14.8. Умови, необхідні для організації навчальної діяльності

Повітряно-тепловий режим. Опалення, вентиляцію, кондиціювання повітря в навчальному закладах слід передбачати відповідно до гігієнічних вимог до громадських будинків і споруд.

Теплопостачання будівель забезпечується від тепло- чи електростанції районних чи місцевих котелень. Парове опалення не використовується.

Як нагрівальні прилади можуть застосовуватися радіатори, трубчасті нагрівальні елементи, вбудовані в бетонні панелі, допускається використання конвекторів з кожухами. Опалювальні прилади захищаються зйомними дерев’яними ґратами, розташовуються під віконними прорізами і мають регулятори температури. Не слід облаштовувати огорожі з деревинно-стружкових плит та інших полімерних матеріалів. Середня температура поверхні нагрівальних приладів не повинна перевищувати 80°С.

При проектуванні в будівлі навчальної установи повітряного опалення, поєднаного з вентиляцією, слід передбачати автоматичне управління системами для підтримки в приміщенні в робочий час розрахункових рівнів температури і відносної вологості повітря в межах 40−60°%.

У позанавчальний час у приміщенні підтримується температура не нижче 15°С. Температура повітря, підтримувана в системі повітряного опалення, в робочий час не повинна перевищувати 40°С. У навчальних приміщеннях рециркуляція повітря в системах повітряного опалення не допускається.

Окремі системи витяжної вентиляції слід передбачати для наступних приміщень (груп приміщень): класних кімнат і навчальних кабінетів (у разі відсутності повітряного опалення), лабораторій, актових залів, басейнів, тирів, їдальні, медпункту, кіноапаратної, санітарних вузлів, приміщень для обробки і зберігання прибирального інвентаря.

Повітряобмінник у їдальнях розраховується на поглинання надлишків тепла, що виділяється технологічним обладнанням кухні. Використання азбестоцементних повітропроводів не допускається.

Пічне опалення допускається тільки в одноповерхових малокомплектних сільських закладах (не більше 50 осіб). Топка влаштовується в коридорі.

Не слід встановлювати залізні печі. Щоб уникнути забруднення повітря приміщень окисом вуглецю, пічні труби закриваються не раніше повного згорання палива і не пізніше, ніж за дві години до приходу учнів.

Площа фрамуг і кватирок у навчальних приміщеннях повинна бути не менша площі підлоги. Фрамуги і кватирки повинні функціонувати в будь-який час року.

Навчальні приміщення провітрюються під час змін, а рекреаційні − під час уроків.

До початку занять і після їх закінчення необхідно здійснювати наскрізне провітрювання навчальних приміщень. Тривалість наскрізного провітрювання визначається погодними умовами.

У теплі дні доцільно проводити заняття при відкритих фрамугах і кватирках. Тривалість наскрізного провітрювання навчальних приміщень залежить від температури зовнішнього повітря.

Температура повітря залежно від кліматичних умов повинна становити:

• у класних приміщеннях, навчальних кабінетах, лабораторіях 18−20°С при їх звичайному склінні і 19−21°С − при стрічковому заскленні:

• у навчальних майстернях − 15−17°С;

• в актовому залі, лекційної аудиторії, класі співу і музики, клубній кімнаті − 18−20 ° С;

• у кабінетах інформатики − оптимальна 19−21°С, допустима 18−22°С;

• у спортзалі та кімнатах для проведення секційних занять − 15−17°С;

• в роздягальні спортивного залу − 19−23°С;

• у кабінетах лікарів − 21−23°С;

• в рекреаціях − 16−18°С;

• в бібліотеці−17−21°С,

• у вестибюлі та гардеробі − 16−19°С.

Уроки фізкультури слід проводити в добре аерованих залах. Для цього необхідно під час занять у залі відкривати одне-два вікна з підвітряного боку при температури зовнішнього повітря вище 5°С і слабкому вітрі. За нижчої температурі і більшої швидкості руху повітря заняття в залі проводяться при відкритих фрамугах, а наскрізне провітрювання здійснюється під час перерв за відсутності учнів.

При досягненні в приміщенні температури повітря в 15−14°С провітрювання залу слід припиняти.

