13.5. Юридична відповідальність керівника навчального закладу

Керівник навчального закладу − це перша посадова особа, на яку згідно з законодавством покладено виконання безлічі обов’язків. Керівник несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх обов’язків. Юридичну відповідальність поділяють на адміністративну, кримінальну, цивільно-правову та дисциплінарну.

Адміністративна відповідальність. Цей вид відповідальності охоплює широке коло суспільних відносин, починаючи з охорони праці і закінчуючи порушенням права на інформацію. Застосування санкцій регулює Кодекс України про адміністративні правопорушення.

Існує приблизно 17 статтей, які відносяться до сфери діяльності керівника навчального закладу. За всі події, що відбуваються в навчальному закладі, несе відповідальність керівник.

Відповідно до ст. 14 Кодексу України ”Про адміністративні правопорушення” керівник несе відповідальність за адміністративні порушення, пов’язані з недотриманням встановлених правил у сфері охорони порядку управління, державного та громадського порядку, охорони природи, здоров’я населення та інших правил, виконання яких він зобов’язаний забезпечувати.

Однак не будь-яка діяльність чи бездіяльність буде адміністративним правопорушенням, а лише суспільно небезпечна, винна (навмисна або необережна), протиправна і карана згідно зі ст. 9.

Для кваліфікації адміністративного правопорушення необхідний його склад: об’єкт, суб’єкт, об’єктивна сторона, суб’єктивна сторона правопорушення. Про адміністративну відповідальність не може бути й мови, якщо хоча б один із чотирьох перелічених елементів відсутній або не відповідає Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Видами юридичної відповідальності за адміністративні правопорушення є: порушення встановлених термінів виплати пенсій, зарплати, виплата її не в повному обсязі, а також інші порушення вимог законодавства про працю (ст. 41); порушення чи невиконання зобов’язань щодо колективного договору, угоди керівником закладу освіти чи представниками трудових колективів (ст. 41–42); неподання керівником закладу освіти інформації, необхідної для ведення колективних переговорів і здійснення контролю за виконанням колективних договорів, угод (ст. 41–43); порушення санітарно-гігієнічних та санітарно-протиепідемічних правил і норм (ст. 42); порушення правил благоустрою території, а також недодержання правил щодо забезпечення чистоти та порядку (ст. 152); знищення або пошкодження зелених насаджень, окремих дерев, чагарників, газонів, квітників та інших об’єктів озеленення, невжиття заходів для їх охорони (ст. 153); використання бюджетних коштів усупереч їхньому цільовому призначенню або недотримання порядку проведення операцій із бюджетними коштами, як це встановлено бюджетним законодавством (ст. 164); порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, а також використання пожежної техніки не за призначенням (ст. 175) та інші.

Важливо знати, що адміністративне стягнення (згідно зі ст. 38), може бути накладене не пізніше двох місяців із дня вчинення разового правопорушення.

Якщо ж правопорушення тривале − тоді не пізніше двох місяців із дня його виявлення. Спочатку повноважена на це особа (перелік осіб закріплено ст. 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення) обов’язково складає протокол про адміністративне порушення, при цьому його зміст повинен відповідати ст. 256. Потім протокол передається посадовій особі, яка очолює орган, уповноважений розглядати справу про адміністративне порушення. Ст. 277 Кодексу регламентує термін розгляду таких заяв. Зазвичай це повинно бути зроблено у 15-денний термін із дня отримання справи.

Після розгляду справи виносять постанову у справі про адміністративне порушення: накласти стягнення; ужити заходів впливу, передбачених ст. 24; закрити справу.

Постанова повинна бути звернена до стягнення протягом 3 місяців із моменту винесення, пізніше вона втрачає чинність.

Керівник закладу освіти може протягом 10 днів з моменту винесення вироку оскаржити постанову. Для цього необхідно подати скаргу до суду. Рішення суду остаточне, оскарженню в апеляційному та касаційному судах не підлягає.

Дисциплінарна відповідальність. Цей вид відповідальності у вигляді догани та звільнення застосовують за порушення трудової дисципліни відповідно до ст. 147 Кодексу законів про працю України.

