- •1. Писемність і релігійні уявленя жителів Межиріччя.
- •2. Культура та цивілізація.
- •3. Структура культури та її функції.
- •4. Філософія Гегеля як теорія культури
- •5. Людина, творчість, культура у філософії Бердяєва
- •6. Культура і несвідоме – концепція з.Фрейда. К.Г.Юнг та його концепція культури.
- •7. Язичництво дохристиянської доби
- •10. Система міфологічних вірувань.
- •8. Концепція ігрової к-ри й. Хейзінги
- •9. Міф як перша історична форма культури.
- •11. Основні риси первісної культури
- •12. Походження та періодізація первісного мистецтва
- •13.Типологія розвитку первісної художньої культури
- •14. Етапи розвитку єгипетської культури. Писемність староданіх єгиптян
- •15. Вірування египтян та пантеон египетських богів
- •16. Художня культура стародавнього Єгипту та її звязок з заупокойним культом
- •17. Світогляд та писемність жителів Межиріччя.
- •18. 100 Культурних понять шумерів у міфі про Інанну та закони „ме”
- •19.Типологічні риси художньої культури Месопотамії.
- •21. Релігія та міфологія стародавніх греків
- •22. Етапи розвитку художньої культури греків.
- •23. Еллінізація римської релігії.
- •24. Художня культура Стародавньої Індії.
- •25. Архітектура і скульптура Стародавнього Риму.
- •26. О.Пушкін та російська культура XIX ст.
- •27. Загальні риси розвитку культури хіх ст.
- •28. Основні риси давньогрецької культури
- •29. Визначення культури
- •30. Релігія і міфологія жителів Стародавньої Індії. Художня культура Стародавньої Індії
- •32. Імпресіонізм
- •33. Композиція та зміст Тори. Едем біблійний та шумерська легенда про рай
- •34. Едем біблійний та легенда про рай у шумерів.
- •35,36,37. Закон у "Старому Заповіті" і в "Новому заповіті". Зміст чотирьох Євангелій. Склад "Нового Заповіту".
- •38. Особливості середньовіної культури та менталітету.
- •40. Символіка візантійського хрестово-купольного храму.
- •41. Вплив Візантії на культуру Київської Русі.
- •42. Історичні передумови виникнення української культури.
- •43. Культура Стародавнього Китаю.
- •44. Архітектура і жмвопис Київської Русі
- •47. Соціальна диференціація середньовічної культури.
- •48. Наука і освіта у середньовічній Західній Європі.
- •49. Романский стиль
- •50. Готиний стиль
- •51. Історія створення та склад „Старого Заповіту”. Тора
- •52. Музика та театр Середніх віків.
- •53.Типологічні риси Ренесансу.
- •54. Культура Реформації.
- •55. Ренесансне та середньовічне у картині світу „Божественної комедії" Данте.
- •56.Образотворче мистецтво Проторенесансу та Раннього Ренесансу.
- •Скульптура
- •57. Художні досягнення Високого Ренесансу.
- •60. Модернізм як феноменкультури хх ст.
- •61. Експресіонізм та фовізм.
- •62. Абстракціонізм: теорія кольору в.Кандинського та супрематизм к.Малевіча.
- •65. Розвиток архітектури
- •67. Українське декоративно-прикладне мистецтва
- •69. Портрет і жанровий живопис т.Г.Шевченко
- •70. Організація освіти у Запорізькій Січі.
- •71. Архітектура українського бароко.
- •72. С.Гулак-Артемовський в історії української музики.
- •73. ТворчістьТ.Шевченка-художника.
- •74. Культурно-просвітницька діяльність Києво-Могилянської академії.
- •75. „Енеїда” Котляревського – перлина української бурлескної думки
- •77. Українська культура XVIII - першої половини XIX ст.
- •79. Література і театр українського бароко.
- •80. Філософія та поетика українського бароко у творчості г.С.Сковороди.
- •81. Музична творчість м.В.Лисенка.
- •82. Скіфська культура та її пам'ятки.
- •83. М. Хвильовий, як теоретик національно- культурного відродження.
- •84. Лесь Курбас – режисер-реформатор.
- •85. Школа м. Бойчука в історії українського живопису
- •86. Діячі української культури в еміграції.
- •88. Основні тенденції розвитку сучасної української культури.
- •90. Українське нац.-культ. Відродження початку хх ст.
- •91. Трипільська культура.
- •92. Язичництво дохристиянської Русі, пантеон слов'янських богів.
