25. Мито в системі непрямих податків. Митна політика та її цілі. Митна вартість та методи її визначення та декларування.

Митне оподаткування - один з основних векторів митної політики держави, спосіб митного регулювання. Становлення і розвиток системи митного оподаткування в Україні здійснюється в напрямку його уніфікації із загальноприйнятими в міжнародній практиці нормами і стандартами.

Загальне керівництво митною справою в Україні здійснюють:

1. Верховна Рада України - визначає основні напрямки митної політики, структуру системи органів державного регулювання митної справи, встановлює ставки мита, спеціальні митні зони та митні режими на території держави тощо.

2. Кабінет Міністрів України - забезпечує проведення митної політики, встановлює розміри митних платежів, проводить переговори та укладає міжнародні договори України тощо.

3. Державна митна служба України - здійснює безпосереднє керівництво митною справою в державі. Указом Президента України «Про заходи підвищення ефективності діяльності митної служби України» від 24.10.2003 р. №1209/2003 та Постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури апарату центральних органів виконавчої влади та його структурних підрозділів» від 15.10.2002 р. № 1550 визначено, що Державна митна служба України належить до спеціалізованих видів державної служби.

Відповідно до Митного кодексу України від 11.07.2002 р. № 92-ГУ митна служба України - це єдина загальнодержавна система, яка складається з митних органів та спеціалізованих митних установ і організацій.

Митними органами є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи, регіональні митниці, митниці.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи спрямовує, координує та контролює діяльність підпорядкованих йому регіональних митниць, митниць, спеціалізованих митних установ та організацій щодо виконання законодавства України з питань митної справи, видає відповідні накази, організує та контролює їх виконання.

Регіональна митниця є митним органом, який на території закріпленого за ним регіону здійснює митну справу та забезпечує комплексний контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи, керівництво і координацію діяльності підпорядкованих йому митниць та спеціалізованих митних установ і організацій.

Митниця є митним органом, який безпосередньо забезпечує виконання законодавства України з питань митної справи, справляння податків і зборів та виконання інших завдань, покладених на митну службу України.

Митниця підпорядковується регіональній митниці та центральному органу митної справи або центральному органу митної справи безпосередньо.

Митним кодексом України регламентовано, що у складі митниці можуть бути утворені митні пости.

Митний пост є структурним підрозділом регіональної митниці, митниці, який безпосередньо здійснює митний контроль та

оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

Митні пости створюються в міру необхідності у населених пунктах, на залізничних станціях, в аеропортах, морських та річкових портах та інших об'єктах, розташованих у зоні діяльності регіональної митниці, митниці.

Відповідно до Митного кодексу України на митні органи покладаються наступні завдання:

1. Виконання та контроль за додержанням законодавства Україниз питань митної справи.

2. Захист економічних інтересів України.

3. Забезпечення виконання зобов'язань, передбаченихміжнародними договорами України з питань митної справи.

4. Сприяння захисту інтелектуальної власності учасників зовнішньоекономічних зв'язків, інших юридичних та фізичних осіб.

5. Застосування заходів тарифного та нетарифного регулювання при переміщенні товарів через митний кордон України.

6. Здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, вдосконалення форм і методів їх здійснення.

7. Контроль за дотриманням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України.

8. Здійснення спільно з іншими уповноваженими органами заходів щодо захисту інтересів споживачів товарів і додержання учасниками зовнішньоекономічних зв'язків державних інтересів на зовнішньому ринку.

9. Створення сприятливих умов для прискорення товарообігу та пасажиропотоку через митний кордон України.

10. Боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил.

11. Розвиток міжнародного співробітництва у галузі митноїсправи.

12. Ведення митної статистики.

13. Ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності.

14. Здійснення верифікації (встановлення достовірності)сертифікатів походження товарів з України.

15. Здійснення контролю продукції при її ввезенні на митнутериторію України.

Безпосередньо справляння мита в Україні регламентується Митним кодексом України від 11.07.2002 р. № 92-ІУ, Законом України «Про єдиний митний тариф» від 05.02.1992 р. № 2097-ХІІ та Законом України «Про митний тариф України» від 05.04.2001 р. № 23 71-III.

Стаття 49. Митна вартість товарів

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Ст 51. Визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон визначається декларантом.

1. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту і визначається за такими методами:

1) основний - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

2. Визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України у митних режимах, відмінних від митного режиму імпортує ціна товару, зазначена у рахунку-фактурі чи рахунку-проформі.

Стаття 66. Порядок визначення митної вартості товарів, що вивозяться за межі митної території Україниє ціна товару, зазначена у рахунку-фактурі чи рахунку-проформі.

Ст 53. Документи, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості:

1) документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Стаття 279. База оподаткування митом

Базою оподаткування митом товарів, що переміщуються через митний кордон України, є:

1) для товарів, на які законом встановлено адвалорні ставки мита, - митна вартість товарів;

2) для товарів, на які законом встановлено специфічні ставки мита, - кількість таких товарів у встановлених законом одиницях виміру.

Стаття 278. Дата виникнення податкових зобов'язань

Датою виникнення податкових зобов'язань із сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України чи вивезення товарів з митної території України є дата подання митному органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов'язання митним органом.