3.2. Послідовність перевірки статутної діяльності

Перевіряючи статутну діяльність підприємства, ревізор повинен з’ясувати:

• на скільки повно та своєчасно оформлені всі необхідні документи для здійснення підприємницької діяльності;

• правомірність оформлення внесків засновників (власників, акціонерів) ревізованого підприємства до статутного капіталу;

• законність і своєчасність внесення змін у засновницькі документи підприємства;

• чи дотримується ревізоване підприємство вимог чинного законодавства при укладанні й оформленні договорів і контрактів з іншими підприємствами й організаціями.

Послідовність і напрями контролю:

1. Визначення юридичного статусу ревізованого підприємства та його прав функціонувати відповідно до вимог чинного законодавства. За допомогою методів нормативно-правової і формальної документальної перевірки з’ясовується: коли і де зареєстроване підприємство, якою є його організаційно-правова форма та чи є в нього філіали і представництва; у яких банках відкриті поточні рахунки в національній та іноземній валютах; хто є засновниками підприємства (юридичні чи фізичні особи, у тому числі іноземні), які їхні частки вкладів у статутному капіталі та які пов­новаження керівників підприємства при прийнятті управлінських рішень; чи відповідає порядок формування статутного (пайового) капіталу вимогам чинного законодавства, а його розмір – розміру, зафіксованому в реєстрі (статутних документах). Крім цього, ревізор також з’ясовує, чи не суперечать вимогам статуту та чинного законодавства передбачені на ревізованому підприємстві порядок утворення резервного капіталу та політика розподілу чистого прибутку.

2. Перевіряючи юридичний статус акціонерного товариства, варто визначити своєчасність і повноту ведення реєстру акціонерів (для ВАТ). Ревізору слід з’ясувати, чи було воно відкрито протягом одного місяця з моменту державної реєстрації ВАТ. Застосовуючи методи візуальної нормативної перевірки та обстежен­ня, контролюється правильність оформлення реєстру акціонерів щодо внесення обов’язкових реквізитів (даних про АТ; відомостей про величину статутного капіталу, кількість, номінальну вартість, види акцій; інформацію про кожного акціонера; даних про акції, викуплені АТ за рахунок власних коштів, їхня кількість, номінальну вартість, види; про виплату дивідендів тощо). Перевіряючи правильність розміру внесеного вкладу щодо кожного акціонера, потрібно також перевірити правильність документального оформлення таких операцій і відповідність сум статутного капіталу АТ величині, зазначеній у реєстрі акціонерів, та розміру, визначеному чинним законодавством про господарські товариства.

3. Перевірка видів діяльності ревізованого підприємства на відповідність зафіксованим у його статуті здійснюється методами обстеження та нормативної візуальної перевірки. При цьому необхідно перевірити наявність у підприємства ліцензій і державних дозволів на право здійснення певних видів підприємницької діяльності. У разі виявлення фактів відсутності ліцензій з ліцензованих видів діяльності ревізор застосовує до підприємства економічні санкції за незаконне здійснення відповідних господарських операцій.

4. Перевірка законності та своєчасності внесення змін у заснов­ницькі документи. Нормативним і зустрічним методами перевіряється, чи зафіксовані зміни сум статутного капіталу в державному реєстрі та в протоколах зборів акціонерів (засновників). Своєчасність внесення таких змін, а також часток засновників у статутний капітал контролюється зіставленням засновницьких документів з документами, які свідчать про внесення часток у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах. Ревізор повинен також перевірити правильність оформлення бухгалтерією документів про внески до статутного капіталу (метод візуальної перевірки реквізитів рахунків-фактур, платіжних доручень, прибуткових касових ордерів, актів оприбуткування майна, аналіз листу­вання із засновниками й акціонерами, арифметична перевірка вне­сених засновниками часток у статутний капітал за розміром).

5. Перевірка законності та правильності оформлення господарських договорів ревізованого підприємства. Вивчаючи коло договорів, які застосовуються підприємством у його діяльності, ревізор перевіряє їхнє оформлення і зміст на відповідність вимогам статуту і чинного законодавства. При цьому звертається увага на компетенцію керівників та інших службових осіб, якими підписані договори, та з’ясовується, чи не суперечать повноваження таких осіб засновницьким документам і внутрішнім регламентам підприємства (методи експертної, візуальної нормативної і формальної перевірки).

Основні порушення, які можуть бути виявлені під час перевірки статутної діяльності підприємства:

а) здійснення статутної діяльності без свідоцтва про державну реєстрацію та ліцензій на право здійснення певних видів підприємницької діяльності;

б) невідповідність зафіксованого в установчих документах розміру статутного капіталу нормам, затвердженим законодавством про господарські товариства;

в) несвоєчасне внесення змін у реєстр акціонерів ВАТ;

г) відсутні (недооформлені чи фіктивні) документи, що підтверджують внесення часток засновниками (акціонерами) у статутний капітал;

ґ) арифметичні помилки в документах про внесення часток засновників при визначенні їхнього розміру та загальної суми до сплати;

д) недотримання вимог чинного законодавства під час формування політики обліку статутного капіталу ревізованого підприємства.