- •Лекція 1 етапи розв‘язування задач на еом .Елементи теорії похибок
- •1.1 Точні і наближені числа. Джерела похибок. Класифікація похибок
- •1.2 Абсолютна і відносна похибки
- •1.3 Десятковий запис наближених чисел. Значуща цифра числа. Дійсна значуща цифра
- •1.4 Зв’язок між числом дійсних знаків і похибкою числа
- •1.6 Обчислювальний експеримент та його основні етапи. Поняття стійкості та коректності
- •2.3 Особливості методів Гауса
- •Лекція № 3 розв‘язування систем лінійних алгебраїчних рівнянь
- •2.1 Основні поняття та визначення
- •2.2 Класифікація методів розв’язання слар на еом
- •2.3.1 Метод Гауса з послідовним виключенням невідомих
- •2.3.2 Метод Гауса за схемою Халецького
- •2.3.3 Метод Гауса з вибором головного елемента
- •2.3.4 Метод Гауса з одиничними коефіцієнтами
- •2.3.5 Метод Гауса-Жордана
- •Лекція №3 наближені методи розв'язання слар на еом
- •3.1 Постановка задачі та класифікація методів
- •3.2 Загальний підхід до розв’язання слар наближеними методами
- •3.3 Умови збіжності ітераційного процесу
- •3.4 Метод послідовних наближень (метод Якобі)
- •3.5 Метод Гауса-Зейделя
- •3.6 Метод верхньої релаксації
- •Лекція № 4 чисельні методи роз’вязання нелінійних рівнянь та систем нелінійних рівнянь
- •4.1 Загальні поняття та визначення
- •4.2 Принципи розв’язання нелінійних рівнянь на еом
- •4.3 Чисельні методи уточнення коренів
- •4.3.1 Метод половинного ділення
- •4.3.2 Метод хорд
- •4.3.3 Метод Ньютона (метод дотичних)
- •4.3.4 Комбінований метод
- •4.3.5 Метод ітерацій (метод послідовних наближень)
- •4.4 Чисельні методи розв’язання систем нелінійних рівнянь
- •5.1 Способи завдання функцій
- •5.2 Математична постановка задачі інтерполювання
- •5.2.1 Інтерполяційний багаточлен Лагранжа
- •5.2.2 Перша інтерполяційна формула Ньютона для рівновіддалених вузлів інтерполяції
- •Лекція №6 Апроксимація табличних функцій
- •6.1 Апроксимація табличних функцій
- •6.1.1 Апроксимація табличних функцій степеневими поліномами
- •6.1.2 Апроксимація узагальненими поліномами
- •6.1.3 Апроксимація ортогональними поліномами
- •6.1.4 Апроксимація тригонометричними поліномами (гармонійний аналіз)
- •7.1 Основні поняття та визначення
- •7.2 Чисельні методи знаходження визначеного інтегралу
- •7.2.1 Метод прямокутників
- •7.2.2 Метод трапецій
- •7.2.3 Метод Сімпсона
- •8.1 Метод Ньютона-Котеса
- •8.2 Метод Чебишева
- •8.3 Метод Гауса
- •8.4 Загальний підхід до визначення інтегралів на еом
- •9.1. Основні визначення та поняття
- •9.2. Класифікація численних методів розв'язання задачі Коші
- •9.3 Одноточкові методи розв'язання задачі Коші на еом
- •9.1.1 Модифікації методу Ейлера
- •9.1.2 Метод Рунге–Кутта
- •9.4 Методи прогнозу і корекції (багатоточкові методи)
- •9.4.1 Метод Мілна
- •9.4.2 Метод Адамса - Башфорта
- •9.4.3 Метод Хемінга
- •10.1 Чисельні методи розв’язання крайових задач
- •10.1.1 Методи стрільби
- •10.1.2 Кінцево-різницеві методи
- •10.1.3 Метод прогонки
- •11.1 Різницеві методи розв'язування диференційних рівнянь у частинних похідних
- •11.2 Етапи чисельного розв'язування диференційних рівнянь (др) у частинних похідних на еом
- •11.3 Еліптичні рівняння
- •11.4 Гіперболічні рівняння
- •12.1 Параболічні рівняння
- •13.1 Метод загального пошуку
- •13.2 Метод половинного ділення (розділення відрізка навпіл)
- •13.3 Метод дихотомії
- •13.4 Метод “золотого перетину”
- •13.5 Метод Фібоначчі
- •13.6 Порівняння методів одновимірного пошуку
- •14.1 Основні поняття та визначення
- •14.2 Критерії оптимальності
- •14.3 Градієнтні методи
- •14.3.1 Найшвидший підйом з використанням одномірного пошуку
- •14.3.2 Метод найшвидшого спуску
- •14.3.3 Метод Флетчера – Рівса
- •14.3.4 Метод Девідона – Флетчера – Пауела
- •14.3.5 Метод конфігурацій Хука – Дживса
- •14.3.6 Метод конфігурацій Розенброка
1.2 Абсолютна і відносна похибки
Якщо а<А, то говорять, що число а є наближеним значенням точного числа А з недостачею; якщо а>А - наближеним значенням з надлишком.
