- •Тема 1. Економічні інститути: сутність, класифікація і принципи взаємодії
- •Предмет сучасної інституціональної теорії. Інститути як норми поведінки.
- •2. Методологічні особливості інституціоналізму.
- •Предмет сучасної інституціональної теорії. Інститути як норми поведінки.
- •Методологічні особливості інституціоналізму
- •1. Традиційний інституционализм
- •Загальна характеристика
- •Економічні погляди т. Веблена
- •Тема 2. Неокласика, інституціоналізм і нова інституціональна теорія
- •Традиційний інституціоналізм
- •Післявоєнний інституціоналізм
- •Сучасні школи в інституціоналізмі
- •Економічне вчення у. К. Мітчелла
- •Теорія трансакцій Дж. Коммонса
- •Післявоєнний інституціоналізм
- •3. Сучасні школи в інституціоналізмі
- •Неоінституціоналізм
- •Еволюційний институционализм
- •Економіка угод
- •Тема 3. Норми і правила, їх роль в обмеженні економічного вибору
- •1. Визначення норми, її інтерпретація в концепціях різних шкіл.
- •2 Типи і співвідношення угод
- •3. Раціональність як норма поведінки.
- •1. Визначення норми, її інтерпретація в концепціях різних шкіл.
- •2. Типи і співвідношення угод
- •Раціональність як норма поведінки
- •Експериментальна економіка: емпіричний аналіз.
- •Теорія неповної раціональності : когнітивні обмеження раціонального вибору.
- •Тема 4. Теорія ігор і моделювання взаємодій.
- •1. Типи рівноваг.
- •2. Структура соціальних взаємодій
- •3. Ігри, що повторюються.
- •1. Типи рівноваг.
- •2. Структура соціальних взаємодій
- •3. Ігри, що повторюються
- •Тема 5. Теорія трансакційних витрат
- •Трансакції: сутність, характеристика, атрибути.
- •Теоретичні підходи щодо сутності трансакційних витрат
- •Класифікація трансакційних витрат, проблема їх вимірювання.
- •Трансакції: сутність, характеристика, атрибути.
- •Разова угода за участю активів загального призначення
- •Угода за участю активів загального призначення, яка повторюється
- •Разова угода за участю специфічних активів
- •Угода за участю специфічних активів, яка повторюється
- •Теоретичні підходи щодо сутності трансакційних витрат.
- •Класифікація трансакційних витрат, проблема їх вимірювання
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 6. Економічна теорія прав власності
- •2. Підходи щодо специфікації прав власності.
- •3. Теорема Коуза. Проблема екстерналій (зовнішніх ефектів).
- •4. Абсолютні і відносні права власності. «Трагедія громад».
- •Тема 8. Теорія контрактів
- •Контакт. Типи контрактів.
- •Організації та інститути.
- •Моделі контрактних взаємодій.
- •Контакт. Типи контрактів
- •Організації та інститути
- •Моделі контрактних взаємодій
- •Тема 9. Інституціональна основа діяльності фірми
- •1. Структура фірми
- •2. Типологія фірм
- •3. Аналіз організаційно-правових структур
- •1. Структура фірми
- •2. Типологія фірм
- •3. Аналіз організаційних структур
Угода за участю специфічних активів, яка повторюється
Якщо взаємодія повторюється, виникає ще погроза втрати репутації. Тому тут можлива, згідно О. Уильямсону, фундаментальна трансформація ринкових відносин у відносини взаємозалежності, коли замість ринкового типу зв'язку між продавцем і покупцем виникає позаринковий тип двостороннього партнерства - двостороннє керування угодою. Відбуватися це може, наприклад, у такий спосіб. Фірми вступають в аукціонну гру за контракт на виконання замовлення (найчастіше - урядового або великої фірми). Хтось із них цей контракт виграє в рамках чисто ринкової взаємодії. Однак, коли на ринок повторно буде винесене подібне замовлення, у фірми, яка перший раз виграла контракт на його виконання, буде настільки велика перевага перед всіма іншими фірмами, що будь-який інший вибір буде не вигідний не тільки даній фірмі (вона понесе втрати, тому що вклала інвестиції в якісь специфічні активи), але й покупцеві послуг. При цьому виробник (постачальник послуг або товарів) і покупець не утворять ніякої спільної фірми, але між ними виникають відносини взаємозалежності, засновані на томум, що виробник зробив специфічні інвестиції й адаптував свій товар до специфічних умов даного покупця. Однак покупець щораз буде проводити торги, тим самим створюючи погрозу можливого переходу до іншого постачальника. Це робиться не для того щоб позбутися від свого постачальника, а для того щоб домогтися кращих для себе умов контракту й запобігти можливості опортуністичного поводження з його боку.
