Заходи боротьби з хрущами

Безпосередньо перед посадкою сіянців готується розчин інсектициду у воді в спеціальній тарі. Потім коренева система сіянців занурюється в підготовлену су­міш, при цьому інсектицид разом з ґрунтом прилипає до коріння. Після чого сіянець з нанесеною на кореневу систему сумішшю висаджується.

Рис. 14. Ведмедка звичайна - Gryllotalpa gryllotalpa (L)

а- доросла особина, b - личинка 2-го віку, с- яйце; d - яйцекладка,

е - пошкоджені сіянці.

Рис. 15. Хрущ (1) відкладає яйця (2) у грунт. Личинки (3) живляться корінням рослин

Тема 5. Хвоє- та листогризучі шкідники Біологічні особливості хвоєгризучих комах

Пильщики належать до комах з повним перетворенням, ряду перетинчастокрилих (Hymenoptera), підряду сидячочеревних.

Більшість хвоєгризучих шкідників мають однорічний цикл, та деякі з них дають по дві генерації на рік (звичайний сосновий пильщик). При несприятливих факторах навколишнього середовища можуть впадати в діапаузу. У ряду пильщиків в діапаузу впадають личинки під час коконування і вона може затягуватись на 3-4 і більше років.

По характеру живлення вони належать до групи шкідників, спеціалізованої на живленні рослинами весною.

Навіть при поодинокій кількості соснових пильщиків легко виявити по білуватому забарвленню окремих пагонів у кронах. Личинки їх живляться виводками по 20-50 особин і від хвоїнок залишають лише центральні судинні пучки, які мають білястий колір. На зеленому фоні крон ці пошкоджені пильщиком пагони добре помітні.

Хвоєгризучі комахи зазвичай заселяють яку-небудь одну породу і погано розвиваються на інших хвойних. Навіть у межах роду Pinus сосновий звичайний пильщик віддає перевагу сосні звичайній перед сосною Банкса і майже не чипає сосни чорну і веймутову.

Соснові пильщики чутливо реагують на оточуючі гігротермічні умови. Як показали наші дослідження ці шкідники відсутні у вологих місцях, у добре зімкнутих насадженнях, у глибині лісових масивів.

Висновки:

1. Псевдо личинки пильщиків ведуть гніздовий спосіб життя, що пов’язано із слабкою літальною здатністю самиць.

2. Спека, відсутність дощів, відкриті пагорби та галявини, сухі та бідні ґрунти – необхідні фактори життєдіяльності пильщиків.

Родина пильщики (Diprionidae)

Звичайний сосновий пильщик (Diprion pini L.)

Звичайний сосновий пильщик частіше шкодить в 15-30-річних чистих соснових насадженнях. Проте при масовому розмноженні він пошкоджує всі лісостани, включаючи середньовічні та достигаючі. Тому доцільно розглянути його в цьому розділі (рис. 16).

Самці до 10 мм завдовжки. Тіло їхнє масивне, груди темні, черевце – бурувато-жовте з широким нерівним чорним поясом посередині. Яйцеклад самиць у вигляді пилочки (мал. 1.). Самець довжиною до 7 мм, чорний з пір’ястими вусиками та затемненою вершиною задніх крил.

Личинка довжиною 28 мм, зеленувато-жовта з жовто-червоною головою. Має вісім пар ніг на черевці, над кожною з яких є дві чорні цяточки у вигляді крапки з комою.

Лялечка в щільному жовтувато-бурому або бурувато-сірому коконі бочкоподібної форми, довжиною 7-12 мм та товщиною 4,0-5,5 мм.

Сосновий звичайний пильщик поширений в лісах України та сусідніх держав. Пошкоджує сосну звичайну, сосну Банкса, кедр сибірський і зрідка сосну кримську.

Пильщик у поліських та в більш південних областях дає звичайно два покоління. Розвиток його показаний на схемі:

4 5 – 5 7 7 8 – 8 10 С .

