Вплив господарської діяльності на формування здорових деревостанів

Одним з найбільш природних багатств Харківщини є деревостани, які створені працею поколінь лісівників. Саме лісові насадження завжди були природнім захистом для людей від несприятливих погодних умов і звісно поселення завжди засновувались поблизу водойм та природних лісів. Ще здавна людство усвідомило згубність знищення лісових насаджень та необхідність вирощування лісів. Саме з історії Слобідської України відомо, що поселенці важливе значення приділяли створенню лісових насаджень і на цей час в нашій області практично всі ліси мають рукотворне походження.

Поряд з берегами водойм, ліси завжди були, є і будуть місцем найкращого відпочинку для людей, дають натхнення та наснагу на досягнення значних здобутків в праці та творчості.

Можна сміливо стверджувати, що використання лісових насаджень для відпочинку населення за наслідками є одним з головних видів їх господарського використання. Звісно, як будь-яке втручання в життя природи, рекреаційна діяльність людей має свої позитивні (підтримання та оздоровлення людей) та негативні (несприятливі зміни природного середовища) сторони.

Діяльність людини різнобічно впливає на лісові біогеоценози. Наукові дослідження показали, що присутність навіть однієї людини на природі не проходить для лісового насадження без наслідків.

Найбільшого негативного впливу на стан лісових насаджень завдають, згідно досліджень, засмічення та витоптування. Ці дві причини погіршують живлення рослин, викликають токсикацію, послаблюють та затримують їх ріст і розвиток.

Витоптування ґрунту, зрозуміло, є неминучим і запобігти його надмірному впливу практично неможливо, а стан із засміченням лісів безпосередньо залежить від кожного з відпочиваючих, їх свідомості та культури поведінки. На жаль, в наш час, відпочинок на природі доволі часто асоціюється не лише з мальовничими краєвидами, а й з тими звалищами сміття, битим склом, які залишають після відпочинку люди. Внаслідок необачного поводження з вогнем та засмічення в значній кількості випадків в місцях відпочинку виникають лісові пожежі, після чого замість галявини залишаються згарища, а замість дерев – обвуглені стовбури. Люди, приїжджаючи до лісу, привозять із собою купу сміття і залишають його там, вважаючи, що від одного пакета, чи від однієї пляшки нічого не трапиться. Однак, якщо кожна людина викине по одному єдиному пакету, то від лісу залишиться лише смітник і не більше.

Про задоволення від відпочинку на такій галявині в наступні декілька років і мови не може бути. І таке становище в той час, як країна намагається довести своє право на місце серед країн Європейського Союзу.

Особливого значення набуває це питання з врахуванням того, що в лісах зосереджено понад 100 тисяч місць різноманітних видів відпочинку. Рекреаційне навантаження на прилягаючі насадження, а це десятки тисяч гектарів, в декілька разів перевищує розрахункове природне одноразове допустиме навантаження.

Крім тієї шкоди, що спричинюється засміченням є ще витрати на роботи по приведенню насаджень до належного санітарного стану.

Звісно в багатьох випадках винні в засміченні притягуються до відповідальності у вигляді штрафу, але його розмір не відповідає реальному ступеню шкоди, яка спричинюється подібними порушеннями.

Ці кошти могли б бути спрямовані на проведення інших вкрай необхідних заходів, в т. ч. по рекреаційному облаштуванню лісів, утриманню їх в належному санітарно-естетичному стані.

Висновки:

1. Найбільш стійкими щодо хвороб є змішані насадження;

2. Негативного впливу на стан лісових насаджень завдають наступні фактори: засмічення, витоптування, лісові пожежі, рекреаційні навантаження, хвороби, забруднення повітря, самовільні рубки;

3. Вирощування здорових деревостанів можна забезпечити тільки дотримуючись спеціальних заходів;

4. Для вирощування високопродуктивних насаджень, стійких щодо хвороб, найбільш ефективними, найдешевшими, профілактичними і постійно діючими є лісівничі заходи.