О. Уильямсон вважає, що фактично в економіці ми маємо справу не з ринком і окремими фірмами (особливо, коли мова йде не про споживчий сектор, а про сектор контрактів компаній між собою), а з дуже щільною мережею відносин взаємозалежності, якими зв'язані фірми- партнери.
Теоретичні підходи щодо сутності трансакційних витрат.
Посилка про обмежену і неповну раціональність означає, що люди при здійсненні трансакцій повинні нести витрати, пов'язані з пошуком інформації про об'єкт, партнера по угоді, умовах контракту тощо. Ці витрати називають трансакційними. Але поняття трансакційних витрат значно ширше, воно охоплює також витрати, пов’язані із встановленням, використанням, підтримкою і зміною формальних інститутів. Згідно з найбільш загальним визначенням, «трансакційні витрати є еквівалент тертя в механічних системах » . Наприклад, Я. Корнаї прямо використовує термін "тертя" для опису чинників, що перешкоджають оперативному укладанню угод між економічними агентами . До трансакційних відносять будь-які витрати, пов'язані з координацією і взаємодією економічних суб'єктів . К. Ерроу визначив їх як «витрати експлуатації економічної системи».
Деякі трансакційні витрати є «змінними » в тому сенсі, що вони залежать від об'єма і кількості певних трансакцій (наприклад , обсягу продажів або відпрацьованого часу ), а інші - «постійними» (наприклад , витрати на створення нової організації ) . До останніх можна віднести витрати з підтримання базової організації (наприклад, держави; вони включають в себе витрати на зовнішню і внутрішню безпеку , відправлення правосуддя та забезпечення мінімального рівня освіти). З точки зору неокласичної теорії трансакційні витрати слід додавати до виробничих і транспортних витрат, які повинна враховувати фірма . Однак ці витрати носять універсальний характер і виникають в будь-якій сфері людської діяльності. За деякими оцінками , в сучасній ринковій економіці трансакціоні витрати становлять від 50 % до 60 % ЧНП
У рамках інституціональної теорії немає єдності в поясненні природи трансакційних витрат. Відомо як мінімум пояснення трьох теорій, звідки і чому при здійсненні угоди виникають трансакційні витрати : теорії трансакційних витрат , теорії суспільного вибору і теорії угод.
Підхід теорії трансакційних витрат пов'язаний із зміною постулату неокласики, згідно з яким витрати на отримання інформації відсутні і індивіди мають всю інформацію про угоду. Ключовим є існування витрат на ідентифікацію продавців і цін, ттобто інформаційних витрат . Кількість продавців і покупців на ринку , ступінь однорідності товару, тривалість їх присутності на ринку , географічна протяжність ринку - це основні фактори, що визначають величину інформаційних витрат. Модель раціонального вибору при цьому не змінюється, але в неї вводиться додаткова умова: витрати на пошук додаткової інформації про угоду повинні врівноважуватися очікуваним граничним доходом від неї.