У приміщеннях навчальних установ відносна вологість повітря повинна утримуватися в межах 40−60%.

У туалетних, приміщеннях кухні, душових і майстерень обладнується витяжна вентиляція.

Витяжні вентиляційні решітки слід щомісяця очищати від пилу.

У майстернях для трудового навчання, де робота на верстатах і механізмах пов’язана з виділенням великої кількості тепла та пилу, обладнується механічна витяжна вентиляція. Кратність повітрообміну становить не менше 20 м³ на годину на 1 дитину. Верстати і механізми повинні відповідати вимогам санітарних норм і мати відповідні захисні пристрої.

Природне і штучне освітлення. Навчальні приміщення повинні мати природне освітлення. Без природного освітлення допускається проектувати: снарядні, умивальні, душові, вбиральні при гімнастичному залі; душові та вбиральні персоналу; комори і складські приміщення (крім приміщень для зберігання легкозаймистих рідин), радіовузли; кінофотолабораторіі; книгосховища; бойлерні, насосні водопроводу і каналізації; камери вентиляційні і кондиціонування повітря; вузли управління й інші приміщення для встановлення та керування інженерним і технологічним обладнанням будівель; приміщення для зберігання деззасобів.

У навчальних приміщеннях слід проектувати бічне лівосторонній освітлення. При двосторонньому освітленні, яке проектується при глибині навчальних приміщень більше 6 м, обов’язкове утримання правосторонньої підсвітки, висота якої повинна бути не менше 2,2 м від стелі. При цьому не слід допускати напрямок основного світлового потоку попереду і ззаду від учнів.

У майстернях для трудового навчання, актових і спортивних залах також може застосовуватися двостороннє бічне природне освітлення і комбіноване (верхнє і бічне).

У приміщеннях навчальних закладів забезпечуються нормовані значення коефіцієнта природного освітлення (КПО) відповідно до гігієнічних вимог, що висуваються до природного і штучного освітлення. У навчальних приміщеннях при односторонньому боковому природному освітленні КПО повинен бути 1,5% (на відстані 1 м від стіни, протилежної до світлових отворів).

Нерівномірність природного освітлення приміщень, призначених для занять учнів, не повинна перевищувати 3:1.

Орієнтація вікон навчальних приміщень повинна бути на південні, південно-східні та східні сторони горизонту. На північні сторони горизонту можуть бути орієнтовані вікна кабінетів креслення, малювання, а також приміщення кухні, орієнтація кабінету інформатики − на північ, північний схід.

Вікна навчальних приміщень обладнуються регульованими сонцезахисними пристроями типу жалюзі, тканинними шторами світлих тонів, що поєднуються із кольором стін, меблів.

Штори із полівінілхлоридної плівки не використовуються. У неробочому стані штори необхідно розміщувати в простінках між вікнами. Для обробки навчальних приміщень використовуються оздоблювальні матеріали та фарби, що створюють матову поверхню з коефіцієнтами відбиття:

• для стелі – 0,7−0,8;

• для стін − 0,5−0,6;

• для підлоги − 0,3−0,5.

Слід використовувати наступні кольори фарб:

• для стін навчальних приміщень − світлі тони жовтого, бежевого, рожевого, зеленого, блакитного;

• для меблів (парти, столи, шафи) − кольори натурального дерева або світло-зелений;

• для класних дощок − темно-зелений, темно-коричневий;

• для дверей, віконних рам − білий.

Для максимального використання денного світла і рівномірного освітлення навчальних приміщень слід:

• садити дерева не ближче 15 м, чагарник − не ближче 5 м від будівлі;

• не зафарбовувати віконне скло;

• не розставляти на підвіконнях квіти. Їх розміщують у переносних квіткарках висотою 65−70 см від підлоги або в підвісних кашпо у простінках вікон;

• очищення і миття скла проводити 2 рази на рік (восени і навесні).

Штучне освітлення. У навчальних приміщеннях забезпечуються нормовані рівні освітленості і показники якості освітлення (показник дискомфорту і коефіцієнт пульсації освітленості) відповідно до гігієнічних вимог до природного і штучного освітлення.

