- •Лекція 1 етапи розв‘язування задач на еом .Елементи теорії похибок
- •1.1 Точні і наближені числа. Джерела похибок. Класифікація похибок
- •1.2 Абсолютна і відносна похибки
- •1.3 Десятковий запис наближених чисел. Значуща цифра числа. Дійсна значуща цифра
- •1.4 Зв’язок між числом дійсних знаків і похибкою числа
- •1.6 Обчислювальний експеримент та його основні етапи. Поняття стійкості та коректності
- •2.3 Особливості методів Гауса
- •Лекція № 3 розв‘язування систем лінійних алгебраїчних рівнянь
- •2.1 Основні поняття та визначення
- •2.2 Класифікація методів розв’язання слар на еом
- •2.3.1 Метод Гауса з послідовним виключенням невідомих
- •2.3.2 Метод Гауса за схемою Халецького
- •2.3.3 Метод Гауса з вибором головного елемента
- •2.3.4 Метод Гауса з одиничними коефіцієнтами
- •2.3.5 Метод Гауса-Жордана
- •Лекція №3 наближені методи розв'язання слар на еом
- •3.1 Постановка задачі та класифікація методів
- •3.2 Загальний підхід до розв’язання слар наближеними методами
- •3.3 Умови збіжності ітераційного процесу
- •3.4 Метод послідовних наближень (метод Якобі)
- •3.5 Метод Гауса-Зейделя
- •3.6 Метод верхньої релаксації
- •Лекція № 4 чисельні методи роз’вязання нелінійних рівнянь та систем нелінійних рівнянь
- •4.1 Загальні поняття та визначення
- •4.2 Принципи розв’язання нелінійних рівнянь на еом
- •4.3 Чисельні методи уточнення коренів
- •4.3.1 Метод половинного ділення
- •4.3.2 Метод хорд
- •4.3.3 Метод Ньютона (метод дотичних)
- •4.3.4 Комбінований метод
- •4.3.5 Метод ітерацій (метод послідовних наближень)
- •4.4 Чисельні методи розв’язання систем нелінійних рівнянь
- •5.1 Способи завдання функцій
- •5.2 Математична постановка задачі інтерполювання
- •5.2.1 Інтерполяційний багаточлен Лагранжа
- •5.2.2 Перша інтерполяційна формула Ньютона для рівновіддалених вузлів інтерполяції
- •Лекція №6 Апроксимація табличних функцій
- •6.1 Апроксимація табличних функцій
- •6.1.1 Апроксимація табличних функцій степеневими поліномами
- •6.1.2 Апроксимація узагальненими поліномами
- •6.1.3 Апроксимація ортогональними поліномами
- •6.1.4 Апроксимація тригонометричними поліномами (гармонійний аналіз)
- •7.1 Основні поняття та визначення
- •7.2 Чисельні методи знаходження визначеного інтегралу
- •7.2.1 Метод прямокутників
- •7.2.2 Метод трапецій
- •7.2.3 Метод Сімпсона
- •8.1 Метод Ньютона-Котеса
- •8.2 Метод Чебишева
- •8.3 Метод Гауса
- •8.4 Загальний підхід до визначення інтегралів на еом
- •9.1. Основні визначення та поняття
- •9.2. Класифікація численних методів розв'язання задачі Коші
- •9.3 Одноточкові методи розв'язання задачі Коші на еом
- •9.1.1 Модифікації методу Ейлера
- •9.1.2 Метод Рунге–Кутта
- •9.4 Методи прогнозу і корекції (багатоточкові методи)
- •9.4.1 Метод Мілна
- •9.4.2 Метод Адамса - Башфорта
- •9.4.3 Метод Хемінга
- •10.1 Чисельні методи розв’язання крайових задач
- •10.1.1 Методи стрільби
- •10.1.2 Кінцево-різницеві методи
- •10.1.3 Метод прогонки
- •11.1 Різницеві методи розв'язування диференційних рівнянь у частинних похідних
- •11.2 Етапи чисельного розв'язування диференційних рівнянь (др) у частинних похідних на еом
- •11.3 Еліптичні рівняння
- •11.4 Гіперболічні рівняння
- •12.1 Параболічні рівняння
- •13.1 Метод загального пошуку
- •13.2 Метод половинного ділення (розділення відрізка навпіл)
- •13.3 Метод дихотомії
- •13.4 Метод “золотого перетину”
- •13.5 Метод Фібоначчі
- •13.6 Порівняння методів одновимірного пошуку
- •14.1 Основні поняття та визначення
- •14.2 Критерії оптимальності
- •14.3 Градієнтні методи
- •14.3.1 Найшвидший підйом з використанням одномірного пошуку
- •14.3.2 Метод найшвидшого спуску
- •14.3.3 Метод Флетчера – Рівса
- •14.3.4 Метод Девідона – Флетчера – Пауела
- •14.3.5 Метод конфігурацій Хука – Дживса
- •14.3.6 Метод конфігурацій Розенброка
4.4 Чисельні методи розв’язання систем нелінійних рівнянь
Достатньо велика кількість інженерних задач на проміжному етапі вирішення зводиться до вирішення системи нелінійних рівнянь. Це одна з найважчих задач з точки зору реалізації її на ЕОМ. Одним із найбільш простих алгоритмів її рішення є метод Ньютона. Це найбільш розповсюджений метод розв’язання систем нелінійних рівнянь. Його популярність обумовлена тим, що в порівнянні з методом простої ітерації він забезпечує найбільш швидку збіжність. В основі методу Ньютона лежить представлення всіх n рівнянь у вигляді рядів Тейлора.
