8 Виявлення вибухових речовин.

БАКТЕРІОЛОГІЧНІ, ХІМІЧНІ, РАДІАЦІЙНІ ЗАГРОЗИ

8.1 Небезпечні товари в поштових відправленнях

Величезна роль пошти в суспільному житті і розвитку бізнесу покладає на неї відповідальність за якість і безпеку послуг, що надаються. Саме тому є певні обмеження і вимоги до окремих матеріалів і предметів, що пересилаються поштою, оскільки деякі з них можуть представляти небезпеку для людей і навколишнього середовища.

Такі обмеження прийняті у всьому світі за допомогою міжнародних угод з Всесвітнім поштовим союзом, Міжнародною організацією авіатранспорту, Всесвітньою організацією цивільної авіації.

Найбільшою проблемою є бомби, що пересилаються у письмовій кореспонденції, вони до цих пір мають місце у ряді країн і пов'язані з терористичними організаціями.

Крім того, пересилаються і інші небезпечні товари. До них відносяться інфекційні, токсичні і радіоактивні матеріали.

У багатьох країнах здійснюється перевезення інфекційних матеріалів, наприклад, якихось діагностичних проб. Вони є потенційною загрозою.

Небезпечні товари – це ті, які більш менш контролюються ООН, тому, що по них є певні правила. Але є і заборонені до перевезення товари (відповідно до правил ВПС) – це, звичайно, наркотики, непристойні матеріали і т.д.

Після 11 вересня виникли нові можливості, які могли б нашкодити і одержувачам кореспонденції, і співробітника пошти. Це радіаційні матеріали.

Пересилка їх поштою в цілях розповсюдження маловірогідна із-за низької ефективності, але вони ідеально підходять для створення паніки серед населення. Проте, в цілях профілактики при роботі з поштою, слід використовувати засоби індивідуального захисту (респіратори, гумові рукавички, змінний робочий одяг), а для обробки приміщень і робочих місць спеціальні дезинфікуючі препарати.

До небезпечних товарів також відносяться:

• вибухові речовини;

• радіоактивні джерела;

• отрути (токсичні препарати) і інфекційні речовини;

• стислі гази і гази в аерозольних упаковках;

• займисті речовини;

• предмети, що представляють небезпеку при намоканні;

• речовини, що викликають корозію;

• подразнюючі речовини, магніти і інші предмети.

Останнім часом все частіше зустрічаються випадки пересилання в поштових відправленнях вибухових пристроїв.

При здійсненні актів індивідуального тероризму вибухові пристрої закладаються в посилки, бандеролі, листи і прямують поштою. Спосіб популярний, оскільки відрізняється певною легкістю в досягненні мети і анонімністю доставки. Як правило, ці дії направлені проти конкретних осіб з метою їх фізичного знищення.

Вибухові пристрої бувають механічного, електричного і електромеханічного типу. Всі вони містять детонатор, запальник. Крім цього в механічних пристроях є ударний електрозамикач, а в інших типах – електропровід.

8.2 Методи виявлення вибухових пристроїв у поштових

відправленнях

Сучасні вибухові речовини мають дуже схожу з папером щільність, оскільки їх основним компонентом є нітроцелюлоза. Вони також дають дуже слабкі випаровування речовин, на які не реагують газові детектори. Разом з тим, в конструкції вибухових пристроїв неминуче присутні інші елементи, які демаскують дійсний зміст поштових вкладень. Тому основними методами виявлення можливих вибухових пристроїв є:

1. Метод, заснований на виявленні зовнішніх демаскуючих ознак поштових відправлень, що містять вибухові пристрої (вага, товщина, спосіб упаковки, характер вкладення і т.п.).

2. Метод, заснований на використанні технічних засобів (рентгенівські флуороскопи і інтраскопи, металошукачі), які в даному випадку є найбільш інформоємними.

8.2.1 Характерні зовнішні ознаки поштових відправлень,

які містять вибухові пристрої

Поштове відправлення з вкладеним вибухового пристрою має характерні ознаки, які дозволяють на вигляд, оформленню і деяким особливостям змісту вважати їх підозрілими.