У навчальних приміщеннях передбачається переважно люмінесцентне освітлення з використанням ламп: ЛБ. ЛХБ, ЛЕЦ. Допускається використання ламп розжарювання (при цьому норми освітленості знижуються на 2 щаблі шкали освітленості).

Не слід використовувати в одному приміщенні люмінесцентні лампи і лампи розжарювання. Використання нових типів ламп і світильників узгоджується з територіальними центрами держсанепіднагляду.

У навчальних приміщеннях слід застосовувати систему загального освітлення. Світильники з люмінесцентними лампами розташовуються паралельно до світлонесучої стіни на відстані 1,2 м від зовнішньої стіни і 1,5 м − від внутрішньої. Дня загального освітлення навчальних приміщень і навчально-виробничих майстерень слід застосовувати люмінесцентні світильники наступних типів: ЛС002-2х40, ЛП028-2х40. ЛП0022х40. ЛП034-4х36, ЦСП-5-2х40. Можуть використовуватися й інші світильники за типом наведених з аналогічними світлотехнічними характеристиками та конструктивним виконанням.

Класна дошка обладнується софітами і висвітлюється двома встановленими паралельно їй дзеркальними світильниками типу ЛПО-30-40-122 (125). Зазначені світильники розміщуються вище верхнього краю дошки на 0,3 м і на 0,6 м − у бік класу перед дошкою.

При проектуванні системи штучного освітлення для навчальних приміщень необхідно передбачити роздільне включення ліній світильників.

У навчальних кабінетах, аудиторіях, лабораторіях рівні освітленості повинні відповідати наступним нормам: на робочих столах – 300 лк., На класній дошці – 500 лк., у кабінетах технічного креслення та малювання 500 лк., у кабінетах інформатики на столах − 300 – 500 лк., в актових і спортивних залах (на підлозі) – 150 лк.

При користуванні ТЗН виникає необхідність поєднувати сприйняття інформації з екрана і ведення записів у зошиті − освітленість на столах учнів повинна бути 300 лк.

При використанні діа- і кінопроекторів освітленість повинна бути 500 лк. При цьому слід використовувати або однемісцеве освітлення або створювати систему функціонального штучного освітлення з темним коридором перед екраном. Необхідно проводити чистку освітлювальної арматури світильників не рідше 2 разів на рік і вчасно замінювати перегорілі лампи. Залучати до роботи учнів не слід. Несправні чи перегорілі люмінесцентні лампи збираються і вивозяться з будівлі навчальної установи.

З метою попередження виникнення масових інфекційних захворювань (отруєнь) зберігання ламп у непристосованих навчальних закладах забороняється.

Профілактичне ультрафіолетове опромінення дітей слід проводити в районах на північ від 57,5 градусів північної широти і в районах із забрудненою атмосферою. Для цього рекомендується використовувати опромінювальні установки тривалої дії або короткочасної (ліхтарі) у відповідності з рекомендаціями щодо проведення профілактичного ультрафіолетового опромінення людей із застосуванням джерел ультрафіолетового опромінення.

Водопостачання та каналізація. Будинки навчальних установ повинні обладнуватися системами господарсько-питного, протипожежного і гарячого водопостачання, каналізацією та водостоками відповідно до вимог щодо планування та забудови міських і сільських поселень.

У навчальних закладах забезпечується централізоване водопостачання і каналізація. У разі відсутності в населеному пункті каналізації і водооводу, водопостачання, спосіб видалення нечистот і покидьків в кожному конкретному випадки узгоджується територіальними центрами держсанепіднагляду.

Навчальні установи забезпечуються доброякісною питною водою відповідно до гігієнічних вимог щодо якості питної води центральних систем питного водопостачання.

Використання в навчальних установах фільтрів для очищення питної води узгоджується з територіальними центрами держсанепіднагляду.

Холодним і гарячим водопостачанням забезпечуються виробничі приміщення харчового блоку, душові, умивальні, кабіни гігієни дівчаток, приміщення медичного кабінету.

Навчальні приміщення початкових класів, кабінети фізики, хімії, креслення, малювання, майстерні трудового навчання повинні бути забезпечені холодним і гарячим водопостачанням.

У неканалізаційних районах навчальні установи обладнуються внутрішньої каналізацією за умови влаштування місцевих очисних споруд.