- •Яковлєва м. П., викладач лісозахисту Чугуєво-Бабчанського лісного коледжу, спеціаліст вищої категорії.
- •Тема 1. Зовнішня та внутрішня будова комах їх розмноження та розвиток Життєвий цикл комах та діапауза
- •Основні частини тіла комахи
- •Стійкість листяних насаджень проти комах
- •Тема 2. Класифікація та екологія. Поняття про види та інші систематичні одиниці комах Характеристика найголовніших рядів комах:
- •Розповідь про комах
- •Ланцюг живлення у природі
- •Групи живлення комах
- •Типи пошкоджень лісових порід комахами
- •Фактори навколишнього середовища, біологічна пластичність
- •Тема 3. Шкідники плодів та насіння Шкідники шишок та насіння хвойних порід
- •Тема 4. Шкідники посадкового матеріалу в лісорозсадниках, лісових культурах та молодняках Комахи-шкідники садів, полів, городів
- •Комахи з неповним перетворенням
- •Комахи з повним перетворенням
- •Заходи боротьби з хрущами
- •Тема 5. Хвоє- та листогризучі шкідники Біологічні особливості хвоєгризучих комах
- •Біологічні особливості листогризучих комах
- •Тема 6. Стовбурні шкідники Загальна характеристика групи
- •Тема 7. Технічні шкідники
- •Тема 8. Корисні комахи
- •Тема 9. Загальні відомості про хвороби лісових рослин
- •Імунітет рослин до інфекційних хвороб
- •Типи хвороб лісових порід і їх симптоми
- •Тема 10. Гриби, як збудники хвороб деревних порід
- •Розподіл царства грибів на відділи і класи їх характеристика
- •Стадії розвитку ржавчинних грибів
- •Будова грибів
- •Тема 11. Бактерії, віруси та квіткові рослини – паразити, як збудники хвороб деревних порід Хвороби гілок та стовбурів
- •Родина Ранникові Петрів хрест лускатий Петров крест чешуйчатьій
- •Загальні відомості про хміль
- •Тема 12. Хвороби плодів і насіння Загальна характеристика
- •Тема 13. Хвороби посадкового матеріалу в лісорозсадниках, культурах та молодняках Хвороби сіянців і молодняків
- •Тема 14. Негнилеві хвороби деревних порід Некрозні, ракові і судинні хвороби деревних порід
- •Тема 15.
- •Гнилеві хвороби деревних порід
- •(Коренів та стовбурів)
- •Класифікація гнилей
- •Стовбурні гнилі та їх збудники
- •Тема 16. Руйнування деревини на складах, у технічних спорудженнях і будівлях
- •Ураження деревини деревозабарвлюючими грибами
- •Руйнування деревини на складах і у відкритих спорудженнях
- •Руйнування зрубаної деревини на складах, в холодних будівлях і спорудах
- •Складські деревозабарвлюючі гриби
- •Складські дереворуйнівні гриби
- •Субдеструктори
- •Деструктори
- •Тема 17. Лісові птахи
- •Тема 18.
- •Земноводні
- •Тема 19. Методи захисту лісу. Класифікація заходів боротьби Класифікація заходів боротьби
- •Права та обов'язки майстра лісу
- •Санітарні правила в лісах України (1995 р.)
- •Вибіркові санітарні рубки
- •Терміновому вирубуванню підлягають повалені дерева
- •Суцільні санітарні рубки
- •Ліквідація захаращеності
- •Захист заготовленої деревини від шкідників та хвороб
- •Нормативно-правове регулювання використання лісових ресурсів та його особливості
- •Тема 20. Захист плодів та насіння Загальні дані
- •Тема 21. Захист лісових розсадників, лісових культур та молодняків Організація нагляду
- •Основи профілактики. Розсадники Дотримуватись правил агротехніки
- •Боротьба з гризунами
- •Приклад заповнення картка результатів обстеження площ на заселення хрущами
- •12 Серпня 2006р
- •Тема 22. Захист середньовікових та стиглих насаджень Заходи боротьби з кореневими шкідниками
- •Заходи боротьби з хвоє- та листогризучими шкідниками
- •Система заходів у боротьбі зі стовбуровими шкідниками
- •Система заходів боротьби зі збудниками хвороб
- •Загальні відомості про аерозолі
- •Фосфорорганічні з'єднання (фоз)
- •Піретроїдні споруки і техніка безпеки при роботі з ними
- •Гормоподібні з'єднання
- •Біологічні засоби захисту рослин. Використання феромонів в лісозахисті
- •Біологічні інсектициди і техніка безпеки при роботі з ними
- •Бактеріальні препарати
- •Вірусні препарати
- •Грибні препарати
- •Значення параметрів аерозольної обробки насаджень
- •Тема 23. Захист деревини на складах, у будівлях і спорудженнях
- •Захист деревини на складах
- •Руйнування зрубаної деревини та її захист
- •Руйнування зрубаної деревини на складах, в холодних будівлях і спорудах
- •Складські деревозабарвлюючі гриби
- •Складські дереворуйнівні гриби
- •Тема 24. Організація лісозахисту Захист лісу
- •По Харківському оулмг(га)
- •Харківського оулмг, % Організація захисту лісів України
- •Вплив господарської діяльності на формування здорових деревостанів
- •Додатки
- •Відомість детального лісопатологічного обстеження
- •Список використаних джерел
Бактеріальні препарати
Призначенні для боротьби з листогризучими комахами в період їх активного живлення. Більшість бактеріальних препаратів випускаються на основі бактерій групи Bacillus thuringiensis (ВТ).
