- •Яковлєва м. П., викладач лісозахисту Чугуєво-Бабчанського лісного коледжу, спеціаліст вищої категорії.
- •Тема 1. Зовнішня та внутрішня будова комах їх розмноження та розвиток Життєвий цикл комах та діапауза
- •Основні частини тіла комахи
- •Стійкість листяних насаджень проти комах
- •Тема 2. Класифікація та екологія. Поняття про види та інші систематичні одиниці комах Характеристика найголовніших рядів комах:
- •Розповідь про комах
- •Ланцюг живлення у природі
- •Групи живлення комах
- •Типи пошкоджень лісових порід комахами
- •Фактори навколишнього середовища, біологічна пластичність
- •Тема 3. Шкідники плодів та насіння Шкідники шишок та насіння хвойних порід
- •Тема 4. Шкідники посадкового матеріалу в лісорозсадниках, лісових культурах та молодняках Комахи-шкідники садів, полів, городів
- •Комахи з неповним перетворенням
- •Комахи з повним перетворенням
- •Заходи боротьби з хрущами
- •Тема 5. Хвоє- та листогризучі шкідники Біологічні особливості хвоєгризучих комах
- •Біологічні особливості листогризучих комах
- •Тема 6. Стовбурні шкідники Загальна характеристика групи
- •Тема 7. Технічні шкідники
- •Тема 8. Корисні комахи
- •Тема 9. Загальні відомості про хвороби лісових рослин
- •Імунітет рослин до інфекційних хвороб
- •Типи хвороб лісових порід і їх симптоми
- •Тема 10. Гриби, як збудники хвороб деревних порід
- •Розподіл царства грибів на відділи і класи їх характеристика
- •Стадії розвитку ржавчинних грибів
- •Будова грибів
- •Тема 11. Бактерії, віруси та квіткові рослини – паразити, як збудники хвороб деревних порід Хвороби гілок та стовбурів
- •Родина Ранникові Петрів хрест лускатий Петров крест чешуйчатьій
- •Загальні відомості про хміль
- •Тема 12. Хвороби плодів і насіння Загальна характеристика
- •Тема 13. Хвороби посадкового матеріалу в лісорозсадниках, культурах та молодняках Хвороби сіянців і молодняків
- •Тема 14. Негнилеві хвороби деревних порід Некрозні, ракові і судинні хвороби деревних порід
- •Тема 15.
- •Гнилеві хвороби деревних порід
- •(Коренів та стовбурів)
- •Класифікація гнилей
- •Стовбурні гнилі та їх збудники
- •Тема 16. Руйнування деревини на складах, у технічних спорудженнях і будівлях
- •Ураження деревини деревозабарвлюючими грибами
- •Руйнування деревини на складах і у відкритих спорудженнях
- •Руйнування зрубаної деревини на складах, в холодних будівлях і спорудах
- •Складські деревозабарвлюючі гриби
- •Складські дереворуйнівні гриби
- •Субдеструктори
- •Деструктори
- •Тема 17. Лісові птахи
- •Тема 18.
- •Земноводні
- •Тема 19. Методи захисту лісу. Класифікація заходів боротьби Класифікація заходів боротьби
- •Права та обов'язки майстра лісу
- •Санітарні правила в лісах України (1995 р.)
- •Вибіркові санітарні рубки
- •Терміновому вирубуванню підлягають повалені дерева
- •Суцільні санітарні рубки
- •Ліквідація захаращеності
- •Захист заготовленої деревини від шкідників та хвороб
- •Нормативно-правове регулювання використання лісових ресурсів та його особливості
- •Тема 20. Захист плодів та насіння Загальні дані
- •Тема 21. Захист лісових розсадників, лісових культур та молодняків Організація нагляду
- •Основи профілактики. Розсадники Дотримуватись правил агротехніки
- •Боротьба з гризунами
- •Приклад заповнення картка результатів обстеження площ на заселення хрущами
- •12 Серпня 2006р
- •Тема 22. Захист середньовікових та стиглих насаджень Заходи боротьби з кореневими шкідниками
- •Заходи боротьби з хвоє- та листогризучими шкідниками
- •Система заходів у боротьбі зі стовбуровими шкідниками
- •Система заходів боротьби зі збудниками хвороб
- •Загальні відомості про аерозолі
- •Фосфорорганічні з'єднання (фоз)
- •Піретроїдні споруки і техніка безпеки при роботі з ними
- •Гормоподібні з'єднання
- •Біологічні засоби захисту рослин. Використання феромонів в лісозахисті
- •Біологічні інсектициди і техніка безпеки при роботі з ними
- •Бактеріальні препарати
- •Вірусні препарати
- •Грибні препарати
- •Значення параметрів аерозольної обробки насаджень
- •Тема 23. Захист деревини на складах, у будівлях і спорудженнях
- •Захист деревини на складах
- •Руйнування зрубаної деревини та її захист
- •Руйнування зрубаної деревини на складах, в холодних будівлях і спорудах
- •Складські деревозабарвлюючі гриби
- •Складські дереворуйнівні гриби
- •Тема 24. Організація лісозахисту Захист лісу
- •По Харківському оулмг(га)
- •Харківського оулмг, % Організація захисту лісів України
- •Вплив господарської діяльності на формування здорових деревостанів
- •Додатки
- •Відомість детального лісопатологічного обстеження
- •Список використаних джерел
Вибіркові санітарні рубки
10. Вибіркові санітарні рубки здійснюються лісокористувачами шляхом вилучення з насаджень сухостійних, усихаючих, сильно ослаблених, пошкоджених шкідниками, хворобами та внаслідок стихійних природних явищ і техногенних впливів окремих дерев або їх груп запасом 5 і більше куб. метрів з гектара за умови, що вилучення цих дерев не призведе до зменшення повноти (всіх ярусів) нижче ніж 0,5 пристигаючих, стиглих та перестійних деревостанів і нижче 0,4 - інших насаджень.
