10.2 Оцінка клейових з'єднань

При здійсненні крадіжок із поштових відправлень, запакованих в паперові та картонні обгортки (коробки, пакети, конверти), зазвичай умисно порушується їх обгортки, клейові з'єднання або пакувальна стрічка. Після цього пошкоджені ділянки запаковують з використанням довільно вибраних матеріалів, а у випадках, коли виникають видимі дефекти, їх різними способами маскують. Одним з методів доказу факту такого порушення є оцінка стану ділянок клейових з'єднань.

По своєму складу клей буває рослинного (крохмальний клейстер, декстриновий клей, гумміаробік), тваринного (глютиновий клей, казеїновий клей), мінерального (силікатний канцелярський клей), синтетичного (нітроклей, гумовий клей, клеї на основі полімерних матеріалів - типу "Момент", "БФ" та їм подібні) походження.

При аналізі клеїв, що використовуються для запакування поштових відправлень, вирішуються такі питання:

- яка природа клейового з'єднання, що досліджується;

- чи однорідна по складу клейова смуга;

- чи відкривалася ділянка упаковки, що досліджується.

При зовнішньому огляді поверхні упаковки поштового відправлення і окремих елементів пакування за допомогою лупи та мікроскопа, при денному освітленні, а також в ультрафіолетових променях можна виявити характерні ознаки можливого порушення клейового з'єднання і його подальшого відновлення.

При відкритті клейових з'єднань за допомогою пари або різних розчинників, поверхня паперу деформується, утворюються невеликі випуклості, видозмінюються обриси рельєфу клапана. При цьому може змінитися колір пакувального матеріалу, а також колір і люмінесценція окремих видів чорнил на ньому.

Під дією вологи поверхня матеріалу склеювання деформується, а після перезаклеювання деталі відтисків штампів, календарних штемпелів і штрихів тексту, нанесених на склеєну частину можуть не співпадати між собою.

При цьому можна виявити:

- наявність додаткового клею, що виступає з-під краю клапана;

- розтікання тексту або захисних штрихів, а також часткове вирівнювання витиснутих від записів слідів, що виконані кульковою ручкою.

Відкриття клейових з'єднань паперових упаковок т. з. механічним способом (без використання розчинників) неминуче супроводжується деформацією, розшаруванням або розривами склеєних частин, які потім, як правило маскуються. Таким маскуванням може бути:

• довільно накладена на поверхню оболонки пакувальна стрічка;

• додаткове кріплення країв;

• додатково нанесений клей, на що може вказувати зміна кольору і люмінесценції в ультрафіолетових променях поверхні паперу в області його накладання, підвищена жорсткість клейового з'єднання, а також маскування слідів порушення у виді підклеювання розшарувань і розривів.

Виявлення на клейовому з'єднанні, що обстежується різних за складом видів клеїв може означати, що даний конверт або упаковка заклеювались двічі.

У випадках виявлення на ділянках, що обстежуються додаткового шару клею, виникає необхідність його порівняння з первинним шаром, яке проводиться по таких основних характеристиках:

• здатність клею розчинятися у воді та конкретних розчинниках;

• кислотно-лужний склад клею;

• наявність органічних та неорганічних компонентів.

За допомогою води можна роз'єднати поверхні, склеєні крохмальним клейстером, декстриновим клеєм, гумміаробіком, КМЦ. В бензині розчиняються ґумовий клей, в ацетоні – нітроклей. Поверхні, скріплені казеїновим клеєм, найкраще розклеюються водою, аміаком або слабким лужним розчином. Яскраво виражене лужне середовище клею та нерозчинність його у вказаних вище розчинах характерно для силікатного клею.