36. Порядок оподаткування доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності. Особливості оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність.

Відповідно до ЗУ «Про підприємництво» підприємництво – безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність з виробництва продукції, виконання робіт, послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фіз, юр особами, зареєстрованими як суб’єкти п/д.

Статус фіз особи-підприємця, який є громадянином України, підтверджується свідоцтвом, що оформлюється у порядку, визначеному ЗУ «Про державну реєстрацію юр осіб та фіз осіб –підприємців». Відповідно до Закону «Про державну реєстрацію юр осіб та фіз осіб-підприємців» свідоцтво про державну реєстрацію – документ встановленого зразка, який засвідчує факт внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію юр особи або фіз особи – підприємця.

Доходи фіз осіб-підприємців, отримані протягом календарного року від провадження г/д, оподатковуються за ставками 15, 17%.

ОО є чистий оподатковуваний дохід, різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з г/д фіз особи-підприємця.

Не може бути зараховано до складу витрат з метою визначення чистого оподатковуваного доходу витрати, які:

- безпосередньо не пов’язані з провадженням г/д (витрати на купівлю продуктів харчування для власного кінцевого споживання, утримання житлового приміщення тощо).

- вартість придбаного рухомого і нерухомого майна, яке підлягає державній реєстрації, якщо майно придбано до державної реєстрації фіз особи – суб’єкта п/д або не використовується у такій діяльності.

- для фіз особи, зареєстрованого як платник ПДВ – суми ПДВ, що входять до ціни придбаних або проданих товарів.

До переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат виробництва.

Фіз особи-підприємці подають до податкового органу податкову декларацію за результатами календарного року у строки, встановлені для річного звітного податкового періоду (протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного року), в якій зазначаються авансові платежі з податку.

Авансові платежі з ПДФО розраховуються підприємцем самостійно, але не менш як 100% річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік (у співставних умовах), та сплачуються до бюджету по 25% щокварталу (до 15 березня, до 15 травня, серпня, листопада).

Фіз особи-підприємці, які зареєстровані протягом року або перейшли із ССО на загальну систему оподаткування чи сплачували фіксований податок, подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому розпочата діяльність або відбувся перехід на загальну систему оподаткування. Вперше зареєстровані підприємці в податковій декларації зазначають інформацію про майновий стан та доходи за станом на дату державної реєстрації підприємцем. Платники розраховують та сплачують авансові платежі.

Остаточний розрахунок ПДФО за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого протягом року ПДФО та суми плати за торговий патент на підставі документального підтвердження факту їх сплати.

Надмірно сплачені суми податку підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів або поверненню платнику.

У разі якщо фіз особа-підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження п/д, у межах обраних видів діяльності, доходи оподатковуються за загальними правилами.

Фіз особа-підприємець вважається податковим агентом працівника-фіз особи, яка перебуває з нею у трудових, цивільно-правових відносинах, або будь-якої іншої фіз особи щодо будь-яких оподатковуваних доходів, нарахованих на користь особи.

Під час нарахування фіз особі-підприємцю доходу від операцій, здійснюваних в межах обраних видів діяльності, суб’єкт господарювання, який нараховує дохід, не утримує податок на доходів у джерела виплати, якщо фіз особою-підприємцем, який отримує дохід, надано копію свідоцтва про державну реєстрацію його як суб’єкта п/д. Це правило не застосовується в разі нарахування доходу за виконання роботи або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця.

Оподаткування доходів, отриманих фіз особою-підприємцем, який обрав іншу систему оподаткування доходів від провадження г/д, здійснюється за встановленими правилами.

Фіз особи-підприємці зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Форма Книги та порядок її ведення визначаються центральним податковим органом.

Фіз особи-підприємці застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Фіз особи-підприємці подають річну податкову декларацію у строк, в якій поряд з доходами від п/д мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Іноземці та особи без громадянства, які зареєстровані підприємцями є резидентами.

37. Особливості нарахування та сплати податку з окремих видів доходів фізичних осіб: продажу рухомого та нерухомого майна, спадщини (дарувань), матеріальної допомоги, дивідендів, іноземних доходів тощо.

Порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна

Дохід, отриманий платником від продажу (обміну) не частіше 1 разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири, їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку та господарсько-побутові споруди та будівлі), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі (приватизації) за кожним видом, залежно від призначення та за умови перебування майна у власності платника понад 3 роки, не оподатковується.

