Основи профілактики. Розсадники Дотримуватись правил агротехніки

Не закладати розсадник на важких глинистих і суглинистих грунтах, грунтах з-під с/г користування.

Закладати на рівних, захищених від вітру місцях. Територія, відведена під розсадник обслідується на наявність личинок травневого хруща. При наявності 1 личинки на 1 м² ретельно проводять міри по знищенню.

Розсадник необхідно закладати на відстані не менше 100 м від стіни лісу.

Площу, відведену під розсадник треба 1 рік тримати під незайнятим паром, що сприяє знищенню сорняків і комах, що проживають у грунті.

Необхідно ретельно знищити сорняки, джерело проживання і харчування грузунів.

Необхідно своєчасно проводити всі агротехнічні заходи.

Боротьба з гризунами

Механічна. Використовують мишеловки, капкани, бочки-ловушки.

Хімічна. Коли гризунів розвелось дуже багато, використовують отравлюючі приманки: 95 % хлібної крошки і 5 % зоокумарина або крисида; 100 г кукурудзяної муки і 3 гр. ратиндана-2.

Біологічна. Гризунів на насінних складах знищують з допомогою бактеріальних приманок, до складу яких входять мікроби мишиного тифу. Вони пригодні для використання протягом 45 днів після виготовлення. 2 кг муки на 1 л бактеріальної рідини (замішують тісто).

Захист плодів і насіння при висіві.

1. БМК (дерозол) 50 % застосовується проти плісневіння насіння, інфекційного полягання сіянців хвойних порід. Норма розходу 6 г/кг.

2. Формалін (формальдегід), 40 % водний розчин. Смертельна доза для людини при попаданні в шлунок – 10 г. Норма розходу 1,5-4 г/кг насіння.

3. Гранозан, 1,8-2,3 %-ний дуст. Сильно діюча отруйна речовина. Норма розходу 0,5-2 г/кг насіння.

1. Нагляд за станом лісових насаджень

1. 1 Нагляд за станом насаджень здійснюється лісовою охороною та робітниками лісництв у процесі виконання ними службових обов’язків. При цьому фіксуються будь-які помітні негативні зміни в стані насаджень (поява сухостою, що перевищує природний відпад, пожовтіння хвої чи листя, дефоліація, всихання крон, масова поява комах, що пошкоджують листя хвою чи стовбури, тощо).

1.2 Відмічені негативні зміни в стані насаджень доводяться до відома спеціалістів із захисту лісу лісгоспів які, в свою чергу обстежують лісостани детально, визначають масштаби та причини виникнення явища, та призначають відповідні оздоровчі заходи. Про виявлені осередки шкідників та хвороб повідомляють спеціалізовані лісозахисні підприємства. В насадженнях в яких виявлені лісопатологічні процеси заносяться в книгу обліку.

1.3 При значному пошкодженні насаджень стихійними явищами, виявленні підвищеної чисельності небезпечних шкідників, прогресуючому ураженні культур хворобами та невизначеними чинниками, обов’язково проводиться детальне обстеження за участю спеціалістів лісозахисних підприємств, а у особливо складних випадках - науковців.

1.4 У випадку, коли необхідно проводити масштабні затратні заходи боротьби з шкідниками та хворобами, лісгоспи повинні керуватися рекомендаціями спеціалізованого лісозахисного підприємства.

2. Пошкодження культур сосни личинками хрущів та кореневими гнилями. Методи обліку чисельності личинок.

2.1 Ознакою пошкодження культур хрущами є масовий відпад саджанців, в основному в культурах 1-5-річного віку.

2.2 Пошкодження хрущами культур віком понад 3 роки часто є хронічним і характеризується слабким відпадом по краю галявин та пустирів, поступовим зниженням приросту по висоті протягом трьох років, причому в останній рік приріст найменший. Після вильоту хрущів величина приросту дещо збільшується і знову поступово зменшується.

2.3 Заселені личинками хрущів культури характеризуються всиханням не тільки сосни, а і берези, дуба, чагарників та трав’яного покриву, особливо вересу, осок та злаків. Трав’яний покрив таких площ нерівномірний, розташований острівками серед часто зовсім оголених ділянок.

2.4 Пошкоджені личинками хрущів саджанці легко висмикуються з фунту, мають слаборозвинену кореневу систему з наявністю погризів. Коріння сосни в місцях погризів часто слабо засмолені.

