Земноводні
Кожному, хто йде лісом, неодмінно зустрінуться земноводні. Вони не мають постійної температури тіла, на зиму впадають у сплячку. Це — кумки, жаби, ропухи, часничниці, квакші. Навесні збираються до водойм, спарюються і відкладають ікру, з якої виводяться пуголовки (рис. 66).
Живляться земноводні жуками, павуками, черв'яками, метеликами і гусінню. Ловлять жертву за допомогою довгого, липкого язика, викидаючи його з рота, як ласо. Реагують тільки на здобич, що рухається, нерухому - не помічають. Між іншим, язичок вужа вони сприймають за комаху і намагаються його схопити. Зі сторони це виглядає так, ніби жаба сама повзе вужеві у пащу (під впливом, як раніше пояснювали, його гіпнотизуючого погляду).
Різноманітність жаб
Земноводні - важливий компонент екосистем, регулюють кількість багатьох безхребетних тварин, служать їжею іншим тваринам. У деяких країнах уживаються людиною в їжу. Окремі види - класичні лабораторні тварини. Чисельність деяких видів скорочується, переважно через забруднення водойм. До Червоної книги МСОП занесено 1856 видів, до Червоної книги України - 5 видів.
Рис. 66. Земноводні
Тема 19. Методи захисту лісу. Класифікація заходів боротьби Класифікація заходів боротьби
Для вирощування високопродуктивних лісонасаджень, стійких щодо шкідників і хвороб, найбільш ефективними, найдешевшими, профілактичними і постійно діючими є лісівничі заходи.
Не можуть бути стійкими щодо шкідників і хвороб деревостани. В яких головна порода не відповідає типу лісо рослинних умов.
Найбільші запаси деревини Захфідної Європи знаходяться в лісах Німеччини. Кількість людей, задіяних у лісовій галузі Німеччини перевищує один мільйон. Навіть у автомобільній галузі їх працює менше. За запаси деревини Німеччина випередила навіть такі класичні лісові країни, як Фінляндія і Швеція.
В Україні за статистичними даними найменш престижною у 2009 році була професія робітника лісової галузі.
Хворий ліс, як і хвора людина, потребує вчасного лікування. Допомога лісівників полягає в тому, щоб вирубати слабкі. Нестійкі до захворювань деревостани, поступово відновлюючи ліси.
Не всі розуміють суть профілактично-оздоровчих рубок – здавна склалася думка, що лісівники вирубують ліс суто з комерційної точки зору і заради власної вигоди.
1. Характер і направлення лісозахисних заходів залежить від виду шкідників, економічних умов району, умов середовища і віку деревостану. Необхідні абсолютно різні заходи боротьби з шкідниками у розсадниках, лісових культурах і молодняках, зімкнутих насадженнях різних віків, заготовленій деревині.
Всі заходи поділяються на групи:
нагляд за появою і поширенням шкідників і хвороб;
карантин рослин;
лісогосподарські методи боротьби;
біологічні методи боротьби;
хімічні;
біофізичні і механічні;
інтегрований.
Всі лісозахисні заходи виконуються спеціалістами лісгоспів і лісовою охороною під керівництвом головних лісничих і міжрайонних інженерів-лісопатологів. Міжрайонний інженер-лісопатолог – центральна фігура служби лісозахисту. Він несе відповідальність за стан лісозахисту, організовує лісопатологічний нагляд, контролює виконання санітарних правил в лісах.
Крім інженерів-лісопатологів, є міжобласні станції по захисту рослин, які проводять лісозахисні заходи.
2. Нагляд за появою і поширенням шкідників і хвороб лісу і виявлення їх очагів.
Лісова охорона зобов’язана при кожному обході ділянки уважно спостерігати за появою шкідників, хвороб і станом насаджень.
У випадку появи ознак пошкодження, майстер лісу зобов’язаний повідомити лісничого. Майстер лісу заповнює листок наземної сигналізації, записує повідомлення у контрольну книгу (дод. А1).