До характерних зовнішніх ознак поштових відправлень, які містять вибухові пристрої відносяться:

1. Загальні ознаки:

• саморобні упаковки (коробки, що розрізають або комбіновані, і пакети) для посилок і бандеролей, а також конверти для листів, які дозволяють зловмисникові компактно розмістити і надійно заховати елементи вибухового пристрою;

• наявність виступаючих проводів або проколів від них на упаковці (конверті), алюмінієвої фольги, незвичайного запаху і видимих масляних плям, які найчастіше асоціюються з пластиковою вибухівкою;

• листи можуть бути жорсткими на дотик і здаватися нерівними, мати нерівномірні потовщення по площини конверта, значну для його розміру вагу (понад 15 г.) і товщину (більше 2-3 мм.), ретельне закладення конвертів (заклеювання липкою стрічкою, додатковим клеєм);

• посилки і бандеролі упаковані непрофесійно з використанням легких доступних склеювальних стрічок (скотч, електроізоляційна стрічка) або міцного шпагату для зміцнення упаковки. Вони можуть мати незвичайну форму, м'які на дотик місця або опуклості, бути незвично важкими для їх розмірів;

• вага і форма вибухової (що запалює) речовини можуть зробити конверт або упаковку нерівномірно заповненим, змістивши його основну вагу (центр тяжіння) на одну сторону.

Тверді (пресовані або литі) вибухові речовини використовують у вигляді шашок прямокутної чи циліндричної форми. Шашки, як правило, мають гніздо під капсуль-детонатор:

тол амоніт

Порошкоподібні і крупнодисперсні (гранульовані, лускоподібні) вибухові речовини використовують у різних типах тарування (пакети, банки, пляшки тощо).

порошкоподібні гранульовані лускоподібні

Вибухові речовини, що мають пластичні властивості, виготовляються у вигляді пластин, стрічок, шнурів товщиною від 1мм і більше:

Вибухові речовини, що мають желеподібний та пливкий стан, являють собою однорідну тістоподібну масу, що легко деформується зусиллям рук і дозволяє надавати зарядам будь-яку конфігурацію:

Як засоби ініціювання у вибухових пристроях застосовуються електродетонатори різних типів: капсуль-детонатори, електрозапалювачі. Вони, як правило, мають циліндричну форму розміром від 2 до 80 мм у довжину і до 8 мм у діаметрі:

електродетонатори, електрозапалювачі

На практиці часто зустрічаються саморобні засоби ініціювання (містки розжарювання з ніхромового дроту, спіралі розжарювання мініатюрних ламп, сірники, хлопавки тощо):

спіралі розжарювання мініатюрних ламп

Третій важливий елемент будь-якого вибухового пристрою - джерело струму:

Джерело струму призначене для приведення в дію детонатора. Як джерело струму можуть використовуватися будь-які елементи: батареї, акумулятори промислового виробництва.

Четвертий елемент вибухового пристрою - контактний пристрій або замикач, завдяки якому, при певному порушенні цілісності поштового відправлення, виникає замикання контактів від елемента живлення до детонатора.

У саморобних вибухових пристроях зустрічаються замикачі промислового виробництва механічного й електромеханічного принципу дії або саморобні:

а)

б)

Мал. 1

Лист із вкладенням ВП електромеханічного принципу розвантажувальної дії із замикачем типу "мишоловка":

а - загальний вигляд вкладення з вибуховим пристроєм;

б - рентгенограма вибухонебезпечного пристрою;

1 - заряд ВР; 2 - електродетонатор; 3 - джерело струму; 4 – замикач.

ВП спрацьовує під час витягання вкладення з конверту.

а)

б)

Мал. 2 (а, б)

Лист із вкладенням ВП електромеханічного принципу натискувальної дії з фольговим замикачем:

а - загальний вигляд листа і вкладення з вибуховим пристроєм;

б - рентгенограма вибухонебезпечного пристрою;

1 - заряд ВР: 2 – замикач - місток розжарювання; 3 - джерело струму; 4 - фольговий замикач.

ВП спрацьовує під час витягання вкладення з конверту.

а)

б)

Мал. 3 (а, б)

Лист із вкладенням ВП електромеханічного принципу тяжної дії з петльовим замикачем:

а - загальний вигляд листа;

б - рентгенограма вибухонебезпечного пристрою;

1- заряд ВР; 2 - електродетонатор; 3 - джерело струму; 4 - петльовий замикач, дроти.

ВП спрацьовує під час витягання вкладення з конверту. На рентгенограмі проглядаються всі елементи ВП.

