52. Первин. Пров.Нирковокам.Хвор.

Заходи з первинної профілактики повинні бути комплексними, базуватися на строго індивідуальному підході, включати рекомендації щодо раціонального режиму праці, відпочинку, харчування та бути спрямовані на усунення або зменшення пошкоджуючого впливу факторів ризику на організм людини.

До заходів первинної профілактики сечокам'яної хвороби відноситься ліквідація вогнищ хронічної інфекції, регуляція функції харчового каналу. Проведення цих заходів особливо важливо в осіб, члени сім'ї яких хворіли сечокам'яною хворобою. Велике значення має проведення своєчасного лікування запального процесу в сечових шляхах. Велика роль при первинній профілактиці відводиться організації раціонального режиму праці, відпочинку та харчування. Велике значення має характер роботи хворого. Харчування має бути різноманітним і повноцінним. Протипоказано переїдання, зловживання гострими стравами, алкоголем, какао, шоколадом, кавою. Слід приймати достатню кількість рідини - не менше 1-1,5 л, в жаркий період року - до 2-2,5 л на добу.

Особам, які мають фактори ризику розвитку сечокам'яної хвороби, рекомендується перебування в умовах помірно теплого гірського клімату. Велику роль відіграє раціональний руховий режим (регулярні заняття ранковою гігієнічною гімнастикою, лікувальною фізкультурою, піші прогулянки, катання на ковзанах, лижах, гартувальні організм процедури, повітряні ванни. В комплексі лікувально-оздоровчих заходів надається велике значення санаторно-курортному лікуванню. Показані курорти з питними мінеральними водами (Трускавець).

53. Вторин.Профіл.Нирковокам.Хвор

Заходи з вторинної профілактики сечокам'яної хвороби повинні бути комплексними, індивідуальними, спрямованими на попередження прогресування захворювання, розвитку ускладнень, максимальне збереження працездатності хворого. Включають в себе загальнооздоровчі заходи (організація режиму праці, харчування, відпочинку), фізіотерапевтичні методи, лікувальну фізкультуру, лікарську терапію, санаторно-курортне лікування.

При сечокам'яній хворобі раціональна дієта сприяє відновленню нормального обміну речовин, проте сувора дієта створює «монотонне» хімічне середовище в організмі і в сечі, що сприяє кристалізації сечових солей і зростанню конкрементів. Дієта хворого повинна бути калорійною, різноманітною, містити достатню кількість вітамінів. Її призначають залежно від виду порушення сольового обміну. При наявності кальцієвих каменів, коли є схильність до підвищеного всмоктування кальцію з їжі, рекомендується обмеження молока і молочних продуктів. Якщо у хворого лужна реакція сечі і утворюються фосфатні камені, дієта повинна включати переважно м'ясну їжу. При постійному утворенні та виділенні солей і каменів уратів рекомендується молочно-рослинна дієта.

Хворим нирковокам'яною хворобою забороняється важка фізична праця, фізичне перенапруження (стрибки, різкі рухи, підняття тяжких речей), тряска їзда. Робота хворих не повинна бути пов'язана з переохолодженням, тривалим перебуванням у вертикальному положенні.

У лікуванні хворих сечокам'яною хворобою повинні широко застосовуватися різні методи, що включають етіопатогенетичну лікарську терапію, фізіотерапію, лікувальну фізкультуру, санаторно-курортне лікування, оперативне лікування. З фізіотерапевтичних методів лікування частіше застосовують діатермію на область нирок. Велике значення для прискорення відходження каменів має лікувальна фізкультура. Вона включає спеціально розроблений комплекс лікувальних вправ, що підсилює моторику сечових шляхів.

Останнім часом широко застосовують методи хірургічного видалення каменів із сечових шляхів (малоінвазивні, спеціальні петлі, роздроблення каменів в сечовому міхурі за допомогою ультразвуку).

Санаторно-курортне лікування хворих пов'язано з лікувальною дією мінеральних вод, показані курорти (Трускавець).