Фактори навколишнього середовища, біологічна пластичність

Навколишнє середовище - це комплекс окремих факторів живої та неживої природи, які діють на кожен вид або окремий організм.

Абіотичні фактори - фактори неживої природи (температура, опади, світ­ло, вітер, вологість повітря).

Біотичні фактори - фактори живої природи (рослини, тварини, мікроорга­нізми).

Антропогенні фактори - це господарська діяльність людини, спрямована на зміну природних умов.

Умови середовища безперервно змінюються. Живим організмам властива пла­стичність - це здатність пристосовуватись до умов навколишнього середовища, які іноді бувають малосприятливими.

Види комах, які мають велику біологічну пластичність, легко розселяються по території, виживають і розмножуються в різноманітних місцях.

Типи пошкоджень лісових порід комахами

Комахи пошкоджують дерева та чагарники здебільшого під час живлення та відкладання яєць. В останньому випадку вони проточують ходи в лубі та деревині, роблять уколи або надрізи в тканинах рослин яйцекладом.

Пошкодження розрізняють залежно від типу ротового апарату комах.

Комахи з гризучими ротовими органами завдають пошкодження таких типів (рис. 9.): 1) об’їдання хвої, листя та бруньок, які почали розвиватися; 2) скелетування листків; 3) скручування листків; 4) мінування; 5) виїдання лунок на корі пагонів та гілочок; 6) виїдання бруньок всередині; 7) проточування ходів під корою, в деревині, пагонах та коренях; 8) виїдання плодів та насіння; 9) об’їдання та виїдання бутонів, суцвіть; 10) перегризання стебел, одно - , дворічних сіянців та саджанців; 11) підгризання коріння.

Рис. 9. Типи пошкоджень:

а, д, е, - гали горіхотворок на листях дуба, б – листок тополі, скручений трубкокрутом, в – скелетований лист, г – міни, є – ходи личинок вусача в деревині, ж – пошкоджений жолудь, з – об’їдений листок

Пошкодження першого типу характерні для різних гусениць, личинок трачів, хрущів під час додаткового живлення, шпанської мушки та ін.

При скелетуванні листків шкідники виїдають м’якоть і залишають незайманими тільки жилки. Скелетують листя личинки та жуки-листоїди, молоді гусениці, личинки слизистих пильщиків та ін.

Часто шкідники загинають або скручують пластинку листя і скріплюють павутинкою. Гусениця скелетує або об’їдає листок зсередини. Такі пошкодження чинять гусениці листовійок та ін. Іноді павутиною шкідники стягують кілька листків або навіть все листя на гілочці. Всередині такого сплетіння живуть кілька або іноді десятки і навіть сотні гусениць, які скелетують та об'їдають обплутане павутиною листя. Подібні пошкодження характерні для павутинної молі, молодих гусениць золотогузка.

Довгоносики-трубкокрути скручуючи один або декілька листочків у вигляді сигари або щільного пакета. Скручені листки павутиною не скріплюються. Всередині скрученого листка трубкокрут відкладає яйце. Личинка, що вилуплюється з яйця, живиться скрученим зів’ялим листком.

Під час мінування листків, хвої та інших органів рослини личинки проникають під покривну тканину і виїдають м’якоть. Пошкоджені частини листків відрізняються лише світлішим забарвленням з верхнього або нижнього боку. Міни можуть бути різної форми. Як і попередній тип пошкоджень, міни – пристосування комах до потайного способу життя для захисту від ентомофагів. Вони характерні для гусениць мінуючи молей, личинок деяких трачів та ін.

Лунки на корі пагонів і гілок виїдають жуки під час додаткового живлення. Це – великий сосновий довгоносик, чорний сосновий вусач, тополевий вусач та ін.

Бруньки виїдають молоді гусениці золотогузка, кільчастого шовкопряда тощо, проникаючи в бруньки на початку їх розвитку.

Ходи під корою, в деревині, пагонах і коренях рослин проточують шкідники багатьох видів: короїди для відкладання яєць та живлення, личинок вусачів, златок, довгоносиків, гусениць склівок, червиць та ін.

Плоди та насіння виїдають жолудевий довгоносик, гусениці шишкової вогнівки, насіннєїди та ін.

Стебла одно -, дворічних сіянців та саджанців перегризають кравчик, підгризаючі совки та інші шкідники.

Коріння рослин пошкоджують шкідники, які живуть у ґрунті: личинки хрущів, дротянки, вовчки. Найчастіше вони уражають тоненькі корінці сіянців та саджанців.

Комахи з колюче-сисним ротовим апаратом завдають двоякої шкоди рослинам. Попелиці, щитівки, клопи, цикади листоблішки проколюють і висисають соки з тканин листків, хвої, бруньок, пагонів, корінців, плодів та з луба на гілках та стовбурах дерев. Через це змінюється забарвлення, скручуються листки, а при значному пошкодженні навіть відмирають гілки та вершини дерев.

У місця пошкоджень, заподіяних попелицями, галицями, горіхотворками, внаслідок посиненого розростання тканин на листі, бруньках, пагонах, корінні утворюються нарости (гали). В одних випадках розростання тканин спричиняється речовинами, які вводять комахи в рослини при відкладенні яєць, а в інших – виділеннями самих личинок. Гали бувають різні за формою: кулясті, овальні, у вигляді монет, шишок хмелю, ріжків тощо. Внаслідок пошкодження деякими шкідниками виникають відкриті гали – різких прогин пластинки листа у вигляді кишені.

Всередині гала живе одна або багато личинок шкідника, які живляться соком рослини. Відповідно до цього гали поділяють на одно – та багатокамерні.