- •1.Великі географічні відкриття. Їх вплив на формування нових суспільно-економічних відносин.
- •2.Збірник законів царя Хаммурапі як історичне джерело.
- •3.Англійська буржуазна революція хvіі ст. Характер, рушійні сили історичне значення.
- •4.Ахеменідський Іран за Дарія і.
- •5.Реформи Ехнатона у Стародавньому Єгипті.
- •6. Утворення Московської централізованої держави (друга половина XIII – перша третина XVI ст.)
- •7.Соціально-економічний та політичний лад Стародавньої Греції за «Ілліадою» та «Одіссеєю».
- •8.Велика Французька буржуазна революція XVIII ст.
- •9.Причини, характер та перебіг греко-перських війн.
- •10. Громадянська війна в сша. Причини. Наслідки.
- •11.Характеристика джерел з історії давніх слов'ян.
- •12. «Велика депресія» 1929-1933 рр. В сша. «Новий курс» ф.Д. Рузвельта.
- •13.Порівняльна характеристика Афінської демократії та Спартанської олігархії як політичних систем.
- •14.Революції 1848-1849 рр. В Європі. Загальні закономірності та особливості.
- •15.Причини, характер та етапи походу Олександра Македонського на Схід.
- •16.Громадянська війна у Франції. Паризька Комуна та її законодавча діяльність.
- •17.Боротьба плебеїв і патриціїв у Стародавньому Римі.
- •18.Англія кінця XVIII-середини XIX ст. Виникнення та етапи чартистського руху.
- •19.Франко-пруська війна 1870-1871 рр. Об'єднання Німеччини. Імперська Конституція 1871 р.
- •Об'єднання Німеччини. Конституція 1871 року
- •20.Білоруські землі у IX – першій половині XVI ст.
- •21.Боротьба Риму з Карфагеном за панування в Західному Середземномор'ї. Пунічні війни.
- •22.Причини розпаду Югославії. Міжетнічна війна 1990-х років та її наслідки.
- •23.Соціально-економічний та політичний розвиток Російської Федерації у 90-х рр. Хх – на початку ххі ст.
- •24.Утворення та розвиток феодальної монархії в Чехії (IX-XIV ст.).
- •25.Реформи братів Гракхів.
- •26.Наслідки Першої світової війни та розвиток сша в перші повоєнні роки. Сша в роки «проспериті» (20-ті роки хх ст.).
- •27.Реформація та контрреформація в Європі. Основні причини Реформації
- •Початок Реформації
- •Селянська війна у Німеччині
- •Зародження протестантизму і укладання миру
- •Реформація у Швейцарії
- •Контрреформація
- •28.Соціально-економічний та політичний розвиток Фінікії.
- •29.Загострення соціально-політичної боротьби в Римській республіці в і ст. До н.Е.
- •Диктатура Юлія Цезаря.
- •Утворення Римської імперії
- •30.Соціально-економічний і політичний розвиток Польщі та Чехословаччини у другій половині 1940-х – 1980-х роках.
- •31.Англійські колоніальні захоплення в Індії у др.Пол. XVIII ст.
- •32.Проблема періодизації середньовіччя.
- •33.Сутність понять «середні віки» та «феодалізм».
- •34. Середньовічне місто: теорії походження; комунальні рухи та цехи.
- •35.Виникнення та етапи чартистського руху в Англії.
- •36.Рухи опору в слов'янських країнах в роки Другої світової війни.
- •37.Франкська імперія Меровінгів та Каролінгів.
- •Період Меровінгів
- •Період Каролінгів
- •38.Політичний розвиток слов'янських держав у міжвоєнний період (1920-1930-ті роки).
- •39.Візантійська імперія в середні віки.
- •40.Участь слов'янських народів у Першій світовій війні.
- •41.Роль християнської церкви в середні віки.
- •42.Соціално-економічний та політичний розвиток Речі Посполитої.
- •43.Особливості становлення та розвитку державності Болгарії і Сербії у добу середньовіччя.
- •44.Соціально-економічний і політичний розвиток Італії (1918-1945 рр.).
- •45.Головні риси соціально-економічного розвитку та суспільно-політичного устрою Османської імперії в період Нового часу.