На територіях природно-заповідного фонду таке визначення здійснюється за погодженням з органами Мінекобезпеки.
Якщо вибіркова санітарна рубка може призвести до зменшення повноти деревостанів нижче встановлених меж, призначається суцільна санітарна рубка.
11. Вибіркові санітарні рубки призначаються постійними лісокористувачами на основі матеріалів лісовпорядкування, санітарного та лісопатологічного обстеження за поданням лісничого, а на територіях природно-заповідного фонду (за винятком заказників та господарських зон національних природних і регіональних ландшафтних парків) - за погодженням з органами Мінекобезпеки.
12. Пошкоджені, сухостійні, всихаючі, сильно ослаблені та засохлі дерева відбираються для рубки до масового заселення їх стовбуровими шкідниками або пошкодженням інфекційними хворобами.
13. Відбір для рубки дерев, пошкоджених пожежами, провадиться на підставі оцінки вогневих уражень крони, стовбура, кореневих лап і загального стану дерев. (При відборі в соснових насадженнях, що ростуть у сухих та свіжих лісорослинних умовах, у перші 1-2 роки після пожежі за найбільш достовірну ознаку життєздатності дерев береться висота нагару на стовбурах (особливо небезпечний обпал нижньої частини зони тонкої кори)), а у вологих умовах - обпал кореневих лап і кореневої шийки (критичний ступінь - 3/4 периметра і більше).
Вибіркові санітарні рубки на згарищах розпочинають негайно після відведення деревостанів для рубки і закінчують: на весняних згарищах - до 1 липня, ранньолітніх - до 1 серпня, пізньолітніх - до 1 грудня поточного року.
Терміновому вирубуванню підлягають повалені дерева
Термін розробки згарища площею 5 і більше гектарів може бути продовжений до 3 місяців державними органами лісового господарства Автономної Республіки Крим та областей.
14. У насадженнях, пошкоджених вітром, до рубки призначаються дерева з поваленими чи зламаними стовбурами. Розробка розпочинається одразу і, як правило, завершується до 1 травня, у разі весняного пошкодження - до 1 липня, ранньолітнього - до 1 серпня.
15. У насадженнях, уражених снігом і ожеледицею, рубці підлягають дерева з пошкодженням стовбура та не менш як 2/3 їх крони. Рубка цих дерев здійснюється негайно після виявлення і завершується до 1 липня поточного року.
16. Дерева, заселені стовбуровими шкідниками весняної фенологічної групи, підлягають рубці у травні або на початку червня із завершенням вирубування не пізніше початку липня, літньої фенологічної підгрупи - у серпні із завершенням в осінньо-зимовий період.
Під час відбору свіжозаселених шкідниками дерев для рубки враховуються загальний стан цих дерев, кількість шкідників під корою і в деревині, особливості біології деревної породи.
Дерева, заселені стовбуровими шкідниками за місцевим типом, відбираються для рубки, якщо це не призведе до зменшення повноти більше допустимого рівня, за винятком випадків, передбачених пунктами 18 і 20 цих Правил.
Якщо кількість видів стовбурових шкідників значна, відбір пошкоджених дерев для рубки здійснюється з урахуванням біологічних особливостей найнебезпечніших шкідників.
17. Відбір дерев для рубки в осередках хвоє- і листогризучих шкідників провадиться після відновлення хвої (листя).
18. У хвойних насадженнях, пошкоджених кореневою губкою, опеньком та стихійними природними явищами, а також у листяних насадженнях, уражених опеньком, рубці підлягають дерева III - VI категорій стану. За наявності в осередках кореневої гнилі, підвищеної кількості стовбурових шкідників відбір пошкоджених дерев для рубки провадиться з урахуванням термінів їх розвитку.
19. У насадженнях, пошкоджених смоляним раком - сірянкою, рубці підлягають дерева, в нижній частині крони яких рана охоплює більш як 2/3 периметра стовбура, з жовтіючою хвоєю та заселенням стовбуровими шкідниками.
20. У насадженнях, пошкоджених судинним мікозом, рубці підлягають дерева IV - VI категорій стану, в осередках голландської хвороби ільмових порід - дерева III категорії. Відбір для рубки провадиться, коли на деревах є листя, а вирубування - в осінньо-зимовий період.
21. В осередках некрозно-ракових хвороб ялиці, а також листяних порід відбір пошкоджених дерев для рубки провадиться у разі пошкодження ранами більш як 1/2 периметра стовбура.
22. У насадженнях хвойних і цінних листяних порід з гнилевими хворобами стовбурів вирубуванню підлягають дерева з плодовими тілами. Життєздатні дерева з дуплами (до 5-10 дерев на гектарі) можуть залишатися з метою забезпечення лісової фауни природним укриттям.
У насадженнях осики, берези і верби, пошкоджених гнилевими хворобами стовбурів, вибіркові санітарні рубки проводяться лише в лісах, що мають санітарно-гігієнічне значення. Якщо стовбуровими гнилями уражено все насадження, воно в лісах усіх груп підлягає реконструкції.
23. Дерева з рослинами-паразитами (омелою, ялівцево-ягідником та іншими) вирубуються лише у разі їх сильного пригнічення (III - VI категорій стану) і всихання, а в лісах першої групи проводиться обрізування пошкоджених гілок.
24. Дерева з механічними пошкодженнями стовбура і кореневих лап підлягають рубці, якщо розмір обдирів (погризів) кори становить третину і більше периметра стовбура, а кореневих лап - половину і більше їх наземної поверхні.
