64. Поняття і правова природа неподаткових доходів. Неподаткові надходження бюджету: їх склад та значення.

У доходах бюджетів виділяється група так званих неподаткових надходжень. Відмінність між ними і податками дуже проста і виходить із їхнього функціонального призначення. Податки і початкові платежі із самого початку створюються як фіскальні інструменти формування доходів бюджету. Неподаткові ж платежі такого призначення не мають. У них може бути досить різноманітна роль, ніяк не пов’язана з бюджетом. Спрямування таких неподаткових платежів до бюджету визначаються одним фактором – бюджет є основним централізованим фондом держави, а ці платежі не мають цільового призначення. Наприклад, доходи від власності та підприємницької діяльності мають юридичний, а не фінансовий зміст. Для них немає особливого фонду, і тому вони надходять у бюджет.

Одним із загальнодержавних зборів (обов’язкових платежів), які справляються в Україні, є державне мито. Вступаючи у взаємовідносини із судовими та арбітражними органами, органами державного нотаріату, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства закордонних справ України тощо, підприємства та організації повинні сплачувати державне Державне мито справляється на підставі Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 №7-93 “Про державне мито” (із змінами та доповненнями), відповідно до якого було розроблено і затверджено наказом ГДПІ України від 22.04.93 №15 Інструкцію “Про порядок обчислення та справляння державного мита”.

Державне мито справляється, як правило, за ставками у розмірах частин мінімальної заробітної плати та в процентному відношенні до суми позову, вартості відчужуваного майна тощо. Відповідно до Закону України “Про державний бюджет на 2003 рік”, обсяг державного мита затверджено в розмірі 105,0 млн.грн., що на 74 млн.грн. менше, ніж у попередньому році. [4, с.23] Державне мито сплачується за місцем розгляду та оформлення документів зараховується до бюджету місцевого самоврядування, крім мита, що справляється з позовних заяв, які подаються до арбітражного суду, із заяв про перевірку рішення ухвал та постанов арбітражних судів у порядку нагляду, а також за дії, пов’язані з одержанням охоронних документів на об’єкти промисловості, підтриманням їх чинності та передачею прав їх власниками, яке зараховується до державного бюджету України.

Державне мито з позовних заяв і заяв кредиторів у справах про банкрутство, що надходять з інших держав та розглядаються відповідними органами України, зараховується до державного бюджету України. [24, с.13] Міністерство фінансів України, Головна державна податкова адміністрація України, місцеві фінансові органи та державні податкові інспекції проводять ревізії та перевірки правильності справляння державного мита, а також своєчасності й повноти внесення його до бюджету в усіх установах, що його справляють.

З проголошенням незалежності України, наша держава започаткувала приватизаційні процеси, визначившись при цьому з ними у загальному плані. Однак, замість розробки стратегічних напрямків цих процесів, та на їхній базі тактичних підходів, окремими державними структурами почалася хаотична робота з приватизації державного та комунального майна, внаслідок якої переважна більшість дрібних і середніх об’єктів були скуплені невеликою кількістю власників. Зовсім непродумано відбулася приватизація за допомогою майнових та компенсаційних сертифікатів, внаслідок проведення якої абсолютна більшість населення залишилась фактично без власності.

Важливу частку серед неподаткових доходів бюджету займають рентні платежі, як однин із способів вилучення частки прибутку підприємств до бюджету.

Наприклад, рентна плата за нафту та природній газ, що видобуваються в Україні, встановлена з метою поступового вирівнювання цін на такі види природних ресурсів та цін, за якими вони надходять з інших держав.

У доходах бюджету виділяють таку групу неподаткових надходжень, як надходження від штрафів та фінансових санкцій.

При цьому, суми штрафів за порушення стандартів, норм і правил розподіляються в такому співвідношенні:

• до державного бюджету – 60%;

• до позабюджетних фондів органів місцевого самоврядування – 30%;

• до Комітету України з питань стандартизації, метрології та сертифікації для створення його матеріально-технічної та науково-дослідницької бази - 10%

Суми коштів, стягнуті за збитки, завдані підприємству, установі, організації працівниками, спрямовуються насамперед на відшкодування збитків, завданих їм, а решта – перераховується до державного бюджету України.

Розподіл коштів від надходжень адміністративних штрафів розподіляються у такому співвідношенні:

35% - до державного бюджету;

50% - до позабюджетних фондів органів місцевого самоврядування;

15% - до органу у справах захисту прав споживачів.

Розподіл коштів від надходження фінансових санкцій здійснюється в такому співвідношенні:

60% - до місцевого бюджету;

30% - до позабюджетних фондів;

10% - до відповідних установ санепідемслужби.

Визначено фінансові санкції і за порушення у сфері містобудування. Кошти від їх надходження спрямовуються:

20% - до державного бюджету;

70% - до місцевого бюджету;

10% - до органу містобудування.

Кошти від сплати підприємствами штрафів за порушення нормативних актів про охорону праці, невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду з питань безпеки, гігієни праці, і виробничого середовища підприємства, організації, установи перераховуються до державного фонду – 50% від загальної суми штрафу, та по 25% - до галузевого та регіонального фондів.

Не використані у звітному році кошти фондів вилученню не підлягають, а переходять на наступний рік і використовуються за своїм призначенням.

Загальний контроль за цільовим використанням коштів державного фонду здійснює Державне казначейство, галузевих фондів – Державне казначейство та Держнаглядохоронпраці, регіональних фондів і фондів підприємств – територіальні органи Держнаглядохоронпраці.

Усі надходження до бюджету, як і витрати, обліковуються у валових показниках незалежно від того, передбачається чи не передбачається у бюджетних призначеннях взаємозарахування цих показників.

Усі надходження до бюджету повинні заноситися на рахунки в хронологічному порядку відповідно до встановленої законодавством процедури. Всі бухгалтерські записи повинні підтверджуватися документально.

Розділ “Неподаткові надходження” включає чотири групи доходів: доходи від власності та підприємницької діяльності; адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу; надходження від штрафів та фінансових санкцій; інші неподаткові надходження.

Перша група неподаткових надходжень містить доходи від власності та підприємницької діяльності, що обумовлені виконанням економічних функцій державою як власника. Значну суму серед таких доходів складають надходження від перевищення валових доходів над видатками Національного банку України. Сума цього перевищення визначається щорічно на основі кошторису НБУ.