а) б)

Мал. 4 (а, б)

Лист із вкладенням ВП за принципом дії музичної листівки:

а - вибуховий пристрій, умонтований в електронну схему музичної листівки;

б - рентгенограма вибухонебезпечного пристрою;

1 - заряд ВР; 2 - електродетонатор; 3 - джерело струму;

4 - електронна схема музичної листівки; 5 - привід музичної листівки; 6 - дроти; 7 - обкладинка музичної листівки.

Приводне обладнання в музичних листівках може бути натяжної, обривної, розвантажувальної або світлової (фотоопір) дії.

Спрацювання ВП здійснюється в усіх випадках під час розкривання музичної листівки.

а)

б)

Мал. 5 (а, б)

Бандероль - дерев’яна коробка 80Х120 мм. Міцно закріплена металевими цвяхами. Привернула увагу надмірна вага та відсутність зворотної адреси:

а - загальний вигляд вкладення;

б - рентгенограма вибухонебезпечного пристрою.

Вкладенням є ручна граната без запобіжної чеки.

При відкриванні ящика пусковий важіль гранати вивільнюється, що призводить до вибуху.

а)

б)

Мал. 6 (а, б)

Бандероль - картонна поштова коробка:

а - вкладення з вибуховим пристроєм;

б - рентгенограма вибухонебезпечного пристрою;

1 - заряд ВР розміщено в книзі, яку пересилають;

2 - електродетонатор; 3 - джерело струму; 4 – замикач “защіпка”.

ВП спрацьовує під час відкривання книги.

7.2.2 Заходи безпеки при поводженні з підозрілими

поштовими відправленнями

При поводженні з підозрілим поштовим відправленням слід пам'ятати, що вибухові пристрої в них зазвичай вибухають при розтині або вилученні вмісту.

Разом з тим, враховуючи, що поштове відправлення в процесі доставки піддалося зносу і різним механічним і температурним діям, виникає небезпека мимовільного вибуху, що вимагає додаткової обережності при поводженні з ним:

• не розкривати і не намагатися прочинити упаковку (клапан конверта) для перегляду вмісту;

• не передавати іншим для повторної його оцінки;

• не згинати;

• не кидати;

• не піддавати іншим механічним діям;

• не тримати поряд з нагрівальними приладами;

• не поміщати у воду і не зберігати в сирому приміщенні;

• не зберігати в обмеженому просторі;

• не накривати якими-небудь предметами;

• не поміщати з іншими поштовими відправленнями.

8.3 Біологічний тероризм

Біологічний тероризм - це використання бактерій, вірусів і мікробів в цілях зараження людей і розповсюдження масової паніки. При біологічних атаках тільки невелика кількість людей може заразитися тим або іншим захворюванням, але дуже велике число людей починає відчувати страх перед можливим зараженням, внаслідок чого міняється і їх поведінка.

З 1 січня 2005 року існує два класи небезпечних товарів: А і В.

А – такі як: сибірська виразка, лихоманка Ебола і т.д.

В – це не дуже небезпечні матеріали, які можуть бути заразними. До них відносяться і дерматичні зразки.

Найбільш небезпечними з біологічних реагентів є: сибірська виразка, чума, лихоманка Ебола. Вони легко розповсюджуються, супроводжуються високою інертністю, можуть викликати панічний настрій у суспільстві і соціальну напруженість, тому вимагають особливих дій з боку системи охорони здоров'я. Ці реагенти важко визначити, оскільки вони мікроскопічні, як правило, без кольору і запаху. Зараження ними може відбуватися через дихальні шляхи, шкірний покрив і за допомогою прийому в їжу заражених продуктів харчування і води. Використання біологічних реагентів як зброя здійснюється в рідкій і порошковій субстанціях.

Сибірська виразка(Bacillus anthracis) - гостре інфекційне антропозоонозне захворювання.

Порошок із спорами мікроорганізмів (антракса). Спори мають високу стійкістю до зовнішнього середовища. Швидко гинуть в анаеробних умовах, при нагріванні і дії дезинфікуючих речовин. Інфікування відбувається через дихальні шляхи, шкірний покрив, шлунково-кишковий тракт. Хвороба протікає переважно у вигляді шкірної форми.

Використання пошти для розповсюдження можливо, але мало ймовірно. Задумано для створення паніки.

Ботулізм (Clostridium botulism toxin) – гостре інфекційне захворювання.

