Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Інституціональна конспект.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
276 Кб
Скачать
☆

4. Абсолютні і відносні права власності. «Трагедія громад».

Детально розглянувши теорему Коуза, можна проаналізувати процес перетворення державних підприємств в акціонерні товариства, що відбувався в Україні під час приватизації, починаючи з 1992 р. Чи здійснювався процес подальшого перерозподілу прав на користь найбільш ефективних власників? Дійсно, процес перерозподілу власності почався практично негайно ж після початкової специфікації прав: акції концентрувалися або в руках адміністрації підприємства, або в руках зовнішнього інвестора. Можна говорити про істотні зміни , що відбулися в період 1992-1999 рр. у структурі власності де-юре. Відбувався активний обмін правами власності між економічними суб'єктами , які отримали їх у ході первісної специфікації ( « внутрішніми » акціонерами , або insiders ) , і тими , хто був виключений з цього процесу ( «зовнішніми» акціонерами , або outsiders ).

Якщо ж розглядати не юридичну сторону перерозподілу власності, а фактичний контроль (тобто про реальне здійснення права володіння), то серед промислових підприємств, що були перетворені на акціонерні товариства в результаті приватизації , наприкінці 1997 р. більшість знаходилося де-факто під контролем їх адміністрації. Тобто структура власності де-юре і де-факто не збігаються. Юридичне закріплення титулу власності не гарантує для економічного агента можливості реалізувати його на практиці. А перерозподіл власності на користь більш ефективного власника відбувається украй повільно. Що ж заважає оперативному перерозподілу легально специфікованих прав, коли пучок правомочностей перегрупуються разом з кожною зміною ситуації на ринку, і, отже , появі нових ефективних власників? Відповідь така: заважає невизначеність ринку, високий ступінь ризику, асиметричність інформації, недосконалість правової бази, що й обумовлює високий рівень трансакційних витрат. Саме за наявності занадто великих трансакційних витрат теорема Коуза в наших умовах працює скоріше як виняток, ніж як правило.

Отже, в трансакційних витратах міститься відповідь на головне питання політичної економії, яке поставили ще представники класичної школи Д. Рікардо, Ж. Сей, Дж.Мілль: «Як співвідносяться між собою закони виробництва й закони розподілу? Чи може ефективність виробництва не залежати від розподілу доходу?». Інституціональна теорія надає відповідь: «Щоб виробництво товарів і розподіл доходу були автономними, трансакційні витрати повинні дорівнювати нулю. Відносини власності починають впливати на процес виробництва при позитивних трансакційних витратах».

Висновок: Оскільки в реальному світі витрати трансакції ніколи не бувають нульовими, відносини виробництва й власності завжди взаємозалежні.

Коли ж можна бути впевненим, що власність працюватиме ефективно? Яка з форм власності відповідає критерію найвищої ефективності і чому? Відповідь на це запитання міститься в концентрації і абсолютності прав. Коли права диверсифіковані (розосереджені), велика ймовірність неузгодженості дій учасників, непорозуміння між ними, прихованості інформації тощо. Алчіан вважав, що власник має абсолютну правомочність на ресурс лише у випадку, коли ймовірність того, що рішення власника, яке виражає реалізацію їм якої-небудь правомочності, і справді без найменших відхилень буде виконуватися в процесі використання ресурсу, дорівнює одиниці28 Корисність блага, у тому числі ресурса, зростає, з поширенням прав на нього, з концентрацією різних правомочностей в одних руках. Отже, абсолютність та концентрація правомочностей – критерії «реальності» власності. Саме з цією проблемою зіштовхуються різні режими власності.

Особливо низькі виграші виникають у разі використання одного об’єкта одночасно. Ця ситуація отримала назву «трагедії суспільної власності» або «трагедія громад», яка полягає в нераціональному, аж до варварського, використанні ресурсів, що знаходяться у відкритому доступі. До виснаження ресурсів, що знаходяться у відкритому доступі, призводить невідповідність приватних і суспільних витрат їх використання. Іншими словами, за відсутності чітко встановлених прав власності на ресурс його використання пов'язане з виникненням негативних зовнішніх ефектів, або екстерналій.

Розглянемо як приклад модель, що описує використання пасовища багатьма пастухами одночасно. Нехай в моделі задіяні лише два фактори виробництва - земля і праця пастухів. Тоді результат використання пасовища може бути відображений за допомогою графіка.

г роші

VAP

V

W0 Х Z

М L

0 праця

VMP

T

W0 – альтернативна вартість праці пастухів (заробітна платня при альтернативній зайнятості); VAP – графічне зображення динаміки середнього продукту; VMP - графічне зображення динаміки граничного продукту

Припустимо, що додаткова одиниця праці прикладена до пасовиська, тобто на вже зайняте 1 - м пастухом пасовище привів своє стадо 2 -й. У цьому випадку додаткова одиниця праці виробляє Q/L продукції (поголів'я худоби), де L - загальний обсяг трудовитрат. Одночасно додаткова одиниця праці знижує середній продукт, обидва ефекту - збільшення загального обсягу виробництва і зниження середнього продукту - відбиті на графіку граничного продукту VMP.

Якщо пасовище знаходиться у приватній власності, то власник враховує обидва ефекту, його приватні витрати збігаються з соціальними. При цьому використання пасовища буде зупинено на рівні М витрат праці, саме в цій точці рента від використання пасовища, відповідна площі трикутника W0VX, буде максимальна. Якщо ж пасовище знаходиться у відкритому доступі, то його використання буде продовжено до рівня трудовитрат L, коли вартість середнього продукту зрівняється з альтернативної заробітною платою. Однак при цьому рента зникає (площа фігури XZT дорівнює площі фігури W0VX).

Отже, «трагедія громад» полягає в тім, що:

По-перше, ресурси експлуатуються занадто інтенсивно, виробничий горизонт, який обирається, коротше за оптимальний, звідси можливість довгострокових, як і усіх інших, інвестицій, ігнорується;

По-друге, знижується цінність ресурсу, оскільки за умов відсутності цінових сигналів передача власності до найбільш ефективних власників стає більш витратною і менш ефективною.

ПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ

1. Якщо командна економіка являла собою систему, що знаходиться в стійкому стані навіть при наявності хронічного дефіциту, то в чому причина радикальної нестабільності і нестійкості перехідною від командної до ринкової економіки?

2. Відомий американський політолог і економіст Френсіс Фукуяма в одній з своіххпоследніх книг розглядає підйоми і спади в ринковій економіці через динаміку довіри між її суб'єктами . Наскільки виправданий такий підхід?

3. Дайте свою оцінку словам правознавця початку XX ст. І. Ільїна : «Приватна власність є тою формою володіння та праці, яка найбільш сприяє господарсько- утворюючим силам людини».

4. Покажіть на прикладі лізингу ( передачі обладнання в довгострокову оренду) переваги загального права порівняно з цивільним правом у захисті інтересів учасників угоди і в створенні стимулів до ефективного використання майна, що здається в оренду .

5. Чи можлива ситуація , коли у однієї і тієї ж речі є багато власників? Вкажіть умови, за яких наявність кількох власників перешкоджає ефективному використанню речі. 6. Проінтерпретуйте наступну тезу К. Маркса : «Щоб певні речі могли ставитися один до одного як товари , товаровласники повинні ставитися один до одного як ... приватні власники». 7. У чому полягають економічні переваги концепції власності загального права, що припускає подільність права власності , в порівнянні з концепцією цивільного права? 8. Чи має теорема Коуза, яка виходить із передумови нульових трансакційних витрат, практичне значення? Адже в будь-якій реальній економічній системі трансакційні витрати відмінні від нуля .

9. Правознавець І. Ільїн писав: «Інститут приватної власності може бути необхідний, доцільний і вірний; але наявне розподілення майна - може бути невірним і недоцільним». Які фактори слід прийняти до уваги при обговоренні доходу, пов'язаного з тим чи іншим розподілом прав власності?

10. Чи згодні ви з твердженням Річарда Познера про те, що « Логіка права в дійсності має економічний характер»? Відповідно до цієї тези, вичерпну оцінку стану правової системи може дати лише аналіз її економічної ефективності , її «здатності забезпечити ефективний розподіл (алокацію) ресурсів».