(Е) 10 (Л) 4 5 – 4 5 (6 7) – 7 8

Перше покоління літає навесні, коли настає стійка тепла погода. Самиці відкладають яйця рядами в щілину, яку пропилюють яйцекладом вздовж хвоїнки. Зверху вони покривають кладку виділеннями придаткових статевих залоз, які, затвердівши вздовж краю хвоїнки, утворюють сіруватий або буро-сірий покрив. Личинки живляться в травні – червні групами по 20-50 особин. Якщо їх турбують, вони різко піднімають голову і передню частину тіла. Молоді личинки обгризають хвоїнки, залишаючи білувату центральну жилку. Саме тому пошкоджені гілочки виділяються на зеленому фоні крони світлим забарвленням і під час нагляду можна легко помітити пошкодження пильщиком на початку його розмноження. Дорослі личинки з’їдають хвоїнки повністю. Закінчивши живлення, вони заляльковуються в коконах здебільшого на деревах серед хвої і частково в підстилці.

Личинки другого покоління коконуються в жовтні в підстилці та поверхневому шарі ґрунту. Зимують в коконах, а в квітні заляльковуються. При однорічній генерації пильщики літають у травні.

Осередки масового розмноження пильщика виникають раптово. Це, з одного боку, пояснюється швидким зростанням чисельності шкідника внаслідок подвійної генерації, а з другого – поганою організацією рекогносцирувального нагляду.

Звичайному пильщику властива діапауза в фазі закоконованої личинки (еонімфи) у підстилці, де вона перебуває в коконі, не заляльковуючись, 1-2 роки, а іноді і більше. Причини діапаузи не досить з’ясовані. Заляльковуються личинки після діапаузи здебільшого в квітні. Закінчення діапаузи можна встановити за перетворенням еонімфи в пронімфу (передлялечка). Обидва вічка її стають прозорими, позаду кожного спочатку з’являється чорна цяточка, що згодом перетворюється в досить чорну пляму (це просвічується через шкіру фасеткове око, яке почало формуватися). Щоб підрахувати кількість шкідників, які вийдуть з стану діапаузи і літатимуть, треба за місяць до настання звичайного строку його льоту взяти на пробних площах кокони і, розрізавши їх, підрахувати кількість пронімф та лялечок, а через 10 днів повторити облік. За цими даними можна також визначити ступінь загрози насадженням і при потребі підготуватися до боротьби.

За даними Й.Д. Авраменка діапауза спричинюється умовами живлення личинок. Тому кількість особин, які розвиватимуться без діапаузи, можна підрахувати завчасно, зробивши аналіз коконів восени, а навесні лише провести контрольний облік для уточнення прогнозу. Проте умови зимівлі, очевидно, теж впливають на розвиток еонімф. За спостереженнями автора, з коконів, які перезимували під товстим шаром підстилки, залишалося в діапаузі більше особин порівняно з тими, які зимували під тонким шаром або на поверхні підстилки.

Діапауза ускладнює боротьбу з пильщиком, бо лісгосп повинен протягом невизначеного часу тримати наготові отрути та інші засоби. Крім того, з цього стану комахи звичайно виходять не одночасно, а протягом одного – трьох років. Проте під час діапаузи кількість шкідників щороку зменшується: його знищують ентомофаги в коконах, миші, тому іноді осередки згасають.

Звичайний сосновий пильщик – небезпечний шкідник соснових насаджень. При масовому розмноженні він може завдати великої шкоди, інколи повністю об’їдаючи хвою.

У холодну та дощову погоду личинки пильщика гинуть від білої мускардини та ураження вірусами ядерного поліедрозу. На різних фазах розвитку пильщика знищують ентомофаги. Активним паразитом його є яйцеїд Chrysonotomyia ruforum Krause. Поширений паразит личинок Exenterus oriolis Btg., тахіна – Drino inconspicua Meig. та ін.

Під час обстеження та нагляду дуже важливо вміти відрізняти кокони, з яких вилетіли пильщики, від тих, які знищили паразити. При вильоті пильщика кокон буває відкритий круглою кришечкою з торцевого боку по всій його ширині (мал. 1.). У боковій або торцевій стінці коконів, з яких вилетіли паразити, бувають круглі отвори, діаметр яких завжди менший товщини кокона.

Рис. 16. Звичайний сосновий пильщик:

а – самець, б – самка, в – кокони, г – личинка, д – кладка яєць