Порошок, якій містить збудник бутулізма стійкий до певних умов зовнішнього середовища (у грунті). Швидко гине із-за інактивації на відкритому повітрі, від сонячного світла, високої температури. Інфікування відбувається через дихальні шляхи, шкірний покрив, шлунково-кишковий тракт.

Чума (Yrsinia pestis) – гостре інфекційне захворювання.

Порошок, якій містить збудник чуми стійкий до певних умов зовнішнього середовища (у організмі тварин, паразитів). Швидко гине від сонячного світла на відкритому повітрі. Інфікування відбувається через дихальні шляхи, шкірний покрив, шлунково-кишковий тракт.

Використання пошти для розповсюдження можливо, але мало ймовірно.

Туляремія(Francisella tularensis) - природно-осередкове інфекційне захворювання.

Порошок, якій містить збудник інфекції (туляремійнимі паличками). Спори тривало зберігаються в певному зовнішньому середовищі (у організмі гризунів). Інфікування відбувається через дихальні шляхи, шкірний покрив, шлунково-кишковий тракт. Хвороба протікає переважно у вигляді шкірної форми.

Віспа(Variola major virus) - гостре вірусне захворювання.

Порошок, якій містить збудник віспи. Збудник добре зберігається при висушуванні. Розповсюджується повітрям і повітряно-краплинним шляхом. Хвороба протікає із загальною інтоксикацією і пустулопапулезним висипом. В даний час віспа ліквідована у всьому світі. Проводиться вакцинація.

Віруси геморагічних лихоманок - гостре вірусне захворювання.

Порошок, якій містить збудник захворювання (вірус). Вірус у висушеному стані зберігається нетривалий час. Передається в основному через продукти харчування і воду.

Біологічні реагенти категорії А:

-легко розповсюджуються;

- супроводжуються високою температурою;

- можуть викликати панічні настрої в суспільстві і соціальну напруженість;

- вимагають особливих дій з боку системи охорони здоров'я.

Біологічні реагенти категорії А мікроскопічні, без кольору і без запаху. Реагенті мають субстанцію порошку або рідини.

Біологічні реагенти можуть бути використані як зброя через:

• вдихання дрібних частинок,

• вбирання через шкірний покрив,

• прийом в їжу заражених продуктів харчування або води.

Виходячи з вищевикладеного можна зробити наступні висновки:

Біологічні реагенти, придатні для проведення терористичних актів, представляють велику загрозу і можуть привести до небажаних наслідків.

Необхідно розробляти профілактичні заходи і порядок дії в даних умовах.

Для вирішення даної проблеми необхідний комплексний підхід: лікарі, політики, цивільна оборона, озброєні сили і органи правопорядку.

Використання пошти для розповсюдження реагентів класу А як зброя можливо, але маловірогідно із-за низької ефективності.

Як рекомендації по попередження негативних наслідків застосування біологічних речовин можна визначити наступні заходи:

Профілактичні заходи, такі як, збір інформаційних даних і організація систем по виявленню і своєчасному сповіщенню про загрозу.

Запобіжні засоби - розповсюдження пам'яток з переліком ознак, вказуючих на наявність біологічних речовин і порядок дії при їх виявленні.

Застосування індивідуальних засобів захисту на ділянках обробки пошти (респіратор, гумові рукавички, змінний робочий одяг), а для обробки приміщень і робочих місць спеціальних дезинфікуючих засобів.

Організація мережі медичного моніторингу.

Створення багатофункціональних дослідних груп в рамках СЕС.

Наявність спеціальної лабораторії з високим ступенем надійності по ідентифікації біологічних регентів.

8.4 Дії працівників поштового зв'язку при виявленні підозрілого поштового відправлення

Працівники поштового зв'язку зобов'язані при виявленні підозрілого поштового відправлення з ознаками пересилки в них:

1) вибухових пристроїв (невиправдано велика маса відправлення, зсув центру тяжіння, наявність масляних плям і металевих елементів, незвичайний запах (марципан, мигдаль), ретельне закладення відправлення, особливості оформлення – відсутність адреси відправника, напівдрукарський шрифт, позначка "Особисто"):

• не розкривати, не згинати і не кидати поштове відправлення;

• не піддавати механічній дії і не тримати поряд з нагрівальними приладами;

• не зберігати в обмеженому і сирому просторі;

• евакуювати працюючий персонал і ізолювати службове приміщення.