- •93. Основні тенденції розвитку счасної української культури
32. Імпресіонізм
Імпресіонізм. Інколи цей культурний напрямок називали натуралізмом у живописі й скульптурі 1870-1880-х pp. "Імпресіо" з французької перекладається як "враження". Така назва культурної течії походить від назви картини К.Моне "Враження. Схід сонця". Незвичність манери художника полягала в тому, що він намагався втілити на картині не предметний світ, а те враження, яке викликає він у митця.
Щоб безпосередньо наблизити картину до глядача і подати предмети в тому вигляді, як бачить їх людина, коли світло взаємодіє із складним повітряним середовищем, художники-імпресіоністи не змішували фарби, а відтворювали колір у всій його чистоті та недоторканості, в повну силу. Властивості людського ока, яке на певній1 відстані окремі мазки зливає в завершений образ, ретельно вивчалися та враховувалися імпресіоністами в їх художній практиці.
Головною темою для них було не стільки втілення на полотні предметного світу, скільки художнє опрацювання світло-повітряного оточення предметів, яке створює довкола них своєрідну психологічно-естетичну ауру. Як і у натуралістів, типове в них замінюється випадковим, а соціальне - фізіологічним і біологічним. Композиційна довершеність сюжету картини, де раніше ретельно виписувалися всі деталі, що так чи інакше "працювали" на ідейний задум твору, тепер замінюються етюдною спонтанністю, нарочитою незавершеністю, розмитістю подробиць, контурними замальовками.
Значною мірою нові принципи живопису були підказані не лише натуралістичними пошуками в інших галузях культури, а й певною конкуренцією, яку відчували живописці з-боку фотографії. Та й традиційний живописний реалізм, що в деталях відтворював предметний світ, став звичним і перетворився на різновид ремесла. З винаходом фотографії відтворити світ у такий спосіб стало можливим і за допомогою фотооб'єктиву. А твір мистецтва повинен вражати уяву, нести нові, незвичні емоції, щоразу давати глядачеві щось несподіване, яскраво втілювати індивідуальне авторське начало, пробуджувати уяву й фантазію.
33. Композиція та зміст Тори. Едем біблійний та шумерська легенда про рай
Дуже важливе значення в ТаНаХ-у має Тора або П’ятикнижжя Мойсеєве. Якраз тут і знаходиться і міф творення і звід законів та історія стародавніх євреїв до момента війни з філістимлянами. Торра – це закон, правило, по якому світ створений і по якому він повинен жити. Скл-ся із 5 книг, головні – перші 2. Першими словами Тори є: „В начале было». Потім в 1 книзі: 1) міф про Створення; 2) початок гріха; 3) початок злодіяння (Каїн, Авель); 4) початок народа; 5) початок історії. Рай у шумерів – Тільмун. Творці цього міфу (ІІІ тис. до н. е.) відкинули від неї усе, що робило гірким і важким земне життя. Тільмун – це „країна навпаки”, де немає хвороб і смерті, жорстокості і насилля, де вдосталь вологи і зелені. Якщо тут може трапитись трагедія, як це сталося з богом Енкі, то вона має щасливий кінець. Бахрейнські острови в Персидській затоці.
34. Едем біблійний та легенда про рай у шумерів.
Шумерський рай, згідно легенді, був розташований у державі Дільмун, в південно-західній частині Ірану. В тій же державі Дільмун розташували свою «державу живих» - державу безсмертя. Існують вказівки на те, що біблійний рай теж розташовувався на схід від Палестини; в Едемі – там, звідки беруть початок чотири великі ріки. Схоже, що це був той же рай шумерів - держава Дільмун.
В Дільмуні – «непорочній», «світлій» - не було прісної води, тому Енкі, бог води, наказав богу сонця Уту діставити воду з землі. Коли це було зроблено, Дільмун обернувся на божественний сад.
А в Едемі виходила річка для зрошення раю: і потім розділялась на чотири ріки. І взяв Господь людину і поселив в саду Едемськім.
В райському саду богів, велика богиня-мати Нінхурсаг виростила вісім рослин, але Енкі забажав з’їсти ці рослини, і він робить це. Розгнівана Нінхурсаг проклинає Енкі насилаючи на нього вісів хвороб і покидає сад.
Енкі дуже страждав і ніхто не міг йому зарадити. Але тут на допомогу приходить лисиця. Вона знаходить Нінхурсаг і вмовляє її виліковувати Енкі. Нінхурсаг сідає поряд з Енкі і за допомогою восьми божеств виліковує Енкі.
Ця історія дуже нагадує історію з забороненим плодом в Едемі з Адамом і Євою. Коли Єва за те, що скуштувала яблуко пізнання була вигнана з раю.