Теорія трансакційних витрат припускає , що всі трансакційні витрати можуть бути виведені з інформаційних . «Трансакційні витрати так чи інакше пов'язані з витратами отримання інформації про обмін». Зауважимо , що зворотне твердження невірно: Робінзон Крузо буде стикатися у своїй діяльності з інформаційними витратами (про погодні умови , про врожайність різних злакових культур) , але не з трансакційними витратами, оскільки немає з ким укладати угоду. Саме відсутність повної інформації породжує трансакційні витрати, у тому числі пов'язані з опортуністичною поведінкою. Нагадаємо , що опортунізм є формою цілераціональної дії в умовах неповноти і асиметричності інформації. Нехай контракт обумовлює певний розвиток подій, але, знаючи його наслідки, сторони вирішують, що їм слід було б оброати інше рішення. Проте зміна рішення може виявитися нелегкою. Порядок розподілу отриманих доходів неминуче стає предметом інтенсивних торгів і, отже, стимулює опортунізм сторін . Якщо ж при укладанні угоди сторони володіли повною інформацією про поведінку контрагента і про можливий результаті угоди, опортуністична поведінка в ході її реалізації було б виключена.
Підсумком подібного пояснення природи трансакційних витрат стає перенесення акценту в економічному аналізі на ринок інформації і на ціну інформації.
Теорія суспільного вибору пов'язує виникнення трансакційних витрат з проблемами, які супроводжують будь-яке узгодження позицій індивідів з питання суспільних благ. Йдеться про неможливість досягнення угоди внаслідок стратегічної поведінки зацікавлених у сусупільному благі індивідів і їх прагнення перекласти витрати отримання бажаного результату на оточуючих. Однак, навіть зводячи трансакційні витрати до витрат узгодження, навряд чи можна говорити про лінійну залежність між величиною трансакційних витрат і кількістю учасників угоди. Трансакційні витрати великі як при великому числі учасників обміну, так і при мінімальному. Цей парадокс пов'язує проблему узгодження з проблемою опортуністичного поведінки. Коли коло потенційних учасників угоди обмежено, зростає їх взаємна залежність у прийнятті рішень, а обє'кти угод перетворюються на специфічний актив. Специфічні активи - це ті , які мають особливу цінність при виконанні конкретного контракту. Такі активи важко продати або знайти їм альтернативне призначення. Володіння специфічними активами створює стимули для опортуністичного поведінки. Враховуючи, що в продовженні торгу і здійсненні угоди зацікавлені обидві сторони, сторона, що володіє специфічним активом, отримує можливість для шантажу і маніпулювання контрагентом.
Згідно є теорією суспільного вибору, трансакційні витрати високі в двох випадках :
По-перше, коли важко знайти заміну учасникам торгу (їх кількість обмежена, через високу ймовірність опортуністичного поведінки сторін) , коли учасники володіє ( ють) специфічними активами.
По-друге, коли число потенційних учасників торгу велике, трансакційні витрати зростають через наявність проблеми колективних дій та супроводжуючих її високих витрат узгодження.
Лише коли обмін правомочностями вчиняється у рамках певних соціальних структур, починає діяти ефект особистої репутації учасників. Крім того, для обмеження опортунізму учасники обміну можуть використовувати соціальні санкції, як негативні, так і позитивні (репутація) . Як показують дослідження в галузі економічної соціології , саме увага до соціального контексту угоди ( embeddedness ) дозволяє пояснити малі трансакційні витрати при обміні в міжех сімейно - родинних структур, кланів, коммьюнітарних (від слова community - локальне співтовариство) структур , дружніх відносин та інших соціальних «мереж» ( networks). Причому соціальні « мережі» часто виходять за локальні рамки і включають тисячі людей. Згадаймо спільноти випускників престижних вузів чи національні діаспори. До речі , насамперед приналежність до добре соціально структурованої національної діаспорі дозволяє китайцям , що живуть в Європі чи у Північній Америці , здійснювати угоди в своєму середовищі з мінімальними трансакційними витратами.
