Сутність, форми та методи ухилення від оподаткування. Податкова оптимізація.
Однією з характерних рис оподаткування є його примусовість, саме тому, платник податку, у свідомості якого власні економічні інтереси переважають над загальнодержавними інтересами, різними шляхами намагається мінімізувати суму сплачуваних податків. Повна чи часткова несплата податків може здійснюватись як легально, тобто з використанням особливостей чинного законодавства, так s нелегально, тобто з порушенням норм закону.
Ухилення вiд сплати податкiв стало своєрiдним каналом нелегального збагачення. Окремі суб’єкти підприємництва у своїй дiяльностi використовують складні фiнансовi схеми, що дають змогу зменшити або повністю виключити сплату податкiв, зборів (обов’язкових платежів).
Нелегальне збагачення, зокрема, за рахунок несплати податків є одним із чинників, що сприяє розвитку тіньової економіки.
Сучасна тіньова економіка є загальносвітовим негативним явищем, яке з розвитком національних і міжнародних економічних зв'язків та фінансово-господарських технологій набуває нових, дедалі небезпечніших властивостей. Сьогодні вона з тією чи іншою послідовністю, інтенсивністю та обсягами проявляється у всіх країнах світу. Як за формами прояву, так і за рівнем усвідомлення сутності феномена "тіньова економіка" у тих чи інших країнах це відбувається по-різному.
Немає остаточного погляду на те, які види діяльності варто розглядати як тіньові. Юристи розглядають тіньову економіку як економічну діяльність, заборонену законодавством України. Але тут не враховано значного обсягу формально дозволених, але негативних угод, а також документально оформлених фіктивних операцій. Економісти ж виділяють 3 сфери тіньової економіки:
- кримінальну,
- нелегальну,
- легальну негативну (або фіктивну) діяльність.
Також іноді під тіньовою економікою розуміють всю економічну діяльність, коли з різних причин не враховують офіційної статистики і не долучають до складу ВВП.
Існує наступний розподіл тіньової економіки на зони (рис. 1.).
Рис. 1. Розподіл тіньової економіки на зони
А тепер охарактеризуємо кожну з них:
1) неофіційна економіка – легальні види економічної діяльності, але відображення її обсягів у офіційній статистиці не повністю, цим самим часткове ухиляння від сплати податків повною мірою. Її варто поділити на підскладники з вищої ланки управління до нижчої, а саме: власники, акціонери, менеджери, виконавці. Адже фіксування обсягів виробленої продукції чи наданих послуг відбувається на різних рівнях управління, тому "заслуги" у недоплаті податків можна зафіксувати залежно від рівня управління.
2) підпільна економіка – сфера матеріального виробництва та сфера невиробничої діяльності, тобто усі заборонені законом види економічної діяльності, а саме: наркобізнес, проституція, торгівля людьми та людськими органами тощо;
3) фіктивна економіка – хабарництво, спекулятивні угоди та інші види шахрайства, пов'язані з отриманням та передачею грошей.
Отже, загальнодержавна тіньова економічна діяльність – діяльність, яка здійснюється в межах однієї держави, статистично не опубліковується, приховується від держави та офіційно не зареєстрована.
Щодо ухилення від оподаткування, то за економічним змістом ухилення це є процесом уникнення податкових зобов'язань конкретними платниками податків. Економічний характер цього поняття проявляється через можливість чіткого визначення зміни податків від рівня ухилення. Соціальні наслідки ухилення пов'язані з існуванням фіскального обміну — податки — блага і покращення чи погіршення суспільного добробуту платників податків. На процес ухилення впливають такі фактори:
Серед основних чинників, котрі спонукають платників уникати сплати податків, виділяють:
• кількість податків та рівень податкових ставок;
• складність у розрахунках податкових сум;
• високий рівень нестабільності (постійно змінюються не лише ставки оподаткування, а й види податків);
• нераціональна структура оподаткування (висока частка непрямих податків, низька частка особистого прибуткового податку і високі нарахування на фонд заробітної плати);
• ефективність роботи податкової служби;
• рівень суспільної свідомості щодо необхідності сплачувати податки;
• рівень довіри платників до владних структур, котрі виконують функцію розподілу коштів, отриманих від податків;
• рівень корупції у державі.
Рівень оподаткування напряму впливає на ухилення від сплати податків. Надмірне підвищення норми оподаткування призводить до збільшення доходів тіньової економіки і згортання легального бізнесу, а заодно і скорочення податкової бази.