2.5 У культурах сосни, створених на землях, що були в сільськогосподарському користуванні, масовий відпад може провокуватись і ураженням кореневою губкою, і личинками хрущів. Характерною ознакою відпаду, окрім погризів, є наявність ситовидних мокрих гнилей, засмоленого коріння та подекуди характерних плодових тіл гриба на кореневій шийці всохлих сосен.

2.6 У соснових культурах, створених на зрубах змішаних насаджень з участю дуба та берези на суглинистих, глинистих чи глинисто-піщаних фунтах, можливий масовий відпад як від пошкодження личинками хрущів, так і від ураження опеньком осіннім.

Характерною ознакою, крім погризів, є засмолення коріння, плівка грибниці під корою кореневої шийки, та цементування грунту внаслідок виділення живиці, побуріння хвої, яка довго не опадає, а також плодові тіла гриба, що зустрічаються частіше на пеньках дуба та берези.

2.7 Ступінь заселення хрущами тих чи інших площ визначається за середньою кількістю личинок різного віку в об’ємі ґрунту їм х 1 х 0,5м або 0,5м х їм х 0,5м у розрахунку на 1 м².

Ґрунтові розкопки доцільно проводити рано восени, до помітного зниження температури, коли личинки знаходяться у верхньому шарі ґрунту.

Кількість ям залежить від рельєфу, ступеню заліснення та густоти трав’яного покриву, тобто їх кількість повинна охопити всі особливості площі, що вивчається. Мінімальною кількістю на один рівнинний виділ площею до 0,5га є не менше 3 ями (південна, північна сторона та центр), що доповнюються 15-30 прикопками 0,2 м х 0,2 м х 0,2 м і розміщуються рівномірно по площі ділянки, або підрахунком личинок у борознах при підготовці ґрунту.

Середня заселеність виділу ( або його частини ) визначається за кількістю личинок кожного покоління що випадає на їм² площі. Кількість личинок кожного віку на їм² перераховується на 3-х річні за формулою:

А = 0,1 х А¹+ 0,3 х А² + А³,

де А - кількість личинок хрущів перерахованих на 3-х річний вік;

А¹- кількість личинок першого року;

А²- кількість личинок другого року;

А³ - кількість личинок третього року.

1; 03 - коефіцієнти

2.8 За результатами розкопок складають календар розвитку хрущів, визначають співвідношення їх поколінь та прогнозують роки масового льоту.

Рік масового вильоту хрущів визначається за найбільшою кількістю личинок того чи іншого віку.

За кількістю личинок на їм² площі, перерахованих на трьохрічні, встановлюють рівень заселення виділу хрущами, за яким визначають необхідність проведення тих чи інших заходів.

Визначення рівня заселення хрущами в обов’язковому порядку проводиться на всіх площах, на яких передбачається створювання лісових культур. Результати обстеження заносяться у таблицю (додаток А).

3. Заходи профілактики та захисту культур

3.1 Рівень заселення площ личинками хрущів у кількості 7-8 личинок на 1 м² в умовах свіжих сугрудків і грудів або 4-5 личинок на 1 м² в умовах борів та суборів, та 2-3 личинки в сухих типах лісорослинних умов, вважається критичним, і створення культур на цих площах потребує проведення захисних заходів.

3.1.1 При критичному рівні заселення площ личинками хрущів первинний обробіток ґрунту на прогалинах культур, пустирях та на задернілих землях сільськогосподарського користування проводиться шляхом глибокої суцільної оранки. На не розкорчованих зрубах - густою прокладкою борозен , з ручним розпушуванням міжрядь.

3.1.2 При створенні культур на землях заселених хрущами необхідно використовувати лише стандартний садивний матеріалу з добре розвинутими кореневими системами.. Загинання кореневих систем не допускається. Увесь наявний підріст, підлісок та самосів різних прід - зберігається.

3.1.3 Створення культур в умовах масового розмноження травневих хрущів га соснових довгоносиків переносити на осінь, перед масовим вильотом хрущів або на весну в рік їх масового вильоту. До створення культур ґрунт на зрубах мінералізують і проводять догляд за підростом та самосівом. Пні на зрубах попереднього, перед створенням культур, року -окорують.

3.1.4 При критичному заселенні площ хрущами культури створюються лише густою посадкою 15-20 тис. шт./га за схемою розміщення, близькою до квадратної (0,5 м х 0,5 м або 0,7 х 0,7), змішані з участю сосни до 50%, та листяних порід в залежності від типу лісорослинних умов з максимальною участю природного поновлення та підсівів.