Теорія угод пояснює трансакційні витрати неоднорідністю інституційного середовища . Представники цього напряму погоджуються з тезою , що на неокласичному ринку трансакційні витрати відсутні. Вони виникають через те , що неокласичний ринок – ринкова підсистема - ніколи не існує у вакуумі, а стикається з іншими підсистемами: індустріальною, громадською, традиційною, суспільної думки, творчої діяльності та екологічною. Значна частина повсякденної діяльності економічних агентів перебуває на «стику » угод і, отже, не може регулюватися нормами, що відносяться виключно до тої чи іншої підсистеми. З цієї точки зору трансакційні витрати є не чим іншим , як витратами узгодження вимог прямо протилежних норм, вони виникають з ускладненням діяльності. Кожна з угод характеризується особливим джерелом інформації, на яку орієнтуються індивіди в процесі координації своєї діяльності. Роль ринкового джерела інформації відіграють ціни, індустріального - технічні стандарти тощо. Коли кілька систем інформації співіснують, виникає асиметричність інформації. Наприклад , один з контрагентів орієнтується на ціни як джерело інформації, а інший - на репутацію продавця, тобто на традиційне джерело інформації.
Ілюстрацією сказаного є ринок уживаних автомобілів («ринок лимонів»), на якому в силу різнорідності інформації виникає ситуація «зворотного відбору» (adverse selection): за автомобілі в гіршому стані запитується більш висока ціна:
Ринок "лимонів": як розподіляються 160 автомобілів
Категорія автомобіля |
Частка на ринку |
Ціна попиту |
Ціна пропозиції |
Потенційний виграш суспільства |
Висока якість |
0,5 |
50000 |
48000 |
160000 |
Середня якість |
0,25 |
40000 |
36000 |
160000 |
Низька якість |
0,25 |
30000 |
28000 |
80000 |
Математичне очікування попиту становить: 0,5 *50000 + 0,25*40000 + 0,25*30000 = 42500
Отже, машини високої якості витісняються машинами середньої та низької якості (покупці не бажають платити 48000 за автомобіль високої якості, вони згодні лише на ціну 42500). Коли на ринку не залишиться жодного автомобіля високої якості, він буде поділений навпіл між машинами середньої та поганої якості.
Тепер математичне очікування попиту становить: 0,5 *40000 + 0,5*30000 = 35000
Як бачимо, машини середньої якості витісняються машинами низької якості (покупці витрачатимуть лише 35000 за автомобіль середньої якості, що не покриває вимоги продавців у розмірі 36000). Цю ситуацію Дж. Акерлоф охарактеризував наступним чином: «Погані машини витісняють гарні, тому що й ті, і інші продаються за однією ж тією ціною».
Дотик різних угод, крім високих витрат на пошук і обробку інформації , створює передумови для перетворення раціональної поведінки в опортуністичну. Асиметричність інформації та суперечливість норм дозволяють індивідам переслідувати власні інтереси на шкоду інтересам партнерів. Наприклад, при укладанні договору про страхування індивід намагається приховати від страховика інформацію про приховані вадах свого здоров'я, щоб отримати страховий поліс за мінімальною ціною. Страхова компанія ж несе при цьому збитки в силу неможливості отримати повну інформацію щодо стану здоров’я та звичок клієнта. Клієнт легко приховує інформацію, адже вона відноситься до минулого (наприклад, факт куріння в юнацькому віці) і до його приватного життя. Отримання ринкового виграшу забезпечується можливістю обґрунтування неповноти інформації традиційними нормами.
Таким чином, з погляду теорії угод всі труднощі і витрати, що виникають при укладанні угод, пов'язані з фактом постійного дотику різних підсистем. Світ з нульовими трансакційними витратами відсутній, тому що ринок завжди включений у більш складну і всеосяжну нормативну систему.
