- •1. Писемність і релігійні уявленя жителів Межиріччя.
- •2. Культура та цивілізація.
- •3. Структура культури та її функції.
- •4. Філософія Гегеля як теорія культури
- •5. Людина, творчість, культура у філософії Бердяєва
- •6. Культура і несвідоме – концепція з.Фрейда. К.Г.Юнг та його концепція культури.
- •7. Язичництво дохристиянської доби
- •10. Система міфологічних вірувань.
- •8. Концепція ігрової к-ри й. Хейзінги
- •9. Міф як перша історична форма культури.
- •11. Основні риси первісної культури
- •12. Походження та періодізація первісного мистецтва
- •13.Типологія розвитку первісної художньої культури
- •14. Етапи розвитку єгипетської культури. Писемність староданіх єгиптян
- •15. Вірування египтян та пантеон египетських богів
- •16. Художня культура стародавнього Єгипту та її звязок з заупокойним культом
- •17. Світогляд та писемність жителів Межиріччя.
- •18. 100 Культурних понять шумерів у міфі про Інанну та закони „ме”
- •19.Типологічні риси художньої культури Месопотамії.
- •21. Релігія та міфологія стародавніх греків
- •22. Етапи розвитку художньої культури греків.
- •23. Еллінізація римської релігії.
- •24. Художня культура Стародавньої Індії.
- •25. Архітектура і скульптура Стародавнього Риму.
- •26. О.Пушкін та російська культура XIX ст.
- •27. Загальні риси розвитку культури хіх ст.
- •28. Основні риси давньогрецької культури
- •29. Визначення культури
- •30. Релігія і міфологія жителів Стародавньої Індії. Художня культура Стародавньої Індії
- •32. Імпресіонізм
- •33. Композиція та зміст Тори. Едем біблійний та шумерська легенда про рай
- •34. Едем біблійний та легенда про рай у шумерів.
- •35,36,37. Закон у "Старому Заповіті" і в "Новому заповіті". Зміст чотирьох Євангелій. Склад "Нового Заповіту".
- •38. Особливості середньовіної культури та менталітету.
- •40. Символіка візантійського хрестово-купольного храму.
- •41. Вплив Візантії на культуру Київської Русі.
- •42. Історичні передумови виникнення української культури.
- •43. Культура Стародавнього Китаю.
- •44. Архітектура і жмвопис Київської Русі
- •47. Соціальна диференціація середньовічної культури.
- •48. Наука і освіта у середньовічній Західній Європі.
- •49. Романский стиль
- •50. Готиний стиль
- •51. Історія створення та склад „Старого Заповіту”. Тора
- •52. Музика та театр Середніх віків.
- •53.Типологічні риси Ренесансу.
- •54. Культура Реформації.
- •55. Ренесансне та середньовічне у картині світу „Божественної комедії" Данте.
- •56.Образотворче мистецтво Проторенесансу та Раннього Ренесансу.
- •Скульптура
- •57. Художні досягнення Високого Ренесансу.
- •60. Модернізм як феноменкультури хх ст.
- •61. Експресіонізм та фовізм.
- •62. Абстракціонізм: теорія кольору в.Кандинського та супрематизм к.Малевіча.
- •65. Розвиток архітектури
- •67. Українське декоративно-прикладне мистецтва
- •69. Портрет і жанровий живопис т.Г.Шевченко
- •70. Організація освіти у Запорізькій Січі.
- •71. Архітектура українського бароко.
- •72. С.Гулак-Артемовський в історії української музики.
- •73. ТворчістьТ.Шевченка-художника.
- •74. Культурно-просвітницька діяльність Києво-Могилянської академії.
- •75. „Енеїда” Котляревського – перлина української бурлескної думки
- •77. Українська культура XVIII - першої половини XIX ст.
- •79. Література і театр українського бароко.
- •80. Філософія та поетика українського бароко у творчості г.С.Сковороди.
- •81. Музична творчість м.В.Лисенка.
