2 Методи фізичного захисту

Методи фізичного захисту є одним із елементів всього комплексу превентивних заходів безпеки, які повинні бути доповнені використанням, відповідним чином підготовленого персоналу, ретельним та всебічним плануванням дій на випадок непередбачених обставин, короткими і чітко сформульованими планами та розпорядженнями, що стосуються забезпечення безпеки.

Надійний фізичний захист, передбачений ще на стадії проектування підприємства, має надзвичайно важливе значення для протидії актам незаконного втручання.

2.1 Методи захисту зовнішнього периметру

Периметр зони підприємства, що охороняється, може визначатися огорожами, які окремо стоять, зовнішніми стінами будівлі.

Його призначення полягає у створенні фізичного, психологічного або юридичного бар'єру, який перешкоджає проникненню за його межі.

Ефективність використання периметра як засобу безпеки може бути збільшена шляхом установки периферійних систем захисної сигналізації, захисних телевізійних систем, охоронного освітлення і патрулювання, що здійснюють співробітники охорони.

2.2 Захисні огорожі

Ступінь захисту, що забезпечує огорожа, залежить від багатьох складових, зокрема: її висоти; конструкції та матеріалу, який використовувався при виготовлені; додаткових засобів забезпечення безпеки (колючий дріт зверху огорожі, система захисної сигналізації, охоронне освітлення або система захисних телевізійних систем).

Тип обмеження, встановленого упродовж периметра того або іншого об'єкту, повинен відповідати характеру очікуваної загрози.

З метою визначення ступеня загрози і вибору заходів протидії вирізняють декілька категорій огорожі відповідно до рівня захисту, який вони забезпечують:

Клас А. Огорожа, що забезпечує високий ступінь захисту, і є серйозною перешкодою для досвідченого, рішучого, добре оснащеного і винахідливого порушника. Конструкція такої огорожі і матеріали, які використані при її виробленні, розраховані на те, щоб через неї дуже важко було проникнути або перелізти. Як правило, для підвищення надійності огорожі цього типу використовуються додаткові системи захисту периметра.

Клас В. Огорожа, що забезпечує середній ступінь захисту, розрахована на винахідливого порушника, що має у своєму розпорядженні обмежений набір ручних інструментів. Конструкція такої огорожі і матеріали, які використані при її виготовлені, розраховані на те, щоб через неї важко було проникнути або перелізти.

Клас С. Захисна огорожа, що представляє певні труднощі для її подолання випадковим порушником, який не володіє такого роду досвідом і використовує матеріали і засоби, які є під рукою.

Клас D. Огорожа, при проектуванні якої не враховувалися конкретні вимоги безпеки. Такою огорожею просто окреслюється межа, і вона не представляє серйозної перешкоди для порушника або худоби. Для огорожі класу D можуть використовуватися матеріали і загороджувальні засоби будь-якого типу.

Власне сама огорожа забезпечує лише обмежений ступінь захисту. Досвідчений, рішуче налаштований порушник може в лічені хвилини, і навіть секунди подолати будь-яку огорожу. Для підвищення ефективності огорожі як перешкоди або стримуючого засобу вона повинна постійно перебувати під наглядом або мати периферійну систему захисної сигналізації. Крім того, необхідно часто проводити перевірку стану огорожі і його цілісності.

Ефективність захисту периметра значною мірою залежить від ступеня захисту на пунктах доступу. З позиції безпеки вимоги до конструкції воріт і огорожі повинні бути однаковими; на пунктах доступу слід передбачити ту або іншу форму контролю, інакше заходи з захисту периметра будуть зведені до нуля. Крім того, упродовж огорожі і на пунктах доступу необхідно забезпечити належне охоронне освітлення. Бажано, щоб захисна огорожа відповідала наступним вимогам:

• висота і конструкція захисної огорожі повинні відповідати необхідному ступеню фізичного захисту;

• не допускати проникнення безпосередньо під огорожею або через водоводи, колектори і інші комунікації, прокладені під огорожею. Для запобігання підкопу нижній край огорожі повинен бути міцно заритий або захищений яким-небудь іншим способом (краще всього має бути закладений у бетонний брус);

• для полегшення спостереження і монтажу огорожі її слід встановлювати по прямій лінії і зводити, по можливості, до мінімуму кількість місць стиковки, де змінюється напрям огорожі, оскільки саме по них, як правило, легше перебратися через огорожу;

