71. Гра на уроці історії.

Дидактична гра – цікава для учня навчальна діяльність, спрямована на формування знань, умінь, навичок.

Гра є однією з причин успішного розвитку мислення, бо навчальне завдання сприймається учнями на позитивно-емоційній основі.

У процесі навчання історії важливу роль відіграють рольові ігри: театралізовані вистави, театралізовані ігри і проблемно-дискусійні ігри.

Театральні вистави мають чіткий, завчасно складений сценарій, згідно з яким розігруються ролі.

Особливістю театральних ігор є те, що тексти ролей складаються самими учнями – імпровізація.

Проблемно-дискусійні ігри – суперечка учасників – кожен з учнів має відстоювати позиції свого героя.

Обов'язковими етапами занять з використанням ігор є вступне слово вчителя, обговорення по закінченню гри. Вірно реалізована гра вимагає від учасників активної пізнавальної діяльності на рівні творчого пошуку, сприяє співробітництву вчителя і учнів.

Інноваційні технології викладання історії лише тоді мають право на життя, якщо вони викликають інтерес до знань та забезпечують кінцевий результат, який вимірюється вміннями учнів самостійно здобувати знання, критично їх переоцінювати, мати власну думку і її обґрунтовувати, бути морально стійкими до аморальних проявів суспільного життя.

72. Форми навчальних занять з історії (лекція, семінар).

Навчальні заняття є формами організації навчального процесу, що мають специфічні цілі, своєрідну структуру, інші, ніж на уроці, способи взаємодії викладача й учнів. Вони зазвичай застосовуються у 9-му класі основної школи.Розглядаючи їх як варіативні форми організації навчальних занять з предмета, можна переконатися, що всередині кожної з них є свої види, а в цілому перед учителем відкривається упорядкована панорама форм навчальних занять з історії, яка може бути доповнена практикуючими вчителями.

Тип уроку	Лекція	Семінарське заняття	Лабораторне заняття	Практичне заняття
1)засвоєння нового навчального матеріалу; 2)формування і вдосконалення вмінь та навичок; 3)закріплення та застосування знань, умінь та навичок; 4)узагальнення та систематизація знань; 5)контролю і корекції ЗУН; 6)комбуновані	Оглядова: вступна; систематизуюче-узагальнююча; тематична	1)тематичне; 2)узагальнююче; 3)систематизуючи-узагальнююче	1)за підручником; 2)за документом; 3)за історичними речовими пам'ятками	1)з розвитку пізнавальні умінь; 2)з розв'язання пізнавальних задач; 3)з перевірки творчих робіт; 4)з підсумків проекту

Шкільна лекція ( від лат. читати) - модифікація уроку передавання - засвоєння нових знань. Передбачає систематичний, послідовний виклад учителем широкого за змістом матеріалу з певної дисципліни, нерідко узагальнюючого характеру. Можуть бути: оглядові, тематичні.

Подготовка та проведения лекцц передбачае декшька етап!в.

1. Підготовчий етап:

- формулювання теми лекції;

- підбip списку рекомендованої літератури;

- складання плану лекцп;

- підготовка тексту лекції;

- вибір прийомів активізації пізнавальної діяльності учнів;

- вибір i підготовка засобів навчання.

2. Проведения лекції:

- оголошення теми, плану лекції і списку літератури;

- мотивація навчальної діяльності;

- постановка пізнавального (проблемного) завдання;

- послідовне викладення матеріалу за планом з короткими узагальненнями кожного питания i логічними переходами до наступного;

- узагальнення викладеного (може відбуватися за активною участю учнів);

- проведения невеличкого практикуму чи роботи для переврки.

Семінар (від лат. розсадник) - особлива форма групових занять з будь-якого предмета або теми при активній участі учнів. Ця форма заняття сприяє розвитку діалогічної мови учнів, формує самостійність у роботі з першоджерелами. Семінари можуть бути присвячені як вивченню нового матеріалу, так і узагальненню і систематизації вже засвоєного.

За дидактичною метою семінари поділяються на три види:

- тематичні, що присвячені вивченню однієї конкретної теми.

- узагальнюючі - з вивчення великої навчальної теми.

- узагальнюючі і систематизуючі знання з розділу і цілого історично¬го курсу.

Лабораторне заняття - це одна з передбачених навчальними програмами форм самостійної роботи учнів з використанням навчальних приладів, інструментів, матеріалів, обладнання та ін. технічних засобів. У навчанні історії під лабораторним заняттям розуміють форму уроку, яка характеризується самостійним вивченням школярами нового матеріалу за допомогою підручника, документів та інших історичних джерел.

Практичне заняття - форма навчального заняття, при якій педагог організовує детальний розгляд учнями окремих теоретичних положень навчального предмета й формує уміння та навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання учнями відповідно сформульованих завдань. На основі раніше отриманих знань і сформованих умінь школярі розв'язують пізнавальні задачі, представляють результати своєї творчої діяльності чи освоюють більш складні пізнавальні вміння вивчення історичного минулого.