• повідомити про підозріле поштове відправлення безпосередньому начальникові;

• викликати фахівців правоохоронних органів;

• проінформувати Службу поштовій безпеці.

2) біологічних або хімічних речовин (наявність порошку, масляних плям, незвичайний запах і колір, ретельне закладення оболонки поштового відправлення, особливості оформлення – відсутність адреси відправника, напівдрукарський шрифт, позначка "Особисто"):

• не кидати, не струшувати і не промацувати їх;

• не розкривати і не нюхати;

• помістити підозріле і поряд лежачі поштові відправлення в герметичний пластиковий пакет, а потім у вторинну тару (відро з кришкою, сейф, спеціальний контейнер і т.п.);

• ретельно обробити рукавички і предмети, з якими стикалося дане відправлення, тампоном, змоченим в 3% розчині монохлораміну;

• відключити вентиляцію, закрити вікна і двері;

• повідомити про підозріле поштове відправлення безпосередньому

• начальникові;

• викликати фахівців СЕС;

• проінформувати Службу поштовій безпеці;

• залишатися на місці до отримання подальших вказівок.

При поводженні з підозрілими поштовими відправленнями необхідно дотримуватись певних заходів безпеки: не розкривати упаковку і не намагатися прорвати її для перегляду вмісту, не згинати і не кидати, не піддавати механічним діям, не передавати іншим особам, не тримати поряд з нагрівальними приладами, не поміщати в рідину, не зберігати з іншими поштовими відправленнями, не накривати підручними предметами, за винятком засобів, призначених для небезпечних речовин.

8.5 Скринінг поштових відправлень

Скринінг визначається як огляд поштового відправлення, що вироблений на підставі юридичних і адміністративних вказівок, з метою попередження злочину, забезпечення відповідності законодавству і виявлення підозрюваних злочинних осіб.

У більшості країн є деякий додатковий рівень захисту від розтину або вилучення поштових відправлень. Наприклад, в Сполучених Штатах поштове відправлення може бути розкрите і/або вилучене при пред'явленні ордера на обшук, виданого прокурором.

Деякі непопулярні процедури вирішують використовувати при скринінгу поштових відправлень для виявлення характерних рис, що визначають за зовнішнім виглядом посилки або, при чималому ризику (наприклад, при вірогідності наявності бомби і т.п.).

Основні завдання, які можуть вирішуватися за допомогою скринінгу: виявлення бомб, наркотиків і грошей, отриманих від їх продажу, порнографічних видань, небезпечних предметів.

Наскільки рішуче при цьому може діяти офіційна особа при огляді поштового відправлення визначається відповідним законом, що діє в даній країні, і ступінь ризику адміністрації відносно того, наскільки катастрофічними можуть бути наслідки і яка вірогідність того, що це відбудеться.

Одним з методів скринінгу є профілізація, тобто безпосередня перевірка поштових відправлень. Офіційні особи можуть використовувати методику профілізації для розпізнавання поштової кореспонденції, відносно якої є підозри в тому, що в ній міститися незаконні матеріали.

Іншим методом, заснованим більшою мірою на психологічній дії на клієнта, є перевірка митних форм, що вимагають особистого підпису про те, що предмети не є якою-небудь небезпекою. При цьому злочинці, як правило, прагнуть відхилитися від зустрічі «віч-на-віч» з поштовими службовцями.

Для надійнішого скринінгу використовуються технічні засоби. До таких відносяться: детектор металу, що зазвичай є пристроєм, який тримають у руці і використовують для обстеження невеликих, тонких предметів, таких як конверти на виявлення металу, який може указувати на наявність проводів, батарей або підривника; рентгенівське устаткування, яке використовується у всьому світі.

Особливої уваги заслуговують розшукові собаки, натреновані на пошук будь-яких предметів, специфічних, що мають, запах. Наприклад, вибухові речовини, гроші, наркотики, комахи, рослини, фрукти і овочі.

Співробітники митної служби у зв'язку з тим, що вони уповноважені обшукувати і вилучати предмети при перетині кордону, можуть здійснювати загальний скринінг поштової кореспонденції, що поступає у країну.

6. Бактеріологічні, хімічні, радіаційні загрози

При здійсненні актів індивідуального тероризму зловмисники часто вдаються до відправлення поштою вибухових пристроїв. Це пояснюється певною легкістю досягнення мети і практичною анонімністю доставки.

