Деструктори

Стовповий гриб сосновий (соснова ситня) — Gloeophyllum sepiarium (Wulf.) Karst, викликає буру ядрово-заболонну деструктивну гниль у зруба­ної деревини сосни і деяких інших хвойних порід на складах і в різних спорудах, які знаходяться на відкритому повітрі (мости, стовпи, огорожі, шпали і т. п.). В природі зустрічаються в лісових умовах на соснових пеньках, гілках, сухостої.

Плодові тіла ростуть із щілин і бувають різноманітної форми найбільш часто — це округлі шкірясті шапинки, прикріплені боком до субстрату, іноді розпрос­терті (гіменофор розташований зверху), розміром до 8 см, зрідка шапинки зливаютьсяй утворюють смуги довжиною 20—30 см і шириною до 4 см. Шапинки мають корко­подібну, а в старшому віці — дерев’янисту консистенцію. Молоді особи відрізняють­ся приємним грибним запахом. Поверхня шапинки щетинисто-бархатиста, горбку­вата, з концентричними борозенками, темно-бура, в центрі майже чорна, з жовто-оранжевими або іржаво-бурим краєм. Гіменофор має тонкі, відносно високі, роз­галужені пластинки, які утворюють довгі хвилясті ходи. Цистиди безбарвні, майже циліндричні. Базидіоспори (7,5—10x32,6— З мкм) циліндричні, трохи зігнуті, гладкі, у великій масі білі. Крім того, можуть утво­рювати оідії і хламідоспори.

Цей гриб уражає підсушену деревину, але може розвиватися й у глибоких части­нах, де деревина більш волога, і в таких випадках ураження довгий час зали­шається непоміченим. Плодові тіла, зви­чайно, з’являються на другий рік.

Заражання відбувається спорами або при контакті ураженої і здорової деревини.

Гниль бура, в початковій стадії дере­вина набуває світло-жовте забарвлення, потім стає червонуватою, і на ній з’явля­ються дрібні тріщинки. Така деревина в більшості випадків має приємний запах. При мікроскопічному дослідженні можна спостерігати гіфи гриба зі своєрідними потовщеннями у вигляді медальйонів. У другій стадії гниття деревина стає світло-бу­рою. Забарвлення пізньої частини річних кілець значно темніше. В останній стадії розвитку гнилі деревина стає темно-бурою, в ній утворюється багато тріщин, в яких накопичується коричневий міцелій. Грибниця руйнує внутрішню частину деревини і залишає зовнішній неуражений шар товщиною 3—4 мм. Стовповий гриб швидко й інтенсивно руйнує деревину хвойних порід, особливо сосни.

Стовповий гриб ялицевий (ялиново-ялицева ситня) — Gloeophyllum abietinum {Butt.) Karst., сапротроф, живе на деревині хвойних порід, най­частіше — на ялині і ялиці. Грибниця розвивається в підсушеній деревині, яку вико­ристовують для будівництва на відкритому повітрі (конструкції мостів, телефонні стовпи, шпали, огорожі). В лісових умовах зустрічається іноді на пеньках і сухостої.

Плодові тіла дрібніші, ніж у стовпового гриба, мають вигляд оваль­них шапинок, які виростають із тріщин ураженої деревини. Розташовані поодиноко або черепитчастими групами, іноді зростаються й утворюють довгі смуги, зверху бурі, волосисті з більш світлим краєм. Гіменофор має мало розгалужені пластинки. Базидіоспори (10—12x3—4,6 мкм) циліндричні, трохи зігнуті.

Гниль бура, мішана, нагадує гниль, викликану сосновим стовповим грибом. Роз­вивається дуже інтенсивно, тому швидко руйнує деревину. Гриб широко розповсюлжений в Карпатах і в інших районах, де росте ялина або використовується ялино­ва деревина.

Шпальний гриб — Lentinus Іеріdeus Fr. швидко й інтенсивно руйнує деревину хвойних порід, голо­вним чином соснову на відкритому повіт­рі (шпали, телефонні стовпи, опори елек­тропередач). Зустрічається також на пеньках, іноді і на живих деревах (сосні, ялині), звичайно при наявності на них глибоких механічних пошкоджень.

Плодове тіло має вигляд шапинки на ніжці. Шапинка шириною до 15 см, спо­чатку опукла, потім плоска і воронко­подібна, м’ясиста. Згодом твердішає, стає білуватою або світло-жовтою, з бурими лу­сочками на верхньому боці. Ніжка довжи­ною 3—8 см, товщиною 1—2,5 см, біла, покрита бурими лусочками, щільна, з де­рев’янистою основою. Пластинки гімено- фора жовтуваті з характерним зубчастим краєм. Тканина біла. Базидіоспори білі, еліпсоїдні, розміром 8—15x3,3—5 мкм.

Плодові тіла з’являються через два роки після зараження, потім можуть виростати щорічно.

Гниль від шпального гриба спочатку бура, потім темно-бура, ядрово-заболон­на, деструктивного типу. В кінцевій стадії гниття деревина розтріскується вздовж волокон, щілини наповнюються білою грибницею.

Розвитку гриба сприяє використання в спорудах необробленої антисептиками деревини. Спори можуть проникати з во­дою через тріщини і викликати глибинну гниль. Основний руйнівник залізничних шпал.

Складських дереворуйнівних грибів деструкторів багато, вони в тому чи іншо­му ступені руйнують деревину хвойних і

листяних порід. Коротка характеристика найбільш розповсюджених видів приво­диться в таблиці 6.

У деревині на складах, у лісі, а також на сухостої і пеньках може продовжуватись розвиток грибів, які раніше заселяли живі дерева — березова і дубова губка, справжній сірчано-жовтий, північний і облямований трутовики. Крім того дубова ї облямований трутовик можуть заражати деревину в різних спорудах на :ому повітрі.

Таким чином, зрубана деревина постійно перебуває під загрозою ураження різними грибами. Наприклад, для заселення її грибами викликаючими синяву, в теплу погоду досить 5—7 днів, а в бука або берези задихання відбувається протягом місяця. Тому для зменшення шкоди від цих грибів влітку слід в короткий термін вивозити деревину із лісу і переробляти її на пиломатеріали й інші сортименти. Згідно з санітарними правилами, термін вивозу хвойної деревини для її переробки або окороки й укладання в штабелі — три тижні, а букової — 10—15 днів після рубання. Деревину інших порід необхідно зберігати у відповідних умовах, які прийняті правилами.