- •Лекція 1 етапи розв‘язування задач на еом .Елементи теорії похибок
- •1.1 Точні і наближені числа. Джерела похибок. Класифікація похибок
- •1.2 Абсолютна і відносна похибки
- •1.3 Десятковий запис наближених чисел. Значуща цифра числа. Дійсна значуща цифра
- •1.4 Зв’язок між числом дійсних знаків і похибкою числа
- •1.6 Обчислювальний експеримент та його основні етапи. Поняття стійкості та коректності
- •2.3 Особливості методів Гауса
- •Лекція № 3 розв‘язування систем лінійних алгебраїчних рівнянь
- •2.1 Основні поняття та визначення
- •2.2 Класифікація методів розв’язання слар на еом
- •2.3.1 Метод Гауса з послідовним виключенням невідомих
- •2.3.2 Метод Гауса за схемою Халецького
- •2.3.3 Метод Гауса з вибором головного елемента
- •2.3.4 Метод Гауса з одиничними коефіцієнтами
- •2.3.5 Метод Гауса-Жордана
- •Лекція №3 наближені методи розв'язання слар на еом
- •3.1 Постановка задачі та класифікація методів
- •3.2 Загальний підхід до розв’язання слар наближеними методами
- •3.3 Умови збіжності ітераційного процесу
- •3.4 Метод послідовних наближень (метод Якобі)
- •3.5 Метод Гауса-Зейделя
- •3.6 Метод верхньої релаксації
- •Лекція № 4 чисельні методи роз’вязання нелінійних рівнянь та систем нелінійних рівнянь
- •4.1 Загальні поняття та визначення
- •4.2 Принципи розв’язання нелінійних рівнянь на еом
- •4.3 Чисельні методи уточнення коренів
- •4.3.1 Метод половинного ділення
- •4.3.2 Метод хорд
- •4.3.3 Метод Ньютона (метод дотичних)
- •4.3.4 Комбінований метод
- •4.3.5 Метод ітерацій (метод послідовних наближень)
- •4.4 Чисельні методи розв’язання систем нелінійних рівнянь
- •5.1 Способи завдання функцій
- •5.2 Математична постановка задачі інтерполювання
- •5.2.1 Інтерполяційний багаточлен Лагранжа
- •5.2.2 Перша інтерполяційна формула Ньютона для рівновіддалених вузлів інтерполяції
- •Лекція №6 Апроксимація табличних функцій
- •6.1 Апроксимація табличних функцій
- •6.1.1 Апроксимація табличних функцій степеневими поліномами
- •6.1.2 Апроксимація узагальненими поліномами
- •6.1.3 Апроксимація ортогональними поліномами
- •6.1.4 Апроксимація тригонометричними поліномами (гармонійний аналіз)
- •7.1 Основні поняття та визначення
- •7.2 Чисельні методи знаходження визначеного інтегралу
- •7.2.1 Метод прямокутників
- •7.2.2 Метод трапецій
- •7.2.3 Метод Сімпсона
- •8.1 Метод Ньютона-Котеса
- •8.2 Метод Чебишева
- •8.3 Метод Гауса
- •8.4 Загальний підхід до визначення інтегралів на еом
- •9.1. Основні визначення та поняття
- •9.2. Класифікація численних методів розв'язання задачі Коші
- •9.3 Одноточкові методи розв'язання задачі Коші на еом
- •9.1.1 Модифікації методу Ейлера
- •9.1.2 Метод Рунге–Кутта
- •9.4 Методи прогнозу і корекції (багатоточкові методи)
- •9.4.1 Метод Мілна
- •9.4.2 Метод Адамса - Башфорта
- •9.4.3 Метод Хемінга
- •10.1 Чисельні методи розв’язання крайових задач
- •10.1.1 Методи стрільби
- •10.1.2 Кінцево-різницеві методи
- •10.1.3 Метод прогонки
- •11.1 Різницеві методи розв'язування диференційних рівнянь у частинних похідних
- •11.2 Етапи чисельного розв'язування диференційних рівнянь (др) у частинних похідних на еом
- •11.3 Еліптичні рівняння
- •11.4 Гіперболічні рівняння
- •12.1 Параболічні рівняння
- •13.1 Метод загального пошуку
- •13.2 Метод половинного ділення (розділення відрізка навпіл)
- •13.3 Метод дихотомії
- •13.4 Метод “золотого перетину”
- •13.5 Метод Фібоначчі
- •13.6 Порівняння методів одновимірного пошуку
- •14.1 Основні поняття та визначення
- •14.2 Критерії оптимальності
- •14.3 Градієнтні методи
- •14.3.1 Найшвидший підйом з використанням одномірного пошуку
- •14.3.2 Метод найшвидшого спуску
- •14.3.3 Метод Флетчера – Рівса
- •14.3.4 Метод Девідона – Флетчера – Пауела
- •14.3.5 Метод конфігурацій Хука – Дживса
- •14.3.6 Метод конфігурацій Розенброка
13.6 Порівняння методів одновимірного пошуку
Найкращими критеріями порівняння методів пошуку, які були описані вище, є їх ефективність і універсальність. Під ефективністю алгоритму розуміють число обчислень функції, необхідне для досягнення необхідного звуження інтервалу невизначеності. Із табл. 13.1 видно, що найкращим в цьому відношенні є метод Фібоначчі, а найгіршим – метод загального пошуку. Конструктор не з великим задоволенням використовує метод Фібоначчі, так як при його застосуванні необхідно заздалегідь задавати число обчислень значень функції. Однак він може скористатися методом золотого перетину. Як правило, методи Фібоначчі і золотого перетину, володіють високою ефективністю, найбільш підходять для розв’язку одновимірних унімодальних задач оптимізації.
Універсальність алгоритму означає, що його можна легко застосувати для розв’язку самих різноманітних задач. В цьому відношенні метод Фібоначчі, поступається іншим, так як потребує окремого обчислення положення точок, в яких будуть визначатися значення цільової функції на кожному новому кроці. Цим приходиться розплачуватися за підвищення ефективності метода. З точки зору універсальності малоефективний метод загального пошуку має по крайній мірі одну перевагу – його можна з успіхом застосовувати і для неунімодальних функцій, якщо вони достатньо гладкі. Нерідко заздалегідь не відомо, чи є розглянута цільова функція унімодальною. В таких випадках слід використати декілька різних алгоритмів і подивитись, чи дають вони усі один і той самий оптимум. Звідси витікає важливий висновок, який слід мати на увазі, розв’язуючи задачі оптимізації: не існує універсального алгоритму, який дозволяв би розв’язувати будь-які задачі. Вирішуючи складні задачі оптимізації, слід користуватися різними методами, так як це дозволяє збільшити долю вигідних розв’язків.
Таблиця 13.1 Порівняння методів одновимірного пошуку по значенням коефіцієнта дроблення інтервалу невизначеності f
Кількість обчислень цільової функції N |
Загальний пошук |
Ділення відрізка навпіл |
Метод дихотомії |
Метод золотого перетину |
Метод Фібоначчі |
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 |
1,0 0,667 0,500 0,400 0,333 0,286 0,250 0,222 0,200 0,182 0,167 0,154 0,143 0,133 0,125 0,118 0,111 0,105 0,100 0,095 |
1,0 - 0,500 - 0,250 - 0,125 - 0,0625 - 0,0312 - 0,0156 - 0,00781 - 0,00391 - 0,00195 - |
1,0 0,500 - 0,250 - 0,125 - 0,0625 - 0,0312 - 0,0156 - 0,00781 - 0,00391 - 0,00195 - 0,000976 |
1,0 0,618 0,382 0,236 0,146 0,090 0,056 0,345 0,0213 0,0132 0,00813 0,00502 0,00311 0,00192 0,00119 0,000733 0,000453 0,000280 0,000173 0,000107 |
1,0 0,500 0,333 0,200 0,125 0,077 0,048 0,0294 0,0182 0,0112 0,00694 0,00429 0,00265 0,00164 0,00101 0,000626 0,000387 0,000239 0,000148 0,0000913 |
Приклад 1. Одновимірна мінімізація в середовищі Mathcad
Для знаходження мінімуму одновимірної функції в середовищі Mathcad використовується функція root(f(var1, var2, ...),var1, [a, b]) – повертає змінну var1, що лежить між a і b, в якій функція, що розв’язується дорівнює нулю.
Параметри:
f – рівняння, яке потрібно розв’язати;
var1 – корінь рівняння;
[a, b] – відрізок, на якому шукається розв’язок рівняння.
Наприклад, необхідно знайти мінімум гладкої унімодальної функції у=х2+ех, використовуючи необхідну умову мінімуму.
Визначимо цільову функцію
Визначимо першу похідну цільової функції
Визначимо другу похідну цільової функції
Достатня умова унімодальності (f''(x)>0) виконана
Мінімум гладкої функції досягається в стаціонарній точці (f'(x)=0).
Розв’яжемо рівняння f'(x)=0, використовуючи функцію root; початкове наближення кореня нехай дорівнює нулю (х=0)
Точка мінімуму х=-0.351732
Значення функції в точці мінімуму
Підтвердимо результати обчислень графічно
Лекція № 14
МЕТОДИ ОПТИМІЗАЦІЇ БАГАТОВИМІРНИХ ЗАДАЧ