Вибухонебезпечне поштове відправлення допускає ураження адресата під час відкриття відправлення. Як правило, ці дії націлені проти конкретних осіб:

1) керівників і відповідальних співробітників різних державних і комерційних структур, і мають на меті їх фізичне знищення;

2) завдання серйозного збитку всій установі;

3) прагнення вивести з ладу систему контролю кореспонденції.

Класифікація терористичних загроз:

• вибухонебезпечні поштові відправлення;

• поштові відправлення – джерела радіоактивності;

• бактеріологічно небезпечні поштові відправлення;

• хімічно небезпечні поштові відправлення;

• засоби знімання інформації, пристрої підслуховування.

Надсилаючи поштовим каналом лист, бандероль або посилку, що містять саморобний вибуховий пристрій, зловмисник розраховує, що пристрій витримає всі фізичні дії в ході його доставки. Тобто, він повинен бути достатньо міцним і стійким до тиску, вібрацій, легких ударів, пов'язаних з проходженням поштовим каналом. За задумом терориста спрацьовування пристрою повинне відбутися тільки при розтині вказаного поштового відправлення конкретним одержувачем. Інакше, якщо вибух відбудеться десь на шляху, втрачається сенс всього «підприємства» і мета не досягається.

Таким чином, якщо вибуховий пристрій витримав вказані фізичні навантаження, то воно успішно перенесе і дії, пов'язані з його перевіркою. Головне, щоб обстеження не приводило до пошкодження цілісності упаковки, адже саме на це і розраховує терорист, готуючи свій смертоносний пристрій.

Вибухонебезпечне поштове відправлення складається з наступних функціональних вузлів:

• Камуфляж – імітація листа, бандеролі або посилки. Його завдання – маскування вибухового пристрою. В окремих випадках камуфляж може містити спеціальні елементи для ускладнення визначення вмісту при рентгенівському просвічуванні.

• Бойова частина – зосереджений заряд вибухової речовини (ВВ). Його вражаюча дія полягає в утворенні ударної хвилі, розлітанні осколків і високотемпературній дії.

Бойова частина полягає:

1) Засіб ініціації – детонатор, запальник.

Як пристрій ініціації використовуються капсули–детонатори і капсули, що воспломінюють, а також електродетонатори і електрозапальники. Крім промислових запальників можуть застосовуватися і саморобні пристрої, наприклад, нитка розжарення електричної лампи.

2) Виконавчий пристрій–підривник: ударник, електромеханічний замикач і т.п., для передачі дії на засіб ініціації.

3) Джерело електроживлення (батареї, акумулятори). Частина цих вузлів може бути промислового виробництва, відповідним чином пристосована для роботи у складі імпровізованого вибухового пристрою.

Розрізняють підривників контактного і неконтактного типу.

Контактні підривники спрацьовують при механічній дії на упаковку: розтині, промацуванні, витяганні вмісту.

Неконтактні підривники поширені значно рідше і, зокрема, можуть реагувати на рентгенівське випромінювання.

Для успішного виявлення вибухонебезпечних поштових відправлень необхідно прийняти ряд організаційно – технічних заходів:

• визначити порядок надходження і перевірки кореспонденції;

• організувати пост перевірки, оснастивши його відповідною апаратурою;

• визначити порядок дії служби захисту і всього персоналу установи при виявленні вибухонебезпечних поштових відправлень.

Першим кроком на шляху запобігання поштовому тероризму повинні стати організація чіткої процедури контролю кореспонденції, що надходить, і подальша перевірка підозрілих надходжень технічними засобами. При прийманні кореспонденції слід звертати увагу на її зовнішній вигляд, габарити, оформлення поштових реквізитів, нарешті, характер доставки.

Підозрілі ознаки поштових відправлень:

1. Невідповідність массо–габаритних характеристик упаковки: невиправдано велика маса відправлення для його розмірів (маса листа перевищує 15 грам, а товщина більше 3 мм).

2. Наявність окремих потовщень.

3. Зсув центру тяжіння листа до однієї з його сторін.

4. Наявність металевих елементів і їх характерне взаєморозташування, наявність зосереджених областей з певним хімічним складом.

5. Масляні плями, незвичайний запах (марципан, мигдаль).

6. Дроти, що виділяються над поверхнею, і інші сторонні предмети.