Бактеріальні препарати ВТ володіють в основному кишечною дією. Спори і кристали, попадаючи в кишечний тракт комах, визивають отраву і зупиняють живлення. Слідуючи за цим масове розмноження бактерій в кишечнику визиває захворювання септицемию. Тіло комахи заповнюється бурою, неприємно пахучою рідиною. Покрови тіла стають тонкими , легко розкриваються. Загибель від септицемии наступає на п'яту десяту добу. Якщо комаха захвачує велику кількість кристалів, загибель виникає від токсикозу на другу-третю добу. Дія бактеріальних препаратів на шкідника проявляється і на наступних стадіях метаморфозу.
Статеві феромони приваблюють осіб протилежної статі, агрегаційні сприяють накопичуванню осіб, як самців так і самок. Для отримання достатньої кількості нормальних феромонів необхідно мати велику кількість осіб комах. По цій причині практичне застосування цих речовин стало можливим після досягнення успіхів в отриманні їх синтетичних аналогів.
Синтезовані статеві феромони не менше 15 видів хвоє-ї листогризучих комах, в т.ч. непарного шовкопряду, зеленої дубової і ін., видів листовійок , соснової совки, монашки, рудого соснового пильника, соснового сибірського шовкопрядів, які використовують в ловушках, що приваблюють самців відповідних видів. Статеві феромони використовують в клеєних ловушках, виготовлених з картону, пластмаси, паперу (з полистиленовим покриттям). Метелики сідають в основному на дно ловушки, тому липкою масою покривають тільки її дно. Найбільш зручними являються картонні ловушки, що мають плоске дно. Ловушки розташовують в лісних масивах перед початком льоту метеликів на стовбурах на висоті 1 -2м з вітрової сторони з інтервалами до 1км, щоб одна ловушка приходилась на 100га насаджень. В горних лісах Криму виставляють по одній ловушці на 25га. Дані підрахунку метеликів в ловушках за весь період літа складають в суму. Відловлення більше 300 метеликів за період літа свідчить про наростання чисельності непарного шовкопряду і необхідності проведення детальних обліків шкідника. Ловушки бувають клеєві, аттракторно-інсектицидні, де замість клею використовують фосфорорганічні інсектициди (н.д дихлофос). В полімерній препаративній формі. Агрегаційні феромони використовують для нагляду за короїдом типографом, ільмовим заболонником.
Розроблено 2 способи використання аттрактантів в боротьбі з короїдом типографом, в бар'єрних ловушках і на ловчих деревах.
Бар'єрні ловушки являють собою жерстяну воронку діаметром 22см, вузький кінець якої вставлений в пластмасову пляжку місткістю 200мл для збору жуків.
Аттракторні суміші на стоячих і повалених ловчих деревах використовують в р-них, де планується вибіркова або суцільна рубка. Диспенсери кріплять до стовбурів ловчих дерев з північної сторони безпосередньо перед початком літа на розтущих деревах на висоті 1,5-2м на повалених - наї/З висоти стовбурах від комля. Ловчі дерева вирубують і обеззаражують згідно діючим правилам. Препарати випускаються у вигляді порошків, рідше рідин і паст.
Бактеріальні препарати характеризуються титром (кількістю життєздатністних спор в 1г) і ентомоцидною активністю.
Н-д: гомелін розроблений на основі ВасіИиз іпигіпш'епзіз, виділений гусеніць соснового шовкопряду. Випускаються у вигляді порошка (сухого і змочувального) і пасти.
Бактеріальні препарати зазвичай використовують у вигляді водних або водно-масляних суспензій. Водні суспензії готують не більше ніж за 1-2 ч до оприскування. Допускається використання приготовленої робочої рідини на протязі найближчих трьох доби. Водно-масляні суспензії готують з добавкою дизельного топлива в кількості, що перевищує розход бактеріального препарату в 2-2,3 рази. Розход роб.рідини при авіаприскуванні 30-50 л/га, при наземному - до 100 л/га.