- •82. Скіфська культура та її пам'ятки.
- •83. М. Хвильовий, як теоретик національно- культурного відродження.
- •84. Лесь Курбас – режисер-реформатор.
- •85. Школа м. Бойчука в історії українського живопису
- •86. Діячі української культури в еміграції.
- •88. Основні тенденції розвитку сучасної української культури.
- •90. Українське нац.-культ. Відродження початку хх ст.
- •91. Трипільська культура.
- •92. Язичництво дохристиянської Русі, пантеон слов'янських богів.
- •93. Основні тенденції розвитку счасної української культури
29. Визначення культури
Американські культурознавці Альфред Кребер та Клайд Клакхон у дослідженні, присвяченому визначенню культури, відзначають зростаючий інтерес до цього поняття. Вони провели статистичні спостереження і зазначили: якщо з 1871 - 1919 pp. вчені запропонували сім визначень кульри, перше з яких належало англійському етнографу Едуарду Тайлору, то з 1919- 1950 вже 157.
Російський вчений Л.Є. Кертман нарахував більше 400 визначень культури й зазначає стійку тенденцію до зростання цієї цифри. (Див. Кертман Л.Е. История культури стран Европы и Америки. - М., 1987,- С. 14-19). А на даний момент кількість визначень культури виражається чотиризначною цифрою.
Наведу вам перше визначення, яке було запропоноване Е.Тайлором. (Див.: Э.Тайлор. Первобытная культура. - М., 1989. - С.1): "Культура або цивілізація (зверніть увагу на ототожнення двох понять) у широкому етнографічному значенні складається із знання вірувань, мистецтва, моральності, законів, звичаїв і деяких інших здібностей та звичок, засвоєних людиною як членом суспільства". Професор М.С. Каган визначає культуру як "сукупний спосіб та продукт людської діяльності. Це, по-перше, створена людиною "друга природа"; по-друге - система спільних цінностей, матеріальних або духовних, ідеальних; по-третє - це міра людського у людині та суспільстві".
Кілька слів про походження слова "культура". В етимологічному значенні поняття культура веде початок від античності. У Стародавньому Римі - слово "cultio" означало "обробка, вирощування" (рос. - возделывание, обрабатывание, обработка). У латинській мові дієслово "colere" мало спочатку значення - "обробляти, вирощувати", а пізніше - "шанувати, поклонятися". Тобто етимологічно слово "культура" поєднує в собі і "вирощування" (в тому числі й себе) і "культ" (або ж поклоніння). В античності, античній свідомості поняття "культура" ототожнюється з "пайдейєю" - тобто з освіченістю. За Платоном - це (пайдейя) - керівництво до зміни всієї людини (pais = дитина, тобто виховання чоловіка з дитини).робимо висновок: "Культура - це друга природа, спосіб і продукт людської діяльності, тобто — матеріальні та духовні реальності життєдіяльності людини, які створені самою людиною штучно". Штучно створені людиною реальності називаються артефактом і культуру можна визначити як систему артефактів.
30. Релігія і міфологія жителів Стародавньої Індії. Художня культура Стародавньої Індії
Мовою санскрит були написані найдавніші релігійно-філософські пам’ятки Індії – веди („священні знання”). Вед чотири: Рігведа, Самаведа, Яджурведа, Атгарваведа. Ці книги скл-ють канон індуїзму. Більша частина гімнів включає в себе молитви та прохання до богів: Аґні (бог вогню), Індра (бог грому), Сур’ї (бог Сонця), Варуна (бог космічного порядку та справедливості). У творах розкривається таємниці світобудови, причини виникнення світу, поява життя на землі. В індуїзмі форм-ся взаємозалежні й взаємодоповнюючі культи богів Брахми, Вішну та Шиви. Дві великі релігійно-філософські течії: джайнізм і буддизм. Будда навчав чотирьом благородним істинам: є страждання, є причини страждання, є припинення страждання і є шлях до припинення страждання.