7. Ретельне додаткове закладення або заклеювання листа (липка стрічка, шпагат і ін.).

8. Використання саморобного конверта нестандартного розміру.

9. Наявність елементів, що переміщаються за об'ємом конверта або порошкоподібних матеріалів.

10. Сліди проколів на поверхні конверта нестандартного розміру.

11. Незвичайний характер написання адреси, відхилення від загальноприйнятих норм оформлення реквізитів поштового відправлення, помилки в написанні адреси (мова написання не є рідною для виконавця).

12. Відсутність адреси відправника або нерозбірливе його написання.

13. Позначки «особисто», «вручити особисто» і т.п.

14. Напису «поводитися з обережністю», «обережно, стекло» і т.п.

15. Доставка кореспонденції або подарунків за допомогою посильного.

16. Незнайома особа листоноші/посильного («підміна із-за хвороби» і ін.).

Слід особливо зупинитися на кореспонденції, що надходить крім офіційного поштового каналу: рекламних матеріалах, подарунках і сувенірах, що доставляються посильним.

Не можна виключати використання терористом як підривник таймерів (годинникових механізмів) і пристроїв чутливих до зміни орієнтації в просторі і т.і.

Такі поштові відправлення вимагають особливої обережності у використанні. При щонайменшій підозрі слід звертатися до послуг фахівців–підривників з правоохоронних органів.

Не можна виключати використання зловмисником сторонніх осіб «в темну» з проханням передати або доставити за адресою пакет або посилку.

Особливу небезпеку представляє халатність персоналу установи, і особливо секретарів, що приймають такі надходження без дотримання правил приймання кореспонденції і встановлення особи посильного. Чисто психологічно власний секретар, що передає своєму керівникові пакет, сувенір або «ліки», не викликає природної настороженості або підозри, чого не скажеш про незнайомого посильного. Прикладів використання такого «каналу» для доставки засобів тероризму більш ніж достатньо.

8.7 Пост перевірки поштової кореспонденції

На відстані від пункту технічного контролю, що перебуває на віддаленні від основної службової будівлі, споруджується спеціальне сховище для тимчасового знаходження там підозрілих предметів, виявлених у ході перевірки. Розташування сховища повинне забезпечувати вільний під'їзд до нього фахівців–підривників і безперешкодну евакуацію небезпечних предметів.

При неможливості побудувати будівлю пункту технічного контролю, що стояла б окремо, залишається єдиний варіант його розміщення: у підвалі або напівпідвалі службової будівлі далеко від теплотрас і газових комунікацій. Приміщення повинно мати максимально можливий об'єм, який у разі спрацьовування вибухового пристрою дозволить зменшити дію вибуху.

Таким чином, найбільш ефективним засобом для безпомилкового виявлення підозрілих вкладень є рентгенівські установки. Тіньове зображення, що отримується в результаті просвічування, наочно відображає внутрішній устрій обстежуваного предмету. Вони відрізняються високою виявляючою здатністю, винятковою зручністю в роботі, високою продуктивністю і слабкою дією на оточуючих і персонал, що їх обслуговує.

Крім елементів вибухових пристроїв рентгено–телевізійна установка дозволяє виявити потай встановлені пристрої підслуховування, а також контейнери з небезпечними вкладеннями: радіоактивними, отруйними і подразнюючими речовинами.

Слід зазначити, що в принципі можна виготовити вибуховий пристрій, що спрацьовує при дії на нього рентгенівського випромінювання. Він виходить достатньо складним в технічному відношенні і розрахований на ураження поста перевірки кореспонденції: його персоналу і технічних засобів, які використовуються. Для виключення такої можливості слід узяти за правило: перше контрольне включення рентгенівської установки при перевірці підозрілої упаковки проводити дистанційно з укриття і лише після цього переходити до її детального обстеження.

Враховуючи можливість напряму в поштовому відправленні радіоактивних речовин в терористичних цілях, доцільно перевірити підозрілий предмет індикатором іонізуючих випромінювань.

Таким чином, можна сформулювати деякі рекомендації щодо оснащення поста технічного контролю кореспонденції, що поступає:

1. Оснащення пункту контролю технічними засоби залежить від величини поштового потоку і фінансових можливостей замовника. Основні характеристики технічних засобів уточнюються при складанні конкретного завдання.

2. За будь-яких умов до складу технічних засобів пункту повинні входити металошукач, портативна рентгенівська апаратура і прилад для проведення дозиметричного контролю.

