- •1.Поняття про профілактику.Основні її принципи і види.
- •2.Профілактика срцево-судин.Захворювань
- •3.Гіпертонічна хвороба, етіологія патогенез.
- •4.Клінічна картина гіпертонічної хвороби.
- •5.Принципи лікування гіпертонічної хвороб
- •6.Первинна профілактика гіпертонічної хвороби
- •7.Вторинна профілактика гіпертонічної хвороби
- •8.Ішемічна хвороба серця, етіологія і патогенез
- •9.Клінічна картина іхс
- •10.Первинна профілактика іхс
- •11.Вторинна профілактика іхс
- •12.Принципи лікування іхс
- •18.Ревматизм, етіологія і патогенез
- •19.Клінічна картина ревматизму
- •20.Принципи лікування ревматизму
- •21.Первинна профілактика ревматизму
- •22.Вторинна профілактика ревматизму
- •23.Пневмонія, етіологія і патогенез
- •Причини пневмонії
- •24. Клінічна картина вогнищевої пневмонії
- •25.Клінічна картина крупозної пневмонії
- •26.Принципи лікування пневмонії
- •27.Первинна профілактика пневмонії
- •28.Вторинна профілактика пневмонії
- •29. Хронічн.Гастрит.Етіолог.Патог.
- •30.Клінічна картина хронічного гастриту
- •31. Принципи лікування хронічного гастриту
- •32. Первинна профілактика хронічного гастриту
- •33. Вторинна профілактика хронічного гастриту
- •34. Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки
- •35.Клінічна картина вираз.Хв.Шлун. І 12пал.Киш.
- •36.Принципи лікування вираз.Хв.Шлун. І 12пал.Киш.
- •37. Первинна проф.. Вираз.Хв.Шлун. І 12пал.Киш.
- •38. Вторин. Проф. Вираз.Хв.Шлун. І 12пал.Киш.
- •39. Гломерулонефрит, ет. Патог.
- •40. Клін. Картина гломерулонефриту
- •41. Принципи лік.Гломерулонефриту
- •42. Первинна проф. Гломерулонефриту
- •43. Втрин. Проф. Гломерулонефриту
- •44. Пієлонефрит. Ет.І патогенез
- •45. Клін. Карт. Пієлонефриту
- •46. Принципи лік. Пієлонефриту
- •47. Первин.Проф.Пієлонефриту
- •48. Вторин.Проф.Пієлонефриту
- •49. Нирковокамяна хвороб.Еіолог.Патогенез.
- •50. Клін.Карина нирковокам.Хвор.
- •51.Лікув. Нирковокам.Хвор.
- •52. Первин. Пров.Нирковокам.Хвор.
- •53. Вторин.Профіл.Нирковокам.Хвор
- •54. Цукровий діаб.Етіолог.Патоген.
- •55.Клініч.Прояви цукров.Діабету
- •56. Принцим.Лікув.Цукров.Діаб.
- •57.Первин.Проф.Цукров.Діаб.
- •58.Вторин.Проф.Цукров.Діаб.
- •59. Дифузний токсичний зоб етіол.Патог.
- •60. Клін.Дифуз.Токсичн.Зоба
- •61. Принц.Лікув. Дифуз.Токсичн.Зоба
- •62.Первин.Проф. Дифуз.Токсичн.Зоба
- •62.Вторин.Проф.Дифуз.Токсич.Зоба
23.Пневмонія, етіологія і патогенез
Пневмонія – гостре інфекційне захворювання, переважно бактеріальної етіології, воно характеризується вогнищевим ураженням респіраторних відділів легень та наявністю внутрішньоальвеолярної ексудації.
Етіологічні чинники, а саме мікробні збудники, значно відрізняються від тих умов, де може захворіти пацієнт, тому що оточуюче середовище може бути різним у стаціонарах або в домашніх умовах. Тому умови розвитку хвороби враховуються для визначення характеру інфікування легень і були основою сучасної класифікації пневмоній, де розрізняють наступні варіанти пневмоній:
негоспітальна пневмонія (позалікарняна, амбулаторна), що виникла поза лікувальним закладом;
нозокоміальна пневмонія (госпітальна, внутрішньолікарняна), що виникла через 48 год або пізніше як нове вогнище запального процесу (інфільтрату) в організмі після госпіталізації хворого у стаціонар;
аспіраційна пневмонія – виникає на тлі проникнення у легені інфікованого матеріалу, частіше при втраті свідомості, захворюваннях ротової порожнини, гастроезофагельних рефлюксах;
пневмонії у осіб з важкими порушеннями імунітету (ВІЛ-інфекція, первинні або вторинні імунодефіцити, ятрогенна (викликана ліками) імуносупресія.