Абсолютна величина різниці між точним числом А і його наближеним значенням а називається абсолютною похибкою наближеного числа а.
(1.1)
Якщо точне число А відомо, тоді абсолютна похибка наближеного числа легко знаходиться по формулі (1.1).
Приклад. Нехай відомо точне число А=784,2737, а його наближене значення a=784.274; тоді абсолютна похибка
.
Якщо точне число А невідомо і обчислити абсолютну похибку за формулою (1.1) неможливо, то в таких випадках користуються поняттям про границю абсолютної похибки, що задовольняє нерівності
.
(1.2)
Число,
яке перевищує абсолютну похибку (або в
крайньому випадку дорівнює їй) називається
граничною
абсолютною похибкою
.
Отже, якщо
-
гранична абсолютна похибка та
-
абсолютна похибка, то:
.
(1.3)
Значення точного числа А завжди знаходиться в межах:
(1.4)
Вираз
є
наближене значення числа А з недостачею,
а
-
наближене значення числа А за надлишком.
Точне значення числа А записується так:
(1.5)
Приклад
1.
Якщо довжина відрізка l=184
см виміряна з точністю до 0.05 см, то пишуть
l=184
0.05 см,
де
l=
0.05см,
а точна значення довжини відрізка l
знаходиться у наступних границях: 183.95
см
l
184.05 см.
Але по абсолютній і граничній абсолютній похибкам неможливо зробити висновок про те, яке вимірювання проведено точніше. Розглянемо приклад.
Приклад
2.
Нехай при вимірюванні книжки і довжини
стола були одержані результати:
(см)
і
(см).
І в першому, і в другому випадку гранична
абсолютна похибка складає 0,1
см.
Але друге вимірювання було проведено
більш точніше, ніж перше. Для того щоб
визначити якість виконаних вимірів,
необхідно визначити, яку долю складає
абсолютна або гранична абсолютна похибка
від вимірюваної величини. В зв’язку з
цим вводиться поняття про відносну
похибку.
Відносною
похибкою
наближеного
числа а
називається відношення абсолютної
похибки
до
модуля точного числа А (А
0),
тобто
,
(1.6)
звідки
.
(1.7)
Число
,
яке перевищує відносну похибку,
називається граничною
відносною похибкою
:
.
(1.8)
Із співвідношень (1.6) і (1.8) слідує, що
.
Із
визначення граничної відносної похибки
слідує, що
.
Тоді:
,
(1.9)
і за гранично-відносну похибку наближеного числа а можна прийняти
(1.10)
Враховуючи, що точне значення А в багатьох випадках невідомо, рівняння (1.8) і (1.9) можна записати так:
(1.11)
(1.12)
Повертаючись до прикладу 2, знайдемо гранично-відносні похибки вимірів книги та столу :
,
або 0,35%
,
або 0,09%
Таким чином, вимір стола був проведений найбільш точно. Очевидно, що як відносна похибка, так і гранична відносна похибка являють собою числа, не залежні від одиниць, в яких виражаються результати вимірів.
Приклад 3. Визначити (в процентах ) граничну відносну похибку наближеного числа а = 35,148 ± 0,00074
Розв‘язок. Використаємо формулу (1.11). Тоді:
Приклад
4.
Визначити, яка рівність точніша:
= 13/19
0,684
або
=
7,21
Розв‘язок. Для знаходження граничних абсолютних похибок беремо числа і з великим числом десяткових знаків: 13/19 0,68421; 7,2111. Визначаємо граничні абсолютні похибки, заокруглюючи їх з надлишком:
;
.
Знаходимо граничні відносні похибки:
;
.
Друга
рівність являється більш точною, оскільки
.
Приклад 5. Число 45,3 отримано округленням. Точне значення числа невідомо, однак, користуючись правилами округлення чисел, можна сказати, що абсолютна похибка не перевищує менше чи дорівнює 0,05.
Отже границею абсолютної похибки (граничної абсолютної похибки) можна вважати 0,05. Записують це так: 45,3±0,05 означає те ж саме. Подвійний знак ± означає, що відхилення наближеного значення числа від точного можливо в обидва боки. Як границю абсолютної похибки беруть по можливості найменше число.