3. У пункті технічного контролю повинні бути засоби для безпечного зберігання, транспортування і локалізації вибухонебезпечних матеріалів.

8.8 Технічні засоби виявлення неприпустимих до пересилання в поштових відправленнях небезпечних предметів і речовин

До подібних технічно засобів слід віднести спеціалізовані сканери для контролю листів, бандеролей і посилок.

Виявлення небезпечних предметів в листах може проводитися за допомогою сканера Scanmail 10K, достатньо компактного електронного пристрою, який автоматично виявляє небезпечні предмети в конвертах і пакетах завтовшки до 6 см (приблизно до розмірів телефонного довідника), ігноруючи звичайні і степлерні скріпки, що часто зустрічаються в офісній кореспонденції.

Подібний сканер автоматично виявляє металеві предмети, виявляючи небезпечні вкладення незалежно від типу вибухової речовини, яка в них використана, наприклад, вибухові пристрої, замасковані під музичну листівку, детонатори, батареї. Пристрій не впливає на магнітні записи і фотоплівку, а при виявленні небезпечних предметів формує візуальний і звуковий сигнали тривоги.

Достатньо компактним пристроєм, призначеним для перевірки пошти, є SCANMAX 15.

Модель SCANMAX 15 є маленький кабінетний поштовий рентгенівський сканер для виявлення вибухових пристроїв і заборонених до пересилки речовин (наприклад, наркотиків), упакованих у поштові конверти або в невеликі коробки. Компактні розміри дозволяють розміщувати його на поверхні письмового столу, під ним або поштовою конторкою, і роблять ідеальним для установки в приміщеннях з обмеженим простором. Модель випускається з чорно-білим або кольоровим варіантом монітора, який може бути встановлений безпосередньо на приладі або розміщений на окремому столі.

Підозріла річ поміщується в доглядову камеру пристрою і поштовий працівник простим натисненням кнопки негайно отримує чітке зображення вмісту на флуоресцентному екрані або додатковому відеомоніторі. Об'єкти чудово відображаються на екрані, і такі компоненти як бомба, батареї, детонатори, дроти виразно видно, що дає можливість персоналу своєчасно прийняти відповідні заходи безпеки.

Опція SCANPRINT дозволяє операторові роздруковувати графічні результати рентгенівського сканування, відправляти їх по електронній пошті і архівувати на жорсткому диску.

Поштові рентгенівські сканери SCANMAX 15 при роботі використовують дуже слабке рентгенівське випромінювання і відповідають всім міжнародним нормам, що підтверджується сертифікатами радіаційної безпеки і результатами жорстких випробувань.

Небезпечні вкладення в бандеролях і посилках можуть виявлятися при використанні сканерів GSS 1050x і GSS 6000x, які досліджують предмети, що поміщаються в тунель (розміром 1 м х 1 м), з високим розширенням. Ергономічний дизайн пристрою забезпечує персоналу комфортну і зручну роботу. Конвейєрна подача об'єктів, що досліджуються, підвищує продуктивність перевірки.

Пристрої працюють на основі застосування рентгенівських променів, що дозволяє проглядати вміст поштових вкладень. Всю «начинка» пакетів, бандеролей і посилок видно на екрані працівникові – контролерові.

Не дивлячись на використання рентгенівських променів, пристрій безпечний для здоров'я працівників поштового зв'язку, оскільки рівень випромінювання не перевищує 0,1 мр/час, це значно нижче за санітарні норми.

З подібними пристроями працюють і співробітники досмотрових пунктів в аеропортах.

Достатньо універсальним пристроєм, що дозволяє виявляти не тільки вибухові, але й біологічні і хімічні речовини, наркотики, є детектор EST–4200, що має дуже високу чутливість і швидку дію, працює на принципах хроматографії.

Пристрій працює на основі аналізу проби повітря, проведення якого для партії об'єктів (наприклад, мішка листів або стелажу посилок і бандеролей) здійснюється протягом від 10 до 60 секунд.

Крім того, може використовуватися портативний детектор SABRE-4000 для виявлення вибухових, хімічних, токсичних речовин, промислових хімікаліїв або наркотиків. Детектор може виявляти та ідентифікувати понад 40 таких загрозливих речовин приблизно за 20 секунд. Також він спроможний аналізувати як сліди частинок, так і зразки випаровувань.