47. Первин.Проф.Пієлонефриту

Первинна профілактика повинна бути комплексною і базуватися на строго індивідуальному підході. Найважливішим напрямком первинної профілактики є усунення етіопатогенетичних факторів, що сприяють розвитку пієлонефриту.

Велике значення має раціональне харчування. їжа повинна бути достатньо калорійною, багата вітамінами, включати достатню кількість білків, жирів, вуглеводів. Сіль і рідина не обмежуються (якщо немає показань до обмеження).

Організація режиму праці і відпочинку відіграє важливу роль у первинній профілактиці пієлонефриту. Особам з факторами ризику слід уникати великих фізичних навантажень, роботи в холодному, сирому приміщенні, на відкритому повітрі. Особам, схильним до простудних захворювань, необхідно загартовування організму: ранкова гігієнічна гімнастика (без застосування важких гантелей і різких рухів), піші та лижні прогулянки за містом, заняття оздоровчою або лікувальною фізичною культурою. Влітку рекомендуються повітряні ванни в сухі теплі дні. Первинна профілактика пієлонефриту передбачає також своєчасну санацію вогнищ інфекції в організмі (в носоглотці, жовчних шляхах, каріозних зубах і т.д.).Важливо і своєчасне лікування таких захворювань, як простатит, цистит.

До заходів первинної профілактики пієлонефриту відносяться: облік та обстеження сімей з високим ризиком розвитку захворювань нирок і сечових шляхів; диспансеризація дітей, народжених від матерів, що мали токсикоз вагітності; раннє рентгенологічне урологічне обстеження дітей, народжених від матерів, які перенесли в першій половині вагітності різні захворювання або приймали лікарські препарати.

Для санаторно-курортного лікування показані курорти з питною мінеральною водою (Трускавець). Для санації вогнищ інфекції в організмі рекомендуються відповідні кліматичні санаторії - приморські, лісові, грязьові, бальнеологічні.

48. Вторин.Проф.Пієлонефриту

Вторинна профілактика пієлонефриту включає загальнооздоровчі та лікувальні заходи (призначення патогенетичної терапії, санаторно-курортного лікування) і залежить від форми захворювання, фази процесу, особливостей перебігу. До загальнооздоровчих заходів відносяться організація раціонального режиму праці та відпочинку, призначення і корекція дієти. Дієта хворих на пієлонефрит при достатній функції нирок і відсутності гіпертензії повинна складатися з продуктів, метаболіти яких легко виводяться з організму. Співвідношення білків, жирів і вуглеводів повинно бути таким, щоб не порушувався азотистий обмін. Дієта повинна містити достатню кількість мінеральних солей, вітамінів і відповідну кількість рідини. З раціону необхідно виключити тільки продукти, які надають подразнюючу дію на сечові шляхи (концентровані м'ясні та рибні навари, копчення, соління, прянощі, алкогольні напої, кава).

При наявності артеріальної гіпертензії необхідно зменшити вживання солі (до 4-5 г на добу) і продуктів, багатих натрію хлоридом (м'ясо, сир). При стійкій гіпертензії і порушенні функції нирок необхідно проводити розвантажувальні дні - овочеві та фруктові. При розвитку анемії у хворих на хронічний пієлонефрит в дієту включають продукти, багаті на залізо і кобальт (яблука, гранати, суниця, полуниця). Лікування пієлонефриту тим успішніше, чим раніше його починають, воно повинно ґрунтуватися на індивідуальному підході в кожному випадку. Поза періодами загострення призначення антибактеріальної терапії має на меті не допустити поширення запального процесу на нові ділянки паренхіми нирки, попередити рецидиви. Для цього немає необхідності у великих дозах і одночасному використанні 2-3 антибактеріальних препаратів. Призначають один антибактеріальний препарат з його зміною через кожні 7-10 днів.

В санаторно-курортному лікуванні хворих на пієлонефрит важливу роль відіграє застосування мінеральних вод. Хворі первинним пієлонефритом можуть бути спрямовані в санаторій в Трускавець.