Ст 121 Земельного кодексу встановлено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам із земель державної або комунальної власності:

а) для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 гектара;

б) для ведення садівництва – не більше 0,12 гектара;

в) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах – не більше 0,25 гектара, в селищах – не більше 0,15 гектара, у містах – не більше 0,10 гектара;

г) для індивідуального дачного будівництва – не більше 0,10 гектара;

д) для будівництва індивідуальних гаражів – не більше 0,01 гектара.

Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на 1 ділянці з житловим або дачним будинком та продаються разом з ним, для цілей оподаткування окремо не визначається.

Дохід, отриманий платником від продажу протягом звітного року більш як 1 з таких об’єктів нерухомості або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного вище, підлягає оподаткуванню за ставкою 5%. У такому самому порядку оподатковується дохід від продажу (обміну) об’єкта незавершеного будівництва.

Дохід від продажу об’єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості об’єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати оцінку (БТІ).

При обміні об’єкта нерухомості на інший дохід платника у вигляді отриманої ним грошової компенсації від відчуження нерухомого майна, визначеного:

а) у абзаці 1 – не оподатковується;

б) у абзаці 2 – оподатковується за ставкою, визначеною 5%.

Під час проведення операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості між фіз особами нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості нерухомого майна та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору та щокварталу подає до податкового органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про договір, включаючи інформацію про його вартість та суму сплаченого податку.

Сума податку визначається та самостійно сплачується через банківські установи:

а) особою, що продає або обмінює з іншою фіз особою нерухомість, – до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, міни;

б) особою, у власності якої перебував об’єкт нерухомості, відчужений за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на майно.

Фіз особа зобов’язана відобразити доход від відчуження у річній податковій декларації.

У разі не вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору купівлі-продажу, міни об’єкта нерухомості, за яким сплачено податок, платник має право на повернення надміру сплаченої суми податку на підставі ПД та підтвердних документів про фактичну сплату податку.

Якщо стороною договору купівлі-продажу, міни об’єкта нерухомого майна є юр особа чи фіз особа–підприємець, така особа є податковим агентом платника щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку, отриманих платником від продажу (обміну).

Продаж – перехід права власності на об’єкти нерухомості, крім успадкування та дарування.

Дохід від операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості, що здійснюються фіз особами-нерезидентами, оподатковуються за ставками15, 17%.

Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об'єктів рухомого майна

Дохід платника податку від продажу (обміну) об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою 5%.

Дохід від продажу (обміну) об'єкта рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче оціночної вартості цього об'єкта, визначеної згідно із законом.

Дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку).

Середньоринкова вартість легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів визначається щокварталу центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (для кожної марки, моделі таких транспортних засобів з урахуванням року випуску та пробігу, на підставі аналізу фактичних цін продажу відповідних транспортних засобів), і оприлюднюється на офіційному веб-сайті цього органу в режимі вільного доступу до 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Як виняток, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року 1 з об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року двох та більше об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою 5%.

У разі якщо стороною договору купівлі-продажу об'єкта рухомого майна є юридична особа чи фізична особа - підприємець, така особа вважається податковим агентом платника податку та зобов'язана виконати всі функції податкового агента. При цьому податковий агент утримує податок за ставками 5% або взагалі звільняє від оподаткування, з урахуванням інформації про черговість продажу рухомого майна, зазначеної платником податку у договорі купівлі-продажу чи в окремій заяві.

У разі якщо об'єкт рухомого майна продається (обмінюється) за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента чи фізичної особи - підприємця, такий посередник виконує функції податкового агента стосовно подання до органу державної податкової служби інформації про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку, а платник податку під час укладення договору зобов'язаний самостійно сплатити до бюджету податок з доходу від операцій з продажу (обміну) об'єктів рухомого майна.

Під час проведення операцій з відчуження об'єктів рухомого майна:

1. нотаріус посвідчує відповідний договір купівлі-продажу (міни) об'єктів рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) за наявності документа про оцінку майна та документа про сплату до бюджету продавцем (сторонами договору міни) податку, обчисленого виходячи із ціни, зазначеної в договорі;

2. при продажу (обміні) легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів відповідні договори посвідчуються нотаріусом за наявності документа про сплату до бюджету продавцем (сторонами договору міни) податку, обчисленого виходячи із зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості таких транспортних засобів;

3. якщо при продажу (обміні) легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів проводиться їх оцінка відповідно до закону, нотаріус посвідчує відповідні договори за наявності документа про сплату до бюджету продавцем (сторонами договору міни) податку, обчисленого виходячи з такої оціночної вартості таких транспортних засобів, та документа про оцінку транспортних засобів.