3.1.5 При загрозі одночасного пошкодження культур личинками хрущів і кореневою губкою створюються густі культури листяних порід (10-15 тис. шт./га) з максимальною участю берези повислої (А₂.₃ - В₂.з), дуба звичайного (В 2-3 - С 2-з) і дуба червоного (А ₂-з - В ₂.₃), участь сосни допускається до 30%.

3.1.6 При заселенні площ личинками хрущів у кількості, що перевищує критичний рівень у 2 і більше разів, створюють густі культури (10-15 тис. шт./га) швидкоростучих порід та кущів (берези, верби, осики, тополі, шелюги, крушини та ін.). Через 2-3 роки після змикання культур, сосна і дуб, в залежності від типу лісу, вводяться в підготовлені коридори шириною 0,5-0,7 м за схемою 2-3 х 0,5 м восени передлітного року. В подальшому склад культур регулюється рубками догляду.

3.1.7 Після садіння культур для прискорення їх змикання бажано проводити весняне підживлення мочевиною (карбамідом) або аміачною селітрою в умовах А₂.₃, В₂.₃, відповідно в дозах 90 - 50 кг/га.

3.1.8 На зрубах насаджень, уражених кореневою губкою, в умовах A₂.j - В|.з створюються культури берези. Через 3-5 років грунт міжрядь березових культур мінералізується з метою сприяння природному поновленню сосни. Після появи надійного підросту сосни, береза поступово вибирається з розрахунку формування через 15-20 років насадження з участю сосни до 70- 80%.

3.2 У випадку загрози пошкодження культур опеньком осіннім і личинками хрущів первинний обробіток ґрунту не проводиться. Ґрунт розпушується поверхнево, площадками під кожний сіянець.

3.2.1 На зрубах змішаних насаджень в умовах С _2-3, де існує загроза ураження опеньком осіннім, необхідно створювати листяні насадження з участю сосни до 30%.

3.3 Догляд за культурами, що створені на не розкорчованих зрубах, розпочинають не пізніше середини травня шляхом ручної прополки в рядах.

При відсутності самосіву та підросту ґрунт міжрядь мінералізується будь- яким доступним способом з метою сприяння природному поновленню. При можливості міжряддя шпигують жолудями та підсівають березу.

Розпушування міжрядь, зайнятих підростом другорядних порід та підліском, не проводиться.

3.3.1 Восени перед масовим вильотом хрущів ґрунт всіх галявин в місцях масового відпаду культур розпушується, мінералізується також фунт на галявинах в осередках кореневої губки. Всі відкриті площі та галявини бажано під час льоту хруща підтримувати в рихлому стані.

3.3.2 3 метою сприяння розмноженню комах-ентомофагів, передбачити в культурах, що створюються, спеціальний підсів трав’янистих рослин з родини розоцвітих, зонтичних та молочайних.

3.4. В умовах масового розмноження хрущів освітлення в соснових культурах ( в основному вирубку берези) необхідно проводити тільки після настання стійких холодів, а в рік перед масовим вильотом жуків не проводити їх зовсім.

3.4.1 При проведенні рубок догляду не допускати утворення галявин.

3.4.2 В умовах масового розмноження травневих хрущів суцільні рубки проводити вузьколісосічним черезсмуговим способом. Нова, сусідня з культурами лісосіка вирубається лише після переведення культур у покриту лісом площу. Термін примикання лісосік 5-7 років.

Ширина лісосік не повинна перевищувати подвійної висоти деревостану, що вирубається. Напрям: північ - південь.

3.4.3 При проведенні рубань головного користування весь наявний підріст зберігається.

3.5 Під час масового вильоту хрущів проводиться хімічна обробка листяних насаджень та соснових масивів інсекцетидами дозволеними для використання згідно переліку... На невеликих локальних площах під час масового вильоту хрущів, можлива обробка листяних порід будь-якою наземною апаратурою.

3.6 У соснових урочищах Полісся та на відстані до 1,0 км від них забороняється створювати дороги та інші споруди, що перешкоджають природному стоку ґрунтових вод, без дренажних систем.

3.6.1 В урочищах, що знаходяться під впливом лісоосушувальних систем, де спостерігається підтоплення насаджень , необхідно провести розчистку старих меліоративних каналів.