27. Загальні риси розвитку культури хіх ст.

Промислова революція неминуче тягнула за собою зрушення в суспільному житті. Тепер людство розподіляється не за рівнем шляхетності походження, а за рівнем майна і грошей. Зміни в освітній галузі. Реформа вищої університетської освіти, запровадженої в Німеччині В.Гумбольдтом, і скоро поширену в більшості країн Європи. Взаємозбагачення між різними народами. Універсальні явища, які стають надбанням різних народів: романтизм, реалізм, натуралізм, імпресіонізм та різноманітні декадентські течії в культурному процесі.

28. Основні риси давньогрецької культури

Державний устрій, гармонійна природа І зумовили головні риси дав­ньогрецької культури

І Іо-псрше, це п гуманістичний характер Давньогрецький філософ Протаюр казав "Людина - це міра всіх речей" Потім це гасло стане го­ловним І для Іуманістів епохи Відродження

Гуманізм пояснює І другу рису - антропоцентризм, бо людина - не тільки міра всіх речей, а й головний смисл, ціль Любов до повсякденних радощів стверджується як Ідеал, як основа світосприйняття Ця риса наро­джує й дуже важливий для греків культ тіла, взагалі тілесність культури Стародавньої Греції Культ тіла - культ гармонійної людини, прекрасної І душею І тілом звідси І пристрасть до занять фізичною культурою І куль­турою Інтелектуальною (філософія, мистецтво, наука) Цікавий факт у V ст до н е в Афінах малозабезпеченим громадянам надавали допомогу для відвідування театру та спортивних Ігор

Тіло стало мірою всіх форм грецької культури 1) мистецтва, де зо­браження оголеного тіла було головною темою, 2) архітектури, математи­ки, де все вимірялося - пальцями, долонями, стопою, ліктем

Академік О Ф Лосев проаналізував багато концепцій грецької куль­тури І зауважив, що "давньогрецьке світосприйняття є розглядання І дотик світу як тіла Бої и - суть досконалі І прекрасні тіла Люди - тіла Космос -живе тіло Число - тіло Також тілесна І музика" О Шпенглер в "Заході Європи" теж Іоворить про тілесність як головну рису грецької культури І, порівнюючи й з європейською, зазначає, що це культура завершеного в со­бі кінцевого тіла, тобто грецька культура - кінцева І тілесна, західна ду­ховна І безкрайня Важливу концепцію природи грецької культури висло­вив німецький філософ Фрідріх Ніцше, який виділив два головних символи цієї культури Аполлон І Дюніс Аполлон уособлює відчуття міри, гармо­нії Дюніс - повернення людини до природної стихи, злиття людини з при­родою, оп'яніння Але своєрідність грецької культури в тому, що Аполлон не може Існувати без Дюніса І навпаки, тобто в їх єдності суворої краси І неприборканої стихії, в одухотворенні тілесності Ця єдність породжує ще одну важливу рису - гармонію, відчуття мі­ри, канону І есюд писав "Міру в усьому витримуй'", а на фронтоні Дель­фійської о храму Аполлона був напис "Нічого занадто"

У V сг до її е скулыпор Поліклег, автор відомого "Дорифора", роз­робив канон пропорцій у скульптурі (в йоі о праці "Канон" визначено, що голова повинна складати 1/7 зросту, обличчя І кисть руки - 1/10, ступня -1/14) А наприкінці IV ст до н е Лісіпп (скульптор Олександра Македон­ського - переробляє цей канон (голова - 1/8) Але канон гармонії залишає-Іься

1 рецька кульгура — культура агоністична Любов до агону - зма­гання знайшла відображення в безлічі музичних, поетичних, спортивних змаїань І свяі Олімпійські Ігри (з 776 р до н е ) не тільки спорт, а й зма-Іаиня поетів, художників, ораторів, укладались комерційні угоди Великі Панафінеї - свяю в Афінах на чесгь боїині Афіни І Дюнісп - свято родю­чості, вина, з піснями (саме з ньою народилася грагедія)