Нотаріус щокварталу подає до органу державної податкової служби за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про посвідчені договори купівлі-продажу (міни), про вартість кожного договору та про суму сплаченого податку у порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку;

4. суб'єкт господарювання, який надає послуги з укладення біржових угод або бере участь в їх укладенні за наявності оціночної вартості такого рухомого майна та документа про сплату податку сторонами договору, щокварталу подає до органу державної податкової служби інформацію про такі угоди, включаючи інформацію про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку, в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку.

Для цілей цього пункту платник податку самостійно визначає суму податку і сплачує його до бюджету через банківські установи.

У разі ухвалення судом, третейським судом рішення про зміну власника та перехід права власності на рухоме майно сума податку визначається та самостійно сплачується через банківські установи особою, у власності якої перебував об'єкт рухомого майна, відчужений за таким рішенням, на підставі відображення ним доходу від такого відчуження у складі загального річного оподатковуваного доходу.

Дохід від операцій з продажу (обміну) об'єктів рухомого майна, що здійснюються фізичними особами - нерезидентами, оподатковується в порядку, встановленому для резидентів, за ставкою 15%, 17%.

Під продажем розуміється будь-який перехід права власності на об'єкти рухомого майна, крім їх успадкування та дарування.

Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи

Податкова декларація заповнюється платником податку самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою платником податку здійснювати таке заповнення.

Обов'язок щодо заповнення та подання податкової декларації від імені платника податку покладаєтеся на таких осіб:

■ опікуна або піклувальника - щодо доходів, отриманих неповнолітньою особою або особою, визнаною судом недієздатною;

■ спадкоємців (розпорядників майна, державних виконавців) - щодо доходів, отриманих протягом звітного податкового року платником податку, який помер;

■ державного виконавця, уповноваженого здійснювати заходи щодо забезпечення майнових претензій кредиторів платника податку, визначеного в установленому порядку банкрутом.

Платники податку, які згідно з розділом IV ПКУ зобов'язані подавати декларацію подають її до 1 травня 2013 року.

У 2014 році платники податку на доходи фізичних осіб, які бажають реалізувати своє право на податкову знижку за наслідками 2013 року, податкову декларацію можуть подати упродовж всього року.

Податкова декларація подається громадянами до податкової інспекції за місцем реєстрації платника податку.

Податкова декларація подається до органу державної податкової служби в один із таких способів за вибором платника податку:

■ особисто платником або уповноваженою на це особою;

■ надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

■ засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

При цьому поштове відправлення слід здійснити не пізніше, ніж за десять днів до закінчення граничного терміну подання декларації, встановленого статтею 49 ПКУ, а при поданні в електронній формі - не пізніше закінчення останньої години дня, у якому минає такий граничний термін (п. 49.5 ПКУ).

В електронній формі платники податків можуть подати податкову декларацію до податкових органів засобами електронної пошти через Інформаційний портал органів податкових органів України.

З 1 січня 2013 року подання декларації в електронній формі можливе у режимі реального часу (on-line) через електронний сервіс „Електронний кабінет платника податків".

Для роботи в електронному кабінеті платника податків, зокрема для подання податкових декларацій в режимі on-line, платнику податків необхідно:

1. Отримати електронний цифровий підпис, який безкоштовно видається Акредитованим центром сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту податкових органів.

2. Завантажити з сайта Акредитованого центру сертифікації ключів програмне забезпечення - „Програмний комплекс користувача ЦСК". Встановити програмне забезпечення на персональному комп'ютері та виконати необхідні налаштування допоможе інструкція користувача.

3. Відкрити в Інтернеті веб-сторінку „Електронний кабінет платника податків", авторизуватися за допомогою особистого електронного ключа та розпочати роботу в електронному кабінеті.

Декларація складається з восьми розділів, що подаються на двох двосторонніх аркушах формату А4 та семи додатків до декларації, які подаються на одно- та двосторонніх аркушах формату А4 та містять розрахунки окремих видів доходів (витрат).

Декларація та додатки до неї заповнюються таким чином, щоб забезпечити вільне читання тексту (цифр) та збереження цих записів протягом установленого терміну зберігання звітності (друкованим способом, чорнильними або кульковими ручками синього або чорного кольору). Заповнення олівцем не дозволяється.

У декларації та додатках до неї не повинно бути підчисток, помарок, виправлень, дописок і закреслень.

Показники у розділах II - VIII декларації та додатках до неї проставляються у гривнях з копійками.

