Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ПIДРУЧНИК.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
3 Мб
Скачать
☆

19.3. Професійно-кваліфікаційна характеристика керівника навчального закладу

Професійно-кваліфікаційна характеристика (за Г. Єльниковою) висуває певні вимоги до посади керівника. Так, в освітньо-кваліфікаційній характеристиці державного стандарту підготовки керівника за спеціальністю 8.18010020 ”Специфічні категорії. Управління навчальним закладом” визначається, що для керування навчальним закладом необхідно мати повну вищу освіту і досвід педагогічної діяльності не менше п’яти років. Крім того, керівник навчального закладу має знати:

  • наукове право, мікро- й макроекономіку, адміністрування: загальний, кадровий, фінансовий, інноваційний менеджмент; філософію, соціологію, політологію; психологію, педагогіку, екологію, безпеку життєдіяльності людини; зміст фахових дисциплін; функціональні обов’язки своєї посади;

  • керівник навчального закладу має володіти державною та іноземною мовами на розмовному рівні. Для виконання професійних обов’язків керівнику навчального закладу необхідні уміння розуміти й усвідомлювати сучасні проблеми менеджменту; здатність продукувати нові ідеї, управлінські рішення, соціальні технології; розвинуте аналітичне та технологічне мислення, навички роботи з людьми; володіння технологією адміністративної роботи, комп’ютерними технологіями, правильним стилем (здоровим способом) життя, культурою спілкування, фокусом контролю;

  • керівник навчального закладу має: вільно орієнтуватися в соціально-політичному просторі; відбирати, аналізувати й узагальнювати інформацію, проектувати діяльність закладу, створювати модель, виділяти організаційну структуру: організувати діяльність усіх структурних підрозділів та підсистем освітнього закладу; структурувати та здійснювати моніторинг діяльності закладу: управляти матеріально-технічними зв’язками закладу; здійснювати маркетингову діяльність та елементи підприємницької діяльності.

Психограма сучасного керівника. Психограма сучасного керівника є психологічним аналізом структури діяльності і характеристикою вимог, що висуваються професією до його психіки. Психограма сучасного керівника складається з таких умовних груп професійно важливих якостей особистості: професійно-ділові; адміністративно-організаторські; соціально-психологічні; моральні якості.

  1. Професійно-ділові якості: професіоналізм; здатність здійснювати управління, застосовувати систему сучасних принципів, науково обґрунтованих методів,засобів і форм управління, використання яких підвищує ефективність останнього, підприємливість, діловитість, здатність приймати обґрунтовані та реальні рішення, відповідати за них, ініціативність, самостійність, уміння прогнозувати, здатність до інтенсивної праці, ризикувати в розумних межах, генерувати корисні ідеї, авторитетність, здатність до здійснення інновацій, прагнення до професійного зростання та самовдосконалення, уміння взаємодіяти з людьми (інтерактивність), уміння раціонально використовувати робочий час і працювати з документами тощо.

  2. Адміністративно-організаторські якості: уміння планувати й організовувати, контролювати роботу підлеглих, здатність до послідовних дій, вимогливість, дисциплінованість, точність, акуратність, оперативність, здатність делегувати повноваження, уміння добирати команду (персонал, кадри), уміння використовувати професійні знання підлеглих, доводити справу до кінця, наполегливість, уміння проводити ділові наради, ділові бесіди і переговори, правова компетентність.

  3. Соціально-психологічні якості: психологічна компетентність, стратегічне і тактичне мислення, емоційна стійкість і стресостійкість (здатність керівника успішно використовувати управлінську діяльність за наявності стресів – сильних емоційних і психофізичних подразників), розум, самостійність і глибина, критичність, гнучкість мислення, допитливість, рефлективність (здатність до самоаналізу), емпатія (здатність до співпереживання), прагнення до лідерства, толерантність (терпимість до думок інших людей), цілеспрямованість, комунікативність, товариськість, активність, енергійність, екстравертованість (спрямування своїх інтересів на людей), інтелектуальність, уміння керувати власною поведінкою, регулювати психологічний стан, скромність, доступність у спілкуванні, оптимізм, колегіальність, уміння запобігати конфліктам і розв’язувати їх, уміння створювати психологічний комфорт для підлеглих, здатність відстоювати інтереси персоналу, почуття гумору, уміння мотивувати завдання для підлеглих, уміння створювати та підтримувати імідж тощо.

  4. Моральні якості: гуманність, національна свідомість, патріотизм, демократизм, інтелігентність, високий рівень інтелекту та культури (внутрішньої та зовнішньої), порядність, почуття обов’язку, готовність служити людям, чесність, повага до гідності підлеглих, прагнення до спільної влади (влада − для інших, а не для себе, використання влади, щоб давати, а не брати тощо).

Десять найхарактерніших якостей, які притаманні сучасному управлінцю:

  1. Яскраво виражена здатність до стратегічного планування та прогнозування;

  2. Здатність до прийняття правильних і своєчасних рішень про розподіл та виділення ресурсів;

  3. Прагнення розширити коло власних обов’язків за рахунок розширення масштабів діяльності або в результаті переходу на роботу вищого рівня;

  4. Вміння приставати на творчі та раціональні пропозиції за умов значного ризику, уникання тривалого перебування ”в зоні комфорту”;

  5. Виняткова впевненість у власних силах, вміння сприймати невдачі тільки як тимчасові перешкоди;

  6. Прагнення до значних прав, отже, до великої відповідальності;

  7. Помітна схильність до інтуїтивного передбачення й абстрактного аналізу розвитку складних процесів і критичних ситуацій;

  8. Сприйняття роботи як головної цінності, яке варте того, щоб вкладати в неї всі здібності та сили; здатність до внутрішнього оцінювання своїх дій, результати якого не завжди збігаються з оцінкою оточення;

  9. Концентрація уваги на розв’язання проблеми, а не на пошук винуватців;

  10. Власницьке ставлення до реалізованих ідей та результатів їх упровадження.