3. 2. Зміст теми

I. Складові частини успішної діяльності організації

Для того, щоб організація могла досягти своєї мети, її задачі мають бути скоординовані шляхом вертикального розподілу праці. Тому управління являється суттєво важливою діяльністю для організації . Для того, щоб організація могла діяти успішно, робота по управлінню повинна бути чітко відмежована від неуправлінської роботи, тобто організації повинні призначати коло їх обов’язків і відповідальності.

Успішна діяльність організації обумовлюється наступними факторами:

• виживання;

• результативність і ефективність;

• продуктивність;

• практична реалізація прийнятих рішень;

• позитивна оцінка роботи партнерами.

Виживання, тобто можливість якомога довше існувати. Однак, щоб вижити і залишатись неослабленими, більшості організацій доводиться періодично змінювати або розширювати свою мету, вибираючи її відповідно до потреб світу, який змінюється.

Результативність і ефективність. Щоб бути успішною на протязі тривалого періоду, щоб вижити і досягнути своєї мети організація повинна бути як ефективною, так і результативною.

Результативність – наслідок того, що „ робляться потрібні речі „ , а ефективність наслідок того,що „ правильно створюються ті самі речі „ .

Продуктивність. Результативність у тому сенсі, що „робляться правильні речі” , являється чимось важковизначеним, особливо коли організація внутрішньо неефективна. Але ефективність зазвичай можна виміряти і виразити кількісно, так як можна визначити грошову оцінку її входів і виходів (ресурсів, які використовуються і продукції, яка випускається).

Практична реалізація прийнятих рішень. Управлінські рішення, як би добре вони не були обгрунтовані з точки зорутеорії і підкріплені дослідженнями, представляють собою всього лише ідеї і думки. А мета управління – це виконання реальної роботи реальними людьми. Успішним рішенням являється таке, яке реалізується практично – перетворюється у дію – результативно і ефективно.

Позитивна оцінка роботи партнерами. При цьому враховуються такі аспекти як:

• успішність управління;

• якість товарів і послуг;

• схильність до нововведень;

• ефективність від довгострокових інвестицій;

• фінансова стабільність;

• відповідальність перед суспільством.

II. Організація ефективної праці в аптечних установах

У аптечній мережі, поряд з вказаними критеріями, організація роботи повинна сприяти скороченню витрат часу для виготовлення ліків при підвищення рівня обслуговування, а також скорочення витрат трудового часу і затрат праці на виготовлення ліків. Це можливо здійснити за допомогою наступних методів:

1. Покращення організацій і обслуговування робочий місць.

2. Раціоналізація всіх видів робіт.

3. Покращення умов праці.

4. Підвищення культурного рівня працівників аптеки і підготовка кваліфікрваних кадрів.

5. Удосконалення форм розподілу і кооперації.

6. Покращення дисципліни, підвищення рівня активності.

7. Вдосконалення праці підсобних працівників.

8. Удосконалення форм і системи оплати праці.

9. Удосконалення роботи управлінського персоналу.

III. Вимоги до керівника (менеджера)

Менеджер-керуючий, який володіє професійними знаннями по організації і управлінню виробництвом, який здійснює кваліфіковане керівництво діяльністю організації. Менеджер повинен вміти володіти методами і засобами управління колективом на основі глибоких знань його внутрішніх зв’язків, координації діяльності робітників у трудовому процесі. В наш час від менеджера вимагається знання основ соціології, психології, організації підприємства. У сучасній практиці менеджери, як правило, являються найманими робітниками, який залучають до управлінської діяльності за контрактами, які укладаються з власниками фірм і організацій.

До менеджерів на сучасному етапі розвитку суспільства ставлять наступні вимоги:

• панорамність мислення (системність, широта, комплексність) і одночасно професійна предметність (знання деталей і тонкощів управління);

• вміння розуміти, приймати, використовувати точку зору, протилежну власній, і одночасно, проводити свою принципову лінію;

• протидія натиску зверху без потрапляння в опозицію;

• вміння непогоджуватись, не будучи при цьому не приємним;

• схильність до нових ідей і досягнень;

• вміння ризикувати;

• тактовність і ввічливість в поводжені з людьми, яка сполучається з вимогливістю;

• демократичність.

Головна вимога – оптимальне сполучення людського потенціалу з організаційною системою. Сучасний менеджер повинен бути різним у одних і тих же або різних умовах, щоб відповідати вимогам обстановки у процесі управління.

У професійному плані менеджер має знати теорію дослідження ринку, ціни і ціноутворення, маркетинг, планування, бугалтерський аналіз, фінанси, зовнішню торгівлю, трудове законодавство, використовувати комп’ютерні технології, має досконало знати виробництво.