- •46.Демократична революція в Іспанії (1931-1939рр.).
- •47.Хрестові походи в історії європейської цивілізації.
- •Причини невдач та наслідки хрестових походів
- •48.Друга світова війна (1939-1945 рр.), її підсумки та уроки.
- •49. Норманське завоювання Англії та його наслідки. Книга Страшного суду.
- •50. Сша у 80-ті роки XX ст. «Програма оздоровлення» адміністрації р.Рейгана.
- •51. Столітня війна та її наслідки. Столітня війна між Англіє та Францією – найбільш тривалий в історії минулого військово-політичний конфлікт
- •52. Внутрішня і зовнішня політика м.Тетчер (1979-1990 р.)
- •53. Німеччина в епоху Середньовіччя.
- •54. П’ята республіка у Франції. Внутрішня і зовнішня політика ш. Де Голля.
- •55. Наслідки Першої світової війни для Африканського континенту. Панафриканський рух.
- •56. Здійснення господарських реформ та створення соціальної ринкової економіки в Німеччині. Німецьке «економічне диво» та його результати.
- •Грошова та економічна реформи
- •57. Італія в епоху середніх віків.
- •58.Кардинальні зміни в системі міжнародних відносин у світі наприкінці хх – на початку ххі ст.
- •Зустрічі "нагорі". Перші кроки на шляху роззброєння
- •Крах комунізму в Східній Європі. Розпад срср
- •Посткомуністичний світ. Нові горизонти міжнародного співробітництва
- •Поглиблення Інтеграційних процесів у Європі та світі
- •59. Наука, культура та мистецтво середньовіччя.
- •60. Головні тенденції економічного розвитку Японії у др. Пол. XX ст. «Японське економічне диво».
- •61.Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з історії.
- •62.Поняття та сутність методики викладання історії.
- •63.Зміст шкільної історичної освіти(навчальний план і програма середньої школи).
- •64. Методика формування пізнавальних умінь та навичок.
- •65.Проблема диференційованого підходу до учнів у навчанні історії.
- •66. Нестандартні уроки історії.
- •67.Вимоги до вчителя історії
- •68.Підготовка вчителя до уроку історії.
- •69.Типи і структура сучасного уроку історії.
- •70. Охарактеризуйте принципи та форми перевірки результатів навчальння історії.
- •71. Гра на уроці історії.
- •72. Форми навчальних занять з історії (лекція, семінар).
- •73. Принципи викладання історії.
- •74.Методи навчання історії, їх класифікація.
- •75.Методика використання технічних засобів навчання на уроках історії.
- •76. Словесні методи навчання.
- •77.Методика роботи з історичним документом.
- •78. Класифікація видів бесіди.
- •79.Методика використання наочності у навчанні історії.
- •80. Кабінет історії.
- •81.Методика використання історичних карт на уроках історії.
- •82.Методика використання на уроці шкільного підручника історії.
- •84.Вимоги до сучасного шкільного підручника історії.
- •83.Інноваційні технології у викладанні історії.
- •1) Підручник повинен:
- •2) Сучасний підручник має бути орієнтований ,на:
- •85. Інтерактивне навчання історії.
- •86. Класифікація методів навчання.
- •87.Основні моделі навчання історії.
- •88. Структура інтерактивного уроку.
- •89. Групові форми роботи на уроках історії.
- •90.Характеристика основних моделей навчання історії.