Прикладом підстави для звільнення керівника навчального закладу може бути п. 1 ст. 41. У цій статті йдеться про одноразове грубе порушення керівником своїх трудових обов’язків. Порушення трудових обов’язків повинні бути такими, які передбачені трудовим договором (контрактом), функціональними обов’язками або законом. Також необхідний причинний зв’язок між діями або бездіяльністю керівника навчального закладу і наслідками, а також його провина. Крім цього, порушення повинно бути грубим.

Верховний Суд України у своїй постанові від 06.11.92 р. № 9 зауважив: ”Вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов’язків грубим, треба виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним або могло бути завдано шкоду”. Тому одного посилання на п. 1 ст. 41 Кодексу законів про працю України мало, і таке звільнення можна оскаржити в суді. Наявність шкоди від порушення не обов’язкова, важливий сам факт порушення, хоча її наявність вплине на ступінь тяжкості проступку.

Матеріальна відповідальність. Відповідно до п. 2 ст. 133 Кодексу законів про працю України керівник навчального закладу за заподіяну навчальному закладу шкоду у вигляді зайвих грошових виплат (неправильно подані відомості: накази, розпорядження, табель для нарахування заробітної плати), неправильної постановки обліку та зберігання товарно-матеріальних цінностей, невжиття необхідних заходів для запобігання розкраданню, знищення і псування товарно-матеріальних цінностей відшкодовує в межах свого середньомісячного заробітку. Це обмежена відповідальність.

Повна відповідальність настає за умов, перелічених у ст. 134. Керівників навчальних закладів стосується п. 8 зазначеної вище статті, а саме: службова особа винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу.

Застосовувати дисциплінарне стягнення до керівника навчального закладу може тільки керівник управління освіти, якому підпорядковано заклад, у випадку, якщо заклад освіти приватної форми власності − власник. Проте всі ці органи повинні вимагати від винного керівника навчального закладу письмове пояснення, а при виборі виду стягнення − оцінити ступінь тяжкості скоєного проступку, обставини, за яких його скоєно; шкоди, якої завдано, попередню роботу. Рішення про звільнення, прийняте без урахування цих фактів, можна заперечити в суді. Дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення порушення (час відпустки або відсутність на роботі у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю не враховують) і не пізніше шести місяців з дня скоєння. Оголошують його наказом під розпис винного керівника.

Цивільно-правова відповідальність. Цей вид відповідальності полягає в тому, що до порушника застосовують примусове виконання зобов’язання, а також у відшкодуванні майнових збитків і моральної шкоди. Однак керівник навчального закладу як посадова особа не може її нести. Відповідно до ст. 2 Цивільного кодексу України учасниками цивільно-правових відносин є юридичні та фізичні особи, тому цивільно-правову відповідальність керівник закладу освіти може нести як звичайний громадянин або коли він виступає від імені навчального закладу, наприклад, стороною в якось договорі.

Кримінальна відповідальність. Це найсуворіший вид відповідальності, бо за скоєний злочин передбачаються різні види покарань, починаючи від штрафу й закінчуючи позбавленням волі відповідно до ст. 51 Кримінального кодексу України, залежно від тяжкості злочину.

Підстава для притягнення до кримінальної відповідальності − скоєння посадовою особою таких дій або бездіяльності, яку кримінальний кодекс вважає злочином.

Керівник навчального закладу − це службова особа, яка постійно здійснює функції представника влади в навчальному закладі, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов’язків (ст. 364 Кримінального кодексу України).

Керівники навчальних закладів несуть відповідальність за злочини у сфері службової діяльності.

Злочини у сфері службової діяльності налічують 7 статей Кримінального кодексу України:

ст. 364 − зловживання владою або службовим становищем;

ст. 235 − перевищення влади або службових повноважень;

ст. 266 − службове підроблення;

ст. 367 − службова недбалість;

ст. 368 − одержання хабаря;

ст. 370 − провокація хабаря.