62. Абстракціонізм: теорія кольору в.Кандинського та супрематизм к.Малевіча.

Одним із самих складних, самих спірних напрямків у сучасному мистецтві був і залишається дотепер абстракціонізм. Абстрактний живопис не намагається зобразити що-небудь реально існуюче -людей, предмети, пейзажі, події, тільки крапки, лінії, площини, світлові плями, що відповідають настроям і почуттям художника.

Нерідко вживається також назва "безпредметне мистецтво". "З абстракціонізму" уважають російського художника Василя Кандинского (1866-1944). В 1910р. він написав перші, акварелі, що складалися з одних тільки кольорових плям. Кандинский з також першим, хто виклав теорію абстрактного мистецтва у своїх творах. Деякі відгалуження абстракціонізму виникли в Росії. Різні геометричні фігури зображував на своїх полотнах Казимир Малевич (1878-1935), називаючи свій творчий метод супрематизмом. Знамениті картини Малевича - "Чорний квадрат на білому тлі", "Білий квадрат на білому тлі", "Червоний квадрат" і всілякі супрематические композиції. Ще один напрямок абстракціонізму - лучизм - очолювали Михайло Ларионов і Наталія Гончарова. По Ларионову всі предмети являють собою суму променів, а завдання художника зафіксувати їхні перетинання й сплетення.

До числа засновників абстракціонізму належить також голландець Пит Мондриан. Він розділяв площину картини вертикальними й горизонтальними смугами на квадрати й прямокутники. Деякі з них він офарблював у білий колір, інших - у червоний, синій, жовтий.

Із приходом до влади фашистів центри абстракціонізму переміщаються в Америку. В 1937 р. у Нью-Йорку створюється музей безпредметного живопису, заснований родиною мільйонера Гугенхейма (спиралеобразное будинок був побудований по проекті знаменитого архітектора Ф.Л.Райта), в 1939 р. - Музей сучасного мистецтва, створений на засоби Рокфеллера. Під час Другої світової війни в Аме'рике зібралися взагалі всі ультраліві сили художнього миру.

Саме поєднання найсуттєвіших рис поетики європейського абстракціонізму як явища модернізму (акцентація двох головних для живопису абстракцій: кольору і геометричних форм) із традиціями українського селянського мистецтва та іконопису дали змогу Казимиру Малевичу здійснити феноменальний стрибок з кубізму до супрематизму. Цей напрямок, створений Малевичем, став одним з найбільш значущих художніх напрямків ХХ ст., а серія селянських картин художника, відтворюючи архетипи неолітичного мистецтва й символи народного примітиву, зафіксувала есхатологічний трагізм та передчуття голодомору в Україні (К. Малевич. Селяни).

65. Розвиток архітектури

На початку 20 ст. в архітектурі України був широко поширений стиль модерн. Найбільше характерний приклад цього стилю - будинок залізничного вокзалу в Києві (1912-1914 рр., архітектор Вербицький). Ряд архітекторів продовжували працювати в класичних традиціях (будинок державної публічної бібліотеки Академії Наук у Києві, Політехнічний інститут у Львові, будинок колишнього Педагогічного музею в Києві, у якому в 1917 р. засідала Українська Центральна Рада).

Оригінальним пам'ятником архітектури є будинок Полтавського земства (сьогодні обласний історико-краєзнавчий музей), який був побудований за проектом архітектора Василя Кричевського (1872-1952) у 1905-1909 рр. з використанням форм українського козацького бароко і фольклорних мотивів у зовнішньому і внутрішньому оформленні будинку. В 1903 р. В.Кричевський одержав за проект цього будинку премію на конкурсі. В оформленні внутрішніх інтер'єрів будинку брав участь художник Сергій Васильківський (1854-1917). В.Кричевський, як і його брат Федір, був також малярем, художнім керівником в оформленні театральних вистав та кінофільмфів.