2.2. Відбір об’єктів контролю та розподіл робочого часу

У складанні планів контрольно-ревізійної роботи на півріччя передбачається рівномірне навантаження працівників служби і під час виконання планових завдань, і щодо забезпечення резерву робочого часу – для позапланових доручень.

Визначення навантаження на працівників контрольно-ревізійних підрозділів органів ДКРС визначається виходячи із загального планового фонду робочого часу та розрахункових термінів проведення одного контрольного заходу.

Загальний плановий фонд робочого часу визначається як результат множення штатної чисельності ревізорів на 220 робочих днів на рік.

Для керівного складу встановлюються коефіцієнти:

начальники галузевих управлінь ГоловКРУ, заступники начальників КРУ – 0,1 (22 людино-дні на рік);

заступники начальників галузевих управлінь ГоловКРУ, начальники відділів апарату КРУ та КРВ – з чисельністю працівників до 10 штатних одиниць – 0,3 (66 людино-днів на рік);

більше 10 штатних одиниць – 0,2 (44 людино-дні на рік).

Час, не зарахований до загального фонду, використовується для здійснення управління із забезпечення контрольно-ревізійної роботи та її вдосконалення.

Необхідно врахувати також специфіку виконання доручень апаратом ГоловКРУ, облуправління або районного чи міського відділу. Зокрема:

для управлінь ГоловКРУ на проведення ревізій і перевірок виділяють 45% загального фонду робочого часу, де розрахунковий термін однієї планової ревізії – 50 людино-днів, а позапланової – 40 людино-днів. Решту часу ревізори використовують для підготовки аналітичних довідок, аудиторських звітів, узагальнення інформацій, листування з Верховною Радою, Адміністрацією Президента, Кабінетом Міністрів, Міністерством фінансів, розробки методичних рекомендацій, програм тощо;

для апаратів регіональних КРУ на проведення ревізій і перевірок виділяють 55 % загального фонду робочого часу з урахуванням 40 людино-днів на одну планову перевірку та 25 людино-днів на позапланову перевірку;

для апаратів контрольно-ревізійних відділів передбачають 65 % загального фонду робочого часу витрачати на ревізії та перевірки. Розрахунковий термін однієї планової перевірки 30 людино-днів, а позапланової – 20 людино-днів.

Треба відзначити, що для апарату КРУ в Києві розрахунковий термін проведення планової перевірки 50 людино-днів, позапланової – 40 людино-днів, а для КРВ у Києві планова перевірка не повинна перевищувати 40 людино-днів, позапланова – 30 людино-днів.

Таким чином, витрати на проведення ревізій чи перевірок не можуть бути меншими: для апаратів КРУ – 55%, для КРВ – 65% загального фонду робочого часу.

Усі органи ДКРС повинні зарезервувати 10% балансу робочого часу для непередбачених робіт, перебування на лікарняному, участь у нарадах, навчання тощо.

Планова ревізія чи перевірка повинна охоплювати період діяльності підприємства, наступного за ревізованим, але не менше одного календарного року від закінчення останньої ревізії (перевірки).

Після обрахування фонду робочого часу для проведення контрольних заходів треба визначити кількість об’єктів контролю, яку можна охопити контролем, та сформувати перелік визначених суб’єктів господарювання.

По-перше, до планів роботи КРУ або КРВ вносять об’єкти контролю, перелік яких надано ГоловКРУ за централізованими завданнями. На виконання зазначених перевірок можна запланувати до 50 % робочого часу, визначеного для проведення контрольних заходів, тобто 28 % для КРУ та 33 % для КРВ загального фонду робочого часу.

По-друге, до плану перевірки вносять бюджетні установи, які фінансуються з бюджетів районів і міст та узгоджені до перевірки виконання бюджетів з облдержадміністраціями.

По-третє, відбираються об’єкти на виконання постанов правоохоронних органів, звернення органів влади, громадян та ін.

По-четверте, решту часу розподіляти на відібрані об’єкти за власною ініціативою, де одним з основних критеріїв є сума бюджетних коштів, виділених на утримання установ, на виконання державних програм, наданих у вигляді бюджетних позик, дотацій, субсидій, інших бюджетних асигнувань, а також коштів у вигляді пільг, що залишаються у суб’єкта господарювання, але обсягом не менше 17,0 тис. грн. на один об’єкт.

З метою достовірного та оперативного складання планів роботи кожен контрольно-ревізійний відділ повинен сформувати базу даних підконтрольних об’єктів з інформацією про обсяги отриманих бюджетних коштів у розрізі бюджетів, період і дату останньої перевірки, коротко про виявлені фінансові порушення і стан їх усунення. Необхідно щоквартально забезпечувати наповнення і супроводження зазначеної бази за рахунок обміну інформацією з органами державного казначейства, ДПА і внесення звітних даних про результати контрольних заходів, здійснених ревізорами відділу.

Треба врахувати, що, отримавши централізоване завдання на перевірку окремого об’єкта з тематичних питань, необхідно запланувати якомога ширше коло питань за власною ініціативою. Таким чином, ревізор зможе повніше ревізувати операції з бюджетними коштами за певний період і оптимізувати свій робочий час не виходячи повторно на цей же об’єкт, отримавши позапланові завдання, а скористатися готовим матеріалом. У разі нестачі планового робочого часу або наявності невикористаного начальник управління чи відділу самостійно вирішує питання щодо підбору об’єктів.

Якісне, ретельне планування дає змогу уникнути дріб’язковості в роботі, ґрунтовніше підготуватися до процесу перевірки, раціонально розподілити трудові ресурси, досягти максимальної ефективності від проведених ревізійних дій.