Проблема ухилення те податків за деякими оцінками в Україні складає 40-50% валового внутрішнього продукту. Ця проблема існує і в розвинених країнах, але вона нижче -5-10%, найвища в Італії – 25-30%. Цю проблему вивчають на макро і мікро рівнях. Мета цього вивчення – визначити ефективну податкову політику і встановити характерні ухилення від податків. Проблема розглядається в розрізі права, соціально-психологічних аспектів і етичних заходів. Також дослідження західних економістів показали на те, що рівень ухилення від податків залежить від великої кількості показників: економічних, політичних, психологічних і т.д. Серед найбільш важливих показників виділяються:
Компетентність податкових органів;
Законопокірність платників податків;
Ступінь довіри населення до дій уряду по використанню грошових коштів, що поступили, від податків.
Таким чином, можливість ухилення від податків залежить від механізму визначення платника податку і від ставок оподаткування.
Цікаво: В англійській судовій практиці ухилення від сплати податків віднесено до категорії шахрайства в сфері комерції. Такі шахрайства англійське законодавство визнає злочинами. Справи про ці злочини розслідуються спеціальними відділами поліції з боротьби із шахрайством. Ухилення від сплати податків в Англії карається тюремним ув'язненням (в деяких випадках до 10—12 років).
Поліція Італії порушила нову справу проти Google за фактом можливого ухилення корпорації від податків, повідомляє Reuters. Попереднє розслідування показало, що компанія неточно декларувала свої доходи і має заборгованість із податку з продажів.
Розслідування діяльності Google в країні почалося ще в 2007 році. З’ясувалося, що в попередні роки компанія не задекларувала близько 240 мільйонів доларів доходів. Борги з податку з продажів склали 96 мільйонів євро.
Крім того, слідчі дійшли висновку, що Google перекладав свої прибутки, отримані за фактом в Італії, на ірландський підрозділ. Тим самим він користувався більш сприятливим податковим режимом цієї країни.
Британська громадська організація Tax Justice Network (TJN) визначила 6 країн, громадяни та компанії в яких найбільше ухиляються від сплати податків.
Світовий банк підрахував, що частка тіньової економіки становить 18% від світового ВВП. А TJN свідчить про те, що через приховування податків щороку світова економіка втрачає $3 трлн.
Найвищий рівень тіньової економіки виявився в Болівії. Частка її тіньової економіки складає 66,1% від ВВП. Загалом сума грошей, яку країна втратила через неплатників податків складає $3,7 млрд. Згідно із підрахунками TJN, тіньова економіка країни дорівнює 419% витрат на охорону здоров’я найбіднішої країни Південної Америки. Ухиляння від сплати податків настільки поширене, що в шахрайстві було звинувачено навіть деякі державні компанії.
Частка тіньової економіки США становить 8,6% від ВВП, що в грошовому еквіваленті складає $337 млрд щороку. Хоча у відсотковому відношенні тіньова економіка США становить не надто велику частку економіки, проте США втрачає найбільшу з усіх країн світу суму грошей від несплати податків. Найбільше сприяє такій проблемі слабке законодавство щодо корпорацій.
«Те як США регулюють корпорації – це велика проблема. США створюють так багато корпорацій, що навіть не знають хто ними володіє та з кого треба брати податки», - вважає автор звіту TJN Річард Мерфі. «Вони приходять і йдуть від країни до країни практично без жодних витрат. Це, напевно, єдина й найбільша можливість для ухиляння від сплати податків в нашій економіці, але на неї не зважають», - додав експерт. Розкриття інформації про те, що кандидат в президенти Мітт Ромні інвестував $8 млн вфонди на Кайманових островах, активізувало серед громадськості дискусії щодо питання офшорних фінансових зон, які відповідно до американського законодавства є легальними, алечасто використовуються для ухиляння від сплати податків.
Третьою за обсягами тіньової економіки в світі є Росія. Так, тіньова економіка в Росії становить 43,8% від ВВП, що дорівнює $221 млрд. Відповідно до окремих досліджень 60% російських фірм є так званими «космонавтами» - фірмами, які створюються на короткий час та мають на меті приховування активів для ухиляння від сплати податків. в середньому в Росії фірми платять 40% тих податків, які вони мають платити. Не винятком тут є і державні компанії, такі як Газпром, який в 2003-2004 році передав «космонавтам» більше $2 млрд своїх статків.
Інші три – Італія, Греція, Ірландія.