• бажано, щоб вся площа огорожі знаходилася у полі зору співробітників охорони на стаціонарному посту. Може виникнути необхідність зробити огорожу більш короткою, щоб уникнути освітлення «кишень», які інакше не потраплятимуть в поле зору. Це стосується не тільки стін і глухих огорож, але й прозорих огорож, які при спостереженні під похилим кутом зазвичай стають непрозорими. Як альтернатива можна використовувати замкнуті телевізійні системи;

• з обох боків уздовж захисної огорожі в смузі достатньої ширини необхідно, по можливості, усунути всі перешкоди (стовпи освітлення, вказівні щити, устаткування, транспортні засоби, дерева і т.д.), які можуть бути прикриттям або допоміжним засобом для порушника. З цією метою огорожу можна відсунути назад від фактичної межі об'єкту для того, щоб отримати із зовнішнього боку огорожі вільну від перешкод зону;

• уздовж верхнього краю огорожі необхідно використовувати засоби, що перешкоджають проникненню через огорожу, такі як: колючий дріт або концентричні смуги з колючого дроту. Ці ж засоби, прокладені уздовж нижнього краю огорожі з його внутрішнього боку, можуть служити стримуючим чинником для здійснення підкопу. Встановлення таких засобів у зонах, що доступні для широкої публіки, може мати правові наслідки і тому вимагає заздалегідь юридичного опрацювання;

• вимоги до конструкції воріт повинні бути узгодженні з вимогами, що пред'являються до захисної огорожі;

• обраний тип огорожі повинен бути сумісний з рельєфом навколишньої місцевості і вимогами, що стосуються використання систем захисної сигналізації і захисних телевізійним систем.

Перевага зазвичай віддається прозорим, а не глухим огорожам, оскільки вони дають можливість співробітникам охорони вести спостереження за простором, що знаходиться із зовнішнього боку захищеної зони. Прозорі огорожі можуть виготовлятися із зв'язаних між собою ланок, металевих листів, сталевих лозин або зварної сітки.

При використанні глухих огорож необхідно мати на увазі наступне:

• зазвичай рекомендується використовувати сталеві профільовані огорожі. Як правило, їх виготовляють з оцинкованих сталевих листів, прикріплених за допомогою болтів до каркаса сталевої огорожі;

• використовувати в цілях безпеки стіни зазвичай не рекомендується – хоча вони і є достатньо важкою перешкодою, їх спорудження вимагає великих витрат;

• дерев'яні огорожі будь-якого вигляду не забезпечують належного захисту, і їх не рекомендується використовувати в цілях безпеки.

2.3 Периферійна система захисної сигналізації

Система захисної сигналізації - це електронні пристрої для виявлення перетину або спроби перетину порушником периметра навколо об'єкту і для подачі сигналу тривоги. При правильному розміщенні і установці вони можуть доповнювати інші засоби захисту периметра (такі як: захисні огорожі і співробітники охорони). Проте, такому устаткуванню властиві помилкові спрацьовування, і його слід використовувати тільки у поєднанні із засобами перевірки правильності спрацьовування сигналізації такими як: система захисних телевізійних систем або співробітники охорони. Крім того, при неправильному виборі місця установки такого устаткування, ймовірність виявлення порушника може виявитися низькою.

При виборі системи захисної сигналізації, необхідно врахувати наступні чинники:

• тип огорожі або стіни, які повинні знаходитися в зоні дії устаткування;

• довжина кожної ділянки периметра, яка повинна знаходитися в зоні дії устаткування;

• наявність достатньо великого простору для створення стерильної зони виявлення на кожній ділянці периметра з боку, де можливе проникнення;

• характеристики ґрунту і поверхні землі в місцях установки устаткування;

• переважаючі погодні умови і відомості про місцевий тваринний світ;

• наявні засоби для перевірки правильності спрацьовування сигналізації, наприклад, камери спостереження захисних телевізійних систем або співробітники охорони.

2.4 Охоронне освітлення

Крім створення необхідних умов для ефективного здійснення спостереження безпосередньо співробітниками охорони чи за допомогою системи захисних телевізійних систем, охоронне освітлення є дієвим стримуючим чинником для потенційних порушників. Хоча охоронне освітлення може бути важливим елементом фізичного захисту, при неправильному використанні воно може виявитися кориснішим для порушників, ніж для співробітників охорони. Правильно поставлене освітлення повинне:

• давати можливість співробітникам охорони виявити порушників перш, ніж вони зможуть досягти своїх цілей;

• сприяти співробітникам охорони бути поза зоною видимості порушників;

• утримувати порушників або заважати їм досягти своєї мети.