Розглянемо алгоритм методу Ньютона.
Нехай дана система нелінійних рівнянь виду
(4.20)
де
–
неперервно-диференційні функції.
2.
Алгоритм методу базується на розкладі
кожної функції системи в околі точки з
координатами
в
ряд Тейлора.
члени
рядів вищих порядків (
тощо).
1. Початкова система буде мати вигляд:
(4.21)
2.
Припустимо, що прирости
вибрані
таким чином, що точки з координатами
є
коренями даної системи рівнянь з заданим
степенем наближення
.
Тоді ліву частину рівнянь системи (4.21)
можна прирівняти до нуля, тобто система
рівнянь (4.21) буде мати вигляд:
(4.22)
Або в матричній формі система (4.22) буде мати вигляд:
(4.23)
де
–
матриця Якобі .
3. В результаті таких перетворень система рівнянь може розглядатися як система лінійних алгебраїчних рівнянь відносно . В такому випадку, якщо врахувати, що заданий вектор х початкових наближень виду:
,
можливо розв'язувати систему відносно вектора приросту , та знайти розв'язок системи, як сума попереднього значення та вектора :
(4.24)
Дану задачу можна розв'язати з будь-якої точки, вибравши вектор початкових наближень.
4. Процес
розв’язання системи нелінійних рівнянь
(4.20) з використанням системи лінійних
алгебраїчних рівнянь (4.23) відносно
-
ітераційний, та буде продовжуватись до
тих пір, поки всі координати вектору
приростів не стануть менше за абсолютною
величиною заданої похибки
,
тобто
.
Схема алгоритму метода Ньютона представлена на рисунку 4.20.
Рисунок 4.20 – Схема алгоритму розв'язання систем нелінійних рівнянь методом Ньютона
Приклад. Стійкість складної конструкції жорстких балок описується системою нелінійних рівнянь виду:
Розв’язати дану систему нелінійних рівнянь методом Ньютона.
Розв’язок. Для того, щоб розв’язати дану систему нелінійних рівнянь методом Ньютона необхідно перетворити систему до вигляду (4.23). Для цього знайдемо спочатку частині похідні всіх рівнянь системи в початкової точці для формування матриці Якобі, яка буде мати вигляд:
За допомогою програми, що складена відповідно алгоритму, який представлений на рисунку 4.20, для знаходження вектора розв’язку Х багаторазово методом Гауса розв’яжемо на ЕОМ систему виду:
відносно
вектору поправки
з
початковими значеннями змінних
та
з заданою похибкою
,
з яких починається ітераційний процес.
В результаті можна отримати наступні результати:
Номер ітерації |
|
|
|
|
0 |
1.0000 |
1.0000 |
1.0000 |
1.0000 |
1 |
2,75037 |
4,6763 |
7,8958 |
0,1753 |
2 |
1,3448 |
5,2971 |
5,9494 |
0,7029 |
3 |
1,4775 |
3,8437 |
4,3419 |
1,7983 |
4 |
1,5427 |
6,2434 |
4,1204 |
0,6376 |
5 |
1,2364 |
5,7274 |
4,3436 |
0,9163 |
6 |
1,2024 |
5,5986 |
4,2995 |
1,0002 |
7 |
1,2000 |
5,6000 |
4,3000 |
1,0000 |
8 |
1,2000 |
5,6000 |
4,3000 |
1,0000 |
Лекція № 5
ЧИСЕЛЬНІ МЕТОДИ НАБЛИЖЕННЯ ТАБЛИЧНИХ ФУНКЦІЙ
