10.5. Контроль розрахунків за податком на прибуток

Перевіряючи розрахунки з оплати податку на прибуток, треба мати на увазі, що платники податку самостійно визначають суму податку на прибуток та подають до податкового органу дек­ларацію про прибуток.

Джерелами інформації для контролю є: декларації про прибуток, що складаються за видами валових доходів і валових витрат, кожен з яких показується окремо та розшифровується у відповідних додатках; дані податкового обліку відносно видів валових доходів і валових витрат; дані бухгалтерського обліку за рахунками 64, рахунками 7, 9 класу та ін.

Основні напрями документальної перевірки розрахунків зі сплати податку на прибуток:

1. Оцінка стану таких розрахунків. Для цього в податковому органі на підставі особової справи платника податку на прибуток, що заводиться для обліку платників, ознайомлюються з даними про відкриття платником рахунків в установах банків, зі звітними документами за попередні періоди, результатами попередніх перевірок тощо.

2. Контроль правильності визначення бази оподаткування податком на прибуток передбачає перевірку таких основних питань:

1. правильності визначення обсягів валових доходів і валових витрат;

1. правильності нарахування амортизаційних відрахувань;

2. правильності визначення обсягу прибутку до оподаткування та застосування ставки податку на прибуток;

3. правильності відображення суми нарахованого та сплаченого податку на прибуток у податковій звітності;

4. обґрунтованості збитків підприємства.

Згідно зі ст. 4 закону про прибуток датою збільшення валового доходу є дата в податковому періоді, протягом якого першою відбувається одна з подій – дата зарахування коштів від покупців (замовників) на банківський рахунок чи в касу, отриманих в оплату товарів (робіт, послуг), або дата відвантаження товарів чи надання результатів робіт (послуг). За даними бухгалтерського обліку на рахунках 70 – 75, записи на яких мають бути підтверджені первинними документами (рахунками-фактурами, актами здавання-приймання робіт (послуг), касовими та банківськими документами тощо), перевіряється правильність визначення обся­гів сукупного валового доходу, що охоплює: доходи від продажу продукції (робіт, послуг), від операцій із цінними паперами, валютними цінностями й борговими зобов’язаннями, від опера­цій з основними фондами, нематеріальними активами та інші ви­ди доходів.

Здійснюючи контроль правильності визначення обсягів валових доходів, слід пам’ятати, що дохід від реалізації включається до складу валового доходу за мінусом ПДВ та акцизного збору, тоді як податок на рекламу, готельний збір не зменшують його. Перевірку за цим напрямом доцільно здійснювати в комплексі з перевіркою ПДВ. Але при цьому треба враховувати, що об’єкт оподаткування ПДВ далеко не завжди збігається із сумою валового доходу. Для визначення правильності скоригованого валового доходу потрібно перевірити доходи, які за своїм змістом підлягають виключенню зі складу валових доходів для оподаткування (доходи, отримані громадськими організаціями інвалідів; вартість відвантажених товарів, несплачених покупцем; доходи, одержані за межами митної території України за наявності міжнародного договору про усунення подвійного оподаткування тощо).

Перевіряючи правильність визначення валових доходів плат­ника податку, треба звернути увагу на те, чи немає серед них сум, отриманих у вигляді безповоротної фінансової допомоги та безкоштовно наданих товарів і, якщо таке є, то перевірити ким це надано, чи не є це інвестиціями (п. 7.11 закону про прибуток).

Особливим напрямом є контроль доходів, що одержані в результаті врегулювання сумнівної, безнадійної заборгованості, тому що потребує проведення перевірки строків виникнення такої заборгованості та строків її позовної давності, вивчення рішень суду про визнання боржника банкрутом і дотримання інших процедур (продаж майна боржника, операції із заставою цього майна, оцінка впливу обставин стихійного лиха чи непере­борної сили тощо).

Перевірка правильності визначення валових витрат потребує вивчення складу таких витрат. Відповідно до ст. 5 закону про прибуток до складу валових витрат належать суми будь-яких витрат платника податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які він купує або виробляє для подальшого використання в господарській діяльності.

При цьому треба мати на увазі, що до складу валових витрат не включаються витрати на потреби, не пов’язані з веденням господарської діяльності (придбання, будівництво, ремонт основних фондів, сплата податку на прибуток, ПДВ, податку на нерухомість, придбання лотерей, виплата дивідендів, сплата торгових патентів, штрафів, пені, неустойки та деякі інші), а також будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими платіжними або іншими документами.

Особливо уважно треба підходити до перевірки таких витрат, які мають подвійне призначення або тільки частково включаються до складу валових. Так, будь-які витрати звітного періоду, пов’язані з поліпшенням основних фондів можуть бути віднесені до валових тільки в сумі, яка не перевищує 5 % сукупної балансової вартості груп основних фондів на початок звітного року.

Операції з безкоштовної видачі товарів з рекламною метою перевіряються на предмет обґрунтування номенклатури та вартості цих товарів і дотримання обмеження в розмірі до 2 % оподатковуваного прибутку за попередній звітний період (квартал) щодо включення вартості товарів до валових витрат. Крім того, треба простежувати за тим, щоб був сплачений податок на рекламу.

Під час перевірки витрат на утримання об’єктів соціальної інфраструктури слід з’ясувати, чи включаються вони до складу валових витрат відповідно до вимог ст. 5.4.9 закону про прибуток (тобто за умови, що ці об’єкти не здані в оренду і не використовуються для надання платних послуг або іншої комерційної діяльності).

Контроль правильності нарахування амортизації передбачає:

• перевірку правильності визначення об’єктів нарахування амортизаційних відрахувань (чи немає серед них таких, на які амортизація не нараховується);

• перевірку правильності застосування методу нарахування амортизації (для цілей бухгалтерського обліку амортизації підприємство обирає один з методів, передбачених П(С)БО 7 або законом про прибуток, і результати розрахунків при різних методах є різними).

Правильність визначення об’єкта оподаткування (суми валового доходу звітного періоду, зменшеної на суму валових витрат платника податку і скоригованої на суму амортизаційних відрахувань по основних виробничих фондах) та суми податку на прибуток (скоригованого валового доходу, помноженого на став­ку податку) перевіряється арифметичним і логічним методами документального контролю. Зокрема логічним методом перевіряється взаємозв’язок показників валових доходів і валових витрат зі змістом діяльності підприємства. Перевіркою кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку операцій з нарахування та сплати податку на прибуток визначається правильність відображення таких операцій, виходячи зі змісту господарських операцій.