Лісничий зобов’язаний в 3-х-денний період часу після отримання листка сигналізації оглянути пошкоджену ділянку і встановити характер і ступінь пошкодження, вид шкідника, або хвороби. Дані перевірки заносяться в акт перевірки листка наземної сигналізації (дод. А2, А3) (2 екземпляри) встановленої форми. Один екземпляр відсилається в ДП з прикладанням листка наземної сигналізації, другий залишається у лісництві.
Акти в лісництві і в ДП зберігаються і пред’являються контролюючим особам.
ДП в 3-х-денний період часу зобов’язане вислати цей акт в обласне управління лісового господарства, а копію залишити в себе.
Обласне управління лісового господарства не пізніше 3-х-денного проміжку часу повинно ДП дати розпорядження, яке підтверджує правильність встановлення заходів або вказати більш ефективні заходи. Державний комітет лісових ресурсів України зобов’язане у випадку необхідності дати певні вказівки управлінню.
Такі сигнали про шкідників і хвороб враховуються при складанні виробничого плану на наступний рік.
Лісогосподарські методи захисту:
Заготівля насіння тільки з районного насінного матеріалу відповідно до правил лісогосподарського виробництва. Заготівля насіння з елітних дерев.
При створенні лісових культур обов’язково вводити яблуні, груші, бояришник, калину, бузину для створення кормової бази і місця проживання птахів.
Регулювати густоту посадки. Для цього необхідно забезпечити змикання крон дерев за рахунок введення кущів і супутніх порід.
Розріджені лісові культури сосни підвернені на падінню соснового підкоркового клопа. Рубки догляду у молодняках сосни до 20 років проводити влітку з вивезенням із лісу поруб очних залишків. Рубки восени і взимку призводять до більшої щільності заселення сосни підкорковим клопом.
Проводиться з ціллю своєчасного виявлення неблагополучного стану лісових насаджень, появи шкідників і хвороб. У випадку виявлення пошкоджень, усихання, накопичення шкідників (гусениць, кладок яєць, павутиних гнізд), грибних хвороб, вітровала, бурелома, сніголома і інших патологічних явищ.
Майстер лісу заповнює листок наземної сигналізації, на основі якого заповнюється акт. Акт передається в лісгосп для прийняття відповідних заходів.
|
Спеціальне обстеження
|
|
|
|
|
рекогносцирувальне |
детальне |
Спеціальне обстеження проводиться з ціллю виявлення масового розмноження найбільш небезпечних комах і поширення хвороб лісу.
Рекогносцирувальне обстеження дозволяє виявити шкідників окомірно, оцінити їх чисельність і спостерігати за змінами. Це обстеження проводиться із року в рік. Для рекогносцирувального обстеження за кожним видом шкідника (хвороби) підбирають в лісгоспі не менш 3х ділянок однакових по таксаційному опису площею не менш 10 га. Рекогносцировочне обстеження являється найбільш зручною формою контролю за появою і розмноженням шкідників і хвороб лісу.
Детальне обстеження призначається для виявлення на пробних площах або в окремих накопиченнях коливань чисельності шкідників (дод. А4).
Для цього підбирають 3-5 ділянок площею не менш 10 га кожний, де двічі на рік проводять обстеження.
Лісопатологічні обстеження характеризують стан пошкоджень насаджень. Вони бувають оперативні, інвентаризаційні, експедиційні, експертні.
Їх проводять інженери-лісопатологи і станції лісозахисту.
Облік осередків. Крім обстеження в лісгоспах щорічно проводиться осінній облік осередків небезпечних хвороб і шкідників. Для цього створюється комісія до складу якої входить міжрайонний інженер-лісопатолог. По результатам всіх видів обстежень складається прогноз на наступний рік.
3. Карантин рослин.
Передбачає проведення заходів, що перешкоджають проникненню нових видів шкідників і хвороб з інших країн.
Задачі карантинної служби:
перевірка посівного і посадкового матеріалів
своєчасне виникнення карантину об’єктів
контроль за станом розсадників
ліквідація осередків.
Всі грузи при перевозках повинні мати сертифікат якості.