Достовірність даних декларації та додатків до неї підтверджується власноручним підписом фізичної особи - платника і податку або особи, уповноваженої на заповнення декларації.

Платник податку зобов'язаний подати податкову декларацію за результатами податкового (звітного) року та самостійно сплатити податок на доходи фізичних осіб, якщо протягом календарного року він отримав доходи, зокрема:

> від особи, яка не є податковим агентом;

> які згідно з нормами розділу ІV Податкового кодексу, не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування;

> які нараховувалися (виплачувалися, надавалися) платнику податку двома або більше податковими агентами лише у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, і при цьому загальна річна сума таких оподатковуваних доходів перевищує сто двадцять розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (у 2012 році - 128 760 грн. (1073x120)).

Платники податку звільняються від обов'язку подання декларації незалежно від виду та суми отриманих доходів, якщо вони:

- перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув'язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації;

- перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;

- перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року;

- є неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави станом на кінець звітного податкового року. (Однак, обов'язок щодо заповнення та подання податкової декларації в цьому випадку покладається на опікуна або піклувальника (п. 179.6 ст. 179 ПКУ). Тобто, податкова декларація про майновий стан і доходи від імені платника податку, який є неповнолітньою особою або особою, визнаною судом недієздатною, має бути подана опікуном або піклувальником до органу державної податкової служби за місцем проживання неповнолітньої особи (особи, визнаної судом недієздатною)).

Обов'язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи:

• від податкових агентів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

• виключно від одного податкового агента незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених цим розділом;

• від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок відповідно до цього розділу;

• у вигляді об'єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до пункту 174.3 статті 174 ПКУ;

• зазначені у пунктах 167.2 - 167.4 статті 167 ПКУ, крім випадків, коли декларування таких доходів прямо передбачено відповідними нормами цього розділу;

• зазначені у підпункті "є" пункту 176.1 статті 176 ПКУ від двох і більше податкових агентів, і при цьому загальна річна сума оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) такими податковими агентами не перевищує ста двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (ст.179 Кодексу).

До таких доходів, що підлягають декларуванню, відносяться:

- дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню (крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов'язані сплатити податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини та спадкоємців, які отримали у спадщину об'єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини) (п. 174.3 ст. 174 Кодексу);

- підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 ПКУ, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема:

- частину суми процентів, сплачених платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до статті 175 Податкового кодексу;

- суму коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату передачі таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4% суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного рогу;

- суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати. Така сума не може перевищувати розміру доходу, визначеного в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 Податкового кодексу, в розрахунку на кожну особу, яка навчається, за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року;

- суму витрат платника податку на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім'ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):

а) при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю - суму, визначену в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 ПКУ;

б) при страхуванні члена сім'ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім'ї чи за їх сукупністю – 50% суми, визначеної в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 ПКУ, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім'ї;

- суму витрат платника податку на:

а) оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік;

б) оплату вартості державних послуг, пов'язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита;

- суму коштів, сплачених платником податку у зв'язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива;

суми витрат платника податку на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним.

Порядок заповнення та подання податкової декларації фізичними особами - підприємцями

Відповідно до п. 177.5 ст.177 ПКУ податкова декларація про майновий стан і доходи фізичними особами - підприємцями подається до органу державної податкової служби за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

Фізичні особи - підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений пп.49.18.5 п.49.18 ст.49 цього Кодексу. Згідно з цим пунктом платники податку на доходи фізичних осіб - підприємці податкову декларацію подають протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п.49.20 ст.49 ПКУ).

Річна податкова декларація фізичними особами - підприємцями подається разом з додатком № 5 «Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності».

Фізичні особи - підприємці у декларації про майновий стан і доходи, зазначають суму отриманих доходів від провадження господарської діяльності та суму податків що підлягає сплаті до бюджету або поверненню.

Додаток № 5 фізичні особи - підприємці заповнюють на підставі даних книги обліку доходів та витрат де зазначають назву та код виду діяльності згідно КВЕД, за здійснення якого одержано дохід, суму одержаного доходу, вартість документально підтверджених витрат, пов'язаних з господарською діяльністю, суму чистого оподатковуваного доходу.

Самостійно здійснюють розрахунок податкових зобов'язань та зазначають авансові платежі на 2014 рік з податку на доходи фізичних осіб.

Фізична особа - підприємець у разі отримання інших доходів, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів діяльності, має зазначити у декларації поряд з доходами від підприємницької діяльності інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, які оподатковуються за загальними правилами встановленим для платників податку - фізичних осіб.