Крах комунізму в Східній Європі. Розпад срср
Епохальною подією кінця 80-х — початку 90-х років став крах комунізму у Східній Європі. У 1989—1991 pp. система, яка трималася на насильстві, примусі, узурпації громадянських свобод, упала настільки швидко й обвально, що висновок напрошувався один: передумови краху комунізму у країнах ЦПСЄ визріли давно і лише страх перед радянськими танками, які в 1956 р. прокотилися по народному повстанню в Угорщині та "празькій весні" 1968 p., утримував народи від повалення насаджених після 1945 р. режимів, що не виправдали надій і сподівань. Це могло статися і сталося тільки за умов докорінних змін у світі та цілковитої зневіри у "світле майбутнє". Не останню роль відіграло й нове політичне мислення, продеклароване новим лідером СРСР. Делійська 1986 р. та Белградська 1988 р. декларації, проголошені Горбачовим, визнавали невід'ємне право кожного народу на вибір свого суспільного шляху. Радянський Союз зобов'язався не втручатися у внутрішні справи соціалістичних країн ЦПСЄ, що означало кінець політики "радяноцентризму" та "доктрини Брежнєва", яка беззастережно була відкинута радянським лідером під час поїздки до Фінляндії у жовтні 1989 р. Радянські танки вже не могли з'явитися на вулицях столиць так званих країн народної демократії. Цей шанс швидко й ефективно був використаний тими, хто жив за умов насильно насадженого тоталітаризму. Крах комунізму у країнах ЦПСЄ призвів до розвалу ялтинської системи поділу світу на сфери впливу переможців, яка відразу ж після 1945 р. стала системою протиборства і конфронтації, до швидкого згортання "холодної війни". Радянському Союзові більше нічого було просувати в Європі та світі, він сам почав вибиратися з-під уламків власного комунізму, а американцям та їхнім союзникам більше нічого було стримувати. Водночас розпалися й міжнародні структури комуністичного блоку — ОВД та РЕВ (1991). Спроби комуністичних сил у серпні 1991 р. зупинити об'єктивний процес краху тоталітаризму в СРСР завершилися спонтанним розпадом Радянського Союзу.
Посткомуністичний світ. Нові горизонти міжнародного співробітництва
З розвалом комунізму зникли двополюсність світу та конфронтація по лінії "Схід — Захід". Водночас піднялася хвиля національно-визвольного руху, яка особливо сильною виявилася на теренах колишнього СРСР, Югославії та Чехословаччини. У кривавих конфліктах та війнах розпалася також СФРЮ, цивілізовано розійшлися чехи та словаки, утворивши 1 січня 1993 р. свої національні держави.
Ставлення Заходу до подій на Сході проявилося в обережних кроках, спрямованих на послаблення удару від падіння комунізму. З цією метою у 1990 р. було створено Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), який мав фінансово сприяти розвиткові ринкової економіки у країнах ЦПСЄ. Західні країни підтримали нові посткомуністичні уряди кредитами, надавали їм гуманітарну допомогу.
У політичному плані знову окреслився регіон Центральної Європи, який розпочав пошуки свого місця в Європі та світі. Колишні соціалістичні країни повернули свою економіку та політику на Захід, вступили до Ради Європи, прагнули вступити до Євросоюзу, а прилучившись у 1994 р. до "Партнерства заради миру", зробили перший крок на шляху до НАТО.
Позитивних змін зазнала європейська рівновага сил. Якщо раніше вона будувалася на конфронтації та протиборстві двох військово-політичних угруповань, то сьогодні в її основу закладені принципи Заключного акта в Хельсінкі, що за нових умов здобули загальне визнання. Європейська безпека ставиться сьогодні на демократичну, правову основу. Поряд з ООН дедалі важливішим механізмом європейської безпеки ставала НБСЄ (з грудня 1994 р. ОБСЄ, штаб-квартира у Відні). ОБСЄ (Організація з безпеки та співробітництва в Європі) виступає гарантом суверенітету та цілісності кордонів європейських держав. Концепція миру та безпеки здобула широку підтримку світового співтовариства, яке однозначно засуджує агресію та насильство. Так, зокрема, сталося з Іраком, правитель якого Саддам Хусейн спробував улітку 1990 р. насильно приєднати до своєї країни невеличкий Кувейт. Могутня коаліція демократичних держав рішуче припинила ці наміри. Санкції на операцію у Перській затоці (1991) дала ООН, роль і значення якої незмірно зросли після зникнення двополюсності світу. Після тривалого періоду буксування на місці ООН почала виконувати функції, які покладалися на неї з самого початку утворення цієї організації. Демократичні параметри сучасного світу сприяли тому, шо міжнародна організація запрацювала дієво та ефективно. Миротворчі функції (з 1949 по 1998 р. здійснено 49 заходів з метою підтримки миру за участю майже 750 000 військових і цивільного персоналу), гуманітарна допомога, ліквідація низки локальних конфліктів, активізація процесу замирення на Близькому Сході були важливими досягненнями ООН у справі гарантування надійного миру та безпеки у світі.