2.4.1 Типи охоронного освітлення

Існують різні типи охоронного освітлення, призначені для конкретних цілей:

• Освітлення периметра призначене для створення високого рівня освітлення уздовж периметра. Для цього можуть застосовуватися лампи, що високо підвішені або лампи, я встановлені на невеликій висоті і використовуються для засліплення і затримання порушника. У останньому випадку необхідно враховувати і той факт, що вони не повинні створювали перешкоди та загрожувати безпеці повітряних судів.

• Освітлення зон призначене для освітлення зон усередині периметра, які потрібно буде перетнути порушникам для досягнення своєї мети. Воно допомагає співробітникам охорони виявити порушників і є могутнім стримуючим чинником. У ідеальному випадку це освітлення повинне бути рівномірним і не створювати тіней. Для освітлення кожної ділянки будь-якої зони необхідно використовувати щонайменше два джерела світла на випадок виходу з ладу однієї з ламп.

• Локальне освітлення застосовується на недостатньо освітлених ділянках зони, в яких може сховатися порушник. Для цієї мети необхідно використовувати невеликі джерела світла з міцною кришкою, які важко вивести з ладу. Як мініатюрні джерела заливаючого світла можуть застосовуватися люмінесцентні або вольфрамово–галогенові лампи. Необхідно забезпечити освітлення всіх темних ділянок. Слід передбачити локальне освітлення дахів, пожежних і аварійних виходів.

• Освітлення заливаючим світлом застосовується для освітлення фронтальних поверхонь (наприклад, будівель і огорож), перед якими повинні пройти порушники для досягнення своєї мети. При малих рівнях освітленості, характерних для охоронного освітлення, зорове сприйняття грунтується головним чином на здатності розпізнати контури об'єктів. Тому рухомий силует легко помітити на тлі освітленої стіни, яку бажано зафарбувати в білий колір або інший світлий тон.

2.5 Замкнута телевізійна система

Використання замкнутої телевізійної системи для спостереження може скоротити потребу у людських ресурсах, може бути корисним засобом для спостереження за великими зонами або периметром, особливо у поєднанні з системами захисної сигналізації і автоматичного контролю доступу. Також вона може доповнити, розширити можливості і підвищити ефективність існуючої системи безпеки. Крім того, система підвищує ефективність захисту периметра, зокрема при її використанні для перевірки сигналів тривоги при спрацьовуванні периферійної системи захисту сигналізації. Застосування системи може також поліпшити умови роботи співробітників охорона, яким не потрібно буде піддавати себе небезпеці, впливу неприємних явищ погоди і відчувати інші незручності, пов'язані з регулярним патрулюванням і виконанням поточних завдань. Проте, ефективність такої системи залежатиме від правильного вибору устаткування і його установки.

2.5.1 Відеозапис

Відеозапис на магнітну стрічку протягом окремих проміжків часу дозволяє записувати на одній касеті зображення обсягом до 300 годин. Можливість здійснювати запис і відтворення зображень вельми корисна для реєстрації і подальшого аналізу моментів спрацьовування тривожної сигналізації.

2.5.2 Відеодетектори руху

Відеодетектор руху реєструє по змінах відеосигналу рух або зміни інтенсивності світла на зображенні і направляє сигнал тривоги силам реагування (звичайно це звуковий сигнал, що застерігає співробітників охорони, у поєднанні з візуальною ідентифікацією на екрані монітора). Чутливість детектора руху необхідно регулювати залежно від умов, що створенні на місці установки системи захисної телевізійної системи.

2.6 Система автоматичного контролю доступу

Система автоматичного контролю доступу є електромеханічною системою, що з’єднана з блоком управління, яка після перевірки визначення особи користувача, автоматично дає дозвіл на прохід, відкриваючи замок на пункті доступу. Необхідно відзначити, що, недивлячись на використання терміну «автоматична», система все ж таки вимагає певного контролю з боку людини.

Система може бути запрограмована на виявлення спроб використання пропусків, які вважаються загубленими або викраденими, або спроб проходу особи, що має право доступу, втім робить це примусово.

Система створює фізичну перешкоду для спроб насильницького проникнення і забезпечує захист співробітників охорони, що здійснюють спостереження за її роботою.

Вона може бути запрограмована на реєстрацію переміщень співробітників (звірка наявності співробітників із списком, реєстрація співробітників, що запізнилися).