61. Принц.Лікув. Дифуз.Токсичн.Зоба

При ендемічному зобі лікування спрямоване на нормалізацію забезпеченості організму хворого йодом. Для цього використовують йодовані продукти харчування (йодована сіль, морепродукти), а також йодовмісні препарати (НО3С). Добова доза не повинна перевищувати 200 мкг. Лікування триває 3-6 міс, при цьому контролюють розміри ЩЗ, важливим є поступове зменшення розмірів зоба. Гормональна терапія препаратами лівотироксина (НО3) може бути призначена хворим у випадках наявності лабораторного або явного гіпотиреозу, вагітності, гіпотиреозу новонароджених. Тироксин призначають із розрахунку 1,5-1,8 мкг/кг маси хворого з урахуванням віку. При лікуванні важливим є контроль показника ТТГ крові, УЗД ЩЗ, корекція дози препарату. Умови, в яких потрібно надавати медичну допомогу. Насамперед, це поліклінічні відділення, де під наглядом ендокринолога проводять діагностику, профілактику та лікування дифузного зоба. При значному збільшенні ЩЗ (більш ніж 200% від норми за даними УЗД) хворих направляють до ендокринологічних відділень, спеціалізованих центрів, диспансерів.

62.Первин.Проф. Дифуз.Токсичн.Зоба

Правильному і кваліфікованому проведенню первинної профілактики дифузного токсичного зобу сприятиме з'ясування причин, чинників, моментів, що сприяють виникненню і розвитку цього захворювання. Основна робота по розпізнаванню осіб з факторами ризику розвитку тиреотоксикозу повинна бути спрямована на виявлення хворих, що страждають на хронічний тонзиліт, ревматизм, частими простудними захворюваннями, грипом, які перенесли скарлатину, малярію або яку-небудь іншу інфекцію. Слід уточнити наявність серед родичів пацієнта осіб, які хворіють або перенесли захворювання, за клінічними проявами схоже з тиреотоксикозом.

Особи з виявленими факторами ризику захворювання дифузним токсичним зобом беруться на облік. Всі ці особи повинні бути обов'язково оглянуті ендокринологом для винесення кваліфікованого висновку про функціональний стан щитовидної залози.

Профілактичні заходи повинні бути комплексними, індивідуальними і спрямованими на поліпшення психоемоційного стану пацієнта, нормалізацію праці і відпочинку, сну, організацію раціонального рухового режиму з використанням лікувальної та оздоровчої фізичної культури, гігієнічної гімнастики, загартувань. Пацієнта слід інформувати про те, що заняття фізичними вправами, особливо на свіжому повітрі, сприяють зміцненню нервової системи, зменшенню негативних реакцій при нервових напругах.

Важливою ланкою в попередженні розвитку дифузного токсичного зобу є і лікувальні заходи, спрямовані на профілактику загострення хронічного тонзиліту, гострих респіраторних захворювань, ревматизму.Профілактика травматизму та інтоксикацій, перегрівання на сонці, аутоімунних захворювань має велике значення у складній і багатопрофільній роботі по усуненню несприятливого впливу факторів ризику розвитку дифузного токсичного зобу. Важливу роль в профілактиці дифузного токсичного зобу відіграє санітарно-просвітня робота, яка проводиться шляхом особистих бесід з пацієнтом, виступів з лекціями в аудиторіях, по радіо і телебаченню, через широку пресу і науково-популярну літературу, демонстративні матеріали (плакати, фільми, санбюлетні, фотовітражі).