадках комісія може прийняти рішення про призначення суцільної санітарної рубки з відхиленням від норми, передбаченої частиною третьою пункту 10 цих Правил.
В акті обстеження насаджень, що потребують суцільної санітарної рубки, зазначаються: група лісів, категорія захисності, причини розладнання, обгрунтування необхідності суцільної санітарної рубки та її терміновості, технологія проведення робіт; пропонуються способи та методи лісовідновлення, а також заходи щодо оздоровлення, запобігання зараженню або пошкодженню сусідніх насаджень. Акт підписується всіма членами комісії.
Акт, складений без участі лісопатолога, а на територіях природно-заповідного фонду (за винятком заказників та господарських зон національних природних і регіональних ландшафтних парків) і без представника органу Мінекобезпеки, недійсний.
Для визначення характеристики насаджень рівномірно закладаються пробні площі прямокутної форми, на яких провадиться облік дерев за категоріями стану (додаток N 2) з кількістю не менш як 100 дерев основної породи. Якщо насадження досягає 100 гектарів - загальна площа проб має становити не менш як 2 відсотки площі насадження, понад 100 гектарів - не менш як 1 відсоток площі насадження. Допускається закладання кругових пробних площ постійного або змінного радіуса (реласкопічних), кількість яких визначається відповідно до чинних нормативних докумен
В осередках хвоє-, листогризучих шкідників облік дерев провадиться за ступенем пошкодження (всихання стовбура, гілок і коренів). Об'їдання хвої (листя) враховується окремо.
Під час здійснення обліку на пробній площі обов'язково зазначається заселеність дерев III - VI категорій стану стовбуровими шкідниками і ураженість їх хворобами.
( Санітарні правила в лісах України ) Вітровальні та сніголомні дерева враховуються окремим рядком із зазначенням показника їх заселення стовбуровими шкідниками.
Результати обстежень на пробних площах оформляються згідно з додатком N 3.
28. Дозвіл на проведення суцільної санітарної рубки в лісах усіх груп незалежно від площі насаджень видають державні органи лісового господарства Автономної Республіки Крим та областей.
На територіях природно-заповідного фонду (за винятком заказників та господарських зон національних природних і регіональних ландшафтних парків) суцільні санітарні рубки призначаються за погодженням з органами Мінекобезпеки у разі, коли насадження повністю втрачають або втратили захисні та інші природні властивості.
29. Для одержання дозволу на проведення суцільних рубок лісокористувачі подають державним органам лісового господарства Автономної Республіки Крим та областей такі документи:
( Санітарні правила в лісах України ) акт комісії про обстеження насаджень, що потребують суцільної санітарної рубки;
зведену відомість насаджень, що потребують суцільної санітарної рубки (додаток N 4).
зведену відомість пробних площ, закладених у насадженнях, що потребують суцільної санітарної рубки (додаток N 5);
плани лісових насаджень, що потребують суцільної санітарної рубки, з нанесеною на них схемою пробних площ.
30. Органи, що видають дозвіл на проведення суцільної санітарної рубки, контролюють дотримання вимог цих Правил в частині щодо її призначення та проведення.
31. Якщо під час проведення суцільної санітарної рубки виявлено осередки шкідників та інфекційних хвороб, лісокористувачі вживають додаткових заходів до запобігання їх поширенню та зростанню чисельності.
