20.2. Функції ділового спілкування

На інтегральному рівні управлінське спілкування забезпечує життєдіяльність навчального закладу в цілому. Тут можна виділити такі функції:

1. Регулятивна функція – дозволяє організовувати спільні дії, планувати, з’ясовувати, координувати, оптимізувати взаємодію різних об’єктів управління.

2. Функція соціального контролю – способи вирішення завдань, принципи і форми професійної діяльності мають нормативний характер, їх регламентація в розпорядженнях, вказівках, у групових і соціальних нормах забезпечує цілісність і організованість підприємства, з’ясовність спільних дій виконавців. Підтримка необхідної узгодженості й організованості здійснюється завдяки функції соціального контролю.

3. Функція соціалізації – включаючись у спільну діяльність і спілкування, молоді співробітники не лише оволодівають комунікативною культурою, але й вчаться швидко орієнтуватися в партнері, ситуації спілкування і взаємодії, слухати і говорити, що важливо як у плані міжособистісної адаптації, так і для здійснення безпосередньої професійної діяльності. Важливе значення має при цьому вміння діяти в інтересах трудового колективу, доброзичливе, зацікавлене і толерантне ставлення до працівників.

4. Соціально-педагогічна функція – у процесі спілкування здій­снюється вдосконалення професійної компетентності, виховання і розвиток особистості працівника, передається набутий практичний досвід. У результаті систематичних контактів у процесі спільної діяльності учасники спілкування набувають різноманітних знань про самого себе, партнерів, способи найраціональніших рішень поставлених перед ними завдань. Оволодіння необхідними професійними практичними навичками та вміннями, можлива компенсація знань у окремих працівників також забезпечується соціально-педагогічною функцією.

На локальному рівні розглядаються функції, що реалізуються в процесі конкретної взаємодії і забезпечують досягнення певних цілей в акті спілкування:

1. Контактна, мета якої – встановлення контакту як стану спільної готовності керівника і підлеглого до прийому й передачі повідомлення та підтримки взаємозв’язку в формі взаємозорієнтованості.

2. Інформаційна – обмін повідомленнями, тобто прийом і передача будь-яких відомостей у відповідь на запит. В управлінні це насамперед доведення управлінського рішення до виконавця (накази, доручення, завдання), отримання інформації про хід і результати виконання цього рішення, а також обмін думками, задумами тощо.

3. Спонукальна, у ході реалізації якої здійснюється стимуляція активності об’єкта управління, спрямування його на виконання певних дій.

4. Координаційна, мета якої – взаємне орієнтування та з’ясування способів дій людей при організації та здійснені спільної діяльності.

5. Розуміння – адекватне сприйняття і оцінювання смислу повідомлення, розуміння партнерами по спілкуванню один одного, їх намірів, настанов, переживань, станів тощо.

6. Амотивна функція – пробудження у партнері необхідних емоційних переживань (обмін емоціями), а також змін (за його допомогою) переживань і станів ініціатора спілкування.

7. Встановлення стосунків – усвідомлення та фіксування людиною власного місця в системі рольових, статусних, ділових, міжособистісних та інших зв’язків, у яких має вона функціонувати.

8. Функція впливу – зміни стану, поведінки, особистісних смислових утворень партнера, у тому числі його намірів, настанов, думок, рішень, уявлень, потреб, дій, активності тощо.

Знання інтегральних функцій спілкування в управлінській діяльності дає можливість керівникові навчального закладу виявити причини відхилень і порушень цього процесу, недосконалість структури управління. Орієнтація в локальних функціях спілкування в ситуаціях безпосередньої взаємодії керівника і підлеглого допомагає виявити причини труднощів, які виникають при розв’язанні конкретного завдання щодо управлінського спілкування.

Мистецтво ділового спілкування, знання психологічних особливостей, уміле використання діагностичних і психолого-педагогічних методів особливо необхідні тим фахівцям, діяльність яких припускає постійні контакти. До цієї категорії і відноситься професія керівника навчального закладу.