Причини пневмонії
У фізіологічних умовах захист легень є сумацією ряду санологічних механізмів – кашлем, чханням, анатомією бронхів, мукоциліарним кліренсом, клітинним (нейтрофіли, макрофаги) та гуморальним імунітетом, тому нижні дихальні шляхи залишаються стерильними. Розвиток мікробної флори в легенях за різною частотою може бути наслідком 4 патологічних наступних варіантів інфікування:
аспірація мікробного вмісту ротоглотки (аутоінфекція);
вдихання аерозолю, що містить мікроорганізми;
гематогенне поширення мікроорганізмів (дисемінація) із позалегеневого вогнища інфекції (при ендокардиті, ураженні тристулкового клапана, сепсисі, тромбофлебітах);
безпосереднє поширення інфекції з уражених тканин сусідніх органів (при абсцесах печінки, медіастинітах, пошкодженнях стравоходу) або при проникаючих травмах грудної клітки.
“Сприятливими” умовами до розвитку пневмоній стають стреси, часта вірусна інфекція, хронічні бронхіти, втома, алкоголізм, паління, наркоманія, гіподинамія при ліжковому режимі, переохолодження. Серед супутньої патології це також цукровий діабет, ВІЛ-інфекція, стероїдна терапія, політравми, хронічна серцева недостатність, гострі періоди інсультів, захворювання печінки та нирок, сепсис.
24. Клінічна картина вогнищевої пневмонії
Вогнищева пневмонія - одна з найбільших груп пневмоній, різних за своїм механізмом дії. Вогнищева пневмонія як правило розвивається внаслідок хронічних бронхітів. Вогнищева пневмонія об'єднує загальні моменти: їх збудниками є стрептококи і пневмококи, палички Фрідлендера. Вогнищева пневмонія є дольковой на відміну від крупозна, часткових, коли процесу руйнування піддається ціла частка легені.
Клінічна картина: Вогнищева пневмонія часто виникає услід за гострим распіраторним захворюванням, гострим бронхітом, тому важко точно визначити початок хвороба. Убільшості випадків захворювання починається гостро, з підвищенням температури тіла до 38-39 С. Хворих турбує загальна слабкість, головний біль, іноді біль у грудній клітці, погіршення апетиту, сну, вологий кашель, приякому харкотиння є слизистим, слизисто-гнійним, або гнійним. Кашель не супроводжується болем у боці, що спостерігається при крупозній пневмонії. Дихання прискорене 25-30 дихальних рухів за хвилину.
Під час огляду хворого відзначається гіперемія щік, ціаноз кінчика носа, губ. Голосове тремтіння не змінене. При перкусії над легенями вислуховується легеневий звук і тільки при змішаній пневмонії може відзначатися притуплення перкуторного звуку над відповідною ділянкою легені. При аускультації на обмеженій ділянці грудної клітки над вогнищевим запаленням вислуховуються вологі дрібнопухирчасті, а нерідко одночасно і сухі хрипи при наявності бронхіту. У випадках, коли перважно уражається інтерстиціальна тканина легені, аускулькативна картина малоінформативна. При обстеженні серцево-судинної системи виявляється тахікардія, артеріальний тискнормальний або помірно знижений, тони серця можуть бути приглушеними, на верхівці іноді вислуховуються систологічний шум.
При дослідженні крові виявляється помірний лейкоцитоз, іноді загальна кількість лйкоцитів залишається нормальною зі зсівом вліво. ШОЕ прискорене. У прискорене. У крові підвищується рівень глобулінів, сіалових кислот, сероколуїду, позитивний "С” – реактивний білок. У сечі іноді виявляється білок, еритроцити.
Важливим у діагностиці є рентгенологічне обстеження хворих, За допомогою якого можна виявити вогнища затемнення, посиленний судинний рисунок, розширення легеневих коренів.
