Еволюційний институционализм

Основні представники:

Річард Нельсон, Сідней Уінтер, Джеффрі Ходжсон

Основна робота:

Р. Нельсон, С. Уінтер. "Еволюційна теорія економічних змін" [ An Evolutionary Theory of Economic Change) (1982)

Якщо новий институционализм в якійсь мірі йде своїми коренями з робіт Дж. Коммонса, то еволюційний інституционализм навряд чи виник би без праць Т. Веблена. Іншою предтечею еволюційного институционализма є напрацювання австрійського економіста і історика економічного аналізу Йозефа Шумпетера (1883-1950), що надавав великого значення динамічним аспектам функціонування ринкового господарства. Йому належить "інноваційна" теорія циклу, згідно якої в основі циклічних коливань ділової активності лежать "хвилі" інновацій.²³

На загальну думку, еволюційний інституціоналізм (званий також еволюційною економічною теорією) "народився" в 1982 році, коли була опублікована вищеназвана піонерна робота Р. Нельсона і С. Уинтера. Основними властивостями цього напряму институционализма є наступні.

а) Відмова від передумов оптимізації та методологічного індивідуалізму. Еволюційні інституціоналісти услід за старими інституціоналістами відкидають уявлення про людину як про "раціонального оптимізатора", діючого у відриві від суспільства. Тому їх теорії також не вписуються в магістральний напрям;

б) Акцент на дослідженні економічних змін. Еволюціоністи, як і Т. Веблен (та інші старі інституціоналісти) розглядають ринкову економіку як динамічну систему;

в) Проведення біологічних аналогій. Якщо багато класиків і неокласиків уподібнювали ринкове господарство механічній системі, то еволюціоністи трактують економічні зміни значною мірою за аналогією з біологічними (наприклад, уподібнюють сукупність фірм популяції);

г) Урахування ролі історичного часу. Тут еволюційні институционалисты схожі на посткейнсианцев; проте, якщо ж останні акцентують увагу більше на невизначеності майбутнього, то перші - на безповоротності минулого. У зв'язку з цим вони підкреслюють різні динамічні феномени, що є наслідком безповоротності історичного часу і що призводять до неоптимальних для економіки в цілому результатам. Подібні феномени є проявом залежності від минулої траєкторії розвитку. Таким чином, деякий вплив на еволюційних институционалистов зробили праці Д. Норта і інших представників "підходу Вашингтонського університету". До таких феноменів вони відносять "кумулятивну причинність" (досліджену ще Т. Вебленом), а також "гістерезис" і "блокування". Гістерезис [hysteresis] є залежність кінцевих результатів системи від її попередніх результатів. Блокування [lock - in] є неоптимальним станом системи, який є результатом минулих подій, із якого не існує миттєвого виходу;

д) поняття рутинів і еволюційна теорія фірми. На думку еволюціоністів, в поведінці господарюючих суб'єктів головну роль грає рутина, що є щось на зразок стійких стереотипів поведінки. В еволюційній теорії цей термін відноситься до «шаблону діяльності усієї організації, що постійно повторюється», або до «індивідуального уміння»²⁴. Таким чином, є немало загального між рутинами і звичками.

Поняття рутин є базовим в еволюційній теорії фірм (воно є тут "загальним терміном для усіх нормальних і передбачених зразків поведінки фірм".²⁵ Згідно цієї теорії, поведінка фірм керується не оптимізаційними розрахунками, а рутиною. Це означає, що у разі змін навколишнього середовища фірми зовсім не завжди мінятимуть свою поведінку, що суперечить неокласичній теорії. Фірми погоджуються на заміну старих рутинів новими лише при надзвичайних обставинах. При цьому сам процес зміни рутинів є пошуком, і він управляється відповідною рутиною.²⁶ Причини стійкості рутинів полягають в наступному.

По-перше, рутина є своєрідними активами фірм, на придбання яких були здійснені певні витрати. Тобто рутина пов'язана з безповоротними витратами. Тому заміна старих рутинів новою рутиною вимагає великих витрат.

По-друге, зміна рутинів може привести до погіршень (або навіть розриву) стосунків фірми з її партнерами або стосунків усередині самої фірми.

По-третє, рутини міцні також внаслідок несвідомості деяких з них.

е) прихильне відношення до державного втручання. Попередні висновки еволюційно-інституціонального аналізу вказують на те, що економічні зміни не мають внутрішньої схильності забезпечувати оптимальні результати. Тому, з точки зору еволюціоністів, державне втручання - наприклад, у сфері технічного прогресу - може зробити позитивний вплив на економіку.