- •1.Поняття про профілактику.Основні її принципи і види.
- •2.Профілактика срцево-судин.Захворювань
- •3.Гіпертонічна хвороба, етіологія патогенез.
- •4.Клінічна картина гіпертонічної хвороби.
- •5.Принципи лікування гіпертонічної хвороб
- •6.Первинна профілактика гіпертонічної хвороби
- •7.Вторинна профілактика гіпертонічної хвороби
- •8.Ішемічна хвороба серця, етіологія і патогенез
- •9.Клінічна картина іхс
- •10.Первинна профілактика іхс
- •11.Вторинна профілактика іхс
- •12.Принципи лікування іхс
- •18.Ревматизм, етіологія і патогенез
- •19.Клінічна картина ревматизму
- •20.Принципи лікування ревматизму
- •21.Первинна профілактика ревматизму
- •22.Вторинна профілактика ревматизму
- •23.Пневмонія, етіологія і патогенез
- •Причини пневмонії
- •24. Клінічна картина вогнищевої пневмонії
- •25.Клінічна картина крупозної пневмонії
- •26.Принципи лікування пневмонії
- •27.Первинна профілактика пневмонії
- •28.Вторинна профілактика пневмонії
- •29. Хронічн.Гастрит.Етіолог.Патог.
- •30.Клінічна картина хронічного гастриту
- •31. Принципи лікування хронічного гастриту
- •32. Первинна профілактика хронічного гастриту
- •33. Вторинна профілактика хронічного гастриту
- •34. Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки
- •35.Клінічна картина вираз.Хв.Шлун. І 12пал.Киш.
- •36.Принципи лікування вираз.Хв.Шлун. І 12пал.Киш.
- •37. Первинна проф.. Вираз.Хв.Шлун. І 12пал.Киш.
- •38. Вторин. Проф. Вираз.Хв.Шлун. І 12пал.Киш.
- •39. Гломерулонефрит, ет. Патог.
- •40. Клін. Картина гломерулонефриту
- •41. Принципи лік.Гломерулонефриту
- •42. Первинна проф. Гломерулонефриту
- •43. Втрин. Проф. Гломерулонефриту
- •44. Пієлонефрит. Ет.І патогенез
- •45. Клін. Карт. Пієлонефриту
- •46. Принципи лік. Пієлонефриту
- •47. Первин.Проф.Пієлонефриту
- •48. Вторин.Проф.Пієлонефриту
- •49. Нирковокамяна хвороб.Еіолог.Патогенез.
- •50. Клін.Карина нирковокам.Хвор.
- •51.Лікув. Нирковокам.Хвор.
- •52. Первин. Пров.Нирковокам.Хвор.
- •53. Вторин.Профіл.Нирковокам.Хвор
- •54. Цукровий діаб.Етіолог.Патоген.
- •55.Клініч.Прояви цукров.Діабету
- •56. Принцим.Лікув.Цукров.Діаб.
- •57.Первин.Проф.Цукров.Діаб.
- •58.Вторин.Проф.Цукров.Діаб.
- •59. Дифузний токсичний зоб етіол.Патог.
- •60. Клін.Дифуз.Токсичн.Зоба
- •61. Принц.Лікув. Дифуз.Токсичн.Зоба
- •62.Первин.Проф. Дифуз.Токсичн.Зоба
- •62.Вторин.Проф.Дифуз.Токсич.Зоба
25.Клінічна картина крупозної пневмонії
Пневмонія крупозна - гостре інфекційне захворювання легень, захоплююче цілу частку (іноді 2-3 частки) або окремі її сегменти.
Клінічна картина крупозної запалення легенів
Захворювання починається гостро: раптово виникає озноб ( часто приголомшливий), що триває від декількох хвилин до 3 год, швидко підвищується температура тіла до 38-40 ° С, з'являється головний біль. Вже під час ознобу або незабаром після нього починає турбувати колючий біль у грудній клітці, звичайно в її нижнебоковой відділах, що підсилюється при вдиху і кашлю. Хворий дихає поверхово й часто, щадячи по можливості уражену сторону. Біль не завжди відповідає локалізації процесу. Іноді при нижнедолевой пневмонії біль виникає в області живота, симулюючи гострий апендицит, перфоративного перитоніт, напад жовчнокам'яної хвороби, ниркової кольки. У перші 1-2 дні кашель сухий, потім починає виділятися кровяниста ("іржава") мокротиння. Іноді ознобу передує період нездужання з відчуттям слабкості, головним болем, що ломить болів у суглобах.
При огляді зазвичай помітні гіперемія щік, нерідко більше виражена на ураженій стороні, іноді ціаноз губ, носа, герпетичні висипання на губах, крилах носа, вухах або на шиї. Дихання прискорене (до 30-40 в 1 хв). Відзначається відставання при диханні ураженої половини грудної клітки. Вже в перший день захворювання можна виявити притуплення перкуторного звуку з тимпаническим відтінком. До кінця першого дня або на другий день вислуховується крепітація.У наступні дні притуплення стає більш виразним, вислуховується бронхіальне дихання, посилюються бронхофонія і голосове тремтіння, зникає крепітація. У стадії дозволу бронхіальне дихання змінюється везикулярним, легеневим стає перкуторний звук, знову з'являється крепітація. Крупозної пневмонії супроводжують плеврити - частіше сухі, рідше ексудативні.
Майже у всіх хворих у більшому або меншому ступені страждає нервова система . Вони порушені, скаржаться на безсоння, головний біль. Іноді спостерігаються менінгеальні симптоми. Нерідкі функціональні порушення системи травлення: зниження апетиту, нудота, метеоризм, затримка стільця. У сечі знаходять білок, часто еритроцити.
26.Принципи лікування пневмонії
Лікування пневмонії повинно починатися якомога раніше, бути по можливості адекватним станом хворого і наявності супутніх захворювань. Велике значення має хороший догляд за хворим (світла, добре провітрюйте кімнату, ліжко з твердим покриттям). Положення хворого повинно бути зручним, з піднесеним узголів’ям. Хворому протягом дня слід часто міняти положення в ліжку, присідати, повертатися з боку на бік для полегшення дихання та відходження мокротиння. Щоб обмежити можливість реінфікування, палати регулярно піддають ультрафіолетовому опроміненню.
Дієта хворих під час лікування пневмонії повинна бути повноцінною і містити достатню кількість вітамінів. У перші дні рекомендується обмежене харчування: бульйони, компоти, фрукти. Потім раціон розширюється за рахунок інших легкозасвоюваних продуктів, що містять достатню кількість білків, жирів, вуглеводів, мікроелементів, вітамінів. Куріння і алкоголь заборонені. При відсутності ознак серцевої недостатності показано рясне пиття (до 2,5-3 л).
Вибір антибіотикотерапії був би простіше, якби була можливість відразу встановити характер збудника. Беручи до уваги, що основними збудниками гострої первинної пневмоніі вважаються віруси, пневмококи, мікоплазма і легіонелли, її терапію починають з пеніциліну (добова доза – 3-6 млн ОД внутрішньом’язово) або напівсинтетичних його препаратів (ампіциліну по 4-6 г).
При лікуванні пневмонії в амбулаторних умовах перевагу віддають пероральним цефалоспоринам 2-го покоління (цефаклор, цефуроксим натрію), які активні по відношенню до більшості грампозитивних і грамнегативних паличок.
Використання відхаркувальних засобів обов’язково в терапії хворих на гостру пневмонію. Серед препаратів першої групи найбільш ефективні бромгексин (по 8 мг 4 рази на добу), термопсис, алтей, мукосольвін. При бронхообсктрутівном синдромі перевагу віддають відхаркувальним препаратів з холін-облокірующім ефектом (солутан, атровент, бронхолітин). При сухому, непродуктивному кашлі призначають ненаркотичні протикашльові препарати (глауцін по 0,05 г, лібексін по 0,1 г на добу).
Фізіотерапевтичні методи лікування пневмонії посідають важливе місце в терапії хворих на гостру пневмонію. Неаппаратная фізіотерапія показана в умовах лікування на дому. Вона включає банки, гірчичники. З допомогою апаратної фізіотерапії здійснюється вплив УВЧ на область пневмонічні вогнища в період бактеріальної агресії, в період розсмоктування використовують мікрохвильову терапію (СВЧ). Для ліквідації залишкових змін в легенях застосовують теплові лікувальні засоби (парафін, озокерит, бруд). Електрофорез лікарських речовин використовують у всі періоди перебігу запального процесу для ліквідації окремих симптомів захворювання або з метою розв’язання пневмонічні вогнища. Хороший терапевтичний ефект роблять іони кальцію, магнію, гепарину, алое, йоду, лiдазу з розрахунку.
Лікувальна гімнастика призначається хворим при субфебрильною або нормальною температура тіла при відсутності симптомів декомпенсації з боку серця і легенів. При цьому віддають перевагу вправам, що сприяє збільшенню дихальної рухливості грудної клітки і